Постанова № 33560085, 10.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/889/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Опошнян І.О.,

за участю:

представників позивача - Данилевської В.А., Ніколаєнко О.О.,

представників відповідачів - Скабука Ю.М., Ткаченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" в особі керівника Представництва Данилевської В.А." до Полтавської митниці Міндоходів, Управління державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, Головного Управління державної казначейської служби України у Полтавській області про скасування рішення та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" в особі керівника Представництва Данилевської В.А. звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про скасування рішення про визначення коду товару № КТ-806000002-0006-2013 від 08.01.2013 року та стягнення надмірно сплачених за ВМД № 806020000/2013/000971 від 31.01.2013 року грошових коштів в якості ввізного мита та податку на додану вартість на загальну суму 4743 грн. 27 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням порушено його права та законні інтереси через безпідставну зміну Полтавською митницею коду товару за УКТ ЗЕД, наслідком чого є понесення Товариством витрат на сплату ввізного мита та ПДВ. Посилався на те, що спірне рішення про зміну коду товару є необґрунтованим та протиправним, оскільки в його основу покладено висновок Харківської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 02.01.2013 року №142001500-0002, який не містить посилань на код товару 3907 20 99 00, зазначений відповідачем у вказаному рішенні. Звертав увагу на те, що Полтавською митницею не враховано характеристики товару "OPTAPIX РА 42", наведені у товаросупроводжуючих документах, а відтак, спірне рішення прийнято без врахування фактичних обставин справи. Наголошував на тому, що внаслідок зміни коду товару "OPTAPIX РА 42" за УКТ ЗЕД із заявленого позивачем (3824 90 98 00) на визначений Митницею (3907 20 99 00), Товариство було змушене сплатити ввізне мито в розмірі 5% від вартості товару та ПДВ.

05.04.2013 року позивачем через канцелярію суду надано додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких уточнено позовні вимоги в частині розміру грошових коштів, заявлених до стягнення - 4743,28 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2013 року вказану заяву прийнято до розгляду.

Відповідач - Полтавська митниця, надав до суду письмові заперечення на позов, в яких посилався на правомірність та обґрунтованість рішення про визначення коду товару від 08.01.2013 року №КТ-806000002-0006-2013. Наголошував на тому, що спірне рішення прийнято у відповідності до вимог Митного кодексу України, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД та Методичних рекомендацій Держмитслужби. Зазначав, що в процесі здійснення митного контролю відносно товару "OPTAPIX РА 42", з метою встановлення дійсного хімічного складу зазначеного товару, відібрано його проби та проведено відповідне експертне дослідження. За результатами даного дослідження Харківською службою експертного забезпечення митних органів складено висновок від 02.01.2013 року №142001500-0002, відповідно до якого зазначений товар являє собою полімер - поліетиленоксид та відноситься до простих поліефірів, тобто, не є сполукою органічного походження. З огляду на викладене, Митницею прийнято рішення про класифікацію товару за кодом УКТ ЗЕД 3907 20 99 00, оскільки товарна позиція 3907 20 більш детально конкретизує опис товару порівняно з товарною позицією 3824, що заявлена позивачем.

Також, відповідач звертав увагу на те, що надана позивачем до митного оформлення та до суду експортна митна декларація не легалізована в установленому порядку, а відтак, не являється належним доказом у справі. Зазначав, що відповідно до статті 69 Митного кодексу України код товару, зазначений на будь-яких документах, носить довідковий, рекомендаційний характер для митного оформлення.

Стосовно позовної вимоги про стягнення коштів Митниця, посилаючись на положення пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, зазначала, що самостійно визначена та сплачена платником податків сума митних та податкових платежів є узгодженою з моменту подання відповідної декларації та оскарження не підлягає.

Відтак, відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 17.04.2013 судом до матеріалів справи долучено додаткові заперечення Митниці на уточнений позов Товариства, за змістом яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідач - Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, письмових заперечень на позов не надав.

Ухвалою суду від 22.03.2013 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.

Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області письмових заперечень на позов до суду не надало.

Ухвалою суду від 10.09.2013 року допущено заміну відповідача Полтавську митницю його правонаступником Полтавською митницю Міндоходів.

Представники позивача в судовому засіданні 10.09.2013 року позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Полтавської митниці Міндоходів в судовому засіданні 10.09.2013 року проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідачів - Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, в судовому засіданні 10.09.2013 року проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" (Російська Федерація, основний державний реєстраційний номер 1066155040511) без права юридичної особи, що діє на підставі Положення, затвердженого керуючим ТОВ "Чіммер і Шварц, Росія" Безруковою І.В. 15.08.2011 року /т. І, а.с. 103-136/.

Представництво здійснює свою діяльність на території України, ідентифікаційний код 26612195 /т. І, а.с. 137-138/.

Відповідно до умов контракту від 05.09.2011 року №1-Укр, укладеного між "Zschimmer & Schwazs GmbH & Co.KG. Химические фабрики" (Ланштайн, Німеччина) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" (Російська Федерація), на підставі доручення, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія", керівнику Представництва Товариства Данилевській В.А. доручено отримати на умовах FCA Ланштайн (Інкотермс-2000) товари для їх подальшої реалізації на території України /т. І, а.с. 50-58, 140-141/.

Відповідно до додатка №20 від 26.10.2012 року до доручення на виконання контракту від 05.09.2011 року №1-Укр Данилевській В.А. доручено вчинити дії щодо отримання, окрім іншого, товару - "OPTAPIX PA 42" кількістю 2400,00 кг /т. І, а.с. 147/.

З метою митного оформлення зазначеного товару позивачем подано до Полтавської митниці ВМД від 14.12.2012 року №806020000/2012/011976, відповідно до якої заявлено код зазначеного товару за УКТ ЗЕД 3824 90 98 00 (готові сполучні суміші, які використовують у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів; хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних із нею галузей промисловості (включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені: інші) /т. ІІ, а.с. 26-28/.

Визначаючи даний код товару за УКТ ЗЕД позивач виходив з технічних характеристик препарату "OPTAPIX PA 42", що наведені у товаросупроводжуючих документах, зокрема, посилався на наявність у складі зазначеного препарату полівінілового спирту. З огляду на викладене, позивач вважав, що даний препарат складається із сумішей природних (органічних) продуктів, а відтак, підпадає під визначення товарної позиції 3824.

Натомість, в ході проведення митного оформлення, за результатами аналізу відібраних зразків (проб) вищевказаного товару Харківською службою з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України складено висновок від 02.01.2013 року №142001500-0002, за змістом якого проба товару "OPTAPIX РА 42" являє собою полімер - поліетиленоксид та зазначено, що результати наданої проби товару потребують уточнення даних в описі товару, зазначеному у графі 31 ВМД №806020000/2012/011976 від 14.12.2012 року /т. І, а.с. 172-173/.

На підставі зазначеного висновку Полтавською митницею 08.01.2013 року прийнято рішення №КТ-806000002-0006-2013 про визначення коду товару, відповідно до якого товару "OPTAPIX РА 42" присвоєно код за УКТ ЗЕД 3907 20 99 00 (поліацеталі, інші прості поліефіри (поліетери) та епоксидні смоли у первинних формах; полікарбонати, алкідні смоли, складні поліалільні ефіри та інші складні поліефіри (поліестери), у первинних формах: інші) /т. ІІ, а.с. 23-25/.

Вказане рішення Митниця мотивувала тим, що товарна позиція 3907 20 "поліефіри прості" більш конкретно описує товар "OPTAPIX РА 42" порівняно з товарною позицією 3824 "хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних із нею галузей промисловості (включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені".

31.01.2013 року позивачем до Полтавської митниці подано ВМД ІМ-40 ДТ "8060020000/2013/000971, у графі 33 якої вказано код товару 3907 20 99 00 /т. І, а.с. 86-87/.

Внаслідок зміни коду товару за УКТ ЗЕД позивачем сплачено ввізне мито в розмірі 3952,73 грн. та ПДВ - 790,55 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Полтавської митниці про визначення коду товару та посилаючись на надмірну сплату ввізного мита і ПДВ, що стала наслідком безпідставної зміни коду товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку рішенню Полтавської митниці від 08.01.2013 року №КТ-806000002-0006-201, суд виходить з наступного.

За приписами статті 67 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з частиною 1 статті 69 вказаного Кодексу товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем у гр. 31 поданої 14.12.2012 року до Полтавської митниці ВМД №806020000/2012/011976 було зазначено наступну назву та характеристики товару, що підлягав декларуванню: "хімічна продукція, не в аерозольній упаковці: Optapix PA 42 - 2400 кг, являє собою суміш органічних речовин, використовується як тимчасово діючий зв'язуючий засіб для керамічної маси" /т. ІІ, а.с. 27/.

З огляду на викладене, позивачем було визначено код товару за УКТ ЗЕД 3824 90 98 00.

Натомість, за результатами експертного дослідження проби товару "Optapix PA 42", проведеного Харківською службою з експертного забезпечення митних органів, встановлено та викладено у висновку експертизи від 02.01.2013 року №142001500-0002, що зазначений товар являє собою полімер - поліетиленоксид, що відноситься до простих поліефірів.

Відтак, Митницею прийнято рішення про віднесення товару "Optapix PA 42" до товарної позиції 3907 та класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 3907 20 99 00.

Оскільки висновок № 142001500-0002 від 02.01.2013 р. суперечить відомостям про товар "Optapix РА 42", що наведені у технічній документації до вказаного товару, а для з'ясування обставин у справі необхідно спеціальні знання, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року призначено комплексну судову експертизу.

За результатами проведеної судової комплексної експертизи судом отримано висновок експертів від 20.08.2013 року №3913/13-34/7433/13-53 /том ІІ а.с. 150-157/.

За результатами проведеної судової експертизи було встановлено хімічний склад зразка товару "Optapix РА 42" та встановлено, що наданий на дослідження зразок речовини (зразок товару "Optapix РА 42") за своїм хімічним складом відповідає хімічному складу товару "Optapix РА 42", що зазначений у технічній документації до "Optapix РА 42".

Крім того, зроблено наступні висновки:

- надана проба (зразок) товару "Optapix РА 42" є сумішшю полімерів - полівінілового спирту та поліетиленоксиду;

- надана проба (зразок) товару "Optapix РА 42" є сумішшю хімічних продуктів (полімерів та метилового спирту) і не є сумішшю природних продуктів;

- характеристика, відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності, наданої проби (зразка) товару "Optapix РА 42" не відповідає характеристикам товарів за кодом 3824 90 98 00 товарної позиції 3824 "Готові сполучні суміші, які використовують у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів; хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних із нею галузей промисловості (включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені" та характеристикам товарів за кодом 3907 20 99 00 товарної позиції 3907 "Поліацеталі, інші прості поліефіри (поліетери) та епоксидні смоли у первинних формах; полікарбонати, алкідні смоли, складні поліалільні ефіри та інші складні поліефіри (поліестери), у первинних формах";

- характеристика досліджуваної проби (зразка) товару "Optapix РА 42" відповідає згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності: Товарна позиція "Полімери вінілацетату або інших складних вінілових ефірів у первинних формах; інші вінілові полімери у первинних формах", товарна підкатегорія "--- інші".

Таким чином, за результатами комплексної судової експертизи спростовано доводи позивача про те, що товар "Optapix РА 42" є сумішшю природних речовин, а відтак, має класифікуватися за характеристиками товарної позиції 3824.

Так само, спростовано доводи Митниці про те, що зазначений товар відноситься до простих поліефірів, тобто, має класифікуватися за характеристиками товарної позиції 3907.

Натомість, встановлено, що товар "Optapix РА 42" є сумішшю хімічних продуктів, зв'язуюча дія наданої на дослідження речовини визначається саме наявністю в ній майже 90% полівінілового спирту.

Згідно Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що є додатком до Закону України "Про Митний тариф України", класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно з приміткою до Групи 38 "Різноманітна хімічна продукція" ця група не включає окремі елементи або сполуки визначеного хімічного складу, за певними винятками. Крім того, до товарної позиціях 3824 включаються такі товари, які не класифіковано в будь-якій іншій товарній позиції УКТЗЕД.

Натомість, відповідно до примітки 2 до розділу VІІ Групи 39 "Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них" до товарних позицій 3901-3911 включаються лише товари, одержані в результаті хімічного синтезу: інші синтетичні полімери, що містять у середньому щонайменше 5 мономерних ланок (п.п. (с) п. 3 примітки).

Згідно п. 4 примітки 2 до розділу УІІ Групи 39 термін "співполімери" (сополімери) означає усі полімери, і яких частка жодної мономерної ланки не становить 95 мас % або більше загального вмісту полімеру. Якщо у контексті не обумовлено інше, у цій групі співполімери (включаючи співполіконденсати, продукти адитивної співполімеризації, блокспівполімери) та суміші полімерів повинні включатися до тієї самої товарної позиції, що і полімери співмономерної (сомономерної) ланки, яка переважає за масою порівняно з будь-якою іншою індивідуальною співмономерною ланкою.

За висновками судового експерта, відображеними в дослідницькій частині висновку експертів від 20.08.2013 № 3913/13-34/7433/13-53 (том І а.с. 156), полімерні суміші потрібно включати до тієї самої товарної позиції, що і полімери, одержані з тих самих мономерних ланок у тих самих пропорціях.

Товарна позиція 3905 має назву "Полімери вінілацетату або інших складних вінілових ефірів у первинних формах; інші вінілові полімери у первинних формах". Назва підкатегорії 3905 99 90 00 "---інші".

Враховуючи товарну характеристику досліджуваного зразка товару "Optapix РА 42" та у відповідності з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності в редакції Товарної номенклатури Митного тарифу, затвердженого Законом України від 05.04.2001 № 2371-ІІІ "Про Митний тариф в Україні" та на підставі "Основних правил інтерпретації класифікації товарів" експерт у дослідницькій частині висновку судової експертизи прийшов до висновку, що класифікація досліджуваної проби (зразка) товару "Optapix РА 42" розглядається у Розділі VІІ "Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них", в товарній групі 39 "Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них" та має характеристику, що відповідає згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності: Товарна позиція 3905 "Полімери вінілацетату або інших складних вінілових ефірів у первинних формах; інші вінілові полімери у первинних формах". Товарна підкатегорія 3905 99 90 00 "---інші".

Як вбачається з пояснень до товарної позиції 3905, до цієї товарної позиції включаються всі полімери вінілу, крім товарної позиції 3904.

За таких обставин, суд погоджується з висновком комплексної судової експертизи про те, що товар "Optapix РА 42" не може бути класифікований ні за товарною позицією 3824, ані відносно товарної позиції 3907.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на висновок експерта Полтавської торгово-промислової палати від 13.11.2012 року №В-5323, відповідно до якого товар "Optapix РА 42" відноситься до коду товарів за УКТ ЗЕД 3824 90 98 00, адже такий висновок носить інформаційно-довідковий характер, у ньому відсутня досліджувана частина, тобто, відомості про те, за яких обставин експерт дійшов відповідного висновку.

Крім того, виходячи з положень частини 1 статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", вирішення питання щодо віднесення товару до того чи іншого товарного коду за УКТ ЗЕД до повноважень торгово-промислових палат не належить.

Водночас, безпідставними є також доводи Митниці про необхідність класифікації товару "Optapix РА 42" за кодом УКТ ЗЕД 3907 20 99 00 відповідно до висновку від 02.01.2013 року №142001500-0002, адже за змістом даного висновку, у вказаному товарі відсутній полівініловий спирт та товар "Optapix РА 42" являє собою полімер-поліетиленоксид, який відноситься до простих ефірів, що спростовано висновком судової комплексної експертизи.

Зокрема, полімери з хімічним складом, який встановлено судовою комплексною експертизою товару "Optapix РА 42", відносяться до іншої товарної позиції УКТ ЗЕД, а саме - 3905.

Стосовно посилань позивача на зазначення коду 3824 90 98 00 у товаросупроводжуючих документах компанії-виробника "Optapix РА 42", суд вважає за доцільне зазначити, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації, а тому код товару, встановлений експортером, не є визначальним при класифікації товару та може не співпадати з кодом, за яким товар підлягає класифікації відповідно до УКТ ЗЕД, зокрема, помилки митного органу країни експортеру або враховуючи право України на деталізацію коду товару на національному рівні.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, в ході судового розгляду справи відповідачем не надано належних доказів на підтвердження доводів про те, що ввезений позивачем на митну територію України товар - "Optapix РА 42" підпадає під класифікацію за кодом УКТ ЗЕД 3907 20 99 00.

При цьому, в ході судового розгляду справи також спростовано доводи позивача про необхідність класифікації зазначеного товару за кодом УКТ ЗЕД 3824 90 98 00.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що рішення Полтавської митниці від 08.01.2013 року №КТ-806000002-0006-2013 прийнято без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а відтак, є необґрунтованим.

Зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару від 08.01.2013 року №КТ-806000002-0006-2013, натомість, визнати його протиправним та скасувати.

Щодо позовних вимог Представництва в частині стягнення надмірно сплачених за ВМД від 31.01.2013 року №806020000/2013/000971 грошових коштів в якості ввізного мита та податку на додану вартість на загальну суму 4743 грн. 28 коп., суд виходить з наступного.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07. 2007 року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за №1097/14364, передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Позивачем не надано доказів подання вказаної заяви та отримання відмови митного органу в поверненні митних платежів.

Суд зазначає, що судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямоване на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства, воно не може регулювати суспільні відносини на майбутнє.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в частині стягнення надмірно сплачених за ВМД від 31.01.2013 року №806020000/2013/000971 грошових коштів в якості ввізного мита та податку на додану вартість на загальну суму 4743 грн. 28 коп.

Відтак, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як визначено частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому, частиною другою вказаної статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Однак, позивачем при зверненні до суду з даним позовом, доказів сплати судового збору в частині позовних вимог немайнового характеру (про скасування рішення від 08.01.2013 року №КТ-806000002-0006-2013) не надано.

Таким чином, судовий збір на користь позивача стягненню не підлягає.

Крім того, відповідно до приписів пункту 3 частини 3 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз.

Так, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 року витрати за проведення комплексної судової експертизи покладено на позивача за його клопотанням (том І а.с. 23).

Акт приймання-передачі висновку експертів від 16.08.2013 року №3913/13-34/7433/13-53 є первинним документом, що підтверджує факт проведення судової експертизи, проте, не є належним доказом фактичної сплати коштів за її проведення.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів фактичної оплати вартості судової експертизи, а саме розрахункових документів (квитанції, платіжного доручення тощо), та не подано заяву щодо стягнення коштів, сплачених за проведення судової експертизи.

За таких обставин, підстави для стягнення на користь позивача частини судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіммер і Шварц, Росія" в особі керівника Представництва Данилевської В.А." до Полтавської митниці Міндоходів, Управління державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, Головного Управління державної казначейської служби України у Полтавській області про скасування рішення та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення коду товару № КТ-806000002-0006-2013 від 08 січня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2013 року.

Суддя С.С. Сич