Постанова № 33559790, 16.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4481/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Машкевич О.С.

представника відповідача - Давиденко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бумеранг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2013 року позивач ПП "Бумеранг" (далі за текстом - позивач, платник податків) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (далі за текстом - відповідач, податковий, контролюючий орган), третя особа: УДКС України у м. Кременчуці Полтавської області (далі за текстом - третя особа) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2013 року № 0002222203/754.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що встановлені актом перевірки порушення фактично не мали місця в його господарській діяльності та вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування витрат на підставі податкових накладних та первинних документів, складених ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "Промислова група ДФМ", зазначаючи, що первинні документи та податкові накладні, отримані ним на виконання господарсько-правових угод, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до обліку витрат ПП "Бумеранг". Позивач також наголошує, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти своїх контрагентів на предмет добросовісного виконання останніми податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки податковим органом встановлено факт заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток шляхом штучного формування витрат за господарськими договорами з контрагентам, діяльність яких має ряд ознак фіктивності.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (том 4 а.с. 157), а також повідомив, що проти задоволення позову заперечує.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Бумеранг" 23 лютого 2004 року зареєстроване як юридичну особу (ідентифікаційний код 32860683) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 127393 (том 4 а.с. 71). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 листопада 2001 року № 23551553 серії НБ № 175460 (том 4 а.с. 73).

Відповідачем у період з 29 листопада 2012 року по 19 грудня 2012 року проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами перевірки 26 грудня 2012 року складено акт № 5772/22-209/36601387 (том 1 а.с. 27-95), в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем пункту 4.1.6, пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4, пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пунктів 138.1, 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України в частині заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, всього на суму 3191528,00 грн., в тому числі за:

3 квартал 2010 року в сумі 533315,00 грн.,

4 квартал 2010 року в сумі 451384,00 грн.,

1 квартал 2011 року в сумі 1053856,00 грн.,

2 квартал 2011 року в сумі 657231,00 грн.,

3 квартал 2011 року в сумі 210001,00 грн.,

4 квартал 2011 року в сумі 151703,00 грн.,

1 квартал 2012 року в сумі 83408,00 грн.,

2 квартал 2012 року в сумі 10751,00 грн.,

3 квартал 2012 року в сумі 39879,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками перевірки подав заперечення на Акт про результати планової виїзної документальної перевірки ПП "Бумеранг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року перевірки від 26 грудня 2012 року № 5772/22-209/36601387.

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень до акта перевірки вищий контролюючий орган зобов'язав Кременчуцьку ОДПІ у строк до 05 квітня 2013 року призначити та провести позапланову документальну перевірку ПП "Бумеранг" з усіх питань оскарження та донарахування.

Відповідачем у період з 28 березня 2013 року по 03 квітня 2013 року проведено позапланову документальну перевірку ПП "Бумеранг" за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року з питань оскарження результатів планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року (26 грудня 2012 року № 5772/22-209/36601387).

За результатами проведення позапланової перевірки складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Бумеранг" за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року з питань оскарження результатів планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2012 року (26 грудня 2012 року № 5772/22-209/36601387) від 08 квітня 2013 року № 3069/222-212/32860683 (том 1 а.с. 177-202), ), в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем пункту 4.1.6, пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4, пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пунктів 138.1, 138.4 статті 138 Податкового Кодексу України в частині заниження податку на прибуток всього у сумі 2957480,00 грн., в тому числі за:

3 квартал 2010 року в сумі 533315,00 грн.,

4 квартал 2010 року в сумі 451384,00 грн.,

1 квартал 2011 року в сумі 1053856,00 грн.,

2 квартал 2011 року в сумі 608268,00 грн.,

3 квартал 2011 року в сумі 190774,00 грн.,

4 квартал 2011 року в сумі 119883,00 грн.

Разом із тим, на підставі акта перевірки від 26 грудня 2012 року № 5772/22-209/36601387 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000672301 (том 1 а.с. 22), яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3191528,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 313194,75 грн.

ПП "Бумеранг" донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкове повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2013 року № 0000672301 з урахуванням висновків акта позапланової перевірки від 08 квітня 2013 року № 3069/222-212/32860683 вищий контролюючий орган скаргу ПП "Бумеранг" задовольнив частково - спірне податкове повідомлення-рішення скасував та виніс податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2013 року № 0002222203/754 (том 1 а.с. 25).

ПП "Бумеранг", вважаючи висновки, викладені в акті перевірки від 26 грудня 2012 року № 5772/22-209/36601387 та Рішенні про результати розгляду скарги від 12 квітня 2013 року № 839/10/10.2-07 (том 1 а.с 203-207), упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходять за межі компетенції відповідача, не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2013 року № 0002222203/754 необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 18 квітня 2013 року № 0002222203/754, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, стали відомості податкових органів про те, що господарська діяльність контрагентів позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "Промислова група ДФМ" носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого сформовані за рахунок вказаного підприємства витрати позивача відповідачем правомірними не визнані.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Бумеранг" (Покупець) та ТОВ "Промислова група ДФМ" (Продавець) 23 вересня 2011 року укладено договір купівлі-продажу скловиробу № 94.03.11 (том 2 а.с. 1-5) згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю вироби зі скла (Товар), номенклатура, кількість та ціна яких вказується в Додатку до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Твар відповідно до умов цього Договору. До Договору купівлі-продажу від 23 вересня 2011 року № 94.03.11 сторонами складено відповідні Додатки (том 2 а.с. 6-15).

На виконання вищевказаного договору контрагентом позивача ТОВ "Промислова група ДФМ" на підставі видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, передано позивачу, визначений у рахунках-фактурах товар. Зазначений факт підтверджується також актами приймання-передачі товарів.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що на підставі рахунків-фактур позивач оплатив визначений цими документами товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, а на підставі довіреностей на право отримання ТМЦ, отримав товарно-матеріальні цінності у свого контрагента.

Факт транспортування придбаного у ТОВ "Промислова група ДФМ" товару підтверджується належним чином оформленими ТТН, що наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПП "Бумеранг" (Покупець) та ТОВ "Промислова група ДФМ" (Продавець) 19 листопада 2010 року укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 79.11.10 (том 2 а.с. 25-30) згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю нафтопродукти (Товар), марка, кількість та якість яких вказується в Додатку до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Твар відповідно до умов цього Договору. До Договору купівлі-продажу від 19 листопада 2010 року № 79.11.10 сторонами укладено Додаткову угоду від 29 грудня 2010 року № 01 (том 2 а.с. 31), а також складено Додатки (том 2 а.с. 32-60).

На виконання вищевказаного договору контрагентом позивача ТОВ "Промислова група ДФМ" на підставі видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, передано позивачу, визначений у рахунках-фактурах товар. Зазначений факт підтверджується також актами приймання-передачі товарів.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що на підставі рахунків-фактур позивач оплатив визначений цими документами товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, а на підставі довіреностей на право отримання ТМЦ, отримав товарно-матеріальні цінності у свого контрагента.

Перевезення придбаного у ТОВ "Промислова група ДФМ" товару забезпечувалось залученими перевізниками автомобільним транспортом, про що свідчать належним чином оформлені ТТН.

Якість поставленого позивачу товару підтверджується відповідними сертифікатами якості, копії яких містяться в матеріалах справи.

В подальшому товар, поставлений ТОВ "Промислова група ДФМ" позивачем передано для переробки та фасування за договором підряду ТОВ "Фламма", що підтверджується копією зазначеного вище договору. Крім того, зазначений контрагент позивача забезпечував відповідальне зберігання товару позивача за договором від 05 січня 2009 року № 22/07-08 (том 4 а.с. 253-256). Наявність у позивача складських приміщень, придатних для зберігання нафтопродуктів, підтверджено копією договору від 01 березня 2011 року № 89.03.11 про передачу в суборенду позивачу складського приміщення ТОВ "Українська парафінова компанія" (том 4 а.с. 257-260) та копією договору оренди від 01 березня 2011 року, укладеним з ФОП ОСОБА_3 (том 4 а.с. 262-264).

Як вбачається з матеріалів справи, що між ПП "Бумеранг" (Продавець) та ТОВ "Промислова група ДФМ" (Покупець) 22 березня 2011 року укладено договір купівлі-продажу ДВП СТ-40 № 93.03.11 (том 4 а.с. 266-270) згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю ДВП СТ-40 (Товар), формат, товщина, кількість та якість якого вказується в Додатку до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Твар відповідно до умов цього Договору. До Договору купівлі-продажу від 22 березня 2011 року № 93.03.11 сторонами укладено Додаткову угоду від 23 березня 2011 року № 01 (том 4 а.с. 271).

На виконання вищевказаного договору позивачем ТОВ "Промислова група ДФМ" на підставі видаткової накладної (том 2 а.с. 162), копія якої наявна в матеріалах справи, передано, конкретизований у рахунку-фактурі товар (том 2 а.с. 166). Зазначений факт підтверджується також актом приймання-передачі товарів (том 2 а.с. 165).

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що на підставі рахунка-фактури контрагентом позивача оплачено визначений цим документом товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, а на підставі довіреностей на право отримання ТМЦ, позивачем передано товарно-матеріальні цінності ТОВ "Промислова група ДФМ".

Перевезення придбаного у ТОВ "Промислова група ДФМ" товару забезпечувалось залученими перевізниками автомобільним транспортом, про що свідчить належним чином оформлена ТТН (том 2 а.с. 167).

Як встановлено судом в ході розгляду справи, між ПП "Бумеранг" (Покупець) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (Продавець) 23 вересня 2010 року укладено договір купівлі-продажу виробів зі скла № 73.09.10 (том 3 а.с. 74-79) згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю вироби зі скла (Товар), номенклатура, кількість та ціна яких вказується в Додатку до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов цього Договору. До Договору купівлі-продажу від 23 вересня 2010 року № 73.09.10 сторонами укладено Додаткову угоду від 31 грудня 2010 року № 01 (том 3 а.с. 80), а також складено Додатки (том 3 а.с. 81-88).

На виконання вищевказаного договору контрагентом позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" на підставі видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, передано позивачу, визначений у рахунках-фактурах товар. Зазначений факт підтверджується також актами приймання-передачі товарів.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що на підставі рахунків-фактур позивач оплатив визначений цими документами товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, а на підставі довіреностей на право отримання ТМЦ, отримав товарно-матеріальні цінності у свого контрагента.

Факт транспортування придбаного у ТОВ "Монолітбудкомплект" товару підтверджується належним чином оформленими ТТН, що наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ПП "Бумеранг" (Покупець) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (Продавець) 21 січня 2010 року укладено договір купівлі-продажу № 04.01.10 від 21 січня 2010 року (том 3 а.с. 25-30) згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю нафтопродукти (Товар) марка, кількість та якість яких вказується в Додатку до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Твар відповідно до умов цього Договору. До Договору купівлі-продажу від 21 січня 2010 року № 04.01.10 сторонами укладено Додаткові угоди від 02 серпня 2010 року № 01 та від 31 грудня 2010 року № 02 (том 3 а.с. 31-32), а також складено Додатки (том 3 а.с. 33-73).

На виконання вищевказаного договору контрагентом позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" на підставі видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, передано позивачу, визначений у рахунках-фактурах товар. Зазначений факт підтверджується також актами приймання-передачі товарів.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що на підставі рахунків-фактур позивач оплатив визначений цими документами товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, а на підставі довіреностей на право отримання ТМЦ, отримав товарно-матеріальні цінності у свого контрагента.

Перевезення придбаного у ТОВ "Монолітбудкомплект" товару забезпечувалось залученими перевізниками автомобільним транспортом про що свідчать належним чином оформлені ТТН.

Якість поставленого позивачу товару підтверджується відповідними сертифікатами якості, копії яких містяться в матеріалах справи.

В подальшому товар, поставлений ТОВ "Монолітбудкомплект" позивачем передано для переробки та фасування за договором підряду ТОВ "Фламма", що підтверджується копією зазначеного вище договору. Крім того, зазначений контрагент позивача забезпечував відповідальне зберігання товару позивача за договором від 05 січня 2009 року № 22/07-08 (том 4 а.с. 253-256). Наявність у позивача складських приміщень, придатних для зберігання нафтопродуктів, підтверджено копією договору від 01 березня 2011 року № 89.03.11 про передачу в суборенду позивачу складського приміщення ТОВ "Українська парафінова компанія" (том 4 а.с. 257-260) та копією договору оренди від 01 березня 2011 року, укладеним з ФОП ОСОБА_3 (том 4 а.с. 262-264).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "Промислова група ДФМ") підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, актами приймання-передачі товарів, сертифікатами якості та товарно-транспортними накладними, в зв'язку із чим наявність наведених доказів суд вважає достатньою підставою для визнання факту придбання ТМЦ у ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "Промислова група ДФМ" реальним. Судом встановлено, що умови вищезазначених угод виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаним суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Посилання податкового органу на наявність актів перевірки відносно контрагентів позивача, у якому встановлено відсутність фактів реального вчинення господарських операцій за спірний період, не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи.

Так, судом встановлено, що постановою старшого слідчого Воронюка В.А. про призначення судово-економічної експертизи по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 32013180090000038 від 28 лютого 2013 року, відносно ПП "Бумеранг" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України призначено відповідне експертне дослідження на вирішення якого поставлене питання щодо підтвердження нормативно та документально висновків акта від 26 грудня 2012 року № 5772/22-209/36601387, в якому зазначено виявлені під час перевірки порушення податкового законодавства України, з врахуванням матеріалів кримінального провадження.

Висновком судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 32013180090000038 (том 4 а.с. 173-192) висновки акта перевірки від 26 грудня 2012 року № 5772/22-209/36601387 не підтверджено.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження правомірності здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, суд дійшов висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаних договорів між позивачем та його контрагентами, що стала підставою для формування витрат позивача, оформлена належним чином, із акта перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач використовував придбаний у постачальника товар безпосередньо у власній господарській діяльності. Зазначений факт судом оцінюється як логічний та послідовний з урахуванням того, що оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД-2010 46.75), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД-2010 46.71), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД-2010 46.73) є одними з основних видів господарської діяльності підприємства позивача (том 4 а.с. 72).

Судом встановлено, що контрагенти позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "Промислова група ДФМ" на момент укладення договорів та складення первинних документів значились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи, оформлені належним чином, з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Таким чином, усі первинні документи складені контрагентами позивача з дотриманням вимог чинного законодавства та дають всі правові підстави для їх використання у бухгалтерському обліку ПП "Бумеранг" .

Відповідно до вимог підпункту 14.1.26 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно вимог пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України 138.1. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих товарів є факт реального постачання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання. В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем первинних бухгалтерських документів, складених його контрагентами на підтвердження підстав включення до складу витрат сум, передбачених цими документами, використання придбаного товару в господарській діяльності Позивача та беручи до уваги вимоги статей 138-139 Податкового кодексу України суд погоджується із правомірністю віднесення позивачем до складу витрат сум за господарськими операціями з ТОВ "Монолітбудкомплект" та ТОВ "Промислова група ДФМ" в періоді, охопленому перевіркою.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Відповідно до ст. 1 вказаного закону розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження юридичних послуг надано договір про надання юридичних послуг від 02 січня 2013 року, платіжне доручення № 93 від 20 серпня 2013 року, призначення платежу - сплата за юридичні послуги згідно договору від 02 січня 2013 року в розмірі 11 000 грн. та акт виконаних робіт № 7/2 від 20 серпня 2013 року до договору про надання юридичних послуг від 02 січня 2013 року із зазначенням вартості послуг у розмірі 3000 грн.

Проте, позивачем не доведено факту відповідності заявленої до стягнення суми законодавчо встановленому граничному розміру витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Бумеранг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області, третя особа: Управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 18 квітня 2013 року № 0002222203/754.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Приватного підприємства "Бумеранг" (ідентифікаційний код 32860683) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 вересня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова