Ухвала суду № 33559917, 05.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4489/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Житомирській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року за позовом Державного підприємства "Держекоінвест" до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Житомирській області про скасування постанови № 20/7-Ю від 13.03.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Житомирській області, в якому просив скасувати постанову №20/7-Ю від 13.03.2013 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між Державним агентством екологічних інвестицій України та Державним підприємством "Держекоінвест" 29 травня 2012 року було укладено Договір №15/2012 на делегування повноважень щодо здійснення функцій замовника при реалізації проекту цільових екологічних (зелених) інвестицій.

На виконання умов вказаного Договору №15/2012, Державним підприємством "Держекоінвест" (Замовник) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "АНТІС ТРЕЙД" (Підрядник) Договір №18/11 від 14 червня 2012 року про закупівлю за державні кошти.

Згідно з п. 1.2 Договору №18/11 від 14 червня 2012 року Підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами (в т.ч. обладнанням) виконати роботи з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у Житомирській області (теплосанація 6 об'єктів) та здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлений цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх. Перелік об'єктів та їх місцезнаходження наведено в Додатку №2 до Договору.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудування відповідачем, відповідно до наказу 374-од від 24 грудня 2012 року "Про затвердження планових заходів на I квартал 2013 року" планувалось проведення планової перевірки з 18 лютого 2013 року на об'єктах, замовником на яких є ДП "Держекоінвест", про що позивачу було направлено лист №7-17/477 від 11 лютого 2013 року, згідно змісту якого, відповідач також просив направити уповноваженого представника позивача для здійснення перевірки наведених у листі об'єктів та надати належну проектну, технічну та виконавчу документацію.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначений лист Інспекції ДАБК у Житомирській області отриманий ДП "Держекоінвест", що підтверджується штампом з вхідним номером 283/11 від 13 лютого 2013 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, керівник ДП "Держекоінвест" не забезпечив явку представників для участі у проведенні перевірки та не надав необхідних документів.

В зв'язку з відсутністю представників позивача при проведенні перевірки об'єкта - капітальний ремонт будівлі Чуднівської гімназії за адресою: м. Чуднів, вул. 50-років Жовтня, 1, відповідачем 28 лютого 2013 року було складено Акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 лютого 2013 року та Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №12 від 28.02.2013 р.

На підставі Акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 28 лютого 2013 року відповідач прийняв постанову №20/7-Ю від 13 березня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та застосував санкцію у вигляді штрафу у розмірі 11147,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати зазначену постанову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Житомирській області не доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідальність за яке, зокрема, встановлена пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності встановлена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Згідно п.п. 5,6 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції. Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше, ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

Згідно приписів п.9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У відповідності до п.п. 1 п. 11 вказаного Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

В свою чергу, згідно з п. 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 17 Порядку встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

З аналізу наведених норм, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вказані положення надають право посадовим особам інспекції безперешкодного доступу, як на місце будівництва об'єкта, так і до місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, а суб'єкта містобудування зобов'язують допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачена відповідальність за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

З акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 28 лютого 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 лютого 2013 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №12 від 28 лютого 2013 року вбачається, що посадові особи інспекції відвідали об'єкт за адресою: м. Чуднів, вул. 50-років Жовтня, 1, де мав проводитися капітальний ремонт будівлі Чуднівської гімназії, та оскільки генеральним директором ДП «Держекоінвест» Кобля М.М. не було забезпечено явку уповноважених представників підприємства для здійснення перевірки та не було надано необхідної документації, відповідачем було обґрунтовано дану обставину як недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для виконання покладених на них функцій.

Враховуючи положення зазначених вище нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку позивачем не вчинялися дії щодо недопуску посадових осіб позивача до перевірки і вважає такі висновки посадових осіб Інспекції ДАБК у Житомирській області необґрунтованими, адже недопущення до перевірки полягає у вчиненні активних дій, що створюють перешкоди в проведенні перевірки. Такі дії можуть полягати у відмові виконати законні вимоги посадових осіб інспекції, зокрема, щодо надання доступу до об'єкта будівництва.

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що норми п. 13 Порядку присутність суб'єкта містобудування під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначають як право суб'єкта містобудування, а не його обов'язок, відтак відсутність суб'єкта містобудування при проведенні контролюючим органом перевірки не є тотожним діям суб'єкта містобудування з приводу недопущення посадових осіб до перевірки.

При цьому відсутність містобудівної документації, надання якої вимагалось листом Інспекції ДАБК у Житомирській області №7-17/477 від 11 лютого 2013 року, може бути складом іншого правопорушення, відповідальність за яке передбачена положеннями Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого п. 14 Порядку, за яке, зокрема, встановлена відповідальність пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 березня 2013 року №20/7-Ю, прийнята Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Житомирській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2013 року за позовом Державного підприємства "Держекоінвест" до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Житомирській області про скасування постанови № 20/7-Ю від 13.03.2013 року - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя І.О. Грибан

Суддя О.О. Беспалов.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.