Постанова № 33559859, 11.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 р. Справа №805/9476/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: «15» година «00» хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Голуб В.А.,

при секретарі Матченко В.С.,

за участю:

представника позивача Максимчука С.М.,

представника відповідача Пащенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості в сумі 5 135 044, 74 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості в сумі 5 135 044, 74 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частіш) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Громадяни (згідно із Списком № 1), працюючи на підприємстві відповідача, були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. „а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до вказаного Закону їм була призначена пенсія.

Як зазначає позивач, на адресу відповідача направлялися розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Загальна сума витрат Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області за період з 01.03.2013 року по 01.06.2013 року, яка належить до відшкодування, складає 5 135 044,74 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгової пенсії у сумі 5 135 044,74 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов визнав частково, надав суду заперечення, в яких зазначив наступне.

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України 1058, Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Представник відповідача зазначає, що виключення для стягнення зроблено для робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах за умов включення робіт та професій до певного Списку. Такий Список затверджено постановою Кабінету Міністрів України 31 березня 1994 року № 202, яким серед інших передбачені підземні гірничі роботи в шахтах.

Таким чином, як вказує представник відповідача, працівники відповідача виконують роботи, згідно зі списком № 1, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних гірничих роботах у штатах. Даний вид робіт, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 віднесений до списку робіт, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах. Відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 у відповідача відсутній обов'язок покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах за списком № 1 по видобутку вугілля, пенсії яким призначені на підставі пп. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом тим, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що тринадцять осіб, які увійшли до списку розрахунку сум, які належать до відшкодування, не були зайняті повний робочий день на підземних роботах за списком № 1 по видобутку вугілля, а тому в цій частині сума фактичних витрат позивача підлягає відшкодуванню.

Тому представник відповідача просив позов задовольнити частково.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Як встановлено судом, позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідач - Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», зареєстроване виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 23.11.2001 року, є юридичною особою, ідентифікаційний номер 31599557 (том 1 а.с.180) та перебуває на обліку Управлінні Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області з 27.11.2001 року (том 1 а.с.7).

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» -«е» та «ж» ст. 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями. Винятком із цього правила є лише порядок покриття на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятуваних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. Такий Список затверджено постановою Кабінету Міністрів України 31 березня 1994 року № 202, яким серед інших передбачені підземні гірничі роботи в шахтах. Тобто витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Також згідно з абз. 3 п. 6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктами 6.8, 6.9 вищевказаної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного Фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до вимог, встановлених додатком до Інструкції № 7 позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних втрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем направлялися на адресу відповідача повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за період з 01 березня 2013 року по 01 червня 2013 року у розмірі 5 135 044,74 грн. (том 1 а.с.34-84, 93-174).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що до списку розрахунку фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій увійшли працівники відповідача, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день, але їх роботи не були пов'язані з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5) та працівники відповідача, які не були зайняті на підземних роботах повний робочий день (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15).

Як вбачається з розрахунку сум, які належать до відшкодування згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, за період з 01.03.2013 року по 01.06.2013 року, витрати позивача по вищевказаних особах, склали 114 927, 34 грн. (том 1 а.с.8-33), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем до стягнення (відшкодування) заявлені у тому числі суми, внаслідок призначення пенсій за віком на пільгових умовах робітникам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах. Вказані пенсії, призначені на підставі підпункту «а» ст. 13 Закону № 1788, за роботами та професіями, які віднесені до певного Списку, що виключає право на відшкодування заявлених до стягнення сум в цій частині.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості в сумі 5 135 044, 74 грн. підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості в сумі 5 135 044, 74 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 114 927, 34 грн. (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень тридцять чотири копійки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 11 вересня 2013 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 16 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.