Ухвала суду № 33558647, 18.09.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Кеміня М.П., Джуги С.Д.,

при секретарі : Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсними дій щодо збільшення процентної ставки за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ "ПриватБанк" подало апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2013 року, яким вказаний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» щодо збільшення процентної ставки по кредитному договору №MKVCGL00000010 від 21.08.2007 року з 10,08 % річних до 20,64 % річних та нарахувань платежів за договором по відсотковій ставці 20,64 % річних.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 107,30 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить змінити зазначене рішення в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконними дій щодо збільшення відсоткової ставки до 20,64 % річних, відмовивши у цій частині в повному обсязі, а у решті рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні представник ПАТ КБ "ПриватБанк" Гриниха Т.Ю. апеляційну скаргу підтримала.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 апеляційну не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.08.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № MKVCGL00000010, відповідно до умов якого, банк надав позивачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 50 000 доларів США на строк з 21.08.07 по 20.08.2027 року, з відсотковою ставкою за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць (що становить 10,08% річних) на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 61-65).

У подальшому між сторонами було укладено додатковий договір № 1 від 26.02.2009 року, відповідно до умов якого процентна ставка не змінювалась (а.с. 66).

21.12.2009 року банк на підставі рішення, а саме наказу від 19.05.2005 року №2200 «Про внесення змін в умови кредитування працівників Приватбанку», в односторонньому порядку збільшив ОСОБА_1 процентну ставку за користування кредитом з 10,08% річних до 20,64% річних.

Відповідно до п.2.3.1. кредитного договору № MKVCGL00000010 від 21.08.2007 року, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом, при зміні кон'юктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом семи календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Однак банк про збільшення в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом позичальника ОСОБА_1, як це передбачено умовами п.2.3.1 договору, не повідомив.

Вказана обставина стверджується рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 06 березня 2012 року, що набрало законної сили, яким встановлено факт порушення банком умов зміни розміру відсоткової ставки, так як жодних письмових повідомлень ПАТ КБ «ПриватБанк» позивачу не надсилав, яке має преюдиційне значення при розгладі даної справи.

Як на підставу для збільшення процентної ставки банк вказував на звільнення ОСОБА_1 з роботи. Однак з наказу «Про звільнення» від 25.12.2009 року слідує, що ОСОБА_1 звільнився з роботи 28.12.2009 року, тоді як процентна ставка йому в односторонньому порядку банком була збільшена ще за час його роботи, а саме 21.12.2009 року, що стверджується матеріалами справи. Крім цього, умовами кредитного договору не передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі звільнення працівника з роботи.

Щодо рішення банку про збільшення процентної ставки ОСОБА_1, а саме наказу від 19.05.2005 року №2200 «Про внесення змін в умови кредитування працівників Приватбанку», то такий не є рішенням про збільшення процентної ставки за користування кредитом, так як зазначеним наказом затверджено «Положення про кредитування працівників».

Виходячи з того, що у разі, якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку",тобто до 9 січня 2009 року.

Законом України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", який набрав чинності 10.01.2009 року, доповнено ст. 1056-1 ЦК України "Проценти за кредитним договором", відповідно до частин другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно Постанови Пленуму №5 від 30.03.2012 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин " - всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними з 10.01.2009 року.

Враховуючи, що ПАТ КБ "ПриватБанк" збільшив розмір процентів за кредитним договором в односторонньому порядку без згоди позивача з 21.12. 2009 року, тобто на час дії ст. 1056-1 ЦК України про заборону таких дій, і за умов, не передбачених кредитним договором, та з порушенням порядку, встановленого договором, а також за відсутності рішення банку про збільшення в односторонньому порядку процентної ставки, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що банк відповідно до умов Договору ( п. 2.3.1.) та діючого законодавства, з 21.12.2009 року правомірно прийняв рішення про підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку на підставі звільнення працівника (позивача), то такі не заслуговують на увагу, оскільки збільшення процентної ставки банком було здійснено після набрання чинності Закону, яким установлено заборону збільшення банком розміру процентів в односторонньому порядку, без відповідного рішення про це, без згоди позичальника, та з порушенням умов і процедури, встановленої кредитним договором.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідача відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :