Постанова № 33553665, 20.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 р. Справа № 804/10412/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Воронова Ю.В.

представника відповідача - Водопоєнко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Зоряний» до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-Зоряний» звернулось до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001532220 від 25 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 63214 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 15803,5 грн., а всього на суму 79017,50 грн.

Представник позивача адміністративний позов в судовому засіданні підтримав. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з повідомлення-рішення №0001532220 від 25 липня 2013 року. Зауважив, що зі змісту Акту перевірки вбачається, що при проведені перевірки податковий орган не здійснював фактичного дослідження реальності правовідносин Позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Дорбудпромсервіс», а використав наявну інформацію щодо результатів перевірки підприємства-контрагента, а саме акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ Дорбудпромсервіс», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за березень - жовтень 2012 року та грудень 2012 року від 21 січня 2013 року за № 149/2201/33274586. Таким чином податковим органом не було надано правової оцінки господарським правовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК- Зоряний», а викладено висновки щодо нереальності правочинів з посиланням на матеріали Акту про неможливість проведення перевірки підприємства постачальника. При цьому акт перевірки не містить інформації щодо господарських правовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Зоряний», а отже ці факти навіть не були предметом розгляду при проведені перевірки. Представник позивача також зазначив, що висновки, які викладені в Акті перевірки зроблені без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства, а факти, викладені в зазначеному акті не можуть бути належними доказами наявності порушень вимог статей 203,215,228 ЦК України відносно того, що укладені угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними. Доказів наявності умислу у сторін договорів на укладання його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) податковий орган не зазначив. Враховуючи вищевикладене, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту перевірки від 08.07.2013 року за №6/04-66-22-01/13425907, в якому належним чином зафіксовані порушення норм законодавства відповідачем. Зазначив, що у зв'язку з тим, що ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби актом по ТОВ «ВКФ ДБПС» №149/2201/33274586 встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій у період січень-жовтень 2012 р. та грудень 2012 року, наявність оформлених первинних документів на надання ТОВ «ВКФ ДБПС» послуг для ТОВ «МЖК-Зоряний» за період вересень-жовтень 2012 р. не підтверджує факту здійснення операцій. На підставі вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що усі операції з придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ «ВКФ ДБПС» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нереальними по ланцюгу до «вигодонабувача». Окремо зауважив, що у разі коли фактичного здійснення господарської операції не було, первинні документи не можуть вважатись первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З огляду на вищевикладене представник відповідача зазначив, що у ТОВ «МЖК-Зоряний» відсутнє право на формування витрат та податкового кредиту по операціях з прибання послуг у постачальника ТОВ «ВКФ ДБПС». Підстав для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні не вбачається, тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-Зоряний» (код ЄДРПОУ 13425907) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість.

З 01 липня по 05 липня 2013 року, відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 27 червня 2013 року за №525, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Зоряний» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Дорбудпромсервіс» їх реальності та повноти зображення в обліку за вересень-жовтень та грудень 2012 року.

За результатами перевірки, складено Акт перевірки №6/04-66-22-01/13425907 від 08.07.2013 року, відповідно до якого встановлено порушення:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «МЖК-Зоряний» занижено податок на додану вартість на загальну суму 63 214,33 грн., в т.м. за жовтень 2012 року у сумі 60 833,34 грн. та за грудень у сумі 2 380,99 грн.

Не погодившись з актом перевірки 15 липня 2013 року позивач надав заперечення до Акту перевірки.

Листом від 22 липня 2013 року №1026/10/04-66-22-01-18 відповідачем залишено без задоволення вищезазначене заперечення.

На підставі акту перевірки №6/04-66-22-01/13425907 від 08.07.2013 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення:

- №0001532220 від 25 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 63214 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 15803,5 грн., а всього на суму 79017,50 грн.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих ТОВ «МЖК-Зоряний» від ТОВ «ВКФ ДБПС», з підстав того, що актом перевірки контрагента позивача встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій у період січень-жовтень 2012 р. та грудень 2012 року ТОВ «ВКФ ДБПС», а тому фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «МЖК-Зоряний» та ТОВ «ВКФ ДБПС» не було, а первинні документи не можуть вважатись первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В акті перевірки №6/04-66-22-01/13425907 від 08.07.2013 року зазначено, що у зв'язку з тим, що ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби актом по ТОВ «ВКФ ДБПС» встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій у період січень 2012 р.-жовтень 2012 р. та грудень 2012 року, наявність оформлених первинних документів на надання ТОВ «ВКФ ДБПС» послуг для ТОВ «МЖК-Зоряний» за період вересень-жовтень 2012 р. не підтверджує факту здійснення операцій. Враховуючи вищенаведене - усі операції з придбання товарів, робіт, послуг у ТОВ «ВКФ ДБПС» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нереальними по ланцюгу до «вигодонабувача». У зв'язку з вищевикладеним у ТОВ «МЖК-Зоряний» відсутнє право на формування витрат та податкового кредиту по операціях з прибання послуг у постачальника ТОВ «ВКФ ДБПС».

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на фактичні обставини справи, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МЖК-Зоряний» мав взаємовідносини з ТОВ «ВКФ ДБПС» на підставі договору підряду №125-П від 05.09.2012 року. В рамках вищезазначеного договору підряду було виписано податкові накладні № 8 від 07.09.2012 року, № 18 від 17.09.2012 року, № 11 від 17.10.2012 року, № 11 від 17.10.2012 року, № 20 від 26.10.2012 року та 31.10.2012 року; складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2012 року, акт №87 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів, відомість витрачених ресурсів витрат підрядника, відомість витрачених ресурсів витрат замовника, акт приймання-передачі будівельних матеріалів для виробничих робіт на об'єкті «Житловий будинок з вбудованими приміщеннями офісного та клубного призначення в районі Запорізького шосе та бульвару Зоряний», довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, журнал-ордер по 631 рахунку «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за 01.09.12-25.06.13 року, копії яких були надані до матеріалів справи. Розрахунок по вищезазначеному договору було проведено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1022 від 17.10.2012 року на суму 100000 грн., № 1071 від 26.10.2012 року на суму 90 000 грн., №977 від 07.09.2012 року на суму 25 000 грн., № 1121 від 22.11.2012 року на суму 14285,92 грн. та № 989 від 17 .09.2012 року на суму 150 000 грн. При цьому ТОВ «ВКФ ДБПС» при укладені договору було надано ліценцію на право провадження господарської діяльності пов'язаної зі створення об'єктів архітектури, зокрема на будівельні та монтажні роботи, видану Державною архітектурно-будівельною інфспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 13 травня 2011 року. Строк дії ліцензії до 10 травня 2016 року.

Як на час укладення вищевказаного правочину Позивача із ТОВ «ВКФ ДБПС», так і під час його виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. В акті перевірки позивача зазначається, що на момент проведення перевірки ТОВ «МЖК-Зоряний» був платником ПДВ відповідно до свідоцтва від 01.10.2009 року №100246170, зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Посилання позивача в акті перевірки позивача на акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВКФ Дорбудпромсервіс», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за березень - жовтень 2012 року та грудень 2012 року від 21 січня 2013 року за № 149/2201/33274586, суд вважає безпідставним та зазначає, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року №К/9991/32048/12.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.198.3 Податкового кодексу України, згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Згідно з ч.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вищезазначеного закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що на підтвердження надання послуг підрядником ТОВ «ВКФ ДБПС» було виписано на адресу ТОВ «МЖК-Зоряний» податкові накладні, довідку про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів, відомість витрачених ресурсів витрат підрядника, акт приймання-передачі будівельних матеріалів для виробничих робіт на об'єкті. Розрахунок за договором було проведено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «ВКФ ДБПС» згідно звіту форми 1 ДФ за штатом складає 30 осіб, про що зазначено в акті перевірки позивача. На момент складання вказаних документів ТОВ «МЖК-Зоряний» та ТОВ «ВКФ ДБПС» були зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ «МЖК-Зоряний» та ТОВ «ВКФ ДБПС» при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пункту 201.8 Податкового кодексу мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ТОВ «МЖК-Зоряний» та ТОВ «ВКФ ДБПС» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, які відповідають нормам діючого законодавства.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ТОВ «МЖК-Зоряний» було відомо про порушення ТОВ «ВКФ ДБПС» та їх постачальниками вимог податкового законодавства.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваним правочином, реально настали для обох сторін цих угод (замовник отримав виконання робіт по благоустрою території до житлового будинку, підрядчик забезпечив таке виконання та отримав оплату за виконану роботу).

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ТОВ «ВКФ ДБПС» та відображенні таких операцій в податковому обліку ТОВ «МЖК-Зоряний» мети суперечної інтересам держави та суспільства.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на лист ТОВ «МЖК-Зоряний» від 03.07.2013 року відповідно до якого податковий орган було повідомлено, що витрати з благоустрою території житлового будинку в районі Запорозького шоссе та бульвара Зоряний виконані ТОВ «ВКФ ДБПС» до складу валових витрат з податку на прибуток не включались, вони спростовують поясненнями представника позивача, що момент для включення витрат не настав, включення витрат з благоустрою території житлового будинку до складу валових витрат ТОВ «МЖК-Зоряний» буде здійснено разом з об'єктом (з моменту введення в експлуатацію житлового будинку в районі Запорозького шоссе та бульвара Зоряний).

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011р.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в судовому засіданні належним чином не довів правомірність оскаржуваного податкового рішення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Зоряний» до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001532220 від 25 липня 2013 року винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким товариству з обмеженою відповідальністю «МЖК-Зоряний» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 63214 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 15803,5 грн., а всього на суму 79017,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Зоряний» судовий збір у розмірі 790 (сімсот дев'яносто) грн. 18 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 23 серпня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 23.08.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно