Ухвала суду № 33553625, 10.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. справа № 2а-0870/3670/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Лукманової О.М. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року у справі

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів"(далі ПАТ «ЗЗФ» ) 20.04.2012 року звернувся до суду з позовом до відповідачів Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) , Головного управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області (далі ГУ Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за листопад 2003 року.

В позові зазначено, що податковим органом по декларації підприємства за листопад 2003 року з розрахунком суми, яка підлягає відшкодуванню з податку на додану вартість з державного бюджету, проведена перевірка, за наслідками якої відповідачем СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2003 року на суму 12 591 082 грн.

Оскаржене в судовому порядку податкове повідомлення-рішення скасоване постановою Господарського суду Запорізької області від 19.10.2007 року, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2011 року. Оскільки після розгляду справи судом касаційної інстанції бюджетне відшкодування з податку на додану вартість ПАТ «ЗЗФ» не отримано, відповідний висновок до органу казначейської служби податковим органом не подавався, а тому позивач просить визнати протиправною таку бездіяльність відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі та стягнути на його користь з державного бюджету України суму податку на додану вартість у розмірі 12 591 082 грн. по декларації за листопад 2003 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивач не скористався правом для відшкодування сум ПДВ у 2004-2007роках з урахуванням терміну позовної давності, законодавством не передбачено механізму відшкодування сум бюджетної заборгованості за період 2003 року у 2012 році, якщо платник податків не вчинив дії, направлені на стягнення бюджетної заборгованості відповідно до вимог пп.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997року. Вважає,що відповідачем не допущена бездіяльність щодо ненадання висновку до управління державної казначейської служби у зв'язку із спливом строку давності (1095 днів) ,передбаченого пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06. 2012 року позов задоволено , визнана протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо неподання до ГУ Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку про відшкодування ПАТ "ЗЗФ " податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2003 року, з Державного бюджету України на користь позивача стягнена сума податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2003 року у розмірі 12 591 082 грн., та присуджені судові витрати у розмірі 2178 грн. 19 коп.

Не погодившись з постановою суду, відповідач СДПІ по роботі з ВПП м. Запоріжжя звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "ЗЗФ " зареєстровано в СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя як платник податку на додану вартість.

Відповідно до приписів п.п. 7.7.2, 7.7.4 , 7.7.5 п. 7 ст. 7 Закону №168/97 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (при мірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.п. 7.7.8 п. 7 ст. Закону №168/97 у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання від повідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні положення щодо обв'язку податкового органу подати відповідний висновок до органу казначейської служби закріплені у п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України ), який набрав чинності з 01.01.2011року, відповідно до якого за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України.

Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13, 200.23 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби; суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що ВАТ "ЗФЗ" (правонаступником якого є позивач) 22.12. 2003 року подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2003 року, якою визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 12 404 053 грн.

За результатами позапланової перевірки ВАТ "ЗФЗ" з питання дотримання податкового законодавства при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди листопад-грудень 2003 року, березень-травень 2004 року, оформленої актом перевірки № 11/32-6-00186542 від 20.07.2004 року, відповідачем встановлено порушення вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997року (далі - Закон №168/97), та винесені податкові повідомлення-рішення № 0000223206/0 від 20.07.2004 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції на загальну суму 94 699 888 грн., та повідомлення-рішення № 0000233206/0 від 20.07.2004 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2003 року на 12 591 082 грн., та грудень 2003 року - в розмірі 2 350 136 грн.

Оскаржені підприємством в судовому порядку вищезазначені податкові повідомлення-рішення скасовані постановою Господарського суду Запорізької області від 19.10. 2007 року, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2011 року; зазначеною ухвалою також скасована постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04. 2011 року про скасування рішення суду першої інстанції по зазначеній справі.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно приписів ч. 5 ст. 254, ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду постанови або ухвали суду першої інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадження через 5 днів після направлення їх копій сторонам, які беруть участь у справі; постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем ПАТ "ЗЗФ " після отримання ухвали суду касаційної інстанції , відповідно до якої набула законної сили постанова Господарського суду Запорізької області від 19.10. 2007 року, на адресу відповідача 11.04.2012 року надіслано лист з пропозицією направлення до органу казначейства висновку про відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації з ПДВ за листопад 2003 року в сумі 12 591 082 грн., відповіді на який позивач не отримав, після чого звернувся до суду першої інстанції із вищезазначеним позовом, чим спростовується посилання відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду із позовом.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність бездіяльності та її відповідність нормам діючого податкового законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі щодо неподання у встановлені законом строки відповідного висновку до органу державної казначейської служби та стягнення на користь позивача суми податку на додану вартість за листопад 2003 року є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України суд першої інстанції правильно присудив на користь позивача з Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: В.Ю. Поплавський