ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.09.2013 Справа № 920/1015/13
За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп
про стягнення 2838 грн. 86 коп.
Суддя О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
Представники:
Від позивача - Волік А.М.
Від відповідача - не з'явився
За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.
Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви № НЮ-16-60/13 від 31.05.2013р. просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2838,86 грн. заборгованості по орендній платі на підставі договору оренди державного майна № 1306 від 03.06.2009р. та 1720,50 грн. судового збору.
01.07.2013р. відповідач подав пояснення по справі, згідно якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначає, що 01.06.2010р. договір оренди закінчився і приміщення та орендоване майно ним не використовувалося .
11.07.2013р. позивач подав пояснення по справі, вважає заперечення відповідача безпідставними та необґрунтованими, оскільки орендар - ФОП ОСОБА_1 не повернув балансоутримувачу орендоване майно, продовжував користуватися державним майном незаконно, що встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 12.10.2010р. по справі № 11/101-10 та рішенням від 27.05.2013р. по справі № 920/708/13.
05.08.2013р. відповідач подав до суду заяву № б/н від 30.07.2013р. , згідно якої також просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що орендоване приміщення, яке було передано в оренду, ним не використовувалося .
Представник позивача в судовому засіданні пояснив , що з доводами відповідача не погоджується, оскільки відповідачем не надано доказів в підтвердження його позиції по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, оскільки відповідач не скористався своїм правом, тому згідно вимог ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
03.06.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області ( орендодавцем ) та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( орендарем) був укладений договір № 1306 оренди державного майна, за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передав , а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 72,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Станції Конотоп ДТГО «Південно-Західна залізниця» , вартість якого визначена за незалежною оцінкою і становить 84684,31 грн., майно було передано в оренду з метою розміщення кафе з продажу товарів підакцизної групи.
Договір оренди державного майна від 03.06.2009 р. підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 759 ЦК України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.
Пунктом 10.1 даного договору строк його дії встановлений з 03.06.2009 р. по 02.06.2010 р. включно. Зазначене узгоджується з приписами ч. 1 ст. 763 ЦК України, відповідно до якої договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Орендодавець (позивач) повідомив відповідача про неможливість подальшого продовження або переукладення договору оренди державного майна №1306 від 03.06.2009 року, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,ч. 1 ст.785 Цивільного кодексу України, п.5.10,10.10,10.11 договору, відповідач повинен був повернути об'єкт оренди балансоутримувачу в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду , з урахуванням нормального фізичного зносу шляхом підписання акту приймання-передавання.
Після закінчення строку дії договору відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу у строк, визначений у договорі оренди, не виконав, що досліджено та встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 12.10.2010 року у справі № 11/101-10 , залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011р. в частині зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу - Станції Конотоп ДТГО «Південно-Західна залізниця» державне нерухоме майно - частину першої пасажирської платформи та привокзальних площі станції Конотоп, загальною площею 72,6 м.2, за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 35 Господарського кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) , за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на п.3.11 договору оренди державного майна № 1306 від 03.06.2009р., згідно якого у разі припинення (розірвання) договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції , до державного бюджету та балансоутримувачу.
Згідно пункту 5.11. договору оренди № 1306 Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна, компенсацію податку на землю та надання комунальних послуг Орендарю.
Як свідчать матеріали справи, 22.06.2009 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (позивач ) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач ) був укладений договір про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача.
За умовами п. 1.1 зазначеного договору балансоутримувач - станція Конотоп забезпечує обслуговування та експлуатацію першої пасажирської платформи, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, частину якої 72,6 к.в м. орендар (відповідач) використовує на умовах оренди. Орендар(відповідач) відшкодовує підприємству (позивачу) витрати на утримання орендованого майна, а саме відшкодування податку на землю, відшкодування витрат на амортизацію, відшкодування витрат на опалення, воду, каналізацію, прибирання та інше в залежності від займаної площі (у разі надання послуг). Орендоване майно використовується для розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи.
Відповідно до п. 5.1. вищезазначеного договору від 22.06.2009 р. цей договір діє з моменту підписання його сторонами і протягом всього періоду використання орендарем (відповідачем) майна на умовах оренди.
В порушення умов договору оренди № 1306 від 03.06.2009 року, відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу у строк, визначений у договорі оренди не виконав в зв'язку з чим на підставі договору від 22.06.2009 р. про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача, відповідачу нараховано плату за відшкодування амортизаційних витрат на суму 2566,80 гри. за періоди з 01.06.2010 р. по ЗІ.12.2010 р., за 2011-2012 рр. та з 01.01.2013 р. по 31.05.2013 р., а також відшкодування податку на землю на суму 272,06 грн. за 2011-2012 рр., а всього заборгованість по відшкодуванню експлуатаційних витрат балансоутримувача складає 2838,86 грн. , яку позивач просить стягнути з відповідачу
Згідно зі ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ч.3 ст.18 Закону України « Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ст. 286 Господарського кодексу України та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата повинна сплачуватись незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами та поясненнями представників сторін. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін мають бути викладені письмово.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що вжив заходів, спрямованих на повернення орендованого майна балансоутримувачу. Однак з доводами відповідача суд не погоджується. Надані відповідачем докази надсилання позивачу акту приймання-передачі майна, зокрема, 21.09.2011 р., не підтверджують факту повернення такого майна, оскільки підставою для непідписання Акту було те, що споруда кафе, належного ФОП ОСОБА_1 і розташованого на орендованому державному майні - частині пасажирської платформи - не була демонтована. Зазначена обставина була встановлена і постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2011 р. № 11/101-10.
Факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 2838,86 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема договором оренди державного майна № 1306 від 03.06.2009р., розрахунком розміру місячної орендної плати , розрахунками суми позову, договором від 22.06.2009р. № б/н про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача.
Доказів сплати боргу в сумі 2838,86 грн. відповідач не подав, тому суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір в сумі 1720,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідент.номер НОМЕР_1) на користь Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01602,м.Київ-30, вул.Лисенка,6, код 04713033) 2838,86 грн. боргу, 1720.50 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.09.2013р.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
Судове рішення № 33553557, Господарський суд Сумської області було прийнято 05.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/1015/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: