Постанова № 33553309, 10.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р. Справа № 805/12403/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуд І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2013 № 4914068, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23.08.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції Потрохова Артема Олександровича від 13.08.2013 № 4941068 про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на приміщення у складі будівлі контори гаражу літер «Б-2», а саме, кімната диспетчерської 23,8 м2, хол 50,8 м2, тамбур 9,4 м2, технічне підпілля, яке знаходиться під ним, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання провести державну реєстрацію права власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на приміщення на вказане вище приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції Потрохова Артема Олександровича 13.08.2013 № 4941068 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на приміщення у складі будівлі контори гаражу літ. «Б-2» (кімната диспетчерської 23,8 м2, хол 50,8 м2, тамбур 9,4 м2, технічне підпілля, яке знаходиться під ним), що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Підставою відмови у державній реєстрації права власності у вищевказаному рішення відповідача зазначено те, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме, у лізингодавця - дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажного управління «Вуглегірськенергобуд» право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 припинено у зв'язку з його повним відчуженням.

Позивач не погоджується з висновками викладеними у спірному рішенні та вказує на те, що 11.06.2001 між позивачем та дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажним управлінням «Вуглегірськенергобуд» було укладено договір фінансового лізингу нерухомого майна на 10 років з моменту його підписання, відповідно до розділу 1 якого лізингодавець - дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажним управлінням «Вуглегірськенергобуд» передав, а лізингоодержувач ПП ОСОБА_1 прийняла на умовах фінансового лізингу нерухоме майно.

Позивач зазначає, що ним були належним чином виконані умови договору фінансового лізингу від 11.06.2001 та сплачені в повній мірі лізингові платежі за договором у сумі більшій, ніж це було передбачено договором, що підтверджується довідкою лізингодавця від 15.11.2005. таким чином, відповідно до приписів Закону України «Про лізинг» та умов договору від 11.06.2001 до позивача перейшло право власності на предмет лізингу.

Крім того, рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.2008 у справі № 32/29 встановлено, що дочірнє підприємство відкрите акціонерне товариство «Донбасенергобуд» будівельно-монтажного управління «Вуглегірськенергобуд» на момент укладання з позивачем договору фінансового лізингу нерухомого майна було власником нерухомого майна, яке було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у лізинг. Факт того, що право власності дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажного управління «Вуглегірськенергобуд» на вказане нерухоме майно припинено у зв'язку з його повним відчуженням товариству з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» за договором купівлі-продажу частки нежитлових будівель від 03.07.2009, не могло бути підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у державній реєстрації, оскільки відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про лізинг» та частини 1 статті 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу.

Вважає, що оскаржуваним рішенням відповідача позивачу, як власнику об'єкту нерухомості, створено перешкоди у здійсненні мого права власності, оскільки я обмежений у реалізації своїх прав за відсутності державної реєстрації права власності у встановленому порядку у зв'язку з чим він звернувся до суду звернувся до суду. Просила позов задовольнити (арк. справи 3 - 7).

До початку розгляду справи, представником позивача ОСОБА_3 надано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, через відділ діловодства та документообігу надав письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, індексний номер 7848616, 7849114 від 12.08.2013, сформованої в процедурі реєстрації встановлено, що дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажне управління «Вуглегірськенергобуд» на підставі рішення Господарського суду Донецької області 32/291 пн від 28.02.2008, ухвали суду 32/291 пн від 17.06.2008 року було зареєстроване 01.08.2008 року право власності на об'єкт, в який включалося нерухоме майно зі складу будівлі в місті Світлодарську по вул. Енергетиків, будинок 101, яке було об'єктом фінансового лізингу.

Зазначає, що після цього дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажне управління «Вуглегірськенергобуд» зазначене майно було відчужене в повному обсязі без урахування договору фінансового лізингу нерухомого майна. Відповідач наполягає на тому, що на спірний об'єкт право власності було набуто іншими особами. У зв'язку з чим, державним реєстратором відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженою постановою КМУ від 22.06.2011 року №703, було прийнято рішення №4941068 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за відсутності представника відповідача (арк. справи 70 - 71).

Представник третьої особи не заперечував проти розгляду справи у порядку письмового провадження, просив у задоволенні позову відмовити.

За таких обставин та враховуючи приписи частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому порядку Виконавчим комітетом Дебальцевської міської ради Донецької області у якості фізичної особи-підприємця 02.03.1994, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 (арк. справи 51), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії Аж № 313255 (арк. справи 53).

Відповідач - реєстраційна служба Дебальцевського міського управління юстиції є юридичною особою публічного права, територіальним органом Державної реєстраційної служби України, тобто є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані чинним законодавством.

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика», зареєстровано у встановленому порядку Виконавчим комітетом Дебальцевської міської ради Донецької області в якості юридичної особи 06.10.2003, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи НОМЕР_2 (арк. справи 94), довідкою відділу статистики у місті Дебальцевому серії АБ № 452504 (арк. справи 95). Підприємство здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого Протоколом Установчих зборів від 22.09.2003 № 1 (арк. справи 97 - 109).

11.06.2001 між лізінгодавцем БМУ «Углегорськенергобуд» та лізингоотримувачем приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу згідно якого лізінгодавець передає, а лізингоотримувач приймає на умовах фінансового лізингу нерухоме майно зі складу будівлі по АДРЕСА_1, а саме: кімната диспетчерської площею 23,80 м2 та вартістю 2 990,00 гривень; хол площею 50,80 м2 та вартістю 6 382,00 гривень, тамбур площею 9,40 м2 та вартістю 590,00 гривень. У вартість приміщень входить вартість технічного підпілля, яке знаходиться під ним і є невід'ємною частиною об'єкту лізингу. Разом у фінансовий лізинг передається вищезазначене майно на суму 9 962,00 гривень відповідно до розрахунку лізингових платежів. Зазначене в пункті 1 майно повинно бути передано лізингодавцем та прийняте лізингоодержувачем протягом 10 днів з моменту підписання Договору фінансового лізингу у тому стані в якому воно перебуває на момент підписання Договору (пункт 2.1); передача майна підтверджується підписанням акту передачі-прийомки відповідного майна (пункт 2.2); термін дії договору фінансового лізингу становить 10 (десять) років з моменту його підписання (пункт 3.1); лізингоотримувач здійснює лізингові платежі у розмірі 166,00 гривень щомісячно, починаючи з 1 червня 2001 року (пункт 4.1); об'єкт лізингу, до певної виплати лізинговими платежами його вартості, знаходиться у власності лізингодавця (пункт 6.1); у випадку переходу права власності на об'єкт лізингу до іншої особи, договір лізингу і усі умови договору фінансового лізингу зберігають чинність щодо нового власника (пункт 6.2) (арк. справи 10 - 11).

До вказаного договору було складено розрахунок лізингових платежів (арк. справи 12) та акт приймання-передачі нерухомого майна від 11.06.2001 (арк. справи 13).

Оплата Договору підтверджується відповідними квитанціями та довідкою про сплату лізинговими платежами залишкової вартості об'єкту лізингу (арк. справи 15, 16 - 28).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.02.2008 у справі № 32/291пн, яке набрало законної сили 17.03.2008, було визнано право власності за дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажного управління «Вуглегірськенергобуд» право власності не нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі на будівлю контори (літ. Б-2) (арк. справи 36 - 44).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.10.2010 у справі № 5/45б було ліквідовано юридичну особу - дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажного управління «Вуглегірськенергобуд» у зв'язку з банкрутством (арк. справи 33 - 35).

03.07.2009 між Атаманенко Світланою Вікторівною, як ліквідатором дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Донбасенергобуд» будівельно-монтажного управління «Вуглегірськенергобуд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» було укладено договір купівлі-продажу частки нежитлових будівель, згідно якого Продавець продає, а Покупець покупає 63/100 (шістдесят три сотих) частки нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі будівлю контори гаражу, позначеної літерою Б-2 (пункт 1), в постійне володіння та користування Покупця переходить будівля контори гаражу, позначена на плані літерою Б-2, загальною площею 1 019 м2. (арк. справи 47).

До вказаного договору купівлі-продажу від 03.07.2009 було складено акт прийому-передачі частки нежитлових будівель від 06.07.2009 (арк. справи 49).

08.08.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції Донецької області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації приватної власності на нежитлові приміщення у складі будівлі (кімната диспетчерської 23,8 м2, хол 50,8 м2, тамбур 9,4 м2, технічне підпілля, яке знаходиться під ним), що розташована АДРЕСА_1

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Потрохова А.О. реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції Донецької області було відмовлено у державній реєстрації права власності на вказане нежитлове приміщення на фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (арк. справи 8).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що на даний час право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить товариству з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» (арк. справи 72 - 84). Крім того, це підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (арк. справи 12).

Отже, власником приміщення на даний час є саме товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика».

Суд зазначає, що статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі за текстом - Закон № 1952), крім цього, прийнятим на виконання цього закону Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 22 червня 2011 року № 703 (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону № 1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Систему органів державної реєстрації прав визначає статті 6 Закону № 1952, відповідно до частини 1 якої, систему органів державної реєстрації прав складають становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначає стаття 15 Закону № 1952, згідно з частинами. 1 та 2 якої, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1952, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно пункту 27 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 Порядку під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Згідно пунктами 92, 93 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно. Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: 1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; 4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів перед судом правомірність свого рішення, у повному обсязі виконавши обов'язок, покладений на нього частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки судом встановлено, що на час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на приміщення у складі будівлі контори гаражу літ. «Б-2», а саме, кімнати диспетчерської 23,8 м2, хол 50,8 м2, тамбур 9,4 м2, технічне підпілля, яке знаходиться під ним, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вказане майно належало товариству з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика», то у відповідача не було підстав для державної реєстрації права власності за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Підсумовуючи вищевикладене, а також те, що не знайшов підтвердження факт порушень реєстраційною службою Дебальцевського міського управління юстиції вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції Потрохова Артема Олександровича від 13.08.2013 № 4941068 про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на приміщення у складі будівлі контори гаражу літ. «Б-2», а саме, кімната диспетчерської 23,8 м2, хол 50,8 м2, тамбур 9,4 м2, технічне підпілля, яке знаходиться під ним, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на вказане зазначене приміщення.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, та враховуючи приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір стягненню з Державного бюджету України на користь позивача не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7 - 11, 17 - 20, 69 - 72, 86, 94, 122 - 154, 158 - 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.2013 № 4914068, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосуд І.М.