Рішення № 33550459, 18.09.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3676/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Сідих С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В :

27 серпня 2013 року, АТ «Банк Демарк», яке, згідно установчих документів, а саме свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та витягу зі Статуту - є правонаступником ВАТ «Банк «Демарк», звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до заяви на видачу готівки № 173-057 від 28.08.2008 р. та кредитного договору № 173-057 від 28.08.2008 р., банк надав відповідачці кредит у розмірі 10000 грн., строком до 28.08.2010 р. зі сплатою 30% річних за користування кредитом.

На виконання умов вказаного договору, відповідачкою було сплачено в рахунок погашення основного боргу по кредиту 175,83 грн., сплачені відсотки за його користування за період з 28.08.2008 р. по 30.04.2009 р., щомісячну комісію за період з серпня 2008 р. по квітень 2009 р.

Однак, в подальшому, відповідачка порушила договірні кредитні умови (п.п. 3.5.2,6.3,6.4), у зв'язку з чим, станом на 07.08.2013 р., за нею утворилась заборгованість на загальну суму 24378,17 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 9824,17 грн., заборгованості за відсотками 8972,67 грн., штрафу за порушення строків сплати відсотків 1200 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 1073,59 грн., пені за порушення строків сплати кредиту 1457,74 грн., несплаченої щомісячної комісії 1850 грн., яку позивачі просили суд стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір 243,78 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки, в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якому, посилаючись на ст. 158 ЦПК України, підтримав свої позовні вимоги та просив суд слухати справу за його відсутності і не заперечував проти прийняття заочного рішення по даній справі (а.с. 15,18-20).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до ст. 74 ЦПК України, що підтверджується поштовим повідомленням, відправленим рекомендованим листом с повісткою за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання, що підтверджується довідкою Овідіопольського РС ГУДМС України в Одеській області № 2195 від 30.08.2013 р. та відміткою пошти на конверті «за відмовою адресата від одержання», причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надала (а.с. 12,16).

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, або якщо причини неявки відповідача на думку суду є неповажними, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено - особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 610 ЦК України зазначає - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засіданні встановлено, відповідно до заяви на видачу готівки № 173-057 від 28.08.2008 р. та кредитного договору № 173-057 від 28.08.2008 р., банк надав відповідачці кредит у розмірі 10000 грн., строком до 28.08.2010 р. зі сплатою 30% річних за користування кредитом (а.с. 4-6).

На виконання умов вказаного договору, відповідачкою було сплачено в рахунок погашення основного боргу по кредиту 175,83 грн., сплачені відсотки за його користування за період з 28.08.2008 р. по 30.04.2009 р., щомісячну комісію за період з серпня 2008 р. по квітень 2009 р.

Однак, в подальшому, відповідачка порушила договірні кредитні умови (п.п. 3.5.2,6.3,6.4) щодо сплати відсотків за користування кредитом та тіла кредиту, у зв'язку з чим, станом на 07.08.2013 р., за нею утворилась заборгованість на загальну суму 24378,17 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 9824,17 грн., заборгованості за відсотками 8972,67 грн., штрафу за порушення строків сплати відсотків 1200 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 1073,59 грн., пені за порушення строків сплати кредиту 1457,74 грн., несплаченої щомісячної комісії 1850 грн., обґрунтований розрахунок якої, зроблений позивачами у відповідності до норм чинного законодавства України, був наданий суду та перевірений судом (а.с. 7).

На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту та сплати комісій банку, відповідачкою суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні.

За таких обставин суд вважає вимоги позивачів про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачів має бути стягнута документально підтверджена сума судового збору 243,78 грн. (а.с. 1).

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачами та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,554,626,612,617,625,629,1048,1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити ;

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Демарк» (рахунок № 290958007 в Банку «Демарк», МФО 353575, код ЄДРПОУ 19357516, отримувач Банк «Демарк») : заборгованість за кредитним договором у розмірі - 24378 грн. 17 коп., витрати по сплаті судового збору 243,78 грн., а всього - 24621 грн. 95 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій