Рішення № 33550244, 16.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2013 р. Справа № 914/3384/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини",

м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства "Львіввугілля", м. Сокаль, Львівська область

про стягнення заборгованості в сумі 129 189,60 грн.

Суддя С. Коссак

при секретарі А. Довгополов

Представники:

Від позивача: Сазонов Є.В. - представники за довіреністю від 09.09.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" до Державного підприємства "Львіввугілля" про стягнення заборгованості в сумі 129 189,60 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 16.09.2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 04.09.2013р. через канцелярію суду супровідним листом подав документи (вх. 37641/13), зокрема копію акта звірки взаєморозрахунків та докази надіслання його відповідачу.

Відповідач через канцелярію суду подав відзив (вх. 37616/13 від 16.09.2013р.), у якому зазначає, що на час слухання справи ДП «Львіввугілля» дійсно має заборгованість перед ТзОВ «Компанія «Гірничі машини» у розмірі 129 189, 60 грн. за договором № 19 від 15 лютого 2011р. До відзиву відповідачем долучено копію акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем на суму 129 189, 60 грн.

У судовому засіданні 16.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази та оглянувши їх оригінали в судовому засіданні судом встановлено таке.

Між ДП «Львіввугілля» (покупець за договором) та ВАТ «Донецькгірмаш» (постачальник за договором) укладено договір № 19 від 15 лютого 2011р. про закупівлю товару за результатами відкритих торгів проведених 23.12.2010р. (надалі - договір).

Згідно п. 1.1. даного договору постачальник зобов'язується у обумовлені цим договором терміни поставити покупцю товар, а саме: устаткування підіймальне та такелажне 29.22.1 (лебідка ЛВУ-2543301.6110ПВ з електродвигуном (еквівалент ЛВ-25)-в кількості 2 одиниці, лебідка ЛШМ 01500.0092-03ПВ, з електродвигуном - кількості 3 одиниці), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену грошову суму. Кількість, ціна, асортимент і терміни постачання товару визначаються специфікацією № 1, яка є складовою і невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору). Закупівля буде здійснюватись за заявками покупця конкретними партіями. Конкретна партія - це будь яка одиниця товару, що відображена у специфікації № 1, цього договору (п.1.3. договору).

На виконання специфікації № 1 до договору позивачем було здійснено поставку лебідки ЛВУ-25 43301.6110ПВ, з електродвигуном у кількості 1 шт. на загальну суму 375 489 грн. 60 коп. Поставка та отримання товару підтверджується накладною № 031148 від 25.03.2011р. та довіреністю на отримання товару № 706617 від 22.03.2011р.

Пунктом 4.1. договору передбачено наступний порядок оплати: 50% попередня оплата конкретної партії товару грошовими коштами на розрахунковий рахунок постачальника, решта 50% протягом 7 днів з моменту постачання конкретної партії товару.

Згідно листа № 13/811 від 13.04.2011р. відповідач просить врахувати частину грошових коштів у сумі 246 300,00 грн., раніше перерахованих на рахунок ПАТ «Донецькгірмаш» за договором № 48 від 19.05.2010р., як передоплату за товар поставлений за договором № 19 від 15.02.2011р.

Таким чином відповідачем була здійснена часткова оплата у сумі 246 300,00 грн., неоплачена частина заборгованості складає 129 189, 60 грн.

З 24.05.2011р. у зв'язку з приведенням правовстановлюючих документів у відповідність з нормами Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Донецькгірмаш» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Донецькгірмаш».

24.05.2013р. ПАТ «Донецькгірмаш» уклало з ТзОВ «Компанія «Гірничі машини» договір цесії (уступка права вимоги) № 31-13УТП, згідно якого цедент - ПАТ «Донецькгірмаш» передав цесіонарію ТзОВ «Компанія «Гірничі машини» право вимоги стягнення боргу у сумі 129 189, 60 грн. за отриману лебідку ЛВУ-25 43301.611ПВ, з електродвигуном у кількості 1 шт. за договором поставки № 19 від 15.02.2011р.

На виконання статті 516 Цивільного кодексу України ПАТ «Донецькгірмаш» листом № 931/75 від 24.05.2013р. повідомило ДП «Львіввугілля» про заміну кредитора у зобов'язанні, що виникло за договором № 19 від 15.02.2011р.

Однак в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач не здійснив розрахунок за поставлений товар, що підтверджується відзивом відповідача (вх. 37616/13 від 16.09.2013р.) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2012р. підписаним головним бухгалтером ПАТ «Донецькгірмаш» та головним бухгалтером ДП «Львіввугілля» на суму 129 189, 60 грн.

Доказів повного чи часткового погашення заборгованості на момент розгляду справи сторонами суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставка) та договору уступки права вимоги в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 219 Господарського кодексу України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу статті 516 Цивільного кодексу України ПАТ «Донецькгірмаш» листом повідомило ДП «Львіввугілля» про заміну кредитора у зобов'язанні.

Відповідач підтвердив наявність кредиторської заборгованості перед позивачем за отримані товарно-матеріальні цінності у сумі 129 189, 60 грн. (відзив вх. 37616/13 від 16.09.2013р.), що також підтверджується підписаним без жодних застережень та скріпленим печатками актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2012р.

Відповідач позовні вимоги визнав (відзив вх. 37616/13 від 16.09.2013р.), доказів погашення заборгованості не представив.

Суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення суми боргу за договором у розмірі 129 189, 60 грн. підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та не оспорюваною відповідачем.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки ціна позову складає 129 189, 60 грн., суд приходить до висновку що судовий збір становить 2 583,79 грн (129 189,60 x 2%). З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено 3 381,06 грн. судового збору.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про необхідність повернення на користь позивача з державного бюджету України 797, 27 грн. зайво сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 179, 193, 219, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 512, 526, 610, 611, 612, 626, 629 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" (80000, Львівська область, Сокальський район, місто Сокаль, вулиця Б. Хмельницького, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи 32323256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" (83047, Донецька область, місто Донецьк, Будьонівський район, вулиця Елеваторна, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 30202875) 129 189, 60 грн. боргу та 2 583,79 грн. судового збору.

3. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гірничі машини" (83047, Донецька область, місто Донецьк, Будьонівський район, вулиця Елеваторна, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 30202875) з державного бюджету України 797, 27 грн. зайво сплачену суму судового збору згідно платіжного доручення № 227 від 21 серпня 2013р.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.09.2013 року.

Суддя Коссак С.М.