Рішення № 33547226, 16.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2013 р.Справа № 916/1777/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця";

про стягнення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за паспортом); ОСОБА_2 (за довіреністю); ОСОБА_3 (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 08.07.2013 року за вх. №2794/13 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської залізниці, служби колії (далі - відповідач) про відшкодування заборгованості у розмірі 225 136,00 грн.

12 серпня 2013 року представник відповідача у судовому засіданні надав клопотання за вх. №24282/13 про заміну неналежної сторони.

Ухвалою суду від 12.08.2013 року було замінено первісного відповідача службу колії Одеської залізниці на належного відповідача - Державне підприємство „Одеська залізниця".

Позивач на заявлених вимогах наполягає, надає заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.08.2013 року за вх. №33509/13.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

30 грудня 2010р. між Одеською залізницею, служба колії, (далі - так як не є юридичною особою, відповідачем по справі є Державне підприємство „Одеська залізниця") та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № П-10-1731р. на виконання підрядних робіт.

Згідно положень договору, обумовлено виконання позивачем обсягу будівельних робіт по ремонту асфальтового покриття переїздів 177 км. Перегону Джулинка-Гайворон Гайворонської дистанції колії, а відповідач зобов'язався приймати виконані роботи та здійснювати їх оплату.

У грудні 2010р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виконано, а Одеською залізницею, службою колії прийнято виконання робіт на загальну суму 46 759,00 грн.

30 грудня 2010р. між Одеською залізницею, службою колії та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № П-10-1732р. на виконання підрядних робіт.

Згідно положень договору, обумовлено виконання позивачем обсягу будівельних робіт по ремонту асфальтового покриття переїздів 177 км. Перегону Джулинка-Гайворон Гайворонської дистанції колії, а відповідач зобов'язався приймати виконані роботи та здійснювати їх оплату.

У грудні 2010р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виконано, а Одеською залізницею, службою колії прийнято виконання робіт на загальну суму 46 759,00 грн.

30 грудня 2010р. між Одеською залізницею, службою колії та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № П-10-173Зр. на виконання підрядних робіт.

Згідно положень договору, обумовлено виконання позивачем обсягу будівельних робіт по ремонту асфальтового покриття переїздів 177 км. Перегону Джулинка-Гайворон Гайворонської дистанції колії, а відповідач зобов'язався приймати виконані роботи та здійснювати їх оплату.

У грудні 2010р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виконано, а Одеською залізницею, службою колії прийнято виконання робіт на загальну суму 46 759,00 грн.

Проте, що свідчить з позову, жодного разу відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи, чим порушив існуючі зобов'язання перед Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, так як жодної претензії до якості та строків роботи позивача не було пред'явлено.

В результаті вищенаведеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у сумі 187 224,00 грн.; пеню у сумі 28 550,00 грн.; штраф у сумі 9 362,00 грн.

12.08.2013 року за вх. №24322/13 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких зазначив, що вартість договору № П-10-1731р. на виконання підрядних робіт становить 97 873,00 грн., договору № П-10-1732р. на виконання підрядних робіт - 46 795,00 грн., договору № П-10-173Зр. на виконання підрядних робіт - 42 592,00 грн., а також надав додатковий розрахунок штрафних санкцій по кожному договору окремо.

В результаті вищенаведеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи у сумі 187 224,00 грн.; пеню у сумі 7 001,60 грн.; штраф у сумі 9 361,20 грн., 3% річних 13 079,98 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 спеціалізується на виконанні будівництва транспортних споруд. Що підтверджується ліцензіями серія НОМЕР_2 від 19.06.2006р. та серія НОМЕР_3 від 25.02.2011р. (аркуш справи 14-15).

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами по справі було укладено договори на виконання підрядних робіт: № П-10-1731 від 30.12.2010р. на виконання робіт по ремонту асфальтового покриття переїзду 258 км перегону Голованівськ - Ємилівка Гайворонської дистанції колії, вартість робіт - 97 837,00 грн.; № П-10-1732 від 30.12.2010р. на виконання робіт по ремонту асфальтового покриття переїздів 177 км перегону Джулинка - Гайворон Гайворонської дистанції колії, вартість робіт - 46 795,00 грн.; № П-10-1733 від 30.12.2010р. на виконання робіт по ремонту асфальтового покриття переїзду 166 км ст. Генріхівка Гайворонської дистанції колії, вартість робіт - 42 592,00 грн.

Відповідно до п.3.2 договорів, замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі акту форми КБ-2в і довідки КБ-3 на протязі 90 банківських днів після їх підписання.

Господарським судом визначено, що у грудні 2010р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було виконано, а Одеською залізницею, службою колії прийнято виконання робіт по договорам на загальну суму 187 224,00 грн., про що свідчать Акти приймання виконаних будівельних робіт (аркуш справи 21-24, 30-32, 38-41).

30.11.2011 року та 28.02.2013 року між сторонами було складено Акти звірки взаємних розрахунків, що підписані обома сторонами, скріплені печатками (аркуш справи 43, 44), з яких вбачається обізнаність відповідача про існування заборгованості перед позивачем у розмірі 187 224,00 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни).

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом досліджено, що надані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 уточнення позовних вимог полягають у наступному.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином заборгованість відповідача складає: за договором №П-10-1731 - 113 222,83 грн. (97 837,00 грн. основного боргу, 6 835,18 грн. 3% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України, 4 891,85 грн. штраф у розмірі 5% у відповідності до п. 5.5 договору № №П-10-1731, 3 658,8 грн. пеня у відповідності до п. 5.2 договору №П-10-1731); за договором №П-10-1732 - 54 153,95 грн. (46 795,00 грн. основного боргу, 3 269,20 грн. 3% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України, 2 339,75 грн. штраф у розмірі 5% у відповідності до п 5.5 договору № №П-10-1732, 1 750,00 грн. пеня у відповідності до п. 5.2 договору №П-10-1732); за договором №П-10-1733 - 49 290,00 грн. (42 592,00 грн. основного боргу, 2 975,60 грн. 3% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України, 2 129,60 грн. штраф у розмірі 5% у відповідності до п 5.5 договору № №П-10-1733, 1 592,80 грн. пеня у відповідності до п. 5.2 договору №П-10-1733), що перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем помилково зазначено загальну суму стягнення боргу по трьом договорам, а саме 209 666,78 грн., коли у дійсності є 216 666,78 грн., що відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_4, в АК Промінвестбанк м. Южноукраїнська, МФО 326427) за договором №П-10-1731 - 113 222,83 грн. (97 837,00 грн. основного боргу, 6 835,18 грн. 3% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України, 4 891,85 грн. штраф у розмірі 5% у відповідності до п. 5.5 договору № №П-10-1731, 3 658,80 грн. пеня у відповідності до п. 5.2 договору №П-10-1731); за договором №П-10-1732 - 54 153,95 грн. (46 795,00 грн. основного боргу, 3 269,20 грн. 3% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України, 2 339,75 грн. штраф у розмірі 5% у відповідності до п 5.5 договору № №П-10-1732, 1 750,00 грн. пеня у відповідності до п. 5.2 договору №П-10-1732); за договором №П-10-1733 - 49 290,00 грн. (42 592,00 грн. основного боргу, 2 975,60 грн. 3% річних від простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України, 2 129,60 грн. штраф у розмірі 5% у відповідності до п 5.5 договору № №П-10-1733, 1 592,80 грн. пеня у відповідності до п. 5.2 договору №П-10-1733), та 4 333,34 грн. судового збору.

Копію даного рішення направити відповідачу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.