Ухвала суду № 33547170, 16.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

16 вересня 2013 року Справа № 906/798/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Павлюк І. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року

у справі № 906/798/13 (Кудряшова Ю.В.)

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" (с.Горщик, Коростенський район Житомирська область)

відповідач: Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна по Житомирській області (м.Житомир)

за участю в справі Коростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (м.Коростень)

про визнання права власності

за участю представників сторін:

позивача: Осінський М.А.;

відповідача: Маруженко О.О., Норець Н.О.;

від третьої особи: Козак О.О.;

від органу прокуратури: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року у справі № 906/798/13 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Відмовлено Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в задоволенні клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи. Задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в частині призначення технічної експертизи інвентарних карток ТОВ "Омелянівський кар'єр". В частині клопотання щодо проведення почеркознавчої експертизи вказаних карток - відмовлено. Призначено у справі технічну експертизу наступних інвентарних карток обліку основних засобів, а саме: № 43 щодо залізничної колії №1; № 44 щодо залізничної колії № 5,6; № 9 щодо будки вагонних ваг 75,3 кв. м; №42 щодо залізничних колій №1,2,3, наданих ТОВ "Омелянівський кар'єр". Проведення зазначеної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6). Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" надати експерту інвентарні картки. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (м. Київ) провести попередню оплату вартості технічної експертизи Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6). Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Зобов'язано відповідача надати суду експертний висновок та повідомити суд про відсутність обставин, які зумовили зупинення провадження по справі.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заявленого відповідачем клопотання про проведення почеркознавчої експертизи з тих підстав, що відповідачем не конкретизовано перелік осіб ТОВ "Омелянівський кар'єр", зразки почерку яких необхідно перевірити.

З урахуванням положень, наведених у ст. 41 ГПК України та у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", суд першої інстанції дійшов висновку про призначення у даній справі технічної експертизи інвентарних карток ТОВ "Омелянівський кар'єр" з тих мотивів, що для вирішення спору необхідні спеціальні знання.

Стосовно заявленого представником відповідача клопотання про призначення по справі будівельно - технічної експертизи для вирішення питання про те, кому належить майно, розташоване в районі залізничної станції Гранітній, та майно, розташоване в районі залізничної станції Омелянівка, то місцевий суд вказав на те, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки адреси в обох станцій за відомостями сторін різняться, а отже неможливо ідентифікувати конкретне місце розташування станцій та колій.

Також суд першої інстанції відмовив у задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 906/79813 до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 826/11887/13-а. При цьому, суд виходив з того, що предметом розгляду справи №826/11887/13-а є визнання незаконними та протиправними дій Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, тоді як предметом розгляду справи №906/798/13 є визнання права власності. Визнання (невизнання) незаконними дій не тягне за собою скасуванням нормативно - правових актів , які видавались під час створення підприємства та регулюють передачу спірного майна.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось з апеляційними скаргами до Рівненського апеляційного господарського суду, в яких просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року у справі № 906/798/13 скасувати в частині відмови задоволення клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом іншої адміністративної справи та в частині відмови в проведенні почеркознавчої та будівельно - технічної експертизи, та призначити по справі № 906/798/13 почеркознавчу експертизу інвентарних карток обліку основних засобів, а саме: № 43 щодо залізничної колії № 1; № 44 щодо залізничної колії № 5, 6; № 9 щодо будки вагонних ваг 75, 3 кв. м.; № 42 щодо залізничних колій № 1, 2, 3, наданих ТОВ "Омелянівський кар'єр", та будівельно-технічну експертизу.

Скаржник вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 906/798/13 до завершення розгляду адміністративної справи № 826/11887/13-а. При цьому не врахував, що позовні вимоги скаржника по справі адміністративного провадження № 826/11887/13-а ґрунтуються на порушеннях РВ ФДМ України по Житомирській області вимог чинного законодавства в частині включення спірного майна до переліку майна 2013 року та видачі переліку за відсутності на те правових підстав.

Таким чином, як стверджує скаржник, вищезазначені справи пов'язані між собою. Підставою для зупинення розгляду справи № 906/798/13 є те, що обставини, що встановлюються адміністративним судом не можуть бути встановлені господарським судом, так як саме до юрисдикції адміністративних судів віднесено вирішення питання про надання правової оцінки діям органів державної влади під час здійснення ними владних повноважень. Встановлені адміністративним судом обставини можуть суттєво вплинути на результата розгляду справи № 906/798/13.

Також, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 р. у справі № 1-7/2010, скаржник стверджує, що положення частини 2 статті 106 ГПК України у взаємозв'язку з положенням пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України необхідно розуміти як таке, що передбачає право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції як про зупинення провадження у справі, так і про відмову у зупиненні провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог щодо неправомірності відмови судом першої інстанції в призначенні почеркознавчої та будівельно - технічної експертизи у даній справі, скаржник вказує на те, що згідно з п. 5 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після грунтовного вивчення обставин справи i доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) суд має максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Крім того, скаржник посилається на положення ст. 41 ГПК України, згідно з якою для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору i потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону Украши "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ та процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначаеться лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у cправі докази є взаємно суперечливими, ix оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Віповідно до частини другої статті 41 ГПК України відповідачем було запропоновано суду питания, які мають бути роз'яснені експертом. Скаржник зважає на те, що вказані питання були запропоновані у письмовому клопотанні відповідача, проте остаточне коло питань судовому експерту мав визначити господарський суд.

В порушення ст. 86 ГПК України господарським судом Житомирської області не вказано мотивів винесення ухвали з посиланням на законодавство, не обгрунтовано та не визначено з яких підстав було відмовлено в проведенні почеркознавчої експертизи, що є прямим порушенням прав відповідача, встановлених ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 1 ГПК України на захист своїх порушених i охоронюваних законом інтересів.

Kpiм того, у зв'язку з відмовою господарським судом Житомирської області у призначенні почеркознавчої та будівельно-технічної експертизи відповідача фактично позбавлено права довести тi обставини, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

З огляду на викладені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, відповідач вважає, що судом першої інстанції було винесено ухвалу з порушенням вимог, встановлених законом, у зв'язку з чим останню слід скасувати.

Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" надійшов відзив на апеляційні скарги відповідача, відповідно до якого заперечив проти доводів, викладених в апеляційних скаргах, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В обгрунтування своїх доводів позивач послався на положення ст. 41 ГПК України, пунктів 2, 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Так, згідно з пунктом 19 вказаної вище Постанови ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна по Житомирській області також надійшов відзив на апеляційні скарги відповідача, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

На підтвердження своїх вимог, третя особа вказує на приписи ст. 79 ГПК України, а також зазначає, що погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що відсутні причини, які б унеможливлювали розгляд справи № 906/798/13, оскільки предметом розгляду даної справи є визнання права власності. Розгляд справи про право власності є первинним, оскільки необхідно визначити право власності на те чи інше майно, а в подальшому, з врахуванням прав власника, передбачених цивільним законодавством, можливий розгляд інших справ відносно даного майна.

16 вересня 2013 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представники скаржника підтримали доводи, наведені в апеляційних скаргах, стверджують, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року у справі № 906/798/13 слід скасувати в частині відмови у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, про призначення почеркознавчої та будівельно-технічної експертизи та прийняти нове судове рішення, яким задоволити вказані клопотання.

Представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" та третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна по Житомирській області в судовому засіданні заявили, що з доводами апелянта не погоджуються, вважають їх безпідставними, а оскаржувану ухвалу такою, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просять суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг.

Прокурор в судове засідання не з'явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що учасники судового процесу були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені останнім (Т.4, а.с. 180-183), а також те, що явка представників сторін, третьої особи та прокурора в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора.

Дослідивши матеріали справи, апеляційні скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" не підлягають задоволенню, а апеляційне провадження у справі № 906/798/13 слід припинити з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.06.2013 р. у справі № 906/798/13 прийнято до провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про визнання права власності та призначено розгляд справи на 25.06.2013 р. (Т.1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.06.2013 р. у справі № 906/798/13 залучено для участі у справі Коростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, розгляд справи відкладено на 09.07.2013 р. (Т.3, а.с. 42-43).

Ухвалою суду першої інстанції від 09.07.2013 р. розгляд даної справи відкладено на 18.07.2013 р. (Т.3, а.с. 58-59).

Ухвалою господарського суду від 18.07.13 р. відмовлено ТОВ "Омелянівський кар'єр" в задоволенні клопотання про об'єднання справи № 906/871/13 за позовом ПАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до ТОВ "Омелянівський кар'єр" про визнання права власності та справу №906/798/13 за позовом ТОВ "Омелянівський кар'єр" до ПАТ "Киіїв-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про визнання права власності на майно в одне провадження , прийнято заяву ТОВ "Омелянівський кар'єр" про уточнення позовних вимог, розгляд справи та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відкладено, призначено засідання суду на 25.07.13р. та зобов'язано сторони надати суду необхідні матеріали по справі.

В засіданні суду першої інстанції від 25.07.13 р. оголошено перерву до 01.08.13р.

Ухвалою господарського суду від 25.07.13 р. відмовлено Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

01.08.13р. об 11:00 год. засідання суду продовжено.

Представник відповідача звернувся із клопотання від 29.07.2013 р. про призначення у даній справі судової будівельно - технічної експертизи (Т. 4, а.с. 95-96). Крім того, клопотанням від 01.08.2013 р. просив призначити судово - почеркознавчу експертизу та судово - технічну експертизу наданих карток обліку основних засобів (Т. 4, а.с. 97).

Також в засіданні суду від 01.08.13 р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 906/79813 до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 826/11887/13-а за позовом ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" до Фонду державного майна України та РВ ФДМУ по Житомирській області про визнання незаконними та протиправними дій ФДМУ та РВФДМУ по Житомирській області щодо Переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр", що є додатком до листа від 14.02.13 р. № 04/657 (Т.4, а.с. 85-86).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року у справі № 906/798/13 відмовлено у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, про призначення будівельно-технічної експертизи, про призначення почеркознавчої експертизи інвентарних карток. Призначено у справі технічну експертизу інвентарних карток обліку основних засобів. Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Скарги скаржника на вищевказану ухвалу мотивовані тим, що всупереч встановленим обставинам справи та положенням діючого законодавства, судом першої інстанції неправомірно було відмовлено у задоволенні відповідних клопотань про зупинення провадження у справі та про призначення експертиз.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону україни "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

У п. п. 8, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Прийняття до розгляду будь-якими особами чи органами, крім відповідного апеляційного або касаційного суду, заяв, у яких оскаржуються судові рішення, їх розгляд, витребування від судів інформації про судові справи у зв'язку з такими заявами, направлення заяв судам, вимоги до суддів про встановлення контролю за розглядом справи судом чи суддею є порушенням незалежності та самостійності суду.

Згідно з ч.5 ст. 79 ГПК України, ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

В той же час, статтями 79, 106 ГПК України не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал про відмову у задоволенні клопотаннь про зупинення провадження у справі та про відмову у призначенні судової експертизи.

У пункті 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" Вищий господарський суд роз'яснив, що ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

З урахуванням наведених вище норм ГПК України та роз'яснень Верховного суду України і Вищого господарського суду України, судова колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що скаржником оскаржено ухвалу не в частині зупинення провадження у справі, а в частині, якою вирішено питання про відмову у задоволенні заявлених клопотань про відмову у зупиненні провадження у справі та про відмову у призначенні будівельно-технічної та почеркознавчої експертиз, що не узгоджується приписами закону та наведеними вище правовими позиціями ВСУ та ВГСУ.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.

Пунктом 10 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено частиною другою статті 106 ГПК. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин першої і другої статті 106 ГПК.

За приписами ч. 2 ст. 106 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Таким чином, доводи скаржника щодо можливості оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року у справі № 906/798/13 в частині відмови у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, про призначення почеркознавчої та будівельно-технічної експертиз, не грунтуються на нормах закону.

Окрім того, судовою колегією не приймаються до уваги доводи скаржника з приводу того, що у відповідності до рішень Конституційного Суду України від 27.01.2010 р. у справі № 1-7/2010 та від 28.04.2010 р. у справі № 1-30/2010 будь-яка ухвала може бути оскаржена, так як в даному випадку скаржник розширено та довільно тлумачить рішення Конституційного суду України, оскільки вказні рішення не стосуються випадків оскаржуваних апелянтом.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку, що подані апеляційні скарги заявлені з порушенням визначеного законом порядку, а тому апеляційне провадження у даній справі слід припинити.

При цьому, колегія суддів зважає на те, що в резолютивній частині ухвали господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року у справі № 906/798/13 судом першої інстанції передчаасно відображено питання про відмову у задоволенні та про задоволення заявлених відповідачем клопотань, оскільки за приписами частини 1 статті 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому: 1) у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення; 2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження); 3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення; 4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Тобто, з урахуванням вказівок, наведених у законі, суд першої інстанції повинен був відобразити питання про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення, чи відмови у задоволенні заявлених клопотань в описовій та мотивувальній частинах рішення або ухвали, якою закінчується провадження у справі.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ст. 91 ГПК України, стороні надано право на подання лише однієї апеляційної скарги на один процесуальний документ, який підлягає оскарженню, тоді як ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" подано дві апеляційні скарги на одну ухвалу місцевого суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.08.2013 року у справі № 906/798/13 заявлені з порушенням визначеного законом порядку, у зв'язку з чим апеляційне провадження у справі № 906/798/13 підлягає припиненню .

Як вбачається з матеріалів справи вірна назва відповідача Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

Керуючись ст. ст. 80, 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 06.08.2013 р. б/н та від 12.08.2013 р. № 3356 припинити.

2. Матеріали справи № 906/798/13 надіслати господарському суд Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Павлюк І. Ю.