Постанова № 33547012, 16.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року Справа № 905/5150/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.за участю представників: від позивача:Пивоварчук А.С., дов. №61 від 23.04.2012р.; від відповідача 1:не з'явився; від відповідача 2:не з'явився;від відповідача 3:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013р.у справі господарського суду№905/5150/13 Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХНОІНВЕСТ"; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай"провизнання права власності та стягнення грошових коштівВ С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2013р. у справі №905/5150/13, частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про вжиття заходів забезпечення позову. Накладено арешт в межах суми 7704304,82 дол. США на кошти на рахунках в усіх банківських установах, які відкриті ТОВ "Торговий Дім "Золотий Урожай".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у справі №905/5150/13, ухвалу місцевого господарського суду від 17.07.2013р. у справі №905/5150/13 скасовано та "відмовлено Публічному акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту в межах суми 7704304,82доларів США на майно і кошти на рахунках в усіх банківських установах, які відкриті ТОВ "Торговий Дім "Золотий Урожай".".

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції, а ухвалу господарського суду Донецької області від 17.07.2013р. у справі №905/5150/13 - залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.08.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду. Задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у справі №905/5150/13. Зупинено виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції до закінчення розгляду вищезазначеної касаційної скарги. Задоволено клопотання про продовження строку розгляду касаційної скарги у справі №905/5150/13 та продовжено строк її розгляду на п'ятнадцять днів.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 16.09.2013р. №02-05/740 у зв'язку з виходом з відпустки судді Прокопанич Г.К. та відпусткою судді Євсікова О.О., для розгляду справи №905/5150/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай" заперечувало проти задоволення касаційної скарги та просило залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 16.09.2013р. з'явився лише представник позивача. Відповідачі уповноважених представників - не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити передбачені ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомоги яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер та діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову, на відміну від апеляційної інстанції, місцевий господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам; оцінив адекватність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог та обґрунтовано частково задовольнив подану заяву, врахувавши обсяги позовних вимог та категорію спору.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що місцевим господарським судом вірно застосовані норми процесуального права та правомірно застосовані заходи забезпечення позову, тому постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у справі №905/5150/13 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Донецької області від 17.07.2013р. у справі №905/5150/13 - залишенню без змін, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства України та обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у справі №905/5150/13 - скасувати.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 17.07.2013р. у справі №905/5150/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова