Ухвала суду № 33546245, 12.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року Справа № 9104/35912/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року по справі за позовом Теремнівського споживчого товариства до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002251601/0 від 22 вересня 2010 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Теремнівське споживче товариство, в жовтні 2010 року звернулося в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002251601/0 від 22 вересня 2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що узгоджене податкове зобов'язання в сумі 12729,00 грн. по терміну сплати 30.07.2010 року сплачено 30.07.2010 року, шляхом пред'явлення банку до виконання платіжного доручення №421 від 30.07.2010 року. Позивач вважає, що ним вчасно сплачено податкове зобов'язання, а тому вимоги відповідача вважає безпідставними.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року в справі №2а-2710/10/0370 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року в справі №2а-2710/10/0370 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної постанови було неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права. Апелянт наголошує на тому, що відповідно до повідомлення УДК кошти були зараховані на рахунок держбюджету 02.08.2010 року.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1,2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 22.09.2010 року було проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт №6166/15-115/01743737 «Про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання», в якому зафіксоване пропущення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12729,00 грн. по терміну сплати 30.07.2010 року.

На підставі вказаного акту Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2010 року №0002251601/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 10% узгодженої суми податкових зобов'язань, що становить 1271,00 грн.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

В частині 2 статті 12 Закону України «Про систему оподаткування» фінансові установи виконують доручення платника податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі в готівковій формі.

Пунктом 8.3 статті 8 цього Закону визначено, що за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з тим, що обов'язок платника зі сплати податкового зобов'язання слід вважати виконаним у момент подачі до банку відповідного платіжного доручення.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає. що обов'язок зі сплати податкового зобов'язання їх платником кореспондується з обов'язком банку перерахувати кошти в його сплату на вимогу платника з його рахунку. Ця послідовність обов'язків є нерозривною і не може існувати без чергування цих обов'язків. У разі подання платіжного доручення платник повністю вичерпав свої можливості по сплаті податкового зобов'язання, що позбавляє його можливості в подальшому впливати на рух коштів.

Таким чином, колегія суддів оцінивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, їх не достатньо обґрунтованими, щоб спростувати висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року в справі №2а-2710/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

Р.Б. Хобор