Ухвала суду № 33546124, 04.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р.Справа № 816/263/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі № 816/263/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

21 січня 2013 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби ( далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09 січня 2013 року №0000011701.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000011701/5 від 09 січня 2013 року визнано протиправним та скасовано.

Стягнено з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1 386,42 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2013 року №0000011701/5 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 09 січня 2013 року №0000011701/5.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 06 жовтня 1995 року виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, про що видане свідоцтво НОМЕР_2, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 26/.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість з 04 вересня 2007 року згідно свідоцтва НОМЕР_3 копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 28/.

У період з 03 грудня 2012 року по 14 грудня 2012 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 21 грудня 2012 року №5699/17-311/НОМЕР_1 /том І, а.с. 33-93/,

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2013 року №0000011701/5, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 138 641,50 грн., у тому числі 116 511,00 грн. за основним платежем, 22 130,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). /том І, а.с. 30/.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п..4.5 п. 7.4 ст.7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями /іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6./.

При цьому п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) везення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ від 10 квітня 2011 року №489/05/17 ФОП ОСОБА_1 здійснює, крім іншого, такі види діяльності за КВЕД: 45.50.0 Оренда будівельної техніки з оператором; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 71.32.0 Оренда будівельних машин та устаткування /том І, ас. 29/.

Для здійснення господарської діяльності позивачу на праві власності належить ряд транспортних засобів, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів /том ІV, а.с. 53-124/.

11 травня 2008 року між ФО-П ОСОБА_1 та ПП "Автобуд" укладено Договір №2 на роботи дорожньо-будівельною технікою та експедиційно-транспортні послуги /том V, а.с. 60-64/. Також 01 листопада 2011 року між позивачем та ПП "Автобуд" укладено Договір №01/01-2 про надання послуг технікою /том V, а.с. 54-57/.

Поточний та капітальний ремонт своєї техніки позивач здійснював шляхом укладення відповідних договорів надання послуг та договорів підряду з суб'єктами підприємницької діяльності ТОВ "Акрон", ТОВ ТД "Автомеханіка", ТОВ "Алексагротранс", ТОВ "Арзамас-17", ТОВ "Светотехніка-Херсон", ТОВ "Природоохоронні технології - ЕКМО", оплата за такі послуги та роботи здійснювалась у безготівковому вигляді шляхом перерахування грошових на банківський рахунок та підписанням актів виконаних робіт (наданих послуг).

15 вересня 2009 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка" було укладено договір поставки запасних частин до грузових автомобілів №ТД-Д090915-01 /том І, а.с. 113-114/, а також додаткову угоду до цього договору від 25 грудня 2009 року /том І, а.с. 115/.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка" було виписано ФОП ОСОБА_1. податкові накладні на суму 239362,16 грн., у тому числі ПДВ - 39893,69 грн., видаткові накладні, рахунки-фактури /том І, а.с. 116-250; том ІІ, а.с. 1-79/.

На підтвердження розрахунку за придбаний товар позивачем залучено до матеріалів справи копії банківських виписок /том ІІ, а.с. 80-123/.

Транспортування товару від Постачальника ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка" до ФОП ОСОБА_1 здійснювалося транспортними засобами позивача, було офорлмено належним чином шляхом оформлення товарно-транспортних накладних, талонів-замовника, подорожніх листів, копії яких залучено до матеріалів справи.

Також ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка" були надані послуги з ремонту та були виписані ФОП ОСОБА_1 податкові накладні на суму 6125,53 грн., у тому числі ПДВ 1020,92 грн., акти здавання-приймання послуг, рахунки-фактури.

Необхідність у проведенні ремонтних робіт транспортних засобів та факт встановлення придбаних запчастин в подальшому на транспортні засоби позивача підтверджуються відповідними актами наданих послуг, актами дефектовки та актами установки /том VІ, а.с. 144-165/.

Зберігання товару та ремонтні роботи здійснювались у приміщенні будівлі виробничих майстерень, що належить позивачу на праві приватної власності та знаходиться за адресою: вул. Будівельників, 66-а, м. Комсомольськ, загальною площею 887,8 м2, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 січня 2006 року /том ІV, а.с. 42/.

Факт транспортування, оприбуткування та встановлення запчастин, придбаних у ТОВ "Торговий дім "Автомеханіка" за період квітень 2010 року - грудень 2010 року на транспортні засоби позивача підтверджується матеріальними звітами за відповідний місяць, актами списання товарів, а також договорами про надання послуг з ремонту та технічному обслуговуванню техніки, укладеними між позивачем та ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_2 відповідно, а також рахунками на оплату цих послуг та актами здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, що підтверджують факт надання та оплати таких послуг у відповідні періоди /том VІ, а.с. 164-250; том VII, том VIII/.

18 квітня 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Алексагротранс" (Виконавець) укладено договір №18/04-2 надання послуг з експлуатації екскаватора /том ІІ, а.с. 124-127/, згідно пункту 1.1. умов якого Виконавець зобов'язується по заявкам Замовника надати послуги по експлуатації екскаватора (Техніка) на умовах та у строк, встановлені даним Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Позивачем на підтвердження виконання укладеного договору та реальності вчинення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Алексагротранс" до суду надано завірені належним чином копії податкових накладних, рахунків, актів здачі-прийняття робіт, дорожніх листів /том ІІ, а.с. 139-163/.

Оплата вказаних послуг проводилась у безготівковій формі, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок /том ІІ, а.с. 164-189/.

Із пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що необхідність у послугах ТОВ "Алексагротранс" виникла у зв'язку з наявністю зобов'язань, що виникли з умов договору від 11 травня 2008 року №2, укладеного між ФО-П ОСОБА_1 та ПП "Автобуд", відповідно до умов якого позивачу, в свою чергу, були оплачені послуги надані екскаватором та автогрейдером ТОВ "Алексагротранс" за період травень - листопад 2011 року /том V, а.с. 60-64/, що підтверджується залученими до матерів справи актами надання послуг, рахунками-фактури, платіжними дорученнями /том V, а.с. 86-115/.

Також, 01 лютого 2011 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ "Акрон" (Підрядник) було укладено договір підряду №2 /том ІІ, а.с. 190-193/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання якісно та у строк виконати власними засобами роботи по ремонту техніки, вузлів та агрегатів Замовника.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Акрон" виписано ФОП ОСОБА_1 податкові накладні за період березень-травень 2011 року на загальну суму 128412,00 грн., у тому числі ПДВ - 21402,00 грн., акти приймання-передачі наданих послуг та рахунки-фактури /том ІІ, а.с. 190-240/.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що транспортування об'єкту ремонту від Підрядника (ТОВ "Акрон") до Замовника (ФОП ОСОБА_1) здійснювалася засобами Підрядника.

Необхідність у проведенні ремонтних робіт транспортних засобів позивача у період березень-травень 2011 року підтверджується дефектними актами; доказами того, що придбані запчастини було в подальшому встановлено на транспортні засоби позивача, є надані позивачем відповідні акти установки /том V, а.с. 122-173/.

Оплата підрядних послуг проводилась у безготівковій формі, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок /том ІІ, а.с. 241-250; том ІІІ, а.с. 1-10/.

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Природоохоронні технології-ЕКМО" ґрунтувалися на підставі договірних зобов'язань з оренди екскаватора. Письмовий договір не укладався.

Із наданих у ході розгляду справи представником позивача пояснень встановлено, що оренда екскаватора необхідна для виконання умов договору від 11 травня 2008 року №2, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПП" Автобуд", відповідно до якого позивачу, в свою чергу, були оплачені послуги, надані екскаватором ТОВ "Природоохоронні технології -ЕКМО", що підтверджується: податковою накладною, рахунком-фактурою, актом надання послуг, подорожнім листом, банківськими виписками /том ІІІ, а.с. 11-16/.

Також, 05 січня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ "Азамас-17" (Постачальник) було укладено договір поставки №10 /том ІІІ, а.с. 17-18/, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця запасні частини (Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати Товар на умовах цього Договору.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Азамас-17" було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 8326,26 грн., у тому числі ПДВ - 1387,71 грн., видаткові накладні, рахунки-фактури /том ІІІ, а.с. 19-25/.

На підтвердження розрахунку за придбаний товар позивачем надано копії банківських виписок /том ІІІ, а.с. 26-27/.

Зберігання товару та ремонтні роботи здійснювались у приміщенні будівлі виробничих майстерень, що належить позивачу на праві приватної власності, та знаходиться за адресою: вул. Будівельників, 66-а, м. Комсомольськ, загальною площею 887,8 м2, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 січня 2006 року /том ІV, а.с. 42/.

15 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ "Светотехника-Херсон" укладений договір купівлі-продажу товару №53, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Товар, а Покупець прийняти вищезазначений Товар та оплатити його на умовах даного Договору /том ІІІ, а.с. 28-31/.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Светотехника-Херсон" виписано ФОП ОСОБА_1 податкову накладну на суму 4390,76 грн., у тому числі ПДВ - 731,79 грн., видаткову накладну та рахунок про сплату /том ІІІ, а.с. 32-35/.

На підтвердження розрахунку за придбаний товар позивачем надано копії банківських виписок /том ІІІ, а.с. 36-39/.

Факт використання придбаних товарів в господарській діяльності підтверджується актами списання товарів, копії яких залучено до матеріалів справи.

Необхідність придбання даних господарських товарів позивач обґрунтовує наявністю у ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності приміщень будівлі виробничих майстерень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 887,8 м2, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 січня 2006 року /том ІV, а.с. 42/ та будівлі, площею 170,5 кв.2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору купівлі-продажу від 18 лютого 2005 року /том ІV, а.с. 45/.

З метою створення належних умов для роботи, у вищезазначених приміщеннях позивачем встановлено систему опалення, про що 06 липня 2011 року укладено договір №6/711 з ТОВ "Євро-Азія Ексім" /том ІІІ, а.с. 40-42/.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано узгодження договірної ціни, локальний кошторис, кінцеву відомість ресурсів до локального кошторису, Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, рахунок-фактуру, податкові накладні /том ІІІ, а.с. 43-78/.

Факт оплати підрядних робіт підтверджено залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок /том ІІІ, а.с. 79-85/.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що за вищеописаними правочинами сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, надали послуги, сторони один до одного претензій не мають, а отже договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.

Виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна/виконанням робіт та їх оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних по проведеним зустрічним звіркам по ланцюгу постачання, а також висновків про наявність у ланцюгу постачання контрагентів позивача ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Акрон", ТОВ ТД "Автомеханіка", ТОВ "Алексагротранс", ТОВ "Євро-Азія Ексім", ТОВ "Арзамас-17", ТОВ "Светотехніка-Херсон", ТОВ "Природоохоронні технології - ЕКМО" контрагентів з ознаками сумнівних постачальників, що на думку відповідача є підставою для визнання правочинів нікчемними та збільшення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Висновок щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період вмотивований тим, що постачальники по ланцюгу постачання мають ознаки фіктивності.

У ході перевірки встановлено, що у мережі постачання, починаючи з другої ланки, є підприємства, реальність здійснення фінансово-господарської діяльності яких не підтверджено. За даними операціями не підтверджено факти виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера.

З урахуванням викладеного, податковий орган вважає, що позивач неправомірно сформував податковий кредит.

Однако, колегія судді зазначає, що податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера. Порушення норм вказаного Кодексу контрагентами позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Також, залученими до матеріалів справи та дослідженими під час судового розгляду договорами, податковими накладними, накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, актам списання, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, талонами замовника, платіжними дорученнями, банківськими виписками підтверджено реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Акрон", ТОВ ТД "Автомеханіка", ТОВ "Алексагротранс", ТОВ "Євро-Азія Ексім", ТОВ "Арзамас-17", ТОВ "Светотехніка-Херсон", ТОВ "Природоохоронні технології - ЕКМО" та фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг), а отже, і правомірність включення позивачем суми ПДВ у розмірі 116 511,00 грн. до складу податкового кредиту.

Колегія суддів також зазначає, що характер товарів і послуг, які отримані позивачем від вищенаведених контрагентів, цілком узгоджується з його діяльністю.

Договори, податкові, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти виконаних робіт (послуг), товарно-транспортні накладні, дорожні листи, які були надані відповідачу під час проведення перевірки, та досліджувались в судовому засіданні, виконані відповідно до вимог чинного законодавства, та відповідають вимогам статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якої первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договорів ТОВ "Акрон", ТОВ ТД "Автомеханіка", ТОВ "Алексагротранс", ТОВ "Євро-Азія Ексім", ТОВ "Арзамас-17", ТОВ "Светотехніка-Херсон", ТОВ "Природоохоронні технології - ЕКМО", на підставі яких відповідну суму коштів включено до складу податкового кредиту, оформлена належним чином.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Акрон", ТОВ ТД "Автомеханіка", ТОВ "Алексагротранс", ТОВ "Євро-Азія Ексім", ТОВ "Арзамас-17", ТОВ "Светотехніка-Херсон", ТОВ "Природоохоронні технології - ЕКМО" та нікчемності правочинів, укладених ТОВ "Акрон", ТОВ ТД "Автомеханіка", ТОВ "Алексагротранс", ТОВ "Євро-Азія Ексім", ТОВ "Арзамас-17", ТОВ "Светотехніка-Херсон", ТОВ "Природоохоронні технології - ЕКМО" колегія суддів вважає безпідставними6

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Виходячи зі змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, в редакції після 01 січня 2011 року, правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

У даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку (1 стадія), робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Також, як вбачається з матеріалів справи, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином, колегія суддів висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Акрон", ТОВ ТД "Автомеханіка", ТОВ "Алексагротранс", ТОВ "Євро-Азія Ексім", ТОВ "Арзамас-17", ТОВ "Светотехніка-Херсон", ТОВ "Природоохоронні технології - ЕКМО" спростовуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.

Оскільки судом не встановлено порушень позивачем вимог податкового законодавства, на які посилався відповідач, відповідно, і штрафні санкції застосовані до нього неправомірно.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2013р. по справі № 816/263/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2013 р.