Рішення № 33545599, 10.09.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р. Справа № 923/991/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМБУД", м. Київ

до: Приватного акціонерного товариства "ДСУ-12" , м. Каховка Херсонської області

про стягнення 200 912,03 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Гнатюк К.В., уповн. представник, довіреність № 1 від 01.08.2013р.

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМБУД" (позивач) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДСУ - 12" (відповідач) 200 912,03 грн., з яких 163 920,00 грн. заборгованості з оплати товару, 8460,97 грн. річних (3%), 327,84 грн. втрат від інфляції та 28 203,22 грн. пені. В обґрунтування позовних вимог стверджується про неналежне виконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого від позивача товару за договором поставки № 0609-02 від 06.09.2011р. Як то слідує з тексту позовної заяви, пеня нарахована відповідачу за 628 днів, при цьому період нарахування пені не вказаний, втрати від інфляції розраховано з застосуванням коефіцієнту "100,2 / 100", при цьому період нарахування цих втрат не вказаний, річні нараховані відповідачу за 628 днів, з 18.09.2011р. по 10.06.2013р.

Згідно з ухвалою від 30.07.2013р. про порушення справи та ухвалою від 13.08.2013р. про відкладення розгляду справи судом було витребувано від позивача, зокрема:

- письмові пояснення, в яких вказати за який період часу відповідачу нараховані пеня та втрати від інфляції;

- детальний розрахунок коефіцієнту "100,2 / 100", що застосований при розрахунку втрат від інфляції.

В судове засідання 10.09.2013р., з супровідним листом, позивач надав суду, зокрема, розрахунок інфляційної складової, річних та пені, згідно з яким пеня у розмірі 29 669,52грн. нарахована відповідачу за 181 день, з 01.01.2013р. по 30.06.2013р., а річні у розмірі 8 757,37 грн. нараховані відповідачу за 654 дні, з 19.09.2013р. по 30.06.2013р. В цьому ж розрахунку вказано про нарахування відповідачу втрат від інфляції у розмірі 327,84 грн. за період часу з жовтня 2011 року по червень 2013 року, сукупний індекс інфляції за який визначений позивачем у розмірі 100,2 %.

Заяви про збільшення позовних вимог від позивача до суду не надходили.

Відповідач належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час та місце розгляду справи: ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.09.2013р., як і ухвалу про порушення справи, було надіслано за вказаною у позовній заяві адресою відповідача. До суду повернулося та залучено до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.25) про вручення відповідачу рекомендованого листа з копією ухвали про порушення справи. Надісланий відповідачу рекомендований лист з копією ухвали про відкладення розгляду справи на 10.09.2013р., без вручення відповідачу, до суду не повертався.

Відповідач представника для участі у судовому засіданні 10.09.2013р., як і у попередньому судовому засіданні 13.08.2013р., не направив, відзиву на позовну заяву не надав.

Через канцелярію суду, 06.09.2013р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з 10.09.2013р. на іншу дату, у зв'язку з неможливістю надання відповідачем до 10.09.2013р. відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом документів, через службове відрядження представника відповідача. У задоволенні цього клопотання відповідачу відмовлено з підстав, які наведено у мотивувальній частині даного рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/991/13. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, який належно повідомлений про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи проведений у судовому засіданні 10.09.2013р.

Розгляд справи відкладався з 13.08.2013р. на 10.09.2013р., з урахуванням надходження клопотань обох сторін про відкладення розгляду справи, а також, з метою повторного витребування від сторін необхідних для розгляду справи документів.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 10.09.2013р, відповідно до ст.85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

06.09.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з 10.09.2013р. на іншу дату, у зв'язку з неможливістю надання відповідачем до 10.09.2013р. витребуваних від нього судом відзиву на позовну заяву та інших документів, через службове відрядження представника відповідача. До цього клопотання додано копію наказу від 06.09.2013р. № 4 директора відповідача про направлення у відрядження юрисконсульта відповідача до м. Львів з 09.09.2013р. по 13.09.2013р. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки згідно з п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суд представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України). Відповідачем не доведено неможливості підготовки витребуваних від нього судом документів у період після порушення судом провадження у даній справі будь-якими іншими працівниками (або представниками) відповідача, окрім його юрисконсульта.

Відмовляючи у задоволенні цього клопотання суд, також, врахував, що:

- 13.08.2013р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2013р., зокрема, за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та з метою повторного витребування від відповідача необхідних для розгляду справи документів;

- ухвалу про порушення справи, яка містила у собі вимоги суду до відповідача надати відзив на позовну заяву та інші документи, було отримано відповідачем 12.08.2013р., тобто, відповідач мав достатньо, за оцінкою суду, часу, а саме - 28 календарних днів (більш ніж три робочі тижні) для підготовки відзиву на позовну заяву та документів.

Також, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМБУД" (позивач) та Приватне акціонерне товариство "ДСУ-12" (надалі - відповідач) 06.09.2011р. уклали між собою договір поставки № 0609-02 (надалі - договір) (а.с.9-11). Згідно з п.1.1 договору позивач (продавець за договором) зобов'язався передати (поставити), а відповідач (покупець за договором) зобов'язався, в свою чергу, прийняти та оплатити стабілізатор асфальтобетонної суміші "VIATOP-66", загальна кількість, асортимент, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого визначається позивачем та відповідачем у Специфікаціях до договору - невід'ємних складових договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом 100% попередньої оплати вартості товару, або ж, за домовленістю сторін, з відстрочкою оплати. Умови оплати кожної партії товару узгоджуються та визначаються позивачем та відповідачем у Специфікаціях до договору. Згідно п. 3.2 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, який вказано у договорі на підставі рахунку - фактури позивача. Згідно з п. 4.1 договору специфікація до нього є підставою для здійснення відвантаження товару. Згідно з п.4.2.1 доставка товару здійснюється автотранспортом на склад продавця, або на склад покупця за згодою сторін. Спосіб та строки доставки узгоджуються сторонами в специфікації до договору. Згідно з п.2.6 договору загальна кількість товару та сума договору не обмежені. Згідно з п.10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення договору печатками сторін та діє до 31.12.2011р., або ж до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

06.09.2011р. позивач та відповідач уклали додаток № 1 (Специфікацію) до договору (а.с.12). Підписавши цей документ позивач та відповідач домовилися про здійснення позивачем протягом 10 днів з моменту підписання даної специфікації поставки відповідачу стабілізатору асфальтобетонної суміші "VIATOP-66" у кількості 8 тн., загальною вартістю 163920 грн., на умовах відстрочки платежу на 10 банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

На виконання умов договору позивач 07.09.2011р. передав відповідачу на підставі накладної № 0609- 02 від 07.09.2011р. (а.с.13) та згідно довіреності № 104 від 06.09.2011р. (а.с.14) 8 тн. стабілізатора асфальто-бетонної суміші загальною вартістю 163920,00 грн. (з ПДВ).

Згідно гарантійного листа № 109 від 06.09.2011р. (а.с.15) відповідач зобов'язався здійснити оплату вказаного, отриманого від позивача, товару у повному обсязі протягом 10 банківських днів. Проте, до теперішнього часу відповідач вартість вказаного товару не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 цього ж кодексу одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.

Вказаний у додатку № 1 (Специфікації) до договору товар був отриманий відповідачем 07.09.2011р. Заперечень щодо цього або ж доказів іншого відповідачем при розгляді справи не надано.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З позовної заяви (а саме, з розрахунку річних, що містить у собі ця заява) слідує, що позивач вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого за договором, на підставі накладної № 0609- 02 від 07.09.2011р., товару виникла з 18.09.2011р. Інші вказівки щодо дати виникнення цієї заборгованості за текстом позовної заяви відсутні. Таким чином, виходячи з наведеної позиції позивача оплату товару на умовах договору, з урахуванням додатку № 1 до нього, відповідач повинен був здійснити у період часу з 08.09.2011р. по 17.09.2011р. При цьому, поняття (термін) "банківський день" чинним законодавством або ж сторонами за текстом договору не визначено. За таких обставин, суд приймає значення цього поняття як "робочий день банку, який здійснюватиме перерахування грошових коштів відповідача, в оплату товару позивача, на розрахунковий рахунок позивача". За загальним правилом, що містить у собі ч. 1 ст. 52 Кодексу Законів про працю України, в Україні встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Згідно з цим же Кодексом, допускається встановлення шестиденного робочого тижня, з одним вихідним днем.

Складовими періоду часу з 08.09.2011р. по 17.09.2011р. є сім робочих днів, а саме, 08, 09, 12, 13, 14, 15 та 16 вересня 2011 року, два дні, що припадають на суботу, - 10 та 17 вересня 2011 року, а також, 11 вересня 2011 року - неділя.

Матеріалами справи не підтверджено факт встановлення в банках, в яких обслуговуються позивач або відповідач, або ж в будь-яких інших банках шестиденного робочого тижня, з одним вихідним днем та, відповідно, факт здійснення банківських операцій протягом шести днів на тиждень. Доказів іншого позивачем не надано.

З урахуванням цього та виходячи з положень щодо строку оплати товару, які містить у собі додаток № 1 (Специфікація) до договору, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку здійснити оплату отриманого за договором, на підставі накладної № 0609- 02 від 07.09.2011р., товару протягом 10-ти робочих днів з дня отримання такого товару, виходячи з встановленого згідно з ч. 1 ст. 52 Кодексу Законів про працю України п'ятиденного робочого тижня, а саме, протягом періоду часу з 07.09.2013р. по 20.09.2011р.,включно. З вказаних підстав, зобов'язання з оплати отриманого за договором, на підставі накладної № 0609- 02 від 07.09.2011р., товару, у розмірі 163920,00 грн., є простроченим відповідачем з 21.09.2011р.

Наявність у відповідача цієї, у розмірі 163920,00 грн., заборгованості перед позивачем підтверджується такими первинними документами, як, безпосередньо, договір з додатком № 1 (специфікацією), рахунок № 0609-02 від 06.09.2011р., накладна (видаткова -примітка суду) № 0609- 02 від 07.09.2011р., податкова накладна № 5 від 07.09.2011р., довіреність № 104 від 06.09.2011р. та гарантійного листа № 109 від 06.09.2011р.

Відповідач під час розгляду справи не надав будь-яких заперечень щодо визначеного позивачем вказаного розміру заборгованості за договором, а саме 163920,00 грн., а також не надав доказів повного або часткового погашення цієї заборгованості.

За вказаних встановлених судом обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 163 920,00 грн. заборгованості з оплати товару за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та річні (3 %) від простроченої суми.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями, згідно з цим Кодексом, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання ним господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли, зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.6.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторона, яка допустила порушення несе передбачену діючим законодавством України відповідальність. Згідно з п.6.2 договору у разі несвоєчасної оплати товару на умовах договору, покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу. Договором не передбачено, що нарахування пені здійснюється до часу здійснення повної оплати товару.

Судом встановлено, що виконані позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача пені, річних та втрат від інфляції є помилковими, містять у собі суттєві, за оцінкою суду, недоліки.

Зокрема, при розрахунку річних позивач необґрунтовано здійснив нарахування цих річних за 18, 19 та 20 вересня 2011 року (зобов'язання є простроченим з 21 вересня 2011р), а також, не врахував, що кількість днів у 2012, високосному році, становить 366 днів, що слідує з розрахунку річних, що містить позовна заява, на її арк. № 3.

При розрахунку втрат від інфляції позивач неправильно визначив розмір середнього індексу інфляції

Позивач нарахував пеню:

- необґрунтовано, за 18, 19 та 20 вересня 2011 року, оскільки зобов'язання є простроченим з 21 вересня 2011р.;

- за період часу понад шість місяців від дня коли, зобов'язання мало бути виконано, що суперечить ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та не передбачено договором : згідно з позовною заявою пеня нарахована за 628 днів, а згідно додаткового розрахунку пені, який був наданий у судове засідання 10.09.2013р., пеня нарахована за перше півріччя 2013р., хоч за станом на 01.01.2013р. від дня коли, зобов'язання з оплати товару мало бути виконано відповідачем, 20.09.2011р. минув більш ніж 1 рік та 3 місяці;

- не врахувавши, що граничний розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання встановлений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Судом вчинено власний розрахунок річних, з якого слідує наступне.

Річні на суму заборгованості у розмірі 163 920,00 грн. за період з 21.09.2011р. по 31.12.2011р. (або за 102 дні) становлять 1 374,23 грн.

1 374,23 грн. = (163 920,00 грн. х 3 % х 102 дні) / 100 %) 365 днів

Річні на суму заборгованості у розмірі 163 920,00 грн. за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (або за 366 днів) становлять 4 917,60 грн.

4 917,60 грн. = ((163 920,00 грн. х 3 % х 366 дні) / 100 %) / 366 днів

Річні на суму заборгованості у розмірі 163 920,00 грн. за період з 01.01.2013р. по 10.06.2013р. (або за 161 день) становлять 2 169,13 грн.

2 169,13 грн. = (163 920,00 грн. х 3 % х 161 день) / 100 %) 365 днів

Зальний розмір річних становить 8 460,96 грн. = 1 374,23 грн. + 4 917,60 грн. + +2169,13 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача річних (3 %) у розмірі 8 460,97 грн., які нараховані за період часу з 18.09.2011р. по 10.06.2013р., підлягають частковому задоволенню, а саме, - у розмірі 8 460,96 грн.

Судом вчинено власний розрахунок втрат від інфляції, з якого слідує наступне.

Втрати від інфляції на суму заборгованості у розмірі 163 920,00 грн. мають бути нараховані за період з 21.09.2011р. по 10.06.2013р. Тобто, за період часу з жовтня 2011 по травень 2013 року (з урахуванням положень листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ"). При цьому, судом враховано, що вказана заборгованість мала місце у вересні 2011 року протягом періоду часу менш ніж 15 днів, а саме, протягом 10 днів, а також, що періодом прострочення зобов'язання позивачем визначений період часу з кінцевою датою 10.06.2013р. (згідно викладеного на арк. № 3 позовної заяви).

Відповідні щомісячні індекси інфляції є наступними:

- по 2011 року: 100,0 % - за жовтень, 100,1 % - за листопад, 100,2 % - за грудень;

- по 2012 року: 100,2 % - за січень, 100,2 % - за лютий, 100,3 % - за березень, 100,0 % - за квітень, 99,7 % - за травень, 99,7 % - за червень, 99,8 % - за липень, 99,7 % - за серпень, 100,1 % - за вересень, 100,0 % - за жовтень, 99,9 % - за листопад, 100,2 % - за грудень;

- по 2013 року: 100,2 % - за січень, 99,9 % - за лютий, 100,0 % - за березень, 100,0 % - за квітень, 100,1 % - за травень.

Середній індекс інфляції за період часу з жовтня 2011 року по травень 2012 року складає - 1,003.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,003 = (1,000 х 1,001 х 1,002 х 1,002 х 1,002 х 1,003 х 1,000 х 0,997 х 0,997 х 0,998 х 0,997 х 1,001 х 1,000 х 0,999 х 1,002 х 1,002 х 0,999 х 1,000 х 1,001)

Розмір заборгованості з урахуванням втрат від інфляції за вказаний період становить

164 411,76 грн. = 163 920,00 грн. х 1,003

Тобто, втрати від інфляції за вказаний період становить 40,22 грн.

491,76 грн. = 164 411,76 грн. - 163 920,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 327,84 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлений до стягнення з відповідача розмір таких втрат не перевищує їхнього, дійсного, розрахованого судом розміру, а саме, 491,76 грн.

Судом вчинено власний розрахунок пені, з якого слідує наступне.

Пеня на суму заборгованості у розмірі 163 920,00 грн. має бути нарахована за період з 21.09.2011р. по 20.03.2012р. (тобто, за 182 дні). При цьому, суд враховує, що 20.03.2012р. є днем, яким завершується встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строк тривалістю шість місяців від дня (20.09.2011р.) коли, зобов'язання мало бути виконано відповідачем.

Пеня на суму заборгованості у розмірі 163 920,00 грн. за період з 21.09.2011р. по 31.12.2011р. (або за 102 дні) становить 7 100,21 грн.

7 100,21 грн. = (163 920,00 грн. х 15,5 % х 102 дні) / 100 %) /365 днів)

Пеня на суму заборгованості у розмірі 163 920,00 грн. за період з 01.01.2012р. по 20.03.2012р. (або за 80 днів) становить 5 553,57 грн.

5 553,57 грн. = ((163 920,00 грн. х 15,5 % х 80 день) / 100 %) /366 днів)

Загальна сума пені становить 12 653,78 грн. = 7 100,21 грн. + 5 553,57 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 28 203,22 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме - у розмірі 12 653,78 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені у вказаному розмірі, суд, додатково, враховує наступне. Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) згідно із ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено спеціальну позовну давність в один рік. Згідно із п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язанням, строк виконання яких не визначено, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У справі № 923/991/13 не заявлено про застосування наслідків сплину позовної давності стосовно позовних вимог про стягнення пені.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задовольняється на 92,26 %.

92,26 % = (185 362,58 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) / 200912,03грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100,00 %

Відповідно, 92,26 % судового збору, або 3708,84 грн., покладаються на відповідача, решта - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДСУ - 12" (місцезнаходження - 74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопольська, 52; ідент. код ЄДР - 03450258; р/р № 26003154780105 в ХФ АБ "Брокбізнесбанк", м.Херсон, МФО 352372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМБУД" (місцезнаходження - 03680, м.Київ, вул. Ракетна, буд. № 26, офіс № 214; ідент. код ЄДР - 24373361; р/р №26005700003101 в в Шевченківський філії АКБ "Київ", МФО 300799) - 163 920 (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 12 653 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 78 коп. пені, 327 (триста двадцять сім) грн. 84 коп. втрат від інфляції, 8 460 (вісім тисяч чотириста шістдесят) грн. 96 коп. річних та 3 707 (три тисячі сімсот сім) грн. 23 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2013р.

Суддя К.В. Соловйов