Рішення № 33545549, 16.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2013 р.Справа № 916/1944/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка";

про стягнення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Банькова О.В. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 23.07.2013р. за вх. №3017/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" (далі - відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу від 13.06.2010 року у розмірі 13 171,39 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, надаючи до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.08.2013 року за вх. №31358/13 та від 20.08.2013 року за вх. №32654/13.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

13.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" було укладено усний договір купівлі-продажу товарів будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр К" № 2 м. Одеса.

Відповідно до положень договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах, що визначені договором.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" було виставлено відповідачу рахунок на суму 21 213,15 грн., за переданий товар, який мав бути оплачений протягом трьох банківських днів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" товар оплатило лише частково у сумі 10 209,86 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" просило суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 11 003,29 грн., 1 023,76 грн. - трьох процентів річних та 1 144,34 грн. - інфляційного збільшення суми боргу.

16.09.2013 року за вх. №27698/13 позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, де зазначив, що у зв'язку з перерахуванням Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" грошових коштів позивачу 26.07.2013 року у сумі 5 000,00 грн., та 04.09.2013 року ще 1 000,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 5 003,29 грн., 1 050,71 грн. - суму трьох процентів річних та 1 133,34 грн. - інфляційного збільшення суми боргу.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст.205 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом Одеської області, 13 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" (відповідач - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (позивач - продавець) був укладений усний договір купівлі-продажу товарів будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр К" № 2 м. Одеса, відповідно до якого продавець зобов'язувався передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених сторонами.

На підтвердження укладеного договору позивачем було виставлено відповідачеві на оплату рахунок № Счт/ОТ-0002913 від 13.06.2010р. на суму 21 213,15 грн., який мав бути оплачений протягом 3-х банківських днів.

Також на виконання даного договору, згідно видаткових накладних від 15.06.2010р. Рнк/ОТ-0003002, Рнк/ОТ-0003003 позивач передав відповідачу будівельно-господарські товари на загальну суму 21 213,15 грн.

Відповідно ст. 692 ЦКУ, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч вищевказаному, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару у погоджені сторонами строки не виконало і в порушення вимог чинного законодавства України та умов усного договору купівлі-продажу від 13.06.2010р. станом на 22.07.2013 року, через часткову сплату товару, сума основного боргу становила 11 003,29 грн.

23.01.2013 за вих. № 1000 позивач направив відповідачу претензію з вимогами погасити існуючу заборгованість в сумі 11 003,29 грн. та сплатити за прострочення виконання грошового зобов'язання 3 % річних та інфляційне збільшення суми боргу.

Відповідач отримав претензію 24.01.2013р., відповіді на претензію не надав, однак визнавав заборгованість перед позивачем на суму 11 003,29 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012р; Гарантійним листом за вих. № 1 від 14.02.2013р.; Гарантійним листом за вих. № 13 від 10.06.2013р.

Даними гарантійними листами відповідач зобов'язувався погасити існуючу заборгованість спочатку до 14.05.2013р., пізніше до 01.07.2013р.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання, перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на положення ст. 264 ЦКУ, підписання відповідачем акту звірки та надання гарантійних листів є вчиненням відповідачем дій, що свідчить про визнання свого боргу, отже, перебіг позовної давності переривається.

Судом встановлено, що 26.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" грошові кошти у сумі 5 000,00 грн., та 04.09.2013 року ще 1 000,00 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача, на час прийняття рішення становить 5 003,29 грн.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з рахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись ст. 625 ЦК України, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми, що становить 1 050,71 грн. та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 1 133,34 грн. гідно уточненого розрахунку, що додається до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (від 16.09.2013 року за вх. №27698/13).

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" (67813, Одеська область, Овідіопольський район, с. Калаглія, вул. Чапаєва, буд. 55, код ЄДРПОУ 32059668, п/р 26009310641001 в АБ „Південний", МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (02139, Київська область, м. Київ, Дніпровський район, вул. Братиславська, буд. 11, код ЄДРПОУ 32490244, р/р 26008000036084 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) суму основного боргу у розмірі 5 003,29 грн., суму трьох процентів річних у розмірі 1 050,71 грн., та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 1 133,34 грн., а також 1 720,50 грн. - судового збору.

Копію даного рішення надіслати відповідачу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.