Постанова № 33545173, 17.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 вересня 2013 р. № 820/5354/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" (далі по тексту - позивач, ТОВ НВО «Вертікаль») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Основ'янська ОДПІ), яка є правонаступником Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (а.с. 142) (далі по тексту - Основ'янська МДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000271504 Основ'янської МДПІ від 20.06.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту Основ'янської МДПІ № 2798/15.4-08/30750980 від 04.06.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000271504 від 20.06.2013 року. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки ТОВ НВО "Вертікаль", у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. На думку позивача, формування ТОВ НВО "Вертікаль" податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за перевіряємий період підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Спецтрубомонтаж".

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акту Основ'янської МДПІ № 2798/15.4-08/30750980 від 04.06.2013 року та прийнятого на підставі зазначеного акту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що в ході перевірки встановлено, що позивач у січні 2013 року мав взаємовідносини з підприємством, яке відсутнє за місцезнаходженням, зокрема з ТОВ "Спецтрубомонтаж", по взаємовідносинам з яким сума бюджетного відшкодування ПДВ позивача за лютий 2013 року складає 6088 грн. На підставі актів ДПІ у Дзержинському районі позапланової виїзної перевірки № 749/2240/31939034 від 26.02.2013 р. та документальної позапланової невиїзної перевірки № 316/2240/31939034 від 10.04.2013 року ТОВ "Спецтрубомонтаж", за висновками якого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2013 рік, відповідачем зроблено висновок про завищення ТОВ НВО "Вертікаль" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 6088,00 грн.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с. 226) до суду не з'явився, надав клопотання про перенесення розгляду справи. Суд вважає дане клопотання необґрунтованим, а неприбуття представника позивача - таким, що вчинено без поважних причин, оскільки позивач не навів неможливість прибуття до суду інших його представників чи представника, окрім Нефьодова В.В., який перебуває у щорічній відпустці.

Відповідачем до суду було надано заяву про слухання справи без участі представника в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (а.с. 237).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи і оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи - код 30750980, місцезнаходження: 61007, м. Харків, просп. Фрунзе, буд. 10-К, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 16265706 від 10.04.2013 року (а.с. 7-8), зареєстрований в ЄДРПОУ про що свідчить копія довідки Головного управління статистики у Харківській області АА № 740327 від 02.11.2012 року (а.с. 9) та перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС та зареєстрований як платник податку на додану вартість - свідоцтво № 200000155.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Згідно копії витягу про державну реєстрацію прав КП «Харківське МБТІ» № 34503546 від 15.06.2012 року позивач є власником нежитлових будівель літ. «А-5» заг. пл. 10415, 0 кв.м., «Б-2» заг. пл. 770, 4 кв.м., «Г-2» заг. пл. 1661, 3 кв.м., «Д-1» заг. пл. 217, 3 кв.м., «П-1» заг. пл. 99, 7 кв. м., «Р-1» заг. пл. 8, 2 кв.м. за адресою: м,харків, вул.. Шевченка, 20 (а.с. 54).

З використанням нерухомого майна ТОВ НВО "Вертікаль" веде власну господарську діяльність. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

Відповідно до ч. 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Судом встановлено, що Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВО "Вертікаль" (код ЄДРПОУ 30750980) з питань взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Спецтрубомонтаж» (код ЄДРПОУ 31939034 за січень 2013 року в доповнення до акту № 2340/15.4-08/30750980 від 25.04.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВО «Вертікаль» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2012 року».

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 2798/15.4-08/30750980 від 04.06.2013 року (далі по тексту - акт перевірки)(а.с. 11-18).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ НВО "Вертікаль" п. 198.3, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2013 р. на 6088,00 грн.

Не погодившись із вказаними висновками акту перевірки позивачем до Основ'янської МДПІ були подані заперечення на акт перевірки № 560 від 06.06.2013 року (а.с. 19-21), за результатами розгляду яких Основ'янською МДПІ було надано відповідь від 17.06.2013 року № 9660/8/15.4-15 про правомірність висновків, викладених в акті перевірки (а.с. 22-25).

Зазначені висновки відповідачем були зроблені на підставі актів ДПІ у Дзержинському районі, а саме: акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецтрубомонтаж» податковий номер 31939034 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства у період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року» № 749/2240/31939034 від 26.02.2013 р. (а.с. 65 - 129) та акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж» податковий номер 31939034 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за 2010 р. та січень 2013 р.» № 316/2240/31939034 від 10.04.2013 року (а.с. 130-141), за висновками яких встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період січень - грудень 2010 р., з 01.01.2011р. по 31.12.2012 р. та січень 2013 р.

На підставі акту перевірки ТОВ НВО "Вертікаль" відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000271504 від 20.06.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6088,00 грн. за основним платежем та 3044,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 26).

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому податковим органом період позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Спецтрубомонтаж», яке зареєстроване юридичною особою 12.03.2002 р. за адресою: м. Харків, вул. О. Яроша, 9-а, основний вид економічної діяльності - 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, включене до ЄДР ЮО та ФОП, що підтверджується копією витягу № 17075535 від 28.08.2013 р. (а.с. 162-164).

Судом встановлено, що між ТОВ НВО "Вертікаль" (замовник) та ТОВ «Спецтрубомонтаж» (підрядник) був укладений договір підряду № 151112 від 15.11.2012 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати у відповідності з умовами цього договору роботи по відновленню підлоги, що включають у себе наступні технологічні операції: очищення, зрізання металоконструкцій із підлоги, шліфування, усунення дефектів, полірування та лакування на площі 2193, 50 кв.м. та улаштування мозаїчного покриття підлоги вибірково за погодженням із замовником на площі 432, 82 кв.м. у виробничих цехах головного корпуса (А-5) замовника за адресою по вул. Шевченка, 20, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги (а.с. 28-30). Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт складає суму вартостей по специфікаціях, а згідно додатку №1 до договору, а саме специфікації - 64911, 00 грн. з ПДВ (а.с. 48).

Факт виконання робіт підтверджується копіями: рахунку-фактури № КР - 080117 від 08.01.2013 року (а.с. 230), актом прийняття-передачі виконаних робіт № КР-080117 від 08.01.2013 р. (а.с. 52).

ТОВ «Спецтрубомонтаж» була виписана податкова накладна № 21 від 08.01.2013 року на суму 36527,10 грн., в т.ч. ПДВ 6087, 85 грн. (а.с. 167).

Розрахунки позивачем із ТОВ «Спецтрубомонтаж» було зроблено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, що підтверджується копією платіжного доручення № В0000440 від 15.01.2013р. (а.с. 50), банківської виписки (а.с. 191).

Придбання позивачем матеріалів для виконання робіт підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 169-175), вимог-накладних (а.с. 231-233).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Спецтрубомонтаж» було виконано вищезазначений договір підряду. Крім того, з матеріалів справ судом встановлено, що понесені позивачем витрати за зазначеним договором між ТОВ НВО "Вертікаль" та ТОВ «Спецтрубомонтаж», є безпосередньо пов'язаними з господарською діяльністю платника податків.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом при укладанні і виконанні договору підряду взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

За таких умов, суд приходить до висновку, що ТОВ НВО "Вертікаль" та ТОВ «Спецтрубомонтаж» зазначений вище договір підряду був виконаний у повному обсязі, як результат їх реального виконання, отримані роботи були використані позивачем для забезпечення власної господарської діяльності.

Також суд зазначає, що згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг.

Спір по справі склався, з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України де вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює кумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових Періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості замовлених робіт були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Судом встановлено та відображено в актах перевірки, що позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи. Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору підряду.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

З огляду на наведене вище, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що оскільки ТОВ НВО "Вертікаль" були отримані податкові накладні від ТОВ «Спецтрубомонтаж», які за формою та змістом відповідають нормам чинного законодавства України та засвідчують факт отримання позивачем робіт, повністю сплачені кошти за ці роботи, які використано у власній господарській діяльності підприємства, суд приходить до висновку, що ТОВ НВО "Вертікаль" правомірно включило до складу податкового кредиту оскаржувану суму податку на додану вартість за перевіряємий період та правомірно визначив від'ємне значення податку на додану вартість та суми податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Суд вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок чи про неможливість проведення зустрічних звірок.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте Основ'янською МДПІ податкове повідомлення-рішення №0000271504 від 20.06.2013 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000271504 від 20.06.2013 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 6088, 00 грн. (шість тисяч вісімдесят вісім гривень) за основним платежем та 3044, 00 грн. (три тисячі сорок чотири гривні) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.