Постанова № 33544685, 02.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2013 року 09:23 № 826/10355/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Хилі І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗТРЕЙД»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗТРЕЙД» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2013 року № 0000642220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари, придбані у ТОВ «Дніпровенд».

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «Дніпровенд» за товари згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ за податку на прибуток, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпровенд» за період з 01.01.2013р. по 31.01.2013р., за результатами якої складено акт від 06.06.2013р. № 1791/22-20/37026239.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2013 року на суму 57 152,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.06.2013 року № 0000642220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71 440,00 грн., в тому числі за основним платежем 57 152,00 грн. та 14 288,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом для висновків відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства стали матеріали акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровськ №1877/22-1/36296623 від 25.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпровенд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за січень 2013 року, наявність якого і стало підставою для здійснення перевірки позивача.

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпровенд», а також з акту перевірки позивача вбачається, що ТОВ «Дніпровенд» не знаходиться за місцем реєстрації, встановлено відсутність трудових та виробничих ресурсів, складських приміщень.

Враховуючи наведені обставини, відповідач прийшов до висновку про здійснення діяльності ТОВ «Дніпровенд» поза рамками правового поля, у зв'язку з чим правочини, укладені цим підприємством є нікчемними, податкові накладні є такими, що не мають юридичної сили, тому позивачем неправомірно віднесено суми податкового кредиту з ПДВ на підставі таких податкових накладних.

Проте, суд не може погодитись із правомірністю таких висновків, в зв'язку з чим звертає увагу на наступне.

Як свідчать обставини справи, між ТОВ «Бізтрейд» (покупець) та ТОВ «Дніпровенд» (постачальник) укладено Договір від 08 січня 2013 року про поставку товару, згідно з яким, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити, відповідно до умов даного договору соняшникову нерафіновану олію (далі - товар) у кількості 40 тон, на загальну суму 380 000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 63 33,33 грн.). Згідно з умовами договору, Постачальник поставляє товар партіями на умовах EXW за правилами «Інкотермс-2010» (склад Продавця): Полтавська область, Полтавський район, с Копили, пров. Лісний, 12.

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплату за кожну партію товару, що поставляється за даним договором, Покупець проводить шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури.

Так, на виконання Договору №К-ОЛ/1/13 від 08.01.2013 року, ТОВ «Дніпровенд» 30.01.2013 відвантажило Позивачу товар (олію соняшникову) у кількості 30,08 тонн на загальну суму 342 912,00 грн., в тому числі ПДВ - 57 152,00 грн., виписано видаткову накладну № 37 від 31.01.2013 р. та надало податкову накладну №44 від 31.01.2013 року, яку постачальник зареєстрував у реєстрах виданих податкових накладних, а суму ПДВ включено до у податкових зобов'язань з ПДВ відповідного періоду.

Представник позивача отримав товар, вказаний у видатковій накладній від 31.01.2013 року на складі Продавця, на підставі довіреності на отримання товару №282 від 08.01.2013 року, про що свідчить витяг виданих довіреностей.

ТОВ «Бізтрейд» включило до податкового кредиту суму податку на додану вартість по отриманій податковій накладній від 31.01.2013 року №44, яку відобразило у реєстрі отриманих маткових накладних, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за січень 2013 року.

На підставі виставленого ТОВ «Дніпровенд» рахунку-фактури №1 від 31.01.2013 року, позивачем здійснено оплату за олію соняшникову по Договору №К-ОЛ/1/13 від 08.01.2013 року, у сумі 342 912, 00 грн., в тому числі ПДВ 57 152, 00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Також, підтвердженням відвантаження товару та доказом його транспортування є товарно-транспортна накладна 02ААТ 690445 від 30.01.2013 року, із якої вбачається, що олія соняшникова у кількості 30,08 тон була завантажена на автомобіль ДАФ, номер державної реєстрації - НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, автопідприємства ТОВ «Скінар» на замовлення ТОВ «Бізтрейд», про що свідчить договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №Т-96/11/12 від 26.11.2012р., з пункту відвантаження: Полтавська область, Полтавський район, с Копили, пров. Лісний, 12 (адреса складу ТОВ «Дніпровенд»).

Окрім того, доказом реальності господарської операції є той факт, що Позивач купував олію соняшникову у ТОВ «Дніпровенд» з метою використання товару у власній господарській діяльності, а саме: для забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки №С 12-514 від 06.11.2013 року укладеним між Приватним акціонерним товариством «Креатив» та ТОВ «Бізтрейд» та Додаткової угоди до нього від 28.12.2012 року №1.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Дніпровенд» було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Таким чином, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Також суд не може взяти до уваги висновки акту перевірки щодо відсутності у ТОВ «Дніпровенд» на час здійснення господарських операцій з позивачем необхідних умов для здійснення господарської діяльності, оскільки такі висновки не підтверджені жодним доказом. Більше того, в акті перевірки не міститься будь-яких посилань на такі докази.

Суд звертає увагу на те, що відсутність ТОВ «Дніпровенд» у 2013 році за місцезнаходженням: Дніпропетровськ, вулиця Столєтова, 21 спростовується тим, що юридична адреса підприємства в дійсності є: Дніпропетровськ, вулиця Столєтова, 21 К, що вбачається з витягу з ЄДР.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 17.06.2013 року № 0000642220.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 09 вересня 2013 року