Постанова № 33544234, 09.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2013 року 810/3317/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Смірновій А.В.,

за участю:

представника позивача - Мєстєчкін І.В.,

представника відповідача - Бойко Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Фешн Європак"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

26 червня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Бі Фешн Європак" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 квітня 2013 р. № № 0001582301, 0001592301, 0001602301.

У судовому засіданні 9 вересня 2013 р. уточнено назву відповідача - Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Метрос" (далі - ТОВ "Метрос"). Стверджує, що всі укладені позивачем угоди були реальні та виконані в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та названим контрагентом є фіктивними та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків які обумовлювались цими правочинами (а.с. 66-69).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

9 лютого 2011 р. позивач зареєстрований Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як юридична особа, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 733640 (а.с. 12).

5 квітня 2013 р. відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Метрос", за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 220/22-2/37474651 (далі - акт перевірки № 220/22-2/37474651) (а.с. 14 - 24).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2) п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) за липень 2012 р. на суму 16 667 грн 00 коп. та до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 19 Декларації) за серпень 2012 р. на суму 10 000 грн 00 коп.

3) п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету за 9 місяців 2012 р. (3 квартал 2012 р.) на суму 28 000 грн 00 коп.

24 квітня 2013 р. на підставі названого акту перевірки № 220/22-2/37474651 відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення № № 0001582301, 0001592301, 0001602301. Зокрема:

- податковим повідомленням - рішенням № 0001582301 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 35 000 грн 00 коп., з якої за основним платежем - 28 000 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 7 000 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0001582301) (а.с. 25);

- податковим повідомленням - рішенням № 0001592301 збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 20 834 грн 00 коп., з якої за основним платежем - 16 667 грн 00 коп., за штрафними санкціями - 4 167 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення - рішення № 0001592301) (а.с. 26);

- податковим повідомленням - рішенням № 0001602301 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 000 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення - рішення № 0001602301) (а.с.27).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як убачається з п. 187.9 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Відповідно до вимог абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Як убачається з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до вимог п. 201.12 ст. 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Метрос" та зроблено висновок, що господарські операції між ними були фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

2 липня 2012 р. між позивачем (покупцем) та ТОВ "Метрос" (постачальником) укладено договір поставки № 27 (далі - договір № 27) (а.с. 132 - 133).

Згідно з п. 1.1 названого договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцю у власність коробки подарункові та інші товари споживання, в подальшому - "товар", а покупець - прийняти товар та здійснити оплату на умовах і впродовж дії цього договору.

Відповідно до п. 1.2 названого договору асортимент, кількість та ціна кожного найменування товару, узгоджені сторонами, вказуються у накладних на товар, які після підписання представника сторін стають невід'ємною частиною цього договору.

На виконання договору № 27 ТОВ "Метрос" було продано позивачу товар - коробки подарункові, що підтверджується:

1. Податковими накладними, виданими ТОВ "Метрос", від:

- 11 липня 2012 р. № 46 на загальну суму 50 000 грн 00 коп. (а.с. 139);

- 11 липня 2012 р. № 47 на загальну суму 50 000 грн 00 коп. (а.с. 137);

- 7 серпня 2012 р. № 35 на загальну суму 10 000 грн 00 коп. (а.с. 141);

- 21 серпня 2012 р. № 95 на загальну суму 50 000 грн 00 коп. (а.с. 142).

2. Видатковими накладними, виданими ТОВ "Метрос", від:

- 16 липня 2012 р. № 46 на загальну суму 50 000 грн 00 коп. (а.с. 138);

- 20 липня 2012 р. № 47 на загальну суму 50 000 грн 00 коп. (а.с. 140);

- 21 серпня 2012 р. № 76 на загальну суму 60 000 грн 00 коп. (а.с. 143).

Перелічені податкові та видаткові накладні було підписано посадовою особою ТОВ "Метрос" та завірені печаткою цього товариства.

Крім того, оплата позивачем за куплений у ТОВ "Метрос" товар підтверджується звітами про дебітові та кредитові операції по рахункам, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства "ПРИВАТБАНК".

Зокрема, дані звіти свідчать про те, що позивачем на виконання договору № 27 було здійснено предоплату ТОВ "Метрос":

- 11 липня 2012 р. у сумі 50 000 грн 00 коп. (а.с. 174);

- 7 серпня 2012 р. у сумі 50 000 грн 00 коп. (а.с. 175)

- 21 серпня 2012 р. у сумі 10 000 грн 00 коп. (а.с. 176).

Наведене свідчить, що сторони належним чином виконали умови договору № 27.

Куплений у ТОВ "Метрос" товар, позивачем було використано для виконання попередньо укладених ним двох договорів про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції з ПрАТ ТД «ВОРОНІН - УКРАЇНА» та дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «РОШЕН» (далі - ДП «Кондитерська корпорація "РОШЕН").

Зокрема, 21 травня 2012 р. між ПрАТ ТД "ВОРОНІН - УКРАЇНА (далі - замовником) позивачем (виконавцем) було укладено договорів про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції (а.с 177 - 184).

Згідно з п. 1.1 названого договору виконавець був зобов'язаний надати замовнику послуги з виготовлення подарункових коробок в загальній кількості 43 500 штук, згідно замовлення та характеристик, що зазначаються в додатках, які підписуються обома сторонами і становлять його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 2.1 названого договору вартість робіт за договором складала: 353 300 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 70 660 грн 00 коп.

Виконання названого договору підтверджується такими документами:

- рахунком фактури від 3 серпня 2012 р. № 17 (а.с. 187);

- податковими накладними від 4, 19 липня, 9, 27, 30 серпня, 12, 18 вересня 2012 р. № 1, 3, 2, 4, 5, 1, 2 відповідно (а.с. 196, 190, 191, 192, 193, 195, 194 відповідно);

- звітами про дебітові та кредитові операції по банківському рахунку (а.с. 220 - 224).

Крім того, 14 листопада 2012 р. між позивачем (постачальником) та ДП "Кондитерська корпорація "РОШЕН" (покупцем) було укладено договір поставки № 14/11 (далі - договір 14/11) (а.с. 199 - 205).

Згідно з п. 1.1 названого договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити в обумовлені терміни і передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити за поставлену йому в рамках цього договору продукцію (далі - товар), найменування, ціна, асортимент, умови, поставки, кількість, умови оплати якої визначаються заявками до даного договору.

Виконання названого договору підтверджується такими документами:

- рахунком фактури від 19 лютого 2013 р. № 34 (а.с. 204);

- видатковими накладними від 26 липня, 21 серпня, 18 вересня та 13 травня 2013 р. № 32, 34, 35, 8 відповідно (а.с. 210 - 213).

- податковими накладними від 20 лютого, 7 березня, 13 травня № 3, 2, 1 відповідно (а.с. 206 - 209);

- розрахунками корегування кількісних і вартісних показників від 13 травня 2013 р. № 2,3 (а.с. 205 - 206);

- звітами про дебітові та кредитові операції по банківському рахунку (а.с. 230 - 232).

Наведене свідчить, названі договори, які були укладені позивачем з контрагентами ПрАТ ТД "ВОРОНІН - УКРАЇНА" та ДП "Кондитерська корпорація "РОШЕН" були виконані у повному обсязі.

Також, судом встановлено, що виготовлені позивачем картоні подарункові коробки були перевезені ПрАТ ТД "ВОРОНІН - УКРАЇНА" та ДП "Кондитерська корпорація "РОШЕН" за договором про транспортно - експедиційне обслуговування від 3 травня 2012 р. № 03/05 (а.с. 214 - 217), що підтверджується товарно - транспортними накладними від 26 липня 2012 р. № 26/7 та від 13 травня 2013 р. № 1 (а.с. 218 - 219).

Наведене свідчить, що куплений позивачем у ТОВ "Метрос" товар був ним повністю реалізований ПрАТ ТД "ВОРОНІН - УКРАЇНА" та ДП "Кондитерська корпорація "РОШЕН".

Крім того, судом встановлено, що куплений у ТОВ "Метрос" товар до передачі його ПрАТ ТД "ВОРОНІН - УКРАЇНА" та ДП "Кондитерська корпорація "РОШЕН" позивачем зберігався у складських приміщенням, які він орендував у ТОВ "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП" та ТОВ "ІНТЕР ІНВЕСТ КОМПАНІЯ".

Так, у 2012 р. позивачем було укладено 2 договори суборенди приміщення з названим товариствами.

Зокрема:

- 1 квітня між позивачем (суборендарем) та товариствами з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП" (далі - ТОВ "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП") (орендарем) (а.с. 164 - 168);

- 1 жовтня 2012 р. між позивачем (суборендарем) та товариствами з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ КОМПАНІЯ" (далі - ТОВ "ІНТЕР ІНВЕСТ КОМПАНІЯ") (орендарем) (а.с. 171 - 173).

Згідно з умовами названих договорів суборенди орендар взяв на себе зобов'язання надати, а суборендар отримати в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, провулок Бородянський, 3, на першому поверсі, площею 135,6 м-2.

Виконання сторонами перелічених договорів підтверджується наступним:

- актом прийому - передачі (а.с. 167);

- випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП" (а.с. 168);

- свідоцтвом про реєстрацію платника податків на додану вартість ТОВ "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП" (а.с. 169);

- довідкою АБ № 333120 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стосовно ТОВ "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП" (а.с. 170);

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договору № 27 дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем договору № 27 призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору № 27 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Метрос", що підтверджується копіями довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 642882 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серія ААВ № 716851 (а.с. 144 - 145);

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 27 між позивачем та ТОВ "Метрос".

При вирішенні справи судом також враховано, що відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження обґрунтованості та розрахунку сум грошового зобов'язання, визначених у податковому повідомленні - рішенні форми "Р" від 24 квітня 2013 р. № 0001582301.

Тобто, у п. 3 розділу "Висновоки" акту перевірки № 220/22-2/37474651 зазначено, про, ніби то, заниження позивачем суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету 9 місяців 2012 р. у сумі 28 000 грн 00 коп., тоді, як представник позивача не зміг надати суду жодних пояснень або доказів щодо розрахунку даної суми.

Крім того, судом не може бути взято до уваги посилання представника відповідача на акт перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 24 травня 2012 р. № 253/22-3/312-38263 про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ "Метрос" по взаємовідносинам з ТОВ "ТВК "ПРИВАТКОМРЕСУРС" за січень 2012 р., оскільки, даний акт жодним чином не стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ "Метрос" (а.с. 70 - 74).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення № № 0001582301, 0001592301, 0001602301 протиправними та таким, що підлягають скасуванню

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 24 квітня 2013 р. № № 0001582301, 0001592301, 0001602301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Фешн Європак" сплачений ним судовий збір у сумі 658 (шістсот п'ятдесят вісім) грн 35 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 13.09.13