Рішення № 33542772, 02.09.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6013/13-ц

2/296/2380/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

"02" вересня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Шалоти К.В.,

при секретарі Давиденко В.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського національного агроекологічного університету про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Житомирського національного агроекологічного університету (далі також - відповідач), в якому просила стягнути на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 8817, 36 грн., вихідну допомогу при звільненні в розмірі 1612,38 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з дня звільнення по день постановлення судового рішення та моральну шкоду в розмірі 15000 грн.

В обґрунтування вимог зазначала, що з 2002 року працювала на посаді медичної сестри в санаторії-профілакторії Житомирського національного агроекологічного університету, що є відокремленим структурним підрозділом Відповідача без статусу юридичної особи та 12.06.2013 р. її було звільнено з займаної посади у зв"язку із скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України, однак в порушення трудового законодавства відповідачем не було виплачено при її звільненні заборгованість по заробітній платі, що утворилася в період роботи з 01.01.2013р. по 12.06.2013р. у сумі 8817,36 грн. та вихідну допомогу в сумі 1612,38 грн., а тому також просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12.06.2013р. по день постановлення судового рішення.

Також позивач посилаючись на завдання душевних страждань, втрату спокою та сну, тривале неотримання заробітної плати, втрату заробітку її сім'єю, що потребує докладання додаткових зусиль для організації свого життя, що сталося внаслідок не проведення з нею остаточного розрахунку просила стягнути з відповідача завдану моральну шкоду в сумі 15 000 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача Рехтер Н.М. в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову, в яких вказала, що виплату позивачці заробітної плати та інших нарахувань має здійснювати Житомирське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за рахунок якого фінансується санаторій-профілакторій Житомирського національного агроекологічного університету, а тому у задоволенні позову просила відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом головного лікаря санаторію-профілакторію Державного агроекологічного університету №4 від 20.02.2002 року позивачка прийнята на посаду медичної сестри санаторію-профілакторію Державного агроекологічного університету з 21.02.2002 р., а наказом №8 від 28.03.2002 р. переведена на посаду медичної сестри Державного агроекологічного університету з 28.03.2002 р. (а.с. 6)

Згідно до наказу Житомирського національного агроекологічного університету №195-к від 11.06.2013 р. позивачку звільнено з посади медичної сестри з 12.06.2013 р. у зв"язку зі скороченням штату працівників згідно ч.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 8).

Відповідно до довідки санаторію-профілакторію Житомирського національного агроекологічного університету №115 від 12.06.2013 р. заробітна плата позивачу за період з 01.01.2013 р. по 12.06.2013 р. в сумі 8817,36 грн. не виплачена в зв'язку з відсутністю фінансування на 2013 р. (а.с. 9)

Згідно із довідкою санаторію-профілакторію Житомирського національного агроекологічного університету №144 від 12.06.2013 р. позивачу нарахована вихідна допомога в сумі 1612,38 грн. та не виплачена в зв'язку з відсутністю фінансування (а.с. 10).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України від "Про оплату праці" 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами.

Так, ст. 1 Законом України від "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, тому вимога позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню.

За змістом вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 8817,36 грн. та вихідної допомоги в розмірі 1612,38 грн. є обгрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про відсутність його відповідальності за заборгованість за заробітній платі перед позивачем, яка, на його думку, має бути покладена на Житомирське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах саме з Житомирським національним агроекологічним університетом, працюючи у санаторії-профілакторії, який є відокремленим підрозділом відповідача і здійснює свою діяльність від його імені без статусу юридичної особи, а тому суд дійшов висновку, що саме Житомирський національний агроекологічний університет як роботодавець несе установлену законом відповідальність за дотримання трудового законодавства, зокрема, й щодо питання, пов'язаних з належною та своєчасною оплати праці своїх працівників.

Статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з довідки Житомирського національного агроекологічного університету №407/01-16 від 12.08.2013 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, що включає податки та обов'язкові платежі, становить 76,78 грн. (а.с. 21).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про порушення права позивача на отримання належних йому при звільненні сум, а тому вважає обгрунтованими заявлені вимоги про стягнення з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 12.06.2013 р. (дня звільнення) по 02.09.2013 р. (день ухвалення судового рішення) в сумі 4 376,46 грн., що включає усі податки та обов'язкові платежі з розрахунку: 57 р.д. х 76,78 грн. = 4 376,46 грн., де 76,78 грн. - середньоденна заробітна плата позивача, що включає податки та обов'язкові платежі; 57 р.д. - сумарна кількість робочих днів за період з 12.06.2013 р. по 02.09.2013 р. (згідно листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 р. № 9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік").

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, суд вважає доведеними обставини, що неправомірними діями відповідача відбулося порушення трудових прав позивачки, внаслідок чого остання була тривалий час позбавлена можливості отримати належну їй заробітну плату, інші виплати та розпорядження ними на власний розсуд, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, а тому суд, виходячи з принципів розумності і справедливості, вважає за можливе заявлені вимоги щодо відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 500,00 грн.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірів 344,10 грн., що складається зі ставки судового збору за вимоги майнового характеру в сумі 229,40 грн. та ставки судового збору за вимоги немайнового характеру в сумі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Житомирського національного агроекологічного університету про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Житомирського національного агроекологічного університету (м.Житомир, бульвар Старий, 7; код за ЄДРПОУ 00493681) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 8817, 36 грн., вихідну допомогу в розмірі 1612,38 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку, що включає усі податки та обов'язкові платежі в розмірі 4376,46 грн. та моральну шкоду в розмірі 500,00 грн., а всього 15306 (п'ятнадцять тисяч триста шість) гривень 20 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Житомирського національного агроекологічного університету (м.Житомир, бульвар Старий, 7; код за ЄДРПОУ 00493681) на користь держави судовий збір в сумі 344 (триста сорок чотири) гривень 10 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя К. В. Шалота

Повний текст рішення складено та підписано - 06.06.2013 року.