Вирок № 33542691, 12.09.2013, Борівський районний суд Харківської області

Справа № 614/1052/13-к

1-кп/614/65/13

Категорія 22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2013 р. Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого-судді Федченко В. М.

за участю секретаря Стрілець Л.В.

прокурора Колеснікова Д.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова кримінальне провадження №12013220230000315 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженка с. Ізюмське Борівського району Харківської області, не працює, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2013 року ОСОБА_1, з метою незаконного отримання в подальшому матеріальної допомоги одинокої матері, при реєстрації народження своєї доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Борівського районного управління юстиції Харківської області навмисно приховала, що вона фактично мешкає за вищевказаною адресою в цивільному шлюбі, разом з батьком ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з яким вона не перебуває і не перебувала в шлюбі, але веде спільне господарство.

В результаті вказаних дій, ОСОБА_1 умисно приховала факт спільного перебування в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, з метою незаконного отримання статусу метері-одиначки і отримання матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини.

23.05.2008 р. умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи вищевказану мету ОСОБА_1 звернулася до управління праці та соціального захисту населення Борівської райдержадміністрації із заявою про надання соціальної допомоги, де вказала, що вона не проживає з особою від якої має дитину, тобто з ОСОБА_4

На підставі вищевказаної недостовірної заяви ОСОБА_1 отримала статус одинокої матері та, в порушення абзацу 4 ст.18-1 Закону України «Про соціальну допомогу сім'ям з дітьми», де зазначено, що «жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, спільно проживає та виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має….», та в період з травня 2008 по липень 2013 року включно, щомісячно незаконно отримувала допомогу одинокої матері.

За вказаний період часу ОСОБА_1 незаконно, шляхом обману та зловживання довірою працівників відділу праці та соціального захисту населення кожного місяця отримувала бюджетні кошти у вигляді матеріальної допомоги на дитину матері-одиначки.

В результаті зазначених дій ОСОБА_1 завдала державі в особі Управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА матеріальні збитки на загальну суму 17 402 грн.49 коп.

ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнала свою вину у вчиненому діянні.

Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Борівського району Харківської області ОСОБА_5 і обвинуваченою ОСОБА_1 29 серпня 2013 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 повністю визнала свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та зобов'язується відшкодувати на користь управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА надмірно отримані кошти, допомогу на дитину одинокої матері в сумі 17 402 грн. 49 коп.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченій ОСОБА_1 буде призначено покарання за ч.1 ст.190 КК України у вигляді громадських робіт строком на 120 годин. При обранні покарання враховано характер скоєного кримінального правопорушення, ступінь його суспільної небезпечності, а також особу підозрюваної, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем мешкання, вину свою визнала повністю, та щиросердно розкаюється, що є обставинами які пом'якшують покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України "у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості".

Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України "угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам".

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України "укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку".

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінально процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

З угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості та просить суд затвердити її.

Прокурор проти визнання угоди не заперечує та просить суд затвердити її.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченого повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 і відповідає загальним засадам призначення покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 371, 373, 374, 473, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Угоду від 29 серпня 2013 року по кримінальному провадженню №12013220230000315 про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Борівського району Харківської області Колесніковим Д.І. та обвинуваченою ОСОБА_1 - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити їй покарання у вигляді громадських робіт строком на 120 годин, цивільний позов прокурора прокуратури Борівського району Колеснікова Д.І. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА надмірно отримані кошти, допомогу на дитину одинокої матері в сумі 17 402 грн. 49 коп. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА надмірно отримані кошти, допомогу на дитину одинокої матері в сумі 17 402 грн. 49 коп. на розрахунковий рахунок вказаної установи - р/р 35415019000564, код 25793378, МФО 851011. Банк ГУДКС України в Харківській області.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасник судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Федченко В.М.