Вирок № 33542070, 11.09.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/8558/13-к

1-кп/764/271/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого - судді Гуло Г.В.

при секретарі - Егоровій А.С.

за участю прокурора - Манойленко В.О.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013140060004915 від 14 липня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, холостого, зареєстрованого у АДРЕСА_1, раніше судимий:

1) 29 жовтня 1993 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 140 ч. 3; 81 ч. 3; 42; 44 КК України к 1 року 6 місяцям позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 03 листопада 1994 року;

2) 25 вересня 1996 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 140 ч. 2; 140 ч. 3; 42 КК України 3 роки позбавлення волі. Звільнено 30 жовтня 1998 року умовно-достроково на 3 місяця 7 днів;

3) 16 червня 1999 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 140 ч. 2; 43 КК України к 4 рокам 3 місяцям позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнено 19 травня 2003 року;

4) 17 лютого 2004 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст.. 185 ч. 3 КК України к 5 рокам позбавлення волі, з застосуванням ст.. 75 КК України на 3 роки;

5) 21 грудня 2005 року Коммунарським районним судом м. Запоріжжя за ст.. 185 ч. 2; 15 ч. 2; 185 ч. 3; 185 ч. 3; 263 ч. 1; 70; 71 КК України к 5 рокам 5 місяцям позбавлення волі. Звільнено 22 лютого 2010 року.

6) 06 жовтня 2011 року Коммунарським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 185 ч. 2; 185 ч. 3; 70 ч. 1 КК України к 3 рокам позбавлення волі. Звільнено 20 березня 2013 року на підставі постанови Полтавського районного суду Полтавської області умовно-достроково на 11 місяців 29 днів.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 14 липня 2013 року близько 16 години, знаходячись за адресою пр. Острякова, буд. 1 в місті Севастополі, діючи умисно, повторно з корисливого мотиву, з метою викрадення чужого майна шляхом віджиму рами вікна та зламу гіпсокартонної стіни проник в приміщення ТОВ «Фернандо», звідки намагався таємно викрасти ноутбук «Асус» вартістю 2000 гривень, ноутбук «Асер» вартістю 2000 гривень, два мобільних телефони «Самсунг» вартістю 50 гривень кожен, загальною вартістю 100 гривень, грошові кошти в сумі 888 гривень, 200 євро, що еквівалентно 2085,21 гривням, банківську картку ПУМБ на ім'я ОСОБА_3 без коштів на рахунку, матеріальної цінності не маюча, банківська картка ПУМБ на ім'я ОСОБА_4 без коштів на рахунку, матеріальної цінності не маюча, а всього майна на загальну суму 7073 гривні 21 копійку.

Однак ОСОБА_2 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як при спробі покинути приміщення з викраденим його було затримано працівниками приватної охоронної фірми «ВИП» та передано працівникам міліції.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі, пояснив суду що він дійсно 14 липня 2013 року близько 16 годин знаходячись в буд. 1 по пр. Острякова в м. Севастополі, побачив свіжо складену гіпсокартону стінку, оскільки в нього було важке матеріальне становище, він вирішив зламати її, з метою що-небудь викрасти. Коли він її зламав, він зібрав перелічене у обвинуваченні майно, але окільні спрацювала сигналізація, він кинув ноутбуки біля входу, а дрібні предмети намагався пронести, але його було затримано працівниками охорони. Перелік майна яке намагався вкрасти не оспорює. Про вчинене шкодує, у вчиненому щиро розкаюється.

Оскільки зібрані на досудовому розслідуванні документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження прокурором, долучені до обвинувального акта, які є матеріалами кримінального провадження, визнані обвинуваченим ОСОБА_2 у повному обсязі і ним не заперечуються та не спростовуються, відповідно до ст. 349, ч.3 КПК України, з ініціативи прокурора і згоди обвинуваченого, якому попередньо були роз'яснені положення цієї статті, у судовому засіданні не досліджувались.

Показання обвинуваченого не суперечать обставинам справи, що, на думку суду, дає підстави вважати провину обвинуваченого в пред'явленому йому обвинуваченні доведеної в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 3 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує суспільну небезпеку і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини вчинення злочину, його наслідки, а також пом'якшувальні і обтяжуючі покарання обставини.

Вирішуючи питання про ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, суд приходить до висновку, що вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 злочин проти власності, носить підвищену ступінь суспільної небезпеки, оскільки зазіхає на охоронювані кримінальним законом суспільні відносини власності, як частини економічних відносин, які є основою економічної системи держави.

Даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно до положень ст. 12 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує також дані про його особу: зареєстрований у місті Запоріжжі, за місцем проживання не проживає, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря нарколога, страждає вірусним гепатитом, хронічним холецисто-панкреатитом, раніше неодноразово судимий, ніде не працює, постійного джерела доходів не має, в зв'язку з чим вчиняю нові корисні злочини.

В якості обставин, що пом'якшують покарання, суд враховує визнання обвинуваченим вини, його каяття у скоєному.

В якості обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, суд враховую рецидив злочину.

З урахуванням викладеного, дані про особу ОСОБА_2 в сукупності з пом'якшуючими та обтяжуючими його покарання обставинами, призводять суд до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого повинно відбуватися в місцях позбавлення волі, оскільки він ніде не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і був судимий, через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі у період умовно-дострокового звільнення знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності, що свідчить про стійкість його злочинних намірів і небезпеки для суспільства.

Однак, обставини, що пом'якшують відповідальність, у сукупності з тим фактом, що обвинувачений ОСОБА_2 признав вину повністю, глибоко розкаюється в скоєному, призводять суд до переконання про можливість призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на близький к мінімальному строку передбаченому санкцією статті, за якою він визнаний винним.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 вчинив новий злочин у період умовно-дострокового звільнення, покарання потрібно призначити відповідно до вимог ст. 71 КК України.

По викладеним мотивами суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень ст.ст. 69; 75 КК України.

Витрати на залучення експертів в зв'язку з проведенням дактилоскопічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370; 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років трьох місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до новопризначеного покарання частково приєднати покарання, що не відбуте за вироком Коммунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2011 року за ст.ст. 185 ч. 2; 185 ч. 3; 70 ч. 1 КК України у вигляді 11 місяців 29 днів, і остаточно ОСОБА_2 до відбування визначити покарання за сукупністю вироків у вигляді трьох років шості місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Сімферопольському СІЗО № 15 УГДУ ВИН в Автономній Республіці Крим.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта за проведенні дактилоскопічної експертизи №999 від 16 серпня 2013 року у сумі 586 (п'ятсот вісімдесят шість) гривень 80 копійок шляхом перерахування вказаної суми на рахунок НІЕКЦ при УМВС України в м. Севастополі банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 24060300, найменування ККД- інші надходження, код отримувача ЄДОПОУ 38022916, р/р №31112115700007.

Речові докази - залишити потерпілому ОСОБА_4 для використання за призначенням.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженому у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий - підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя

Ленінського районного суду

міста Севастополя Г.В. Гуло