АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа № 2/1224/11. Головуючий 1 інст.: - Іващенко С.О.
Провадження №22-ц/790/6072/13. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
Категорія: відшкодування шкоди в порядку регресу.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2013 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кокоші В.В.,
суддів: - Бобровського В.В., Кукліної Н.О.,
при секретарі: - Каплаух Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» - Шуліки Аліни Володимирівни на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 6 серпня 2013 року по справі за позовом ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» до ОСОБА_7, 3 - особи: ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ТДВ «Міжнародна страхова компанія» - про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,
в с т а н о в и л а:
У березні 2011 року ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» звернулося в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 6 листопада 2007 року ЗАТ СК «ІНГОССТРАХ», правонаступником якого є ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» та ОСОБА_8 уклали договір страхування наземного транспорту, відповідно до якого страхова компанія зобов'язалася відшкодувати страхувальнику збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням та втратою належного йому автомобіля «Nissan Primera», державний номер НОМЕР_1.
19 серпня 2008 року в м. Дніпропетровськ на Донецькому шосе внаслідок ДТП за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «МАN», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, було пошкоджено автомобіль «Nissan Primera».
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 2 вересня 2008 року ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
На виконання умов договору страхування наземного транспорту ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» виплатило ОСОБА_8 страхове відшкодування в розмірі 58 724 грн. 41 коп., у зв'язку з чим до неї перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Посилаючись на вказані обставини та ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» просило суд стягнути з ОСОБА_7 на його користь страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 58 724 грн. 41 коп., судові витрати.
Відповідач ОСОБА_7, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
3-особи: ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, в судове засідання не з'явилися.
Представник ТДВ «Міжнародна страхова компанія» в судове засідання не з'явився.
У наданих до суду запереченнях позов не визнав. При цьому посилався на те, що ОСОБА_7 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки на час скоєння ДТП він перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9 та виконував роботу водія на автомобілі «МАN», державний номер НОМЕР_2 відповідно до маршрутного листа від 19 серпня 2008 року.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 6 серпня 2013 року позов задавлено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 23 241 грн. 86 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» - Шуліка А.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення суду та стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» страхове відшкодування в розмірі 58 724 грн. 41 коп.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що позивач виплатив страхове відшкодування на відновлення застрахованого автомобіля його власникові, а відтак, набув право вимоги стягнення частини цієї суми до відповідача, відповідального за завдані збитки.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріали справи свідчать, що 6 листопада 2007 року ОСОБА_8 та ЗАТ СК «ІНГОССТРАХ», правонаступником якого є ПАТ СК «ІНГОССТРАХ», уклали договір страхування наземного транспорту №DNKОАЕ20870175, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням ОСОБА_8 належного йому автомобіля «Nissan Primera», державний номер НОМЕР_1.
Згідно п. 4.2 договору страхування наземного транспорту ЗАТ СК «ІНГОССТРАХ» зобов'язалася у випадку настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування ОСОБА_8, або вигодонабувачу - ПАТ КБ «Приват Банк».
Відповідно до п.7.1.1 вказаного договору, страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП. (а. с. 3).
19 серпня 2008 року в м. Дніпропетровськ на Донецькому шосе внаслідок ДТП за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «МАN», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_7, було пошкоджено автомобіль «Nissan Primera».
Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 2 вересня 2008 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_7 та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу (а. с. 15).
На підставі страхового акта №И-31153 від 13 жовтня 2008 року ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» виплатило ОСОБА_8 страхове відшкодування в розмірі 58 724 грн. 41 коп. (а. с. 68-78,79).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзацах 1, 3, 4 п.6 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта ст. 1187 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля «МАN», державний номер НОМЕР_2 , є ФОП ОСОБА_9
Відповідно до полюсу ВВ/3553240 від 23 січня 2008 року ТДВ «Міжнародна страхова компанія» здійснювало страхування цивільно-правової відповідальності ФОП ОСОБА_9 під час керування особами на достатніх правових підставах автомобілем «МАN», державний номер НОМЕР_2. Страхування здійснювалося на умовах і підставах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( а. с. 41).
27 липня 2012 року ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» звернулося до ТДВ «Міжнародна страхова компанія» з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 58 724 грн. 41 коп. ( а. с. 92-93).
На час скоєння ДТП ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9, що стверджуються копією трудового договору від 15 квітня 2008 року укладеного між ФОП ОСОБА_9 і ОСОБА_7, зареєстрованого 17 квітня 2008 року в Дергачівському районному центрі зайнятості Харківської області за №20230800299, та виконував роботу водія на автомобілі «МАN», державний номер НОМЕР_2 відповідно до маршрутного листа №523458 від 19 серпня 2008 року.
Вказаний трудовий договір розірвано між ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_7 26 лютого 2010 року з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП України ( а. с. 39-40).
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Оскільки на час скоєння ДТП ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9 та виконував свої трудові обов'язки щодо керування автомобілем «МАN» на підставі маршрутного листа, він не міг відповідати за завдану шкоду як перед потерпілим ОСОБА_8 так і перед страховиком, який виплатив страхове відшкодування потерпілому.
Заподіяні ОСОБА_8 збитки з вини працівника ФОП ОСОБА_9 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, мала відшкодовуватися особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом, а за наявності у такої особи страхового полюсу - страхувальником.
Віршуючи спір, суд не звернув увагу на зазначені обставини, помилково дійшов висновку про те, що відповідач є особою, відповідальною за задані збитки та безпідставно стягнув з ОСОБА_7 на користь ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 23 241 грн. 86 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Зважаючи на те, що під час вирішення судом спору допущено порушення норм матеріального і процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» до ОСОБА_7, 3 - особи: ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ТДВ «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу за необгрунтованістю.
Керуючись ст. ст. ч. 3 ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, ЦПК України, судова колегія,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» - Шуліки Аліни Володимирівни задовольнити - частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 6 серпня 2013 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ СК «ІНГОССТРАХ» до ОСОБА_7, 3 - особи: ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ТДВ «Міжнародна страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 33537596, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 18.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1224/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: