Рішення № 33533637, 02.09.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

Київський районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/8687/13-ц

Номер провадження 2/123/3049/2013

02.09.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі - Селезньовій О.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вимогами про звернення стягнення на предмет застави за рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором № SI80AК20062185 від 21 вересня 2007 року в сумі 52175,15 грн., а саме: автомобіль ВАЗ, модель: 210990-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 50, код ЄДРПОУ 1430570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату Свідоцтва про реєстрацію т/з замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України по свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України; передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк», шляхом вилучення у ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль ВАЗ, модель: 210990-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ВАЗ, модель: 210990-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

Також просили стягнути із відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами по справі кредитного договору № SI80AК20062185 від 21 вересня 2007 року, відповідач отримав кредит в сумі 53332 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 вересня 2012 року. Відповідачем умови договору належним чином не виконанні, у зв'язку з чим станом на 05 липня 2013 року він має заборгованість - 52175,15 гривень., яка складається з 19982,96 гривень - заборгованість за кредитом; 20142,46 гривень. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 722,52 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом, 11327,21 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання умов кредитного договору відповідно до договору застави рухомого майна, відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 210990-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2. Договором передбачено, що у разі порушення кредитних зобов'язань заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад. Дані умови договору відповідачем не виконанні у зв'язку з чим є всі підстави для звернення стягнення на предмет застави.

Представник позивача, будучі належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутність, зауважив на тому, що заявлені вимоги підтримує, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не надав.

Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних доказів за відсутності відповідача, який є належним чином повідомлений про день та час слухання справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 вересня 2007 року між сторонами по справі укладено кредитний договір № SI80AК20062185, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит в сумі 53332 гривень, зобов'язавшись сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 17,16 % в на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 20.09.2012 року (а.с.16-18).

Відповідно до п. 7.1 зазначеного кредитного договору, погашення кредитного договору здійснюється в строк з « 21» по « 25» число кожного місяця в сумі 1138,21 гривень, згідно ж до п. 2.1.3, 2.2.7 договору, у разі порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1,43% на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості по кредиту, а також відповідно до п. 7.4. сплатити пеню, у розмірі 0,15% від суми непогашеного платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочений.

Згідно з договором застави рухомого майна, забезпеченням виконання позичальником ОСОБА_1, зобов'язань за кредитним договором виступає автомобіль ВАЗ, модель: 210990-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить останньому на праві власності (а.с.21-23).

Відповідачем умови договору належним чином не виконані у зв'язку з чим, станом на 05 липня 2013 року він має заборгованість - 52175,15 гривень., яка складається з 19982,96 гривень - заборгованість за кредитом; 20142,46 гривень. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 722,52 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом, 11327,21 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.8-12).

На направлене банком повідомлення від 20 травня 2013 року №30.1.0.0/2-242 про добровільне погашення заборгованості відповідач не реагує, що також свідчить про порушення ним умов договору (а.с.13).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до договору.

Згідно положення ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. ст. 1054 та 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право у позикодавця достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріусів, якщо інше не передбачене законом, або договором застави.

Згідно зі ст. 28 ч. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Аналогічна умова міститься і в договорі стягнення на предмет застави, в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 Закону, яка передбачає продаж предмета застави, шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач умови договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 05.07.2013 року він має заборгованість - 52175,15 гривень.

Згідно повідомлення від 20 травня 2013 року №30.1.0.0/2-242 позивач попередив відповідача, що у разі несплати заборгованості у вказаний строк банк має намір звернути стягнення на предмет застави .

Відповідно до ст. ст. 57-60 ЦПК України стороною позивача було приведено достатньо доказів неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за кредитним договором, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню.

Разом із тим, вимога позивача про вилучення у відповідача предмету застави, а саме автомобілю ВАЗ, модель: 210990-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) вказаного автомобілю, по суті є способом виконання рішення суду, відтак, у даному випадку відповідно до приписів ст.16 Цивільного Кодексу України не може вважатись належним засобом порушеного права, а тому у цій частині у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи та перевіривши їх відповідними доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача у порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України на користь позивача.

На підставі ст. ст. 525-527, 589, 590, 612, 627, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст. 224-228 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № SI80AК20062185 від 21 вересня 2007 року в сумі 52175,15 грн., а саме: на автомобіль ВАЗ, модель: 210990-20, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (95000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 521 гривна 75 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем на рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Тонкоголосюк О. В.