Ухвала суду № 33533532, 17.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/18317/2012

Провадження № 22ц/779/2074/2013

Категорія 20

Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, міського голови м. Івано-Франківська та Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови, визнання недійсним виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, визнання незаконним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради в частині приватизації нежитлових підвальних приміщень по АДРЕСА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником АДРЕСА_1, а тому має право на користування підвальними приміщеннями цього будинку на рівні з іншими власниками квартир.

Посилаючись на те, що розпорядженням міського голови від 29.12.2007 року №804 дано дозвіл на оформлення права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста, а рішенням Івано-Франківської міської ради від 02.12.2008 року «Про затвердження висновків оцінювачів про вартість об'єктів комунальної власності і надання дозволу на їх приватизацію» було надано дозвіл на продаж підвальних приміщень, після чого за договором купівлі-продажу підвальні приміщення були відчужені ОСОБА_3, а останній пізніше продав його ОСОБА_4, просив задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на необґрунтованість рішення суду.

Судом не було враховано того, що на момент укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухвалою господарського суду Івано-франківської області від 15.06.2009 року була накладена заборона на відчуження підвальних приміщень по АДРЕСА_1. Заходи забезпечення позову на даний час не скасовані, а тому висновок суду про відсутність перешкод для вчинення правочину є безпідставним.

Апелянт також вважає безпідставним висновок суду по відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним розпорядження міського голови від 29.12.2007 року та рішення міської ради від 02.12.2012 року за пропуском позовної давності. При цьому судом не було враховано того, що початок перебігу позовної давності починається з моменту, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушене право.

Позивач зазначає, що лише 31.10.2012 року з відповіді за підписом голови фонду комунальної власності територіальної громади міста йому стало відомо про прийняте рішення міської ради від 02.12.2008 року, а про розпорядження міського голови від 29.12.2007 року йому стало відомо лише в березні 2013 року.

Не дав оцінки суд і тій обставині, що свідоцтво про право власності на спірне майно було видано 04.01.2008 року, тобто у вихідний день.

Не враховано судом і того, що за документами інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 підвальне приміщення цього будинку призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, тобто є власністю мешканців будинку.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, з мотивів наведених у ній.

Представники ОСОБА_4, фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, міського голови м. Івано-Франківська та Івано-Франківської міської ради апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником АДРЕСА_1. Зазначений будинок є багатоквартирним і у ньому знаходяться підвальні приміщення площею 56,2 кв.м.

Право власності територіальної громади в особі Івано-Франківської міської ради на нежитлові приміщення площею 56,2 кв.м., які розташовані в м. Івано-Франківську на АДРЕСА_1 підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 04.01.2008 року на підставі розпорядження міського голови №804-р від 29.12.2007 року та зареєстрованим 11.01.2008 року Івано-Франківським ОБТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 21657601.

Те, що вказані приміщення є нежитловими, а не допоміжними підтверджується технічним паспортом на громадський будинок, складеним ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» 28.12.2007 року, де спірні приміщення визначено як нежитлові, а не допоміжні, а тому рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року у справі №102/2004 не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Ухвалою Верховного Суду України від 17.06.2009 року у справі за позовом ПП «Нічлава» (власника квартир АДРЕСА_1) та ОСОБА_5 до Івано-Франківського МВК, приватного підприємця ОСОБА_3 про визнання частково недійсним рішення виконкому та визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень встановлено, що суди попередніх інстанцій у рішенні від 29.12.2008 року та ухвалі від 17.03.2009 року дійшли вірного висновку про те, що ПП «Нічлава» є власником квартир у будинку АДРЕСА_1 не в порядку приватизації, а спірні приміщення на підставі свідоцтва про право власності від 29.12.2007 року є не допоміжними, а нежитловими.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що договір купівлі-продажу від 26.03.2009 року, укладений між Фондом комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська та ОСОБА_3, за яким останній придбав спірні підвальні приміщення, та договір купівлі продажу від 08.12.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про продаж спірних приміщень, укладені сторонами задля настання зазначених у них наслідків, за відсутності будь-яких перешкод для вчинення таких правочинів, а тому підстав для визнання цих правочинів недійсними немає.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні позову в частині визнання незаконним розпорядження №804-р від 29.12.2007 року міського голови про надання дозволу на оформлення права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста та визнання незаконним рішення

Івано-Франківської міської ради від 02.12.2008 року «Про затвердження висновків оцінювачів про вартість об'єктів комунальної власності і надання дозволу на їх приватизацію» за пропуском позовної давності, оскільки позивач заявив ці вимоги 12.03.2013 року та не подав суду доказів того, що йому раніше не було відомо про прийняті рішення.

Оскільки немає підстав для визнання незаконними вищезазначених розпорядження та рішення, то відсутні і підстави для визнання недійсним свідоцтва про право власності від 04.01.2008 року виданого на підставі такого розпорядження.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 09 липня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк