Постанова № 33532889, 10.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 914/1769/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І Б.

Желік М.Б.

при секретарі Мазепі Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галка Макс'', м.Львів № 38 від 05.07.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2013 р.

у справі № 914/1769/13

за позовом: Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області, м.Львів,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Макс", м.Львів

про: стягнення 82998,63 грн. неустойки

За участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: Савко Н.В.- представник на підставі довіреності № 18-11-07834 від 29.12.2012 року.

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2013 р. у справі № 914/1769/13 (суддя Станько Л.Л.) позов Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області, м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Макс", м.Львів про стягнення 82998,63 грн. неустойки задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2013 р. у справі №914/1769/13 відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Галка Макс" - подав апеляційну скаргу з підстав, неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу апелянт мотивує тим, що станом на час укладення Договору №26 від 22.12.2003 р. був чинним ЦК УРСР 1963р., який не передбачав відповідальності наймача за неповернення речі у вигляді неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь термін прострочення.

На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2013 року по справі № 914/1769/13 скасувати та прийняти нове про відмову у позові.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/1769/13 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Малех І.Б. та Желіка М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 30.07.13 р.

Згідно розпорядження в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2013 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Малех І.Б., у склад колегії замість судді Малех І.Б. введено суддю Марка Р.І..

Ухвалою суду від 30.07.2013 року , у зв'язку із клопотанням скаржника розгляд справи відкладався на 10.09.2013 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Марка Р.І. у складі іншої судової колегії, у склад колегії для розгляду справи № 914/1769/13 замість судді Марка Р.І. введено суддю Малех І.Б..

Представникам роз'яснено їх права згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 10.09.2013 року представник позивача з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Представники прокуратури та скаржника в судове засідання 10.09.2013 року не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, 22.12.2003 р. між РВ ФДМУ по Львівській області (орендодавець) та ТзОВ "Галка Макс" (орендар) укладено договір оренди №26 нерухомого державного майна, згідно із яким позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно, яке є на балансі ЗАТ "Львівський виноробний завод" в складі переданого в оренду цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, загальною площею об'єкта оренди 1652,35 кв. м., а саме: інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу (1-й поверх №№11,12,13,23,24,25,26,27, половина 28) площею 619,85 кв. м.; інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу (2-й поверх №№38,39,40,51,52,54,55) площею 548,8 кв. м.; інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу - підвал (№№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10) площею 423,1 кв. м.; інв. №012 частина будівлі прохідної (№№6,7,8,9,5,4) площею 60,6 кв. м.. Відповідно до п. 1.2. договору, приміщення передається в оренду з метою наступного використання: приміщення головного виробничого корпусу площею 1591,75 кв.м. - для здійснення виробничої діяльності, приміщення будівлі прохідної площею 60,6 кв.м. - для здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи. 22.12.2003 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщень. Згідно із п. 10.10 договору встановлено, що його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Згідно із п. 2.4. у разі припинення договору майно повертається орендарем балансоутримувачу (або ж відповідному підприємству вказаному орендодавцем), в тижневий термін. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу (чи відповідному підприємству, вказаному орендодавцем) з моменту підписання акта приймання - передачі.

29.12.2006 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області направлено на адресу відповідача заяву №3/11-8023 про закінчення терміну дії договору оренди №26 нерухомого державного майна та його повернення балансоутримувачу ЗАТ "Львівський виноробний завод" по акту приймання-передачі, один примірник якого скеровано на адресу регіонального відділення ФДМУ по Львівській області.

В матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого майна балансоутримувачу - ЗАТ "Львівський виноробний завод". Не посилався на повернення майна скаржник і в апеляційній скарзі, не заперечував факт припинення дії договору.

У зв'язку із невиконанням обов'язку щодо повернення орендованого майна, нараховано 82998,63 грн. неустойки за період з 01.05.2012 р. по 28.02.2013 р.. Правильність обчислення неустойки скаржник не оскаржував, посилаючись на відсутність підстав для її нарахування.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором. У разі припинення договору найму, згідно із ст. 785 ЦК України, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Посилання скаржника на ту обставину, що договір оренди був укладений під час дії ЦК УРСР 1963 р., який не передбачав такої відповідальності наймача, не заслуговує на увагу в світлі положень Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Правила цього кодексу про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

Однак, за таке порушення в договорі оренди №26 від 22.12.2003 р. інша відповідальність встановлена не була, а порушення, яке послужило підставою для нарахування неустойки, виникло внаслідок припинення дії договору - під час чинності ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами. Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2013 р. у справі № 914/1769/13 слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Галка Макс''- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2013 р. у справі № 914/1769/13 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 16.09.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Желік М.Б.