УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2013 р.Справа № 820/283/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Попової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 820/283/13-а
за позовом Приватного підприємства фірми "КОНС"
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство фірма "КОНС" ( далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби за №0000622223 від 21.08.2012 року та №000085223 від 16.11.2012 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року адміністративний позов Приватного підприємства фірма "КОНС" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Скасовано податкові повідомлення - рішення прийняті Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби форми "Р" від 21.08.2012 року №0000622223 та від 16.11.2012 року №0000852223.
Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірма "КОНС" сплачений судовий збір у розмірі 114.70 грн., (сто чотирнадцять грн., 70 коп.).
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення прийняті Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби форми "Р" від 21.08.2012 року №0000622223 та від 16.11.2012 року №0000852223 підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП Фірма "Конс" зареєстроване 02.03.1993 року виконавчим комітетом Харківської міської ради. Перебуває на обліку як платник податку в Дергачівській МДПІ Харківської області Державної податкової служби №1715/29130 від 16.01.2008 р.
На підставі наказу № 251 від 13.07.2012 р., Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства фірми "Конс з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ "АZ-Харків" за період квітень, листопад 2011 року, ТОВ "Зондполітех" за період з січень, лютий, березень 2011 року, ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" за період вересень 2011 року.
За результатами перевірки було складено Акт від 23.07.2012 року за № 320/22-107/24347932 (а.с.10-18).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем визнано незаконним включення позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди 2011 року віднесення суми ПДВ за нікчемними правочинами по придбанню товарів на суму 1 601,26 гривень чим порушено ст. 185, 188, 198 Податкового кодексу України відносно формування складу податкового кредиту за відповідні періоди у 2011 році, оскільки підставою для включення вказаних сум до податкового кредиту стали, отримані від контрагентів позивача податкові накладні за отримані товари.
Також судом першої інстанції встановлено, що підставі висновків акту перевірки від 23.07.2012 року за № 320/22-107/24347932, податковим органом видані позивачу оскаржувані у даній справі податкове повідомлення-рішення за формою "Р" за № 0000622223 від 21.08.2012 року на загальну суму 1 682,10 гривень з податку на додану вартість у якому за основним платежем донараховано 1 601,26 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 80,84 гривень, а також за результатом розгляду скарги ДПС у Харківський області, було донарахована штрафна санкція у розмірі 73,85 гривень та надіслане податкове повідомлення-рішення за формою "Р" за № 0000852223 від 16.11.2012 року.
Враховуючи викладене, колегя суддів зазначає, що відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
Відповідно до п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Зондполітех" (продавець) та Приватним підприємство фірмою "Конс" (покупець) укладено договір №3111 від 31.01.2011 року, відповідно до умов якого продавець поставляє товар протягом п'яти банківських днів після отримання передоплати (а.с.60). Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними.Факт передачі товарно - матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними які підписаними сторонами та які містяться в матеріалах справи (а.с.64).
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "Зондполітех" на адресу позивача (а.с.66).
Надані позивачем платіжні доручення (а.с. 67-68), засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти.
Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується подорожніми листами службового легкового автомобіля (а.с.61-63), яким володіє позивач на підставі договору оренди автомобіля (а.с.51-52).
Товарно - матеріальні цінності були отримані ОСОБА_1 що підтверджується наявними у матеріалах справи довіреностями виписаних приватним підприємством фірмою "Конс" (а.с.54-59).
Як вбачається з матеріалі справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "AZ-Харків" письмовий договір не укладався. Поставка товарно - матеріальних цінностей відбувалась на підставі рахунків-фактур виписаних ТОВ "AZ-Харків" на адресу позивача (а.с.69-70).
Факт передачі товарно - матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними які підписаними сторонами та які містяться в матеріалах справи (а.с.71).
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "AZ-Харків" на адресу позивача (а.с.72).
Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується подорожніми листами службового легкового автомобіля (а.с.73-74).
Повну сплату придбаних товарно - матеріальних цінностей позивав позивач підтвердив платіжними дорученнями (а.с.75).
Також, колегія суддів зазначає, що міжпозивачем та ТОВ "Пожежно-технічне підприємство "Брандмайстер" було укладено договір про надання послуг № 21/01-11 від 25 січня 2011 року щодо придбання та встановлення металевих дверей (протипожежних), які позивачу необхідно було встановити на виконання припису про усунення порушень вимог пожежної безпеки виданого позивачу Міністерством надзвичайних ситуацій України державним пожежним наглядом.
Постачальником ТОВ "ПТП "Брандмайстер" було виписано на адресу позивача рахунок-фактуру (а.с.76).
Факт передачі товарно - матеріальних цінностей підтверджується видатковою накладною яка підписана сторонами (а.с.77).
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковою накладною, виписаною ТОВ "ПТП "Брандмайстер" на адресу позивача (а.с.78).
Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується подорожнім листом службового легкового автомобіля (а.с.79).
Повну сплату придбаних товарно - матеріальних цінностей позивав позивач підтвердив платіжним дорученням (а.с.80).
Колегія суддів зазначає, що підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані контрагентами рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення.
Аналіз викладеного свідчить, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що усі висновки, які відображені в акті перевірки ґрунтуються на інформації, яка надійшла від іншого податкового органу стосовно контрагентів та не ґрунтуються на порушеннях щодо оформлення первинної документації позивача.
Також, колегія суддів зазначає, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.
В акті встановлено що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення прийняті Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби форми "Р" від 21.08.2012 року №0000622223 та від 16.11.2012 року №0000852223 підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 820/283/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.
Судове рішення № 33532689, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/283/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: