Постанова № 33532536, 12.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. Справа № 914/2104/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Данко Л.С.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Компанії "Лізинговий дім" № 245 від 15.08.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 17.07.2013 року

у справі № 914/2104/13

за позовом: ПАТ Акціонерно-комерційного банку "Львів", м. Львів

до відповідача: ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім", м. Львів

про: стягнення 2 459 615,67 грн.

за участю представників:

від позивача: Вертас М.М. - представник

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року змінено склад колегії, замість судді Гриців В.М., в склад колегії введено суддю Михалюк О.В..

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.07.2013 року у справі № 914/2104/13 (суддя Сухович Ю.О.) задоволено позовні вимоги ПАТ АКБ "Львів": стягнуто з ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" на користь ПАТ АКБ "Львів" - 1 474 482,50 грн. заборгованості по кредиту, 816 257,31 грн. заборгованості по процентах, 168 875,86 грн. пені та 49 192,31 грн. судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що уклавши 02.07.2012 року договір про порядок виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором № 83 від 13.06.2008 року, відповідач визнав наявність боргу по тілу кредиту в сумі 1 474 482,50 грн. та по процентах в сумі 816 257,31 грн. та зобов'язувався сплатити банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 року. Однак, свої зобов'язання за договором про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012 року відповідач не виконав, а тому виходячи з положень Цивільного кодексу України, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту 1 474 482,50 грн. та заборгованості по процентах 816 257,31 грн. за користування кредитом є правомірними.

Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 168 875,86 грн., нарахованої за період з 01.01.2013р. по 30.06.2013р., місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що заборгованість в сумі 2 286 053,78 грн. не є новим зобов'язанням, що підтвердили сторони в п. 4 договору про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012р., але в ньому передбачено новий строк виконання зобов'язання, у зв'язку з порушенням якого позивач правомірно нарахував пеню в сумі 168 875,86 грн. за період з 01.01.2013р. по 30.06.2013р.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду змінити, а саме відмовити позивачеві у стягненні пені на суму 168 875, 86 грн.. Зокрема, в апеляційній скарзі та доповненні до неї, апелянт покликається на те, що відповідно до договору від 02.07.2012 року про порядок виконання кредитних зобов'язань, ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" взяло на себе зобов'язання - борг, який існував станом на 02.07.2012 р. сплатити до 31 грудня 2012 року. Пунктом 4 цього договору визначено, що це не є новим зобов'язанням, а врегулювання порядку погашення боргу за кредитним договором № 83 від 13.06.2008 року. Тим самим, сторони узгодили, що станом на 02.07.2012 р. у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 1 474 482,50 грн. по тілу кредиту та 811 571, 28 грн. по відсотках. Таким чином, відповідач вважає, що зазначений борг, виник не 01 січня 2013 р..

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних припиняється через 6 місяців Відповідно до п. 4.3 кредитного договору передбачено сплату пені за несвоєчасну сплату кредиту або частини кредиту та несвоєчасну сплату процентів або їх частини. Оскільки передбачалось повернення кредиту не пізніше 12.05.2012 р., то відповідно право на пеню виникло з 13.05.2012 року, а за відсотками - з моменту виникнення боргу по відсотках, тобто - з 1 числа наступного місяця відповідно до п. 4.1 кредитного договору. Таким чином, апелянт вважає, що місцевим господарським судом, не правильно визначено початок порушення зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та відсотків, відповідно не вірно взято до уваги початок перебігу строку позовної давності.

Крім того, в доповнення до апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що в поданому позивачем розрахунку не наведено суми погашеного кредиту та не визначено за який період виникла заборгованість по кредиту. Розрахунок нарахованих відсотків містить дивну величину нарахованих відсотків за 1 день липня 2012 року в сумі 654 831,78 грн. від суми непогашеного кредиту.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач зазначає, що згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012 року, позичальник зобов'язався сплатити банку кредитну заборгованість (яка згідно преамбули даного договору включає в себе заборгованість по тілу та відсотках станом на 02.07.2012р.) в термін до 31.12.2012 р. В термін до 31.12.2012 року сплатити нараховані банком на суму кредитної заборгованості проценти. Таким чином, договором про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012р. продовжено кінцевий термін погашення всієї суми кредиту та відсотків до 31.12.2012 року. Як вбачається із п. 4.3. кредитного договору, несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини банк має право нарахувати, а позичальник, в такому випадку, зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує Банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі. Наступний день після встановленої дати погашення кредиту (його частини), відсотків рахується першим днем прострочки.

Із врахуванням положень п.п. 1.1 та 1.2 Договору про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012р., першим днем прострочки як по тілу так і по відсотках буде 01.01.2013р.. А тому, позивач вважає, що на підставі п. 4.3 Кредитного договору № 83 від 13.06.2008р. ним правомірно нараховано 168 875,86 грн. - пені за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2013 р. та у відповідності до положень ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

В судове засіданні відповідач уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні доводи та заперечення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу належить задоволити, виходячи з наступного:

13.06.2008 року між ЗАТ АКБ "Львів" (правонаступником якого є ПАТ Акціонерно-комерційний банк "Львів") (банк) та ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" (позичальник) укладено кредитний договір № 83 (а.с. 19), за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 1 750 127,62 грн., під 20% річних для придбання комплексного світлодіодного дисплея.

13.06.2008 року між сторонами укладено додаток № 1 до кредитного договору (а.с. 23), в якому сторони узгодили графік погашення кредиту.

Згідно п. 1.8. кредитного договору термін погашення кредиту згідно графіку, але не пізніше 12.06.2012 року.

Відповідно до п. 3.2.6. кредитного договору позичальник зобов'язувався своєчасно в терміни, визначені кредитним договором, повернути банку кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним.

Згідно п. 4.1. кредитного договору, сторони передбачили умови нарахування і сплати відсотків та комісій за користування кредитом, умови сплати пені, а саме: відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця за період з першого до останнього дня поточного місяця на суму фактичної заборгованості за кожен календарний день користування кредитом, з розрахунку річної процентної ставки, виходячи з фактичної календарної кількості днів у році.

Згідно п. 4.3. кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини, банк має право нарахувати, а позичальник в такому випадку, зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі. Наступний день після встановленої дати погашення кредиту (його частини), відсотків рахується першим після прострочки.

07.10.2008 року між банком та позичальником укладено додаток № 2 (а.с. 25) до кредитного договору №83 від 13.06.2008р., відповідно до п. 1 якого, додаток №1 від 13.06.2008р. до кредитного договору №83 від 13.06.2008р. втратив чинність за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання перед відповідачем згідно кредитного договору № 83 від 13.06.2008 року виконав в повному обсязі та надав ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" кредит в сумі 1 750 127,62 грн., що підтверджується меморіальним ордером №TR.87305.1 від 13.06.2008 року (а.с. 16) та випискою про рух коштів по особовому рахунку позичальника за період з 13.06.2008р. по 31.05.2013р. (а.с. 46).

Як зазначає позивач, що у зв'язку з тривалим невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором по сплаті суми кредиту та відсотків за його користування, 02.07.2012 року між банком та позичальником укладено договір про порядок виконання кредитних зобов'язань (а.с. 26), щодо визначення порядку погашення протермінованої заборгованості, яка станом на 02.07.2012р. складає 2 286 053,78 грн., з яких: 1 474 482,50 грн. заборгованість по поверненню основної суми кредиту та 811 571,28 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 1.1. договору від 02.07.2012 року боржник зобов'язувався сплатити банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 року.

В пункті 4 договору про порядок виконання кредитних зобов'язань, сторони зазначили, що цей договір не є окремим, новим зобов'язанням, а укладений на врегулювання погашення заборгованості за кредитним договором № 83 від 13.06.2008 року. Договори (угоди), укладені в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 83 від 13.06.2008 року зберігають свою чинність.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 року не сплатив, у зв'язку з чим, 03.01.2013 року позивач надіслав позичальнику лист-вимогу вих. №1/0-12 (а.с. 13), в якій просив у 30-ти денний термін, з дати отримання даної вимог погасити всю заборгованість по кредитному договору № 83 від 13.06.2008р. Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 2 459 615,67 грн., з яких заборгованість по кредиту 1 474 482,50 грн., заборгованість по процентах 816 257,31 грн. та пеня 168 875,86 грн., яку позивач нарахував на підставі умов п. 4.3 кредитного договору, у зв'язку із несвоєчасним погашенням кредиту та відсотків за його використання.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, факт виплати позивачем відповідачу кредиту в сумі 1 750 127,62 грн. підтверджується меморіальним ордером №TR.87305.1 від 13.06.2008 року та випискою про рух коштів по особовому рахунку позичальника за період з 13.06.2008 року по 31.05.2013 року.

Відповідно до умов договору про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012 року, яким відповідач фактично визнав наявність боргу по тілу кредиту в сумі 1 474 482,50 грн. та по процентах в сумі 816 257,31 грн., сторони узгодили, що відповідач зобов'язувався сплатити банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 року.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання та кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 року не сплатив, у зв'язку з чим, 03.01.2013 року позивач надіслав позичальнику лист-вимогу вих. №1/0-12, про сплату в 30-ти денний термін, з дати отримання даної, всієї заборгованості по кредитному договору № 83 від 13.06.2008 року.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, заборгованість по кредиту відповідача перед позивачем становить 1 474 482,50 грн. та 816 257,31 грн. по процентах, а тому колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що вимоги позивача є правомірними та підлягають до задоволення в цій частині.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача 168 875,86 грн. пені за прострочення повернення кредиту та відсотків за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2013 р., місцевий господарський суд виходив з того, що угодою сторін про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012 року, яка не встановлює нового зобов'язання, що підтвердили сторони п. 4 договору, однак встановлює новий термін виконання зобов'язання, а саме до 31.12.2012 року, а тому у зв'язку з порушенням відповідачем цього терміну, позивач правомірно нарахував пеню за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2013 р..

Апеляційна інстанція з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного:

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 2 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Із умов кредитного договору № 83 від 13.06.2008 року (п. 4.3) вбачається, що сторонами погоджено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини, банк має право нарахувати, а позичальник в такому випадку, зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі. Наступний день після встановленої дати погашення кредиту (його частини), відсотків рахується першим після прострочки.

Термін погашення кредиту сторони визначили п. 1.8 договору, а саме згідно графіку, але не пізніше 12.06.2012 року.

Додатком № 2 від 07.10.2008 року сторони узгодили, що додаток № 1 від 13.06.2008 року є таким, що втратив чинність за згодою сторін.

Згідно п. 4.1 кредитного договору, відсотки сплачуються щомісяця в термін до останнього робочого дня поточного місяця на суму фактичної заборгованості за кожен календарний день користування кредитом. Позичальник сплачує банку щомісячно в термін до останнього робочого дня щомісяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом (пп. 4.1 п. 4 договору).

Враховуючи умови договору, вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, першим днем прострочення повернення тіла кредиту є 13.06.2012 року, а першим днем прострочення сплати відсотків і відповідно нарахування пені за несплачені відсотки є перший день наступного місяця.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 259 ЦК України, дає право сторонам за взаємною згодою збільшувати позовну давність, яка встановлена законом, а не визначати перебіг позовної давності, що врегульовано ст. 261 ЦК України.

Статтею 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, ч. 2 ст. 260 ЦК України, закріплено імперативну норму, відповідно до якої, порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Із змісту зазначеної норми випливає, що сторонам за договором надається право змінити лише строк, протягом якого управнена сторона може нараховувати штрафні санкції, тоді як момент виникнення права на нарахування відповідних штрафних санкцій є незмінним та пов'язується законом з днем, коли зобов'язання мало бути виконано, що відповідно кореспондується із положеннями статей 260, 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності за вказаними вимогами з урахуванням імперативу, встановленого ч. 2 ст. 260 ЦК України щодо заборони зміни порядку обчислення позовної давності.

Вищевикладений висновок апеляційної інстанції узгоджується із практикою Верховного Суду України (постанови від 04.12.2012 року № 17/034-11, від 11.12.2012 року № 10/065-11, від 11.12.2012 року № 15/046-11, інформаційний лист Вищого господарського суду України від 22.01.2013 року № 01-06/85/2013).

Враховуючи вищенаведене, апеляційна інстанція вважає, що нарахування позивачем пені за прострочення повернення тіла кредиту та відсотків за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2013 р. та заявлена в заяві від 10.07.2013 року (а.с. 61) вимога, яку місцевий господарський суд прийняв та задоволив, суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 260, 261 ЦК України, та не може бути задоволена з підстав неправомірності та така, що суперечать закону.

Апеляційна інстанція зазначає, що угодою 02.07.2012 року сторони визначили суму боргу та відсотків та визначили їх погодженими, однак, даною угодою сторони не вправі змінювати момент виникнення права на нарахування штрафних санкцій, оскільки узгодили, що ця угода не є новою угодою у розумінні ч. 2 ст. 604 ЦК України (новацією), при якій зобов'язання первісні припиняються, в тому числі додаткові та виникають нові.

Щодо покликання апелянта на те, що в поданому позивачем розрахунку не наведено суми погашеного відповідачем кредиту, колегія суддів зазначає що у розрахунку заборгованості (а.с. 12) у колонці № 7 «Погашення суми кредиту» зазначено усі суми платежів здійсних відповідачем на погашення кредиту.

Крім цього, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що розрахунок нарахованих відсотків містить дивну величину нарахованих відсотків за 1 день липня 2012 року в сумі 654 831,78 грн. від суми непогашеного кредиту, оскільки на вимогу апеляційного господарського суду, позивачем подано розрахунок заборгованості, в якому вказано (таблиця 2), що проценти в розмірі 654 831,78 грн. від суми непогашеного кредиту нараховувались за період з 13.04.2010 року по 01.07.2012 року включно.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 168 875,86 грн. пені за прострочення повернення кредиту та відсотків за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2013 р., належить скасувати та в цій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 17.07.2013 року у даній справі в частині стягнення з ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" 168 875,86 грн. пені та 3 377,52 грн. судового збору - скасувати.

3. В позові про стягнення з ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" 168 875,86 грн. пені та в частині стягнення 3 377,52 грн. судового збору - відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

4. Стягнути з ПАТ АКБ "Львів" (79008, м. Львів, вул.. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546) на користь ТзОВ "Компанія "Лізинговий дім" (79057, м. Львів, вул.. Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064) - 1 688,76 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Данко Л.С.

суддя Михалюк О.В.