Ухвала суду № 33532416, 17.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

17 вересня 2013 року

Справа № 817/3095/13-а

м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом:

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнофос"

про

стягнення заборгованості по пені,

в с т а н о в и в :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнофос" про стягнення заборгованості по пені у сумі 968030,15 грн. (податкова вимога від 15.06.2011 року №557).

Заборгованість відповідача по пені у сумі 968030,15 грн. виникла згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 року №0001102240/0 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі акта від 23.12.2010 року №2119/23-100/30946915 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг по пені у сумі 968030,15 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Спираючись на положення Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (підпункт 15.2.1. пункту 15.2. статті 15), який був чинний на момент застосування штрафних санкцій згідно рішення від 29.12.2010 року №0001102240/0 у сумі 968030,15 грн., позивач стверджує про встановлення строку стягнення зазначеної податкової заборгованості потягом 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов’язання. Тому, на думку позивача, за дотримання строку звернення до адміністративного суду з вимогою про стягнення боргу по пені, на підставі норм Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по пені у розмірі 968030,15 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

12.09.2013 року відповідач подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) письмові заперечення на адміністративний позов, у яких вказав на пропуск позивачем встановленого Кодексом адміністративного судочинства строку звернення до суду з вимогою про стягнення грошового зобов’язання по пені, яка начислена за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 року №0001102240/0 на підставі акта від 23.12.2010 року №2119/23-100/30946915. Заперечуючи позовні вимоги відповідач покликається на Закон України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно до якого пеня, в розумінні статті 4 цього Закону, не є штрафною санкцією у сфері оподаткування, оскільки застосовується за невиконання умов зовнішньоекономічних цивільно-правових договорів і не є податковим боргом, а неподатковою заборгованістю перед бюджетом. При цьому, відповідач посилається на положення Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був спеціальним законом у сфері оподаткування та чинним на час застосування штрафних санкцій до відповідача згідно рішення від 29.12.2010 року №0001102240/0, відповідно до якого встановлювався строк у 1095 календарних днів для стягнення суми податкового боргу, однак Закон України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не є законодавством з питань оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки, як зазначає відповідач, спірна сума пені не є податковим боргом в розумінні Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", слід керуватися статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення суми заборгованості за штрафними санкціями, в редакції, яка діяла на момент виникнення такого права. Відтак, як вважає відповідач, позивач порушив строк звернення до суду, а враховуючи те, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 року позовні вимоги, що є предметом спору по даній справі, залишені без розгляду, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини щодо визначення позивачу штрафної санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності виникли в 2010 році. На час застосування вказаних штрафних санкцій до відповідача чинним був Закон України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до положень названого Закону несплачена позивачем штрафна санкція за порушення вимог Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в розумінні Закону не є податковим боргом, а є неподатковою заборгованістю перед бюджетом, оскільки Закон України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не врегульовує питання оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Аналогічна норма міститься і у статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, яка також не врегульовує питання оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави вважати, що спеціального строку звернення до суду щодо стягнення бюджетної неподаткової заборгованості не встановлено, отже, при поданні такого позову (в частині стягнення добровільно не сплаченої пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності) необхідно застосовувати строк звернення до адміністративного суду, що передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній на час виникнення у податкового органу права на стягнення такої неподаткової заборгованості перед бюджетом (аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 08.06.2011року №К9991/8527/11).

Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності №0001102240/0 було винесено позивачем 29.12.2010 року. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення дане рішення було отримано відповідачем 10.01.2011 року. Як зазначено у названому рішенні штрафна санкція підлягала сплаті товариством впродовж 30 днів з моменту отримання рішення. У встановлений строк відповідач штрафну санкцію не оплатив. Відтак, починаючи з 10 лютого 2011 року розпочався перебіг строку звернення відповідача до суду про примусове стягнення названої суми боргу.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 01.01.2011 року – чинної на час виникнення у податкового органу права на стягнення заборгованості), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, строк звернення з вищевказаним позовом до суду сплинув 10 серпня 2011 року.

Проте, з даним позовом до суду позивач звернувся більше, ніж через два роки після того, як дізнався про порушення своїх прав. Жодних причин, що могли бути перешкодою для звернення до суду з позовом про стягнення штрафної санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності впродовж установлених строків звернення позивач не навів.

Враховуючи вищевикладене, позивачем - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області пропущений строк звернення до адміністративного суду в частині стягнення заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписами частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За відсутності наведених суду вмотивованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, керуючись статтями 99, 155, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнофос" про стягнення заборгованості по пені у сумі 968030,15 грн. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2010 року №0001102240/0, - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кравчук Т.О.