Постанова № 33532204, 11.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року 810/4679/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Форсюк В.Л. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «КБК і К» Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КБК і К» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 22 лютого 2013 року № 0000371502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняте на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ «КБК і К» пунктів 183.2, 183.10. статті 183 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість. Також позивачем у судовому засіданні зазначено, що господарськими операціями на які відповідачем нараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість, були постачання брухту чорних і кольорових металів, які відповідно до положень пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Крім того, позивач зазначає, що перевірка здійснена посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області не відповідає вимогам податкового законодавства, а висновки зазначені в акті перевірки не можуть бути підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ліцензій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України позивач здійснює заготівлю та переробку металобрухту чорних і кольорових металів (ліцензія Серія АВ № 597742 та АВ № 597743) (т.2. а.с 91-92).

2 листопада 2012 року ТОВ «КБК і К» подано податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, якою визначено доходи, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 5962805,00 грн.(т.2 а.с.100).

Відповідно до матеріалів справи посадовою особою Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів на основі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9068352308 від 2 листопада 2012 року було проведено перевірку з питань дотримання вимог статей 180-183 розділу V Податкового кодексу України.

Результати перевірки оформленні Актом № 924/15-209/37284844 від 6 грудня 2012 року (а.с. 13-15).

У ході перевірки встановленні порушення позивачем підпунктів 183.2, 183.10 статті 183 розділу V Податкового кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 1 415 701, 25 грн.

Виявлені порушення пов'язані з недотриманням ТОВ «КБК і К» порядку реєстрації платників податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0000371502 від 22 лютого 2013 року яким збільшено суму ПДВ на 1 415 701, 25 грн. (у тому числі 1 132 561 за основним платежем та 283 140, 25 за штрафними санкціями)(а.с. 12).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи будь-яким формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього розділу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 181.2 статті 181 Податкового кодексу України встановлено, що особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до приписів статті 183 Податкового кодексу, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Пунктом 183.8 статті 183 Податкового кодексу України передбачено, що Контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180,пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України встановлено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у випадку, коли контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього кодексу , - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 3.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 7 листопада 2011 року (далі - Положення), будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ.

Така заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Згідно пункту 3.5.2. Положення реєстраційна заява платника ПДВ має бути подана податковому органу: а) особами, що підлягають обов'язковій реєстрації згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу ( 2755-17 ) (пункт 3.3 цього розділу), - не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу; б) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками ПДВ (пункт 3.4 цього розділу), або особами, які відповідають вимогам підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу ( 2755-17 ) (підпункт 1.5.6 пункту 1.5 розділу I цього Положення), - не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) (пункт 3.9 положення).

Відповідно до податкової декларації ТОВ «КБК і К» за перший квартал 2012 року задекларувало дохід у розмірі 656 431 грн., у зв'язку з чим у підприємства, в силу приписів пункту 181.1. статті 181 Податкового кодексу України виник обов'язок зареєструватись як платник податку на додану вартість відповідно до вимог Положення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надіслав на адресу відповідача заяву за формою №1-ПДВ від 11 травня 2021 року № 3909, якою просив зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю «КБК і К» як платника податку на додану вартість відповідно до приписів пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України.

Листом від 21 травня 2012 року відповідачем було відмовлено в реєстрації ТОВ «КБК і К» як платника ПДВ у зв'язку з невідповідністю вимогам пункту 181.1. статті 181 Податкового кодексу України у зв'язку з неподанням позивачем підтверджуючих документів у повному обсязі (а.с. 16).

Позивачем було надіслано повторну заяву про реєстрацію як платника ПДВ, що зареєстрована за №1/05-06 від 5 червня 2012 року, до якої, зі слів позивача, були долучені документі, що підтверджують здійснення ТОВ «КБК і К» господарської діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Листом від 20 червня 2012 року № 4353/10/19-310 відповідач відмовив у реєстрації ТОВ «КБК і К» у зв'язку з тим, що позивач не виконує вимоги статті 180, пункту 181.1. статті 181, пункту 182.1. статті 182 та 183.7 статті 183 Податкового кодексу України у зв'язку з відсутністю обсягів постачання, що підлягають оподаткуванню. За документами, наданими податковому органу позивач здійснює діяльність з постачання товарів, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Листом № 4353/10/19-310 позивачу запропоновано надати договори, банківські виписки, платіжні доручення на підтвердження достовірності відомостей про здійснення постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню.

Проте, позивачем рекомендації податкового органу були проігноровані, діяльність підприємства у подальшому здійснювалась без реєстрації його як платника ПДВ, а рішення щодо відмови у реєстрації у адміністративному чи судовому порядку оскаржено не було, що свідчить про порушення відповідачем Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість та достовірності відомостей наведених у висновку Акту перевірки.

Суд також не бере до уваги твердження позивача, що він не зобов'язаний реєструватись як платник податку на додану вартість, оскільки здійснює господарські операції, що звільнені від ПДВ з огляду на таке.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю

Відповідно до пункту 14.1.191 статті 191 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 23 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України зазначено, що Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наданих первинних документів, зокрема договорів, актів приймання, накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур судом встановлено, що позивач здійснює реалізацію брухту чорних та кольорових металів на митній території України та не надав доказів здійснення операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, що відповідно до пункту 23 розділу XX Перехідних положень звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

А тому зобов'язаний сплачувати податок на додану вартість на загальних підставах і, відповідно до положень пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, повинен був зареєструватись у встановленому порядку як платник ПДВ.

Щодо тверджень відповідача про протиправність перевірки, висновки якої стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.1. статті 75 Податкового кодексу України встановлено що, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з статтею 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що перевірку ТОВ «КБК і К» було здійснено у відповідності з вимогами податкового законодавства, а доводи позивача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Дослідивши матеріали справи, системно проаналізувавши приписи законодавства України, судом встановлено що податкове повідомлення рішення від 22 лютого 2013 року № 0000371502 є правомірним та обґрунтованим, а адміністративний позов ТОВ «КБК і К» задоволенню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували незаконність спірного податкового повідомлення-рішення, позивач суду не надав.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2013 року.