Постанова № 33532158, 10.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р. Справа № 804/6019/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівОзеряської С.І. Верби І.О., Юркова Е.О. при секретаріМізері А.В. за участю: представника позивача Іващенко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області про визнання неправомірними та скасування постанов № 49,50,51

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області з вимогами - визнати протиправними і скасувати постанови № 49 від 03.04.2013 року, № 50 від 03.04.2013року, № 51 від 03.04.2013 року про притягнення ПАТ КБ «ПриватБанк» до відповідальності за порушення валютного законодавства, прийняті начальником Управління Національного банку України в Одеській області; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що начальником Управління Національного банку України в Одеській області за результатами розгляду матеріалів перевірки ПАТ КБ «Приват Банк» з питань виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року було винесено постанови № 49 від 03.04.2013 року, № 50 від 03.04.2013 року, № 51 від 03.04.2013 року про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, якими накладено на ПАТ КБ «Приват Банк» штрафні санкції в розмірі 1700 грн. кожна на загальну суму 5 100 грн. ПАТ КБ «Приват Банк» не може погодитись із викладеним у постановах порушеннями та вважає їх безпідставними, неправомірними, а постанови такими, що підлягають скасуванню, оскільки клієнт банку представництво НВП «ЗАТ Кріосервіс» є саме резидентом, а тому позивачем вірно зазначено код резидентності у звітах та відповідно не вчинено порушень вимог Декрету Кабінету Міністрів України №15-93.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача в судове засідання 10.09.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача та заперечення , в яких просив в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити повністю. Заперечення відповідача полягають в тому, що представництво ЗАТ «НВП Кріосервіс» є нерезидентом, оскільки воно не має статусу юридичної особи та не є суб'єктом підприємницької діяльності , а також не здійснює підприємницької діяльності на території України на основі законодавства України, що підтверджується положенням про дане представництво та свідоцтвом про його реєстрацію.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 23.10.2012 року, 03.12.2012 року та 20.12.2012 року на кореспондентський рахунок Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від нерезидента ЗАТ «НВП Кріосервіс» надійшли грошові кошти в сумі по 60 000,00 російських рублів кожна, для зарахування на рахунок клієнту банку представництва «ЗАТ «НВП Кріосервіс» (ідентифікаційний код 26611534) згідно з платіжними дорученнями в іноземній валюті від 23.10.2012 року № (MUR), від 03.12.2012 року № (MUR) 39533403, від 20.12.2012 року № (MUR) 41250476 відповідно.

Згідно з вищезазначеними платіжними дорученнями в іноземній валюті на загальну суму 180 000,00 російських рублів кошти надійшли від нерезидента ЗАТ «НВП Кріосервіс» для зарахування на рахунок клієнту банку представництва «ЗАТ «НВП Кріосервіс» (Ідентифікаційний код 26611534) з метою утримання представництва «ЗАТ «НВП Кріосервіс».

Відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України № 124, ПАТ КБ «ПриватБанк» сформував та надав в електронній формі відповідні щоденні звіти за формою № 552 по Одеській області: від 24.10.2012 року (за звітний період 23.10.2013 - дата платіжного доручення), від 04.12.2012 року (за звітний період 03.12.2012 - дата платіжного доручення), від 21.12.2012 року (за звітний період 20.12.2012 - дата платіжного доручення). В колонці 5 вищезазначених звітів за формою № 552 ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначив код резидентності «1» (резидент) щодо клієнта з кодом ЄДРПОУ 26611534 (представництво ЗАТ «НВП «Кріосервіс»), у колонці 6 «Мета операції» зазначив код 32 (утримання представництва).

Відділом валютного контролю та ліцензування Управління Національного банку України в Одеській області здійснено позапланову камеральну перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» у 4 кварталі 2012 року достовірності та встановленого порядку формування та подання до Національного банку та його територіальних управлінь звітності про валютні операції.

Перевіркою встановлено порушення вимог статті 10 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124 (зі змінами і доповненнями), в частині перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції.

3 квітня 2013 року Управлінням Національного банку України винесено постанови № 49, №50, №51 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, зокрема в яких зазначено, що у звітах № 552 «Звіт про надходження від нерезидентів та продаж безготівкової іноземної валюти» по Одеській області за 23.10.2012 р., 03.12.2012 року та 20.12.2012 року банком надано інформацію про операції з безготівковою іноземною валютою щодо зарахування (надходження в Україну) на кореспондентський рахунок банку від нерезидента коштів в іноземній валюті у сумі по 60 000 російських рублів кожна на користь клієнта з кодом за ЄДРПОУ 26611534 із зазначенням у колонці 5 коду резидентності 1 (для резидентів), у колонці 6 «Мета операції» - 32 (утримання представництва). Тобто, інформацію про операції з надходження коштів в іноземній валюті у сумі по 60000,00 російських рублів кожна у звітах за 23.10.2012, 03.12.2012 року, 20.12.2012 року слід було надати із зазначенням у колонці 5 звіту - 2 (для нерезидентів). Таким чином, банком допущено помилки у показниках колонки 5 «Код резидентності» звіту за формою № 552, яку не виправлено у визначений Правилами № 124 строк. Зазначене є перекрученням встановленої Національним банком України звітності про валютні операції за формою № 552 за 23.10.2012 року, 03.12.2012 року та 20.12.2012 року по Одеській області.».

Постановами № 49, №50, №51 від 03 квітня 2013 Управлінням Національного банку України було притягнуто Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 17,00 грн. * 100 = 1700,00 грн., за кожне порушення, які були отримані Публічним Акціонерним Товариством Комерційним Банком «ПриватБанк» 08 квітня 2013 року.

Отже, порушення, що зазначені в оскаржуваних постановах №№49, 50, 51 від 03.04.2013 року полягають в тому, що позивачем 23.10.2012 року, 03.12.2012 року та 20.12.2012 року надано інформацію про операції з безготівковою іноземною валютою щодо зарахування (надходження в Україну) на кореспондентський рахунок банку від нерезидента коштів в іноземній валюті у сумах 60 000 російських рублів кожна на користь клієнта представництва ЗАЗ «НВП Кріосервіс» із зазначенням у колонці 5 коду резидентності 1 (для резидентів), в той час як на думку відповідача, зазначене представництво є нерезидентом.

Правовідносини що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, нормами Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Положенням про валютний контроль, затвердженим постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р., Правилами організації статистичної звітності , що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління НБУ від 19.03.2003 року № 124, Декретом Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.1996 р. № 30.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про Національний банк України» (далі Закон) встановлено, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначені Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 44 Закону Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

Водночас цією статтею Закону до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та контролю віднесено, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, видачу та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства, застосування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Згідно зі статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет) Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів.

Відповідно до абз.3 пп.2.8 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р., зазначено, що перекрученням звітності про валютні операції під час складання форм звітності банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку є допущення помилки у будь-якому показнику, який не є кількісним (у тому числі в коді ЄДРПОУ, номері та даті контракту, коді валюти, коді країни тощо), за однією формою звітності про валютні операції за звітний період під час складання такої форми та невиправлення помилки у строки, визначені Правилами.

Відповідно до Правил організації статистичної звітності , що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління НБУ від 19.03.2003 року № 124, банки подають щоденну форму № 552 «Звіт про надходження від нерезидентів та продаж безготівкової іноземної валюти» у разі надходження на кореспондентський рахунок банку від нерезидента коштів в іноземній валюті на користь свого клієнта. При цьому в Колонці 5 звіту зазначається код резидентності (1-для резидентів, 2 - для нерезидентів) - 1 знак.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрацію представництв інших іноземних суб'єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з п.12, п.13 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.1996 р. № 30, представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов'язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві. У разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва.

Статтею 1 п.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлено наступне визначення терміну, "резиденти": фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

Статтею 1 п.6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлено наступне визначення терміну, "нерезиденти": фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

В даному випадку, як вбачається з свідоцтва про реєстрацію , представництво «ЗАТ «НВП Кріосервіс» (ідентифікаційний код 26611534) 18.06.2012 року зареєстроване Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за ПІ-4752, як таке, що здійснює свої функції згідно з законодавством України, з місцезнаходженням представництва в м. Одеса.

Представництво «ЗАТ «НВП Кріосервіс» здійснює свої функції згідно з законодавством України має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи, організаційно-правову форму за КОНФІ: «620 Представництво» та здійснює діяльність за КВЕД-2010: 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.11 Рекламні агентства, що вбачається з довідки АА №583378 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно з положенням про Представництво «ЗАТ «НВП Кріосервіс», затвердженим генеральним директором ЗАТ «НВП Кріосервіс» 2 липня 2012 року, представництво не є юридичною особою. Воно наділяється майном підприємства та діє на основі затвердженого ним положення, має штамп, бланк і печатку зі своїм найменуванням. Представництво має відокремлений баланс та самостійно веде облік доходів та витрат відповідно до законодавства України. Забезпечення діяльності представництва, нарахування заробітної плати працівників представництва здійснюється відповідно до законодавства України. У разі ліквідації (реорганізації) представництва його працівникам гарантується додержання прав та законних інтересів у відповідності з трудовим законодавством України.

В судовому засіданні було встановлено, що представництво ЗАТ «НВП Кріосервіс» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 24.07.2012 року та подає фінансову звітність, як суб'єкт малого підприємництва, зокрема податкову звітність з податку на прибуток підприємств, а також є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Суд дійшов висновку, що представництво ЗАТ «НВП Кріосервіс», маючи місцезнаходження на території України, не являючись юридичною особою, здійснюючи свою підприємницьку діяльність на підставі законів України, підпадає під визначення поняття «резидент» встановлене п. 5 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

При цьому судом не приймаються доводи відповідача, що представництво ЗАТ «НВП Кріосервіс» є нерезидентом, оскільки не є суб'єктом підприємницької діяльності , а також не здійснює підприємницької діяльності на території України та основі законодавства України, оскільки вони повністю спростовуються встановленими обставинами справи та дослідженими письмовими доказами.

За таких обставин, на переконання суду, позивачем не було допущено помилки у показниках колонки 5 «Код резидентності» звітів за формою № 552, та відповідно не було здійснено перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції за формою № 552 за 23.10.2012 року, 03.12.2012 року та 20.12.2012 року по Одеській області.

З наведеного вбачається, що у Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, які передбачені за перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції за формою № 552 за 23.10.2012 року, 03.12.2012 року та 20.12.2012 року по Одеській області.

Відповідно до частини 1, 2 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч встановленим вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та безперечних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності прийнятих ним постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №49, №50, №51 від 03 квітня 2013 року.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови № 49 від 03.04.2013 року, № 50 від 03.04.2013року, № 51 від 03.04.2013 року винесені начальником Управління Національного банку України в Одеській області не відповідають ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 114,70 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Одеській області про визнання неправомірними та скасування постанов -задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови № 49 від 03.04.2013 року, № 50 від 03.04.2013року, № 51 від 03.04.2013 року , винесені начальником Управління Національного банку України в Одеській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" суму сплаченого ним судового збору у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2013 року

Головуючий суддя Судді С.І. Озерянська І.О. Верба Е.О. Юрков