Постанова № 33529261, 12.09.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/4765/13-a

категорія 8.2.3

12 вересня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

при секретарі - Слісарчук Б.Я. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (представник: Юхимчук В.Г.)

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Житомирській області (представники: Пилипака В.В., Берляк В.В., Черниш О.П.)

про визнання нечинним податкове повідомлення - рішення від 26.01.2009 р. №00000152301/0.,-

встановив:

Комунальне підприємство "Бердичівтеплоенерго" звернулося з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкове повідомлення - рішення від 26.01.2009 р. №00000152301/0.

Ухвалою суду від 23.07.2013року уточнено повну назву Відповідача - Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Житомирській області.

В судовому засіданні представник Позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Відповідачем за результатами позапланової виїзної перевірки безпідставно було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення щодо завищення підприємством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008року. На думку представника Позивача, податковий орган не врахував, що отримані підприємством суми державної субвенції в погашення різниці в тарифах за надані послуги були сплачені за надані підприємству іншими постачальниками послуги та матеріали за різні звітні періоди. У вартості таких матеріалів та послуг підприємством були сплачені відповідні суми податку на додану вартість саме в жовтні та листопаді 2008року, тобто тоді коли надійшли зазначені кошти державної субвенції. Детальні пояснення представник Позивач виклав в письмовій формі.

Представники Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили і зазначили, що дійсно за результатами позапланової виїзної перевірки Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок наступних платежів за жовтень, листопад 2008року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з цього податку, було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. На думку представників Відповідача, отримані Позивачем в жовтні-листопаді 2008року бюджетні кошти у вигляді дотації не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Крім того, на думку представників Відповідача, Позивач в жовтні та листопаді 2008року мав право віднести до свого податкового кредиту не всю суму сплаченого такого податку, а лише ту частку сплаченого податку при придбанні послу (робіт), яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях цих звітних періодів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо об'єкту оподаткування податком на додану вартість, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення зобов'язань платника з цього податку і розміру бюджетного відшкодування такого податку регулюються правовими нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон), що були чинні на день виникнення спірних відносин.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що за результатами позапланової виїзної перевірки Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок наступних платежів за жовтень, листопад 2008року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з цього податку, було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 26.01.2009 р. №00000152301/0, відповідно до якого Комунальному підприємству "Бердичівтеплоенерго" зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 354085,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 26.01.2009 р. №00000152301/0, підставою для його винесення стали порушення Позивачем вимог пп.7.4.3 п.7.4 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість що виразилися в завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2008року в сумі 321854,00грн. і за листопад 2008року в сумі 32231,00грн., та призвели до завищення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 20098 року на 354085,00грн.

За своєю суттю вказані порушення зведені виключно до невизнання податковим органом права Позивача на формування свого податкового кредиту за жовтень та листопад 2008 року за рахунок цього податку, сплаченого постачальникам коштами бюджетної субвенції, отриманої Позивачем на покриття збитків від продажу його ж послуг за тарифом.

Податковий орган вважає, що кошти, отримані Позивачем у вигляді бюджетної субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію (послуги, що надаються Позивачем), яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної собівартості таких послуг тарифам на них, затвердженим органам державної влади та місцевого самоврядування (надалі - бюджетна субвенція) взагалі не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість в розумінні вимог пп.3.2.7 п.3.2 чт.3 Закону.

Крім цього, на думку податкового органу та його представників в суді, Позивач, як платник податку на додану вартість, в жовтні та листопаді 2008року мав право віднести до свого податкового кредиту не всю суму сплаченого такого податку, а лише ту частку сплаченого податку при придбанні послу (робіт), яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях цих звітних періодів.

Такі доводи податкового органу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

В судовому засіданні сторонами визнається розмір бюджетної субвенції, отриманої Позивачем відповідно в жовтні та листопаді 2008року, наявність у Позивача заборгованості по сплаті коштів за отримані від постачальників товарів (послуг), які використовувалися Позивачем у своїй господарській діяльності для виробництва та надання споживачам теплової енергії, послуг з водопостачання та послуг з водовідведення. Сторонами також добровільно визнається, що на підтвердження отриманих Позивачем таких товарів (послуг) їх постачальниками були видані податкові накладні в різні звітні періоди і, що такі податкові накладні видані у повній відповідності до вимог чинного на той час Закону.

Зазначені обставини, що визнаються сторонами по справі, відповідно до вимог частини 3 статті 72 КАС України перед судом не доказувалися.

Суть спору між сторонами зведена виключно до того, чи є об'єктом оподаткування кошти, отримані Позивачем у вигляді бюджетної субвенції, та який розмір податку на додану вартість, сплаченого Позивачем в жовтні та листопаді 2008року за рахунок коштів зазначеної бюджетної субвенції, підлягали віднесенню до податкового кредиту Позивача саме за жовтень і листопад 2008року.

Відповідно до вимог пп.3.2.7 п.3.2 чт.3 Закону, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з:

виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі);

виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями;

Правовий аналіз вказаної правової норми пп.3.2.7 п.3.2 чт.3 Закону свідчить про те, що вона жодним чином не регулює спірні відносини.

Більш того, судом встановлено, що сам факт отримання Позивачем зазначеної бюджетної субвенції не призводив ні до виникнення податкових зобов'язань Позивача з податку на додану вартість ні до його податкового кредиту.

В розумінні вимог п.3.1 ст.3 Закону об'єктом оподаткування податком на додану вартість є лише поставки товарів (послуг), які використовувалися Позивачем у своїй господарській діяльності для виробництва та надання споживачам теплової енергії, послуг з водопостачання та послуг з водовідведення, оплата яких була здійснена Позивачем саме за рахунок таких коштів бюджетної субвенції.

Неправильне визначення податковим органом суті правовідносин та помилкове застосування правової норми пп.3.2.7 п.3.2 чт.3 Закону призвело до неправильного висновку.

Безспірно, Позивачем у звітних періодах (жовтень і листопад 2008року) були сплачені за рахунок коштів бюджетної субвенції товари (роботи, послуги), що ним використовувалися в господарській діяльності різних (інших) звітних періодів.

В розумінні вимог пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до положень п.11.11 ст.11 Прикінцевих положень Закону, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

За приписами п.1.11 ст.1 Закону за касовим методом податкового обліку датою виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" за рахунок зазначених коштів бюджетної субвенції оплата за поставлені підприємству товари (послуги) була проведена саме в жовтні та листопаді 2008року.

Зазначене свідчить, що Позивач в розумінні вимог п.1.11 ст.1 та п.11.11 ст.11 Прикінцевих положень Закону мав право саме в жовтні 2008 року віднести до свого податкового кредиту 321854,00грн. і за листопад 2008року в сумі 32231,00грн. податку на додану вартість, сплаченого ним за отримані товари (послуги) незалежно від того, в яких оподатковуваних операціях звітного періоду використовувалися такі товари (послуги).

Як зазначено в пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону зазначений розмір податкового кредиту Позивач мав право враховувати при визначенні суми бюджетного відшкодування такого податку чи включити до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Неправильне визначення податковим органом суті правовідносин, безпідставне застосування для їх врегулювання вимог пп.3.2.7 п.3.2 чт.3 Закону та не врахування вимог п.1.11 ст.1 та п.11.11 ст.11 Прикінцевих положень Закону призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 26.01.2009 р. №00000152301/0 винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" у вигляді судового збору в сумі 3,40грн. підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 26.01.2009 р. №00000152301/0.

Судові витрати Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" у вигляді судового збору в сумі 3,40грн. підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вказане судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 16 вересня 2013 р.