Справа № 509/3360/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
судді Курочки В.М.
при секретарі Задеряки Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та виселення, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний», треті особи орган опіки та піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації, Реєстраційна служба Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про визнання недійсним договору іпотеки та скасування реєстраційного запису,-
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2013 року ПАТ АБ «Південний» звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 20.06.2013 р. у зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору №СВ18 від 09.04.2008 р., на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в Договорі іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 7944 від 29.05.2008 р., за ПАТ АБ «Південний» в рахунок задоволення вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» зареєстровано право власності на нерухоме майно у вигляді жилого будинку з господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Банк позбавлений можливості в здійсненні правомочності власника щодо користування та розпорядження житловим будинком у зв'язку з тим, що в будинку проживають відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які на письмову вимогу банку відмовились добровільно виселитись з будинку.
З наведених підстав ПАТ АБ «Південний» просив зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні житловим будинком, виселити їх із жилого будинку та стягнути судові витрати.
В судовому засіданні представник ПАТ АБ «Південний» позов підтримав.
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позов не визнали, посилаючись на неправомірність договору іпотеки.
Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи повторно в судове засідання не з'явився, а тому справа розглянута судом без його участі. (а.с. 31, 71, 114)
Під час розгляду справи ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ АБ «Південний» з участю третьої особи реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції та органу опіки і піклування в особі Овідіопольської районної державної адміністрації. Зазначала, що 09.04.2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ АБ «Південний», правонаступником якого є ПАТ АБ «Південний», укладено договір про надання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом 160000 Євро, яка в подальшому неодноразово змінювалась. За умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування грошовими коштами. На забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 29.05.2008 р. між нею, ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Південний» укладено договір іпотеки, за умовами якого вона та ОСОБА_1 як іпотекодавці передали в іпотеку банку належний їм на праві часткової власності жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що зазначений договір іпотеки порушує права неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - її та ОСОБА_1 сина, який на момент укладення договору іпотеки мав право користування жилим будинком та був у ньому зареєстрований, просила визнати недійсним указаний договір іпотеки і виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності банку на жилий будинок.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 зустрічний позов підтримав.
Представник ПАТ АБ «Південний» просив відмовити в задоволенні зустрічного позову, посилаючись, що він необґрунтований.
Представник органу опіки та піклування вважав, що зустрічний позов підлягає задоволенню з тих підстав, що орган опіки та піклування не давав дозволу на укладення договору іпотеки.
Представник реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи в судове засіданні повторно не з'явився, а тому справа розглянута судом за його відсутності. (а.с. 65, 113)
Заслухавши пояснення представників сторін, які явились в судове засідання, представника органу опіки та піклування, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов ПАТ АБ «Південний» підлягає задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для винесення всіх громадян, що мешкають у ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 43 постанови №5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має врахувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленого законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Судом установлено, що 9 квітня 2008 року між ВАТ АБ «Південний» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом 160000 Євро. Банк надав ОСОБА_1 кредит, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит й сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних. (а.с. 76-81)
На забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 29 травня 2008 року між ВАТ АБ «Південний» та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавці передали в іпотеку банку належний їм на праві часткової власності жилий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 72-75)
Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
На підставі відповідного застереження в іпотечному договорі за рахунок житлового будинку були задоволені вимоги ПАТ АБ «Південний» за кредитним договором № СВ 18 від 09.04.2008 р., позичальником за яким був ОСОБА_1, щодо погашення боргу у розмірі 149002,24 євро та 2874 грн. 94 коп. Банк набув право власності на житловий будинок та в установленому законом порядку зареєстрував своє право власності. (а. с. 7-19)
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 отримали 01.07.2013 р. письмову вимогу банку про виселення з жилого будинку, але добровільно не звільнили житловий будинок протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. (а.с. 24-29)
З наведених підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ АБ «Південний» обґрунтовані і підлягають задоволенню.
У відповідності до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена, як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Статтею 4 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», статтею 177 Сімейного Кодексу України встановлено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження. (а.с. 49)
В п. 1.10.11 оспорюваного договору іпотеки від 29.05.2008 р. іпотекодавці, тобто ОСОБА_2 і ОСОБА_1, засвідчили, що за адресою місцезнаходження Предмету іпотеки не проживають та не зареєстровані малолітні та/чи неповнолітні діти, а також будь-які інші особи, яких за законом повинні утримувати іпотекодавці, а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування Предметом іпотеки. (а.с. 8)
При цьому на підтвердження того, що їх неповнолітні діти не проживають та не мають права користування жилим будинком, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 надали нотаріусу та банку домову книжку для прописки громадян в жилому будинку, згідно до якої на час укладення договору іпотеки в будинку були зареєстровані тільки відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Вірність записів про реєстрацію осіб в жилому будинку засвідчив своїм підписом відповідач ОСОБА_1 (а.с. 21-23,75,107-110)
В наданій банку анкеті, підписаній ОСОБА_1 в день укладення кредитного договору, тобто 04.03.2008 р., у графі «діти» він зазначив, що у нього є лише повнолітній син віком 21 рік, а неповнолітніх дітей, зареєстрованих в жилому будинку, немає. (а.с. 105-106)
Не приймає до уваги суд надану ОСОБА_2 копію домової книжки для прописки громадян, які проживають в жилому будинку АДРЕСА_1, з якої слідує, що у цьому будинку зареєстрований 25.06.2007 р. ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1. На думку суду при внесені зазначених вище відомостей в домову книгу щодо реєстрації у будинку неповнолітнього ОСОБА_6 була допущена підробка, про що свідчить відсутність штампу відділення ГІРФО Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області про реєстрацію місця проживання дитини, в той час як такий штамп проставлений про реєстрацію відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 51-54)
Крім того, фальсифікація відомостей в домовій книзі про реєстрацію у будинку неповнолітнього ОСОБА_6 підтверджується копією домової книги на час укладення договору іпотеки, вірність якої була засвідчена підписом ОСОБА_1, і у якій ОСОБА_6 не значився зареєстрованим у будинку. (а.с. 20-23, 107-110)
Також не приймає до уваги суд довідку ( виписку із домової книги), видану комунальним підприємством ЖКП «Таїрове» 13.03.2013 р. в частині відомостей, що неповнолітній ОСОБА_6, 2000 року народження, зареєстрований 26.06.2007 р. та проживає з цього часу в жилому будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що ці відомості були підроблені в домовій книзі. (а.с. 50)
Частиною четвертою ст. 29 ЦК України передбачено загальне правило, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Тобто законом передбачена можливість випадків проживання дитини не за місцем проживання її батьків або одного з них.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як батьки неповнолітнього ОСОБА_6, власники жилого будинку та іпотекодавці надали нотаріусу та банку домову книгу та відомості про те, що малолітні чи неповнолітні діти не мають права користування жилим будинком та не проживають у ньому, зазначили про це також у п. 1.10.11 договору іпотеки, погодились, що під час укладення спірного договору іпотеки права їх неповнолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не були порушені, а відтак відсутні законні підстави для визнання недійсним цього договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Південний» підлягають стягненню судові витрати у виді сплати судового збору по 114 грн. 70 коп. з кожного. (а.с. 6)
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст. ст. 16,203,215,224,316,317, 321, 383, 386, 391,405 ЦК України, ст. ст. 109, 156 Житлового кодексу України, ст.177 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», -
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкод Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Південний» у користуванні житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 разом з неповнолітніми членами їх сім'ї з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» судові витрати у виді сплати судового збору по 114 грн. 70 коп. з кожного.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний», треті особи орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Овідіопольської районної державної адміністрації, Реєстраційна служба Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про визнання недійсним договору іпотеки та скасування реєстраційного запису відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя: В. М. Курочка
Судове рішення № 33529188, Овідіопольський районний суд Одеської області було прийнято 16.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 509/3360/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: