Постанова № 33526901, 12.09.2013, Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/1063/13-а

Тарутинський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року Тарутинський районний суд Одеської області

у складі: головуючого-судді Кравець Ю. І.

при секретарі Майстерюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Тарутине адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Тарутинському районі Матвєєва Михайла Степановича де третьою особою є ТОВ "Азімут" про визнання дії відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, просить суд визнати неправомірними дії посадової особи Відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області Матвєєва Михайла Степановича, щодо відмови у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та зобов'язати відповідача внести відомості до Державного земельного кадастру та присвоїти кадастровий номер земельній ділянці позивачки.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 2,26 га. ріллі та 0,59 га. багаторічних насаджень, яка розташована на землях Євгенівської сільської ради Тарутинського району Одеської області.

Маючи на руках заповіт та державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 053856, виписаного на ім'я матері позивачки. ОСОБА_1 звернулась до Тарутинської державної нотаріальної контори з заявою про надання їй свідоцтва про право спадщину.

21 травня 2004 року державним нотаріусом, на підставі поданих позивачкою документів, було виписано їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом згідно якого позивачка стала власником спадкового майна, а саме земельної ділянки площею 2,26 га. ріллі та 0,59 га багаторічних насаджень, яка розташована на землях Євгенівської сільської ради.

18 липня 2012 року позивачка звернулась до ТОВ «Азімут» з заявою в якій просила виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на спадкове майно. Така технічна документація була виготовлена.

21 травня 2013 року позивачка звернулась до Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області з заявою внести відомості до Державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер. При цьому ОСОБА_1 надала необхідні документи, а саме, свідоцтво про право власності на спадщину, державний акт на право приватної власності та технічну документацію.

21 травня 2013 року, відповідач приймає рішення № РВ-5100014452013 про відмову у внесені відомостей (змін до них)до Державного земельного кадастру, мотивуючи це тим, що державний акт на право приватної власності на землю на ім'я матері позивачки, видавався після смерті його власника.

Позивачка визнає, що дійсно державний акт було видано після смерті матері. Адже ще при житті матір позивачки подала до компетентних органів відповідні документи відповідні документи та сплатила необхідну плату за виготовлення державного акту. Але державний акт виготовлявся майже два роки, це і призвело до того, що державний акт виписано після смерті матері.

ОСОБА_1 вважає, що державний акт має юридичну силу ні ким не оскаржував ся та не був визнаний недійсним.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнав, але в процесі судового розгляду позов визнав про що надав відповідну заяву та пояснив, що дійсно його рішення порушує конституційні права позивачки, а саме позбавляє позивачку права власності спадкового майна. А також пояснив, що програмне забезпечення, яке присвоює кадастровий номер земельній ділянці не дозволяє внести відомості до Державного земельного кадастру, у зв'язку з тим що державний акт видавався після смерті особи, але постанова суду буде підставою для внесення відомостей та він зможе присвоїти кадастровий номер земельній ділянці позивачки.

Третя особа в судовому засідання позов підтримала та підтвердила пояснення відповідача.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивачку, відповідача, третю особу, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину ВВС № 413680 від 21.05.2004 року стала власником земельної ділянки 2,85 га, в тому числі сільськогосподарських угідь 2,85 га, з них ріллі 2,26 га, багаторічних насаджень - 0,59 га., яка розташована на території Євгенівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (а.с.6).

Позивачка замовила та отримала технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Євгенівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (а.с.7-17).

Державним кадастровим реєстратором Відділом Держземагентства у Тарутинському районі було винесено рішення від 21.05.2013 року № РВ-5100014452013 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (а.с.19).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, рішення відповідача, щодо відмови ОСОБА_1 у присвоєнні кадастрового номеру земельній ділянці, порушує її спадкові права, які повинні бути поновлені в судовому порядку.

Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач позов визнав та своїми неправомірними діями порушив права позивачки на спадкове майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 99, 161, 162, 163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до посадової особи державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Тарутинському районі Матвєєва Михайла Степановича де третьою особою є ТОВ "Азімут" про визнання дії відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії відповідача, посадової особи Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Тарутинському районі, Матвєєва Михайла Степановича не правомірними.

Рішення № РВ-5100014452013 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 21 травня 2013 року - скасувати.

Зобов'язати відповідача Державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Тарутинському районі, Матвєєва Михайла Степановича внести відомості до Державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці ОСОБА_1, площею 2,26 га ріллі, яка розташована на масиві НОМЕР_2 та 0,59 га. багаторічних насаджень на масиві НОМЕР_1, Євгенівської сільської ради, кадастровий номер.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Ю. І. Кравець