Ухвала суду № 33524472, 17.09.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/261/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Вдовіченко М.М.

Категорія - 286 (215) Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Новіцький Е. Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Новіцького Е.Й.,

суддів - Поступайло Н.І., Могильного О.П.,

за участю секретаря - Ковальової Н.Д.,

прокурора - Агеєва В.М.,

захисника-адвоката - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження № 12013120050000062 за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Маловисківського району Танривердієва В.М., захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 липня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта середня, такий, що не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий,

визнаний винним та засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком 1 рік.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами виконується самостійно.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Вироком суду постановлено про стягнення з ОСОБА_4 на користь Кіровоградської обласної лікарні управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації 4 996,55 грн., витрат на лікування ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Постановлено про стягнення з ОСОБА_4 на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз - 1 401 грн. 20 коп. за проведення експертиз № 805/18 від 13.03.2012 року, № 462/18 від 17.02.2012 року, № 1563/18 від 28.04.2012 року та № 46 від 11.02.2013 року.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_4 скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження при наступних обставинах.

9 січня 2012 року близько 15 год. ОСОБА_4, керуючи мікроавтобусом «Івеко-Турбо», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_9, виконуючи внутрішні перевезення пасажирів рейсом "Новоархангельськ -Кіровоград", та достовірно знаючи про технічну несправність транспортного засобу, а саме у встановленні на задню вісь шин з різним малюнком протектора та наднормативному зносі малюнка протектора шин, що відповідно п.п.31.1. 31.4. 31.4.5.Правил дорожнього руху України забороняло експлуатацію автомобля, рухаючись на 673 кілометрі плюс 250 метрів автодороги Стрій- Тернопіль-Кіровоград-Знам»янка, на території Маловисківського району Кіровоградської області зі сторонни смт. Новоархангельськ в напрямку м. Кіровоград , проявив необережність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху. Достовірно знаючи про несправність ходової частини, порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху, відповідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням транспортного засобу та виїхав за межі проїзної частини і допустив перекидання транспортного засобу, внаслідок якого пасажир мікроавтобуса потерпіла ОСОБА_6 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляційних скаргах:

-прокурор прокуратури Маловисківського району, не оспорюючи фактичних обставин справи та юридичної кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_4 скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Постановити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та засудити за ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у вигляді 6 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років. Свої доводи мотивує тим, що ОСОБА_4 не дотримався вимог ПДР, оскільки всупереч пунктам 31.4.5. (а) і (г), 1.5, 2.3 (б), 12.1 ПДР здійснював рух на мікроавтобусі, що призвело до травмування пасажирів. В результаті ДТП 3 пасажири мікроавтобуса потрапили до Кіровоградської обласної лікарні, однак винним себе у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України не визнає, заподіяну шкоду вказаним злочинним діянням також не визнає та не відшкодував до теперішнього часу.

-захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, кримінальне провадження закрити, ухваливши виправдовувальний вирок в зв'язку з недоведеністю того, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 Мотивуючи це тим, що відповідальність за ст. 286 КК України настає лише за порушення водієм Правил дорожнього руху, що перебувають в безпосередньому причинному зв'язку з наслідками, що настали, а посилання суду у вироку на те, що ОСОБА_4 «не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням транспортного засобу» є лише припущенням суду, оскільки швидкість автобуса взагалі не встановлена, проте експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що технічний стан автобуса з надмірним зносом протектора шин та різним малюнком протектора впливав на зчеплення коліс мікроавтобуса з покриттям дороги та вів до заносу, а це означає, що в діях водія ОСОБА_4 відсутній причинний зв'язок із ДТП та наслідками, що настали, а тому кримінальна відповідальність останнього можлива лише при встановленні причинного зв'язку із ДТП та наслідками.

Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який підтримав свою апеляцію у повному обсязі, захисника-адвоката ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги захисника-адвоката у його інтересах та у останньому слові просив скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає,що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, викладені у вироку суду висновки про винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказах, які у повному обсязі досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.

Допитаний під час судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнавав та пояснив наступне.

9 січня 2012 року біля 6.30 год., він прийшов до гр. ОСОБА_9, у якого працював водієм неофіційно (без оформлення) і здійснював поїздки на мікроавтобусі "Івеко-Турбо", від якого отримав вказівку їхати по маршруту "Новоархангельськ-Умань". Оглянувши мікроавтобус він вказав ОСОБА_9, що на задній вісі, автобуса «лиса» резина та з різним малюнком протектора. На данне зауваження ОСОБА_9, в нецензурній формі наказав йому їхати на маршрут. По дорозі на автостанцію автобус зламався і до обіду він здійснював його ремонт.

Після того, як він полагодив мікроавтобус, дружина громадянина ОСОБА_9, дала йому маршрутний лист "Новоархангельськ-Кіровоград" і приблизно о 13.30 він виїхав на Кіровоград. Двоє пасажирів сиділи на стільцях які він поставив в салон за вказівкою ОСОБА_9, знаючи , що це є порушенням. Коли він виїхав з Новоархангельська, снігу не було, а під Олександрівкою пішов сильний сніг. Рухаючись зі швидкістю приблизно 50 кілометрів на годину, на підйомі автобус "занесло" вліво потім "розкрутило", він з'їхав в кювет та перекинувся. Зазначив, що він був вимушений здійснити поїздку на мікроавтобусі "Івеко-Турбо", оскільки ОСОБА_9, наказав йому їхати. Він намагався вибирати безпечну швидкість, але вважає, що на «лисій» резині та різному малюнку протектора шин такої швидкості не має.

Не зважаючи на повне невизнання ОСОБА_4 своєї вини, його вина повністю підтверджується зібраними по справі достовірними доказами, всебічно дослідженими судом першої інстанції.

Допитаний в судовому засіданні судом першої інстанції свідок ОСОБА_10, показав, що він проводив судову - автотехнічну експертизу транспортного засобу по данній справі, в ході якої було встановлено, що експлуатація мікроавтобусі "Івеко-Турбо", заборонялась в зв»язку з встановленням на задню вісь шин з різними малюнками протектора та надмірним зносом протектора. Водій повинен був обрати таку безпечну швидкість,щоб не допустити заносу транспортного засобу. В данному випадку перевищення швидкості знаходиться в причинноному зв"язку з дорожньо- транспортною пригодою;

Крім того, вина ОСОБА_4 підтверджується й зібраними по справі письмовими доказами, а саме:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно якому на 673 кілометрі плюс 250 метрів автодороги Стрій -Знам'янка, за межами проїзної частини справа, в перевернутому стані виявлено мікроавтобус "Івеко-Турбо", реєстраційний номер НОМЕР_1 (том 1 а.с. 19-28);

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, відповідно якому 9.01.2012 року приблизно о 13 годині 40 хвилин вона в смт. Новоархангельськ сіла в якості пасажира в рейсовий мікроавтобус "Новоархангельськ-Кіровоград". Коли проїхали біля півтори години, пішов сильний сніг, видимість погіршилась. Коли вони рухались в Маловисківському районі Кіровоградської області, автобус почало носити зі сторони в сторону, вона не зрозуміла, що відбувається, як мікроавтобус перекинувся на дах. Невідомі люди допомогли їй вибратись з мікроавтобуса, після чого вона на попутному транспорті була доставлена до Кіровоградської обласної лікарні. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесні ушкодження (том 2 а.с. 99);

-дорожнім листом № 006481 на автобус "Івеко" р.н. НОМЕР_1 фізичної особи підприємця ОСОБА_9 від 9 січня 2012 року на маршрут "Новоархангельськ-Кіровоград", водієм якого зазначено ОСОБА_4 (том 1 а.с. 147);

-висновком автотехнічної експертизи, відповідно якому стан задніх шин, тобто наднормативний знос протектора та різність моделей та протекторів шин об'єктивно проявлявся під час огляду автомобіля перед початком експлуатації. По вказаним ознакам водій міг своєчасно виявити зазначені невідповідності і в відповідності до вимог Правил дорожнього руху, припинити експлуатацію транспортного засобу до усунення вказаних невідповідностей (том 2 а.с. 34-36);

-висновком експерта, відповідно якому у потерпілої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості та відповідають строку 9 січня 2012 року (том 2 а.с. 39-40);

-висновком судової автотехнічної експертизи, відповідно якому, гальмова система, рульове керування та ходова частина мікроавтобуса "Івеко-Турбо", № НОМЕР_1 на момент настання ДТП знаходилися в працездатному стані і не мали ознак наявності несправностей, які ведуть чи обумовлюють виникнення втрати цим автомобілем його поперечної стійкості і раптовому для його водія уводу убік від смуги руху, яка обирається ним(водієм), чи позбавленню цього водія можливості зниження швидкості автомобіля аж до його повної зупинки за допомогою робочого гальма з відомою ефективностю. Окрім стану ходової частини , а саме встановленими на заднюю вісь шин з різним малюнком протектора та висотою протектора, яка не дозволяла експлуатацію мікроавтобуса відповідно до ПДР України. Стан задніх шин, тобто наднормативний знос протектора, різність моделей та пртекторів шин об"єктивно проявлявся під час огляду автомобіля перед початком експлуатації. По вказаним признакам водій міг своєчасно виявити зазначені невідповідності і відповідно до вимого Правил дорожнього руху, припинити експлуатацію транспортного засобу до усунення вказаних невідповідностей ( Т.2. а.с. 170-172);

-висновком судової автотехнічної експертизи, відповідно якому враховуючи технічний стан транспортного засобу водієві ОСОБА_4, слід було відмовитись від його експлуатації до усунення недоліків. В тому випадку, якщо водій ОСОБА_4 всупереч пунктам 31.4.5 (а) і (г) вирішив здійснювати рух на мікроавтобусі, то умовою, яка могла забезпечити безпеку і можливість запобігання ДТП для водія є виконання вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), і 12.1 Правил дорожнього руху. За умови виконання водієм вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), і 12.1 Правил дорожнього руху, тобто уважно стежачи за дорожньою обстановкою і рухаючись зі швидкістю, при якій можливо контролювати рух мікроавтобуса, водій мав технічну можливість уникнути ДТП, що сталася. При цьому, невідповідність дій водія ОСОБА_4 вказаним вище вимогам Правил дорожнього руху може перебувати а причинному зв'язку з ДТП, що сталася (том 2 а.с. 230-232);

-висновком судової автотехнічної експертизи, відповідно якому умовою, яка могла забезпечити безпеку і можливість запобігання ДТП для водія автомобіля "Івеко-Турбо", № НОМЕР_1 ОСОБА_4, є виконання ним вимог п.12.1, та 31.4.5(а,г) ПДР України, тобто відмовитись від руху на несправному автомобілі, або у разі прийняття рішення їхати ( в супереч вимогам п.31.4.5. п. а та п. г ПДР) постійно стежити за дорожньою обстановкою і рухаючись з безпечною та допустимою швидкістю, яка б давала змогу контроьювати рух автомобіля. ОСОБА_4, при своєчасному належному виконанні вимог п.12.1 ПДР України з технічної точки зору мав у своєму розпорядженні технічну можливість уникнути ДТП в данній дорожній ситуації, тому неналежні дії водія автомобіля "Івеко-Турбо",могли знаходитись в причинному зв"язку з наслідками, що настали(Т.3, а.с. 158-160).

Оцінивши по справі докази у кримінальному провадженні у їх сукупності, колегія суддів вважає доведеною вину ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_4 у скоєнні ним злочину при обставинах, вказаних у вироку суду, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, та з урахуванням усіх обставин справи обґрунтовано прийшов до висновку про можливе перевиховання та виправлення засудженого без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України, яке у даному випадку буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та відповідатиме цілям покарання.

Доводи апеляції прокурора з приводу невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції всебічно та у повному обсязі досліджені всі докази по справі, які є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи, а тому правильно прийшов до висновку , що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та призначив покарання в межах санкції ст. 286 ч.1 КК України.

Щодо апеляційних доводів захисника-адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, з приводу того, що вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України не доведена та те, що відповідальність за ст. 286 КК України настає лише за порушення водієм Правил дорожнього руху, що перебувають в безпосередньому причинному зв'язку з наслідками, що настали, а посилання суду у вироку на те, що ОСОБА_4 «не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням транспортного засобу» є лише припущенням суду, є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами справи. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме висновку судово-автотехнічної експертизи № 46 від 11.02.2013 року (т. 3 а.с. 158-160), відповідно якому умовою, яка могла забезпечити безпеку і можливість запобігання ДТП для водія автомобіля "Івеко-Турбо", № НОМЕР_1 ОСОБА_4, є виконання ним вимог п.12.1, та 31.4.5(а,г) ПДР України, тобто відмовитись від руху на несправному автомобілі, або у разі прийняття рішення їхати ( в супереч вимогам п.31.4.5. п. а та п. г ПДР) постійно стежити за дорожньою обстановкою і рухаючись з безпечною та допустимою швидкістю, яка б давала змогу контролювати рух автомобіля. ОСОБА_4, при своєчасному належному виконанні вимог п.12.1 ПДР України з технічної точки зору мав у своєму розпорядженні технічну можливість уникнути ДТП в даній дорожній ситуації, тому неналежні дії водія автомобіля "Івеко-Турбо", могли знаходитись в причинному зв"язку з наслідками, що настали.

Однак, в порушення вимог п. 31.4.5 Правил дорожнього руху, ОСОБА_4 виїхав на маршрут і при виконанні пасажирського перевезення, не обрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки, наявності в салоні мікроавтобуса пасажирів та технічний стан транспортного засобу, не впорався з керуванням та допустив перекидання транспортного засобу, внаслідок якого потерпіла ОСОБА_6 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відтак, на підставі викладеного, із урахуванням того, що доводи апеляційних скарг прокурора та захисника-адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 під час апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування вироку суду першої інстанції, як того просять останні, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, захисника-адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 липня 2013 року стосовно ОСОБА_4 - залишити без зміни.

СУДДІ:

Новіцький Е.Й. Поступайло Н.І. Могильний О.П.