Рішення № 33522952, 17.09.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 вересня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Ігнатюк Б.Ю.

суддів - Фазикош Г.В., Панько В.Ф.

при секретарі - Чучка Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 5 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 91 919 грн. 50 коп. та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 89 375 грн. ,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої підстави в сумі 91 919 грн. 50 коп., що еквівалентно 11 500 доларів США.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в жовтні 2008 р. між нею та відповідачкою була усна домовленість про покупку квартири в м. Свалява і на протязі з 2008 р. по 2009 р. нею передано відповідачці 11 500 доларів США. Однак в подальшому в неї змінилось матеріальне становище вона звернулась до відповідачки про розірвання усної домовленості та повернення грошей. Остання погодилась повернути гроші після продажу квартири, але жодних дій по продажу квартири не здійснювала та уникала зустрічі з нею. Крім цього, в 2012 р. вона дізналася, що відповідачка не є власником квартири про яку вони домовлялись і таким власником є її батько ОСОБА_3

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до ОСОБА_2 із зустрічним позовом про стягнення 89 375 грн. Ці позовні вимоги мотивовано тим, що вони з ОСОБА_2 усно домовились про продаж квартири за 22 500 доларів США. Залишок боргу складає 11 тис. доларів США що еквівалентно 89 375 грн., які відповідачка по зустрічному позову в добровільному порядку не дає.

Рішенням суду первісно заявлений позов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідачка по первісному позову оскаржила рішення суду першої інстанції, порушила питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апелянтка та її представник скаргу з наведених підстав підтримали.

Позивачка по первісному позову та її представник вважали, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Тому судом апеляційної інстанції перевірено законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах задоволеного первісно заявленого позову.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт отримання відповідачкою по первісному позову в сумі 11 500 доларів США що еквівалентно 91919 грн.50 коп. є доведеним і ці гроші слід стягнути як отримані в борг відповідно до ст.1047 ЦК України.

Доводи ж апеляційної скарги зводяться до твердження незаконності рішення суду першої інстанції по таким причинам як застосування судом першої інстанції такої норми матеріального права, яку не просила застосовувати позивачка: остання просила стягнути суму позову на підставі ст.1212 ЦК України. Крім цього, апелянт стверджувала, що підстав для стягнення 1 тис. грн. за надання правової допомоги не підтверджено належним чином.

Ці доводи заслуговують на увагу частково на підставі наступного.

Факт усної домовленості між сторонами про купівлю-продаж квартири не заперечується жодною з сторін як не заперечується отримання відповідачкою в загальному за це 11 500 доларів від позивачки, яка в подальшому відмовилась від оформлення договору купівлі-продажу квартири.

Дійсно, в розписках про отримання зазначеної суми грошей вказано, що вони взяті в борг, однак, як зазначено, ці гроші відповідачка отримала в рахунок оплати вартості квартири. Тому вирішення цієї справи на підставі ст. 1047 ЦК України, яка стосується договору позики, не відповідає фактичним обставинам і тому є невірними, хоча норму матеріального права суд вправі визначати самостійно і незалежно від бажання позивача відповідно до ст.214 ЦПК України.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку/ квартири/ або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Є встановленим, що сторони у письмовій формі договір купівлі-продажу квартири не укладали, хоча відповідачка отримала саме з цією метою 11 500 доларів США від позивачки. Тому, поза як такого договору немає, право власності на квартиру на позивачку не оформлено і неповернення цих грошей слід кваліфікувати як безпідставне збереження відповідачкою чужого майна, яке підлягає поверненню відповідно до ст.1212 ЦК України.

Строк позовної давності по справі не пропущено, оскільки доведено, що відповідачка обіцяла повернути отримані нею гроші від позивачки після продажу квартири: відповідно до ст.ст.253, 260 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Гонорар за надання правової допомоги позивачці отримано адвокатом 18 квітня 2013 року, що підтверджено відповідною відміткою в додатку №1 до договору про надання правової допомоги /а.с.14/.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.307, 309, 315 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду від 5 серпня 2013 року по даній справі в частині стягнення 91 919 грн. на підставі ст.1047 ЦК України скасувати і у цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 зазначену суму - 91 919 грн. - на підставі ст.1212 ЦК України.

В решті зазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :