Постанова № 33521820, 13.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 вересня 2013 року 10:35 №826/12031/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доГоловного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби Українитретя особаАдміністрація Державної прикордонної служби Українипровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними дій Державної прикордонної служби України щодо ненадання відповіді на адвокатські запити від 13.06.2013 №04/06-2013, від 18.06.2013 №07/06-2013, від 03.07.2013 №01/07-2013 та зобов'язання надати відповідь на питання, поставлені в адвокатському запиті від 03.07.2013 №01/07-2013 та стягнути моральну шкоду у сумі 10 000 грн.

Позовні вимоги мотивовано незаконною відмовою у наданні запитуваної інформації, яка витребовувалась відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв'язку із професійною діяльністю позивача.

Під час судового розгляду справи судом, за погодженням із позивачем, в якості належного відповідача у справі визначено Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, який має статус юридичної особи, не є центральним органом виконавчої влади. В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

В судове засідання 10.09.2013 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/12031/13-а у письмовому провадженні.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, якими обґрунтовується законність відмови у наданні інформації, оскільки позивачем витребовувалась інформація із обмеженим доступом.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Державної прикордонної служби України із адвокатськими запитами від 13.06.2013 №04/06-2013, від 18.06.2013 №07/06-2013 та від 03.07.2013 №01/07-2013 в яких витребовувалась інформація відносно громадянина Коста Ріки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зокрема, в адвокатському запиті від 03.07.2013 №01/07-2013 ОСОБА_1 просив надати йому таку інформацію:

- коли востаннє заїздив на територію України (перетинав державний кордон) громадянин Коста Ріки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- коли востаннє виїжджав з території України громадянин Коста Ріки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- коли саме в 2010-2012 роках заїздив на територію України (перетинав державний кордон) громадянин Коста Ріки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- коли саме в 2010-2012 роках виїжджав з території України громадянин Коста Ріки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- при можливості надати копії документів, які підтверджують точні дати в'їзду на територію України та виїзду з території України громадянина Коста Ріки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період 2010, 2011, 2012 років.

На звернення позивача, Головним центром обробки спеціальної інформації адвокату ОСОБА_1 надано відповіді від 21.06.2013 №0.254-7556/0/15-13 (на адвокатський запит від 13.06.2013 №04/06-2013), від 26.06.2013 №0.254-7609/0/15-13 (на адвокатський запит від 18.06.2013 №07/06-2013), від 08.07.2013 №0.254-8194/0/15-13 (на адвокатський запит від 03.07.2013 №01/07-2013).

В зазначених відповідях відповідач посилається на неможливість надання інформації про перетинання кордону громадянином ОСОБА_3, оскільки до адвокатського запиту не додано письмової згоди від вказаної особи на збирання, зберігання та отримання конфіденційної інформації про неї, або витягу із договору про надання правової допомоги, що містить відповідний пункт із зазначенням вказаної згоди. Відповідно до приписів статті 11 Закону України «Про інформацію», статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Аналізуючи доводи позивача та відповідача у спірних правовідносинах, суд наголошує на наступному.

Відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під адвокатським запитом розуміється письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

На думку позивача, оскільки названими приписами Закону чітко передбачений перелік документів, який додається до адвокатського запиту, вимога відповідача щодо надання письмової згоди від довірителя (ОСОБА_3) на збирання, зберігання та отримання конфіденційної інформації про нього, або витягу із договору про надання правової допомоги, що містить відповідний пункт із зазначенням вказаної згоди, є протиправною і містить ознаки перешкоджання адвокатської діяльності позивача.

Проте суд не може погодитись з такими доводами позивача.

Так, з аналізу приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що на адвокатський запит може бути надана витребувана інформація за виключенням інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі статтями 2 та 5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, конфіденційна інформація.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зі змісту договору про надання правових послуг адвоката від 07.05.2013 №07/13, укладеного між адвокатом ОСОБА_1 та його клієнтом ОСОБА_3 вбачається, що клієнтом не були делеговані адвокату повноваження щодо отримання конфіденційної інформації про нього. Так, за названим договором адвокат наділений повноваженнями загального представництва інтересів клієнта.

Разом з тим, відповідно до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 №2-рп/2012 інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Враховуючи, що позивачем до своїх адвокатських запитів не додано письмової згоди його клієнта на збирання конфіденційної інформації про клієнта, судом не встановлено протиправності дій відповідача з відмови у наданні інформації про цю особу.

Так, зважаючи на характер інформації, яку просив надати позивач та вимоги наведених нормативних актів, відмова відповідача надати таку інформацію є правомірною.

Аналогічна правова позиція також була висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 №К/9991/32622/12.

При цьому, відповідачем на всі адвокатські запити позивача було надано обґрунтовані відповіді із зазначенням причин неможливості надання запитуваної інформації і нормативним обґрунтуванням відповідних дій суб'єкта владних повноважень.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.