Постанова № 33519397, 12.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2013 року № 826/12754/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро визнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт господарської діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення податкового кредиту та збільшення податкового зобов'язання позивача у розмірі 138 036,00 грн., визначені довідкою № 2436/17/2/НОМЕР_1 від 29.05.2013, складеною відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач не має правових підстав для застосування санкцій до позивача за порушення податкового законодавства його контрагентом. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують фактичне виконання господарських операцій з контрагентами. З огляду на що, позивач вважає дії відповідача щодо зменшення податкового кредиту та збільшення податкового зобов'язання на підставі довідки від 29.05.2013 № 2436/17/2/НОМЕР_1 протиправними.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що висновки довідки № 2436/17/2/НОМЕР_1 не спричиняють для позивача правових наслідків, а тому відсутнє порушене право, яке підлягає захисту. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України провів документальну позапланову невиїзну перевірку СГД-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість з січня 2011 по лютий 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки позивачем складено довідку від 29.05.2013 № 2436/17/2/НОМЕР_1 (далі - довідка № 2436/17/2/НОМЕР_1), де зазначено, що в ході перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СГД ОСОБА_1 при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «ТВК «Долина Мрій» (код ЄДРПОУ 37378654) та ТОВ «Долина Мрій» (код ЄДРПОУ 36048361). Товар (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України. Також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.2011 по 31.10.2011, з 01.12.2011 по 02.12.2012, які підпадають під визначення ст. 134 Податкового кодексу України.

Позивач вважаючи протиправними та необґрунтованими висновки податкового органу, викладені у довідці № 2436/17/2/НОМЕР_1, подав до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві заперечення № 1 від 03.06.2013, за результатом розгляду яких відповідач листом б/н б/д повідомив позивача, що перевірка проведена правомірно, а висновки документальної перевірки є обґрунтованими.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення податкового кредиту та збільшення податкового зобов'язання СГД ОСОБА_1 у розмірі 138 036,00 грн., визначені довідкою № 2436/17/2/НОМЕР_1, позивач звернулась до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. (пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

За результатами проведених перевірок, у відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, податковий орган складає акт або довідку такої перевірки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків. (абз. 3 п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі - Порядок № 984)).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за результатами проведеної перевірки позивача склав саме довідку про результати позапланової документальної невиїзної перевірки № 2436/17/2/НОМЕР_1.

Водночас, згідно висновків зазначеної довідки, в ході перевірки були встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.08.2011 по 31.10.2011, з 01.12.2011 по 02.12.2012, які підпадають під визначення ст. 134 Податкового кодексу України, оскільки, на думку податкового органу, у періоді, що перевірявся, позивачем було укладено нікчемні правочини з контрагентами ТОВ «ТВК «Долина Мрій» та ТОВ «Долина Мрій».

При цьому представник позивача зазначив, що відповідачем протиправно було зменшено податковий кредит та збільшено податкове зобов'язання позивача у розмірі 138 036,00 грн., визначені довідкою № 2436/17/2/НОМЕР_1.

У відповідності до положень ст. 86 Податкового кодексу України, у разі виявлення в ході перевірки порушень податкового законодавства, податковий орган складає акт, на підставі якого керівник контролюючого органу виносить податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Визначення сум податків, що підлягають сплаті платником до бюджету, у відповідності до ст. 58 Податкового кодексу України, здійснюється органом державної податкової служби шляхом надіслання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість з січня 2011 по лютий 2013 року податковий орган не складав акт та не виносив податкові повідомлення-рішення.

Згідно наданого відповідачем витягу з облікової картки СГД - фізичної особи ОСОБА_1 з податку на додану вартість за період з січня 2011 по липень 2013 року, за наслідками складання довідки № 2436/17/2/НОМЕР_1 позивачу не було зменшено податковий кредит та збільшено податкове зобов'язання позивача у розмірі 138 036,00 грн.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, платник податків, який вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси, для їх захисту має право звернутися до адміністративного суду.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (ст. 2, пп. 1 п. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наведених норм права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Однак, суд встановив, що висновки довідки № 2436/17/2/НОМЕР_1 та власне сама довідка, не спричинили виникнення для позивача правових наслідків у вигляді зменшення податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань.

Враховуючи те, що позивачем не обрано такого способу захисту, як оскарження дій щодо складання довідки № 2436/17/2/НОМЕР_1 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки СГД-фізичної особи ОСОБА_1, то справа розглядається в межах заявлених позовних вимог, а підстав для виходу за межі позовних вимог суд не вбачає.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача щодо зменшення податкового кредиту та збільшення податкового зобов'язання позивача у розмірі 138 036,00 грн., визначені довідкою № 2436/17/2/НОМЕР_1 від 29.05.2013 протиправними.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський