Постанова № 33520722, 10.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 50/219-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,за участю представників сторін:

Арбітражного керуючого Куделі М.О. - Сучкової Т.Є.,

ТОВ "НК Альфа-Нафта" - Утулова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" по справі №50/219-б за заявою Дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. визнано вимоги конкурсних кредиторів до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта", зокрема, визнано вимоги кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Банк" на суму 226 949 052,13 грн. - четверта черга задоволення та на суму 106 670 039, 44 грн. - перша черга задоволення, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника. Цією ж ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 564 764 054,75 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк". Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. скасовано в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк". Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким п.п. 48 п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. викладено в наступній редакції: "Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) на суму 196 818 919,12 грн. - четверта черга, 11 988 133,01 грн. - шоста черга". Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. викладено в наступній редакції: "Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "Альфа -Нафта" (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, буд.26, код ЄДРПОУ 31088169), вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 168 196 103,20 грн., як вимоги першої черги із включенням до реєстру вимог кредиторів окремо. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про уточнення кредиторських вимог, які забезпечені заставою, та визнання поточних вимог залишити без розгляду в частині визнання поточних кредиторських вимог на суму 99 669,39 грн.

Відхилити решту кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".

Цією ж постановою суду апеляційної інстанції припинено апеляційне провадження в частині визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на суму 3 486 000,00 грн., що ґрунтуються на договорах застави товарів в обороті № 70-Zr-08-5 від 01.11.2008р. та №70-Zr-08-8 від 04.11.2008р. та зобов'язано вказані зміни в ухвалі господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. врахувати при визначенні загальної суми, на яку затверджений реєстр вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа - Нафта".

Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" за договором застави товарів в обороті №36Zг-08-4 від 01.07.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. в частині, що стосується розміру визнаних вимог ТОВ "Український промисловий банк", скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на загальну суму 625 698 702,30 грн., посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження по справі) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2011р. порушено провадження по справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" за загальною процедурою за заявою Дочірнього підприємства "Перехід Аутдор".

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 17.06.2011р. з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Куделю М.О.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "НК Альфа - Нафта" (код ЄДРПОУ 31088169) опубліковано в газеті "Урядовий Кур'єр" від 02.07.2011 № 118.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2011р. ТОВ "Український Промисловий Банк" в особі ліквідатора Раєвського К.Є. звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання ТОВ "Український Промисловий Банк" кредитором з вимогами в загальному розмірі 773 892 061,22 грн., що забезпечені заставою, та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК Альфа-Нафта" до першої черги задоволення.

25.05.2012р. до суду першої інстанції надійшла заява від ТОВ "Український промисловий банк" про уточнення кредиторських вимог, які забезпечені заставою, та про визнання поточних вимог, які виникли після порушення справи про банкрутство, в якій ТОВ "Український Промисловий Банк" просив суд визнати ТОВ "Український промисловий банк" кредитором з вимогами до ТОВ "НК Альфа-Нафта" в загальному розмірі 772 971 427,00 грн. та включити вимоги ТОВ "Український промисловий банк", що забезпечені заставою, у розмірі 772 889 955,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК Альфа-Нафта" до першої черги задоволення, включити вимоги ТОВ "Український промисловий банк" у розмірі 51 472,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК Альфа-Нафта" до шостої черги задоволення, визнати поточні вимоги ТОВ "Український промисловий банк" у розмірі 99 669,39 грн. та включити поточні вимоги банку у розмірі 99 669,39 грн. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК Альфа-Нафта" до шостої черги задоволення.

Розглянувши надані заяви та заслухавши пояснення розпорядника майна, суд першої інстанції встановив, що вимоги ТОВ "Український промисловий банк" підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 226 949 052,13 грн., а саме: у четверту чергу задоволення - вимоги у розмірі 226 923 316,13 грн., як сума визнаних боржником зобов'язань за вирахуванням примусово стягнутих в рамках виконавчого провадження, та 25736,00 грн. - перша черга задоволення, як судові витрати, пов'язані із провадженням у справі № 32/727, а вимоги на суму 106 670 039, 44 грн. - підлягають віднесенню до першої черги задоволення, як вимоги, забезпечені заставою майна боржника.

При цьому, суд першої інстанції визнав ті договори застави, щодо яких в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження такими, правовідносини за якими припинились, а тому прийшов до висновку, що ці вимоги не є забезпеченими заставою.

В той же час суд першої інстанції зазначив, що вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 25 736,00 грн. підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення, як судові витрати, пов'язані з провадженням у справі № 32/727.

Переглянувши справу в апеляційному порядку в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк", суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав вважати заставу за договорами, щодо яких зареєстровано звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, припиненою, оскільки зміни відомостей про обтяження не свідчать про припинення застави.

Крім цього, суд апеляційної інстанції не погодився з віднесенням вимог на суму 25736,00 грн. у першу чергу задоволення, зазначивши про те, що вказані вимоги на суму 25736,00 грн. є судовими витратами, пов'язаними із провадженням у справі № 32/727, та не є судовими витратами, пов'язаними з провадженням у даній справі про банкрутство, тому немає підстав ці кредиторські вимоги відносити до першої черги задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" та прийняв в цій частині нове судове рішення, яким п.п. 48 п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. виклав в наступній редакції: "Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) на суму 196 818 919,12 грн. - четверта черга, 11 988 133,01 грн. - шоста черга". Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. виклав в наступній редакції: "Визнати Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "Альфа -Нафта" (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, буд.26, код ЄДРПОУ 31088169), вимоги якого забезпечені заставою майна боржника на суму 168 196 103,20 грн., як вимоги першої черги із включенням до реєстру вимог кредиторів окремо. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про уточнення кредиторських вимог, які забезпечені заставою, та визнання поточних вимог залишити без розгляду в частині визнання поточних кредиторських вимог на суму 99 669,39 грн.

Відхилити решту кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".

Крім цього, суд апеляційної інстанції припинив апеляційне провадження в частині визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на суму 3 486 000,00 грн., що ґрунтуються на договорах застави товарів в обороті від 01.11.2008 № 70-Zr-08-5 та від 04.11.2008 №70-Zr-08-8 та зазначив, що вказані зміни в ухвалі господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. потрібно врахувати при визначенні загальної суми, на яку затверджений реєстр вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа - Нафта".

Відповідно до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог покладений на господарський суд.

При цьому, суду необхідно дослідити підстави виникнення майнових вимог, їх розмір, обґрунтованість, підтвердження відповідними документами та інше, тобто перевірити відповідність законодавству вимог кредиторів.

Отже, незважаючи на визнання боржником і розпорядником майна грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Статтею ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Як встановлено судом першої інстанції, в місячний термін з моменту опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "НК Альфа - Нафта" до господарського суду м. Києва з кредиторськими вимогами до боржника звернулись кредитори, в тому числі - ТОВ "Український Промисловий Банк" із заявою від 22.07.2011р. про визнання його кредиторських вимог, які забезпечені заставою.

1.Як вбачається з матеріалів справи, кредитором ТОВ "Український Промисловий Банк" заявлена кредиторська вимога на суму 227 101 066,55 грн., що ґрунтується на Генеральному договорі від 25.02.2008 № 36-08, укладеному між ТОВ "Український Промисловий Банк" та ТОВ "НК Альфа-Нафта", на кредитних договорах (№№ 36-05/KB-08, № 36-06/KB-08, № 36-07/KB-08, № 36-08/KB-08, № 36-10/KB-08, № 36-11/KB-08, № 36-13/KB-08, № 36-14/KB-08, № 36-15/KB-08, № 36-16/KB-08), укладених між цими ж сторонами в рамках вказаного Генерального договору від 25.02.2008 № 36-08, на договорі застави товарів в обороті від 01.07.2008 №36/Zr-08-4, який був укладений між ТОВ "Український Промисловий Банк" та ТОВ "НК Альфа-Нафта" в забезпечення зобов'язань за вказаним Генеральним договором .

ТОВ "Український промисловий банк" просив суд внести вказані кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до реєстру вимог кредиторів у наступні черги: до першої черги - вимоги, забезпечені заставою у розмірі 18 142 000,00 грн.; до четвертої черги - на суму 208 807 052,13 грн.

Відповідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як встановив суд апеляційної інстанції, ТОВ "Український промисловий банк" в обґрунтування заявлених кредиторських вимог посилається на рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2010р. по справі № 32/727, яким задоволено позовні вимоги ТОВ "Український промисловий банк" щодо стягнення з ТОВ "НК Альфа-Нафта" (боржника) основної заборгованості за Генеральним договором від 25.02.2008 № 36-08 в розмірі 215 087 197,54 грн., пені за прострочення строків повернення кредитних коштів у розмірі 8 997 973,97 грн., пені за прострочення строків по сплаті процентів 2 990 159,04 грн., стягнення державного мита в розмірі 25 500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане судове рішення набрало законної сили. Господарським судом м. Києва видано наказ від 01.07.2010 № 32/727 про примусове виконання цього судового рішення.

Згідно з листом Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №12-0-35-1148/5-12 від 11.05.2012р. в ході примусового виконання наказу № 32/727 від 01.07.2010р. в рамках ВП №20416959 державним виконавцем стягнуто 168 904,91 грн., з яких 152 014,42 грн. направлено для покриття заборгованості за виконавчим документом. Доказів погашення решти суми заборгованості суду не надано.

Зобов'язання ТОВ "НК "Альфа-Нафта" перед ТОВ "Український промисловий банк" забезпечено договором застави №36/Zr-08-4, відповідно до якого сторонами визначена загальна вартість заставленого майна 18 142 000,00 грн.

Стаття 178 Цивільного кодексу України визначає заставу як один із способів забезпечення зобов'язань.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України "Про заставу" застава виникає в силу договору чи закону.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про заставу").

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" одним з видів майна, що може бути передано в заставу, є товари в обороті або в переробці (сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо). У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами .

Як встановив суд апеляційної інстанції, згідно запису 50 у Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №32174362 Київської обласної Філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, сформованого 15.07.2011р., товари в обороті за Договором застави №36/Zr-08-4 від 01.07.2008 було обтяжено ТОВ "Український промисловий банк". 04.02.2009 Київською обласною Філією Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України зареєстровано зміни відомостей про обтяження, а саме, зареєстровано звернення стягнення на підставі повідомлення ТОВ "Український промисловий банк" від 03.02.2009 №5834 про дострокове повернення кредитних коштів.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Український промисловий банк" - обтяжувач, який ініціював звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (у зв'язку з незадоволенням його вимоги до боржника про дострокове повернення кредитних коштів) до початку процедури звернення стягнення зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що не спростовується сторонами по справі.

Статтею 28 Закону України "Про заставу" визначені підстави припинення застави. Так, застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Як встановив суд апеляційної інстанції, зазначені зміни відомостей про обтяження банку зареєстровані в Державному реєстрі відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , отже не свідчать про припинення застави. При цьому, сторонами не доведено наявність жодної з підстав припинення застави, зазначеної у ст. 28 Закону України "Про заставу".

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правомірно включив до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК Альфа-Нафта" в першу чергу задоволення кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 18 142 000,00 грн., як забезпечені заставою за договором застави № 36/Zr-08-04.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вірно визначив, що вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 25 736,00 грн. - як судові витрати, пов'язані з провадженням у справі № 32/727, слід віднести до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення, оскільки вказані вимоги на суму 25736,00 грн. не є судовими витратами у справі про банкрутство ТОВ "НК Альфа-Нафта".

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з тим, що кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до боржника ТОВ "НК Альфа-Нафта" на суму 18 142 000,00 грн. підлягають включенню до реєстру вимог у першу чергу задоволення, як забезпечені заставою, у розмірі 196 818 919,12 грн. (основний борг разом з судовими витратами у справі № 32/727) підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів до боржника ТОВ "НК Альфа-Нафта" у четверту чергу задоволення, у розмірі 11 988 133,01 грн. (пеня) підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу задоволення.

2. Крім того, ТОВ "Український промисловий банк" заявлена кредиторська вимога на суму - 71 963 619,00 грн., що ґрунтується на Генеральному договорі від 27.11.2008 № 219-08, укладеному між ТОВ "Український Промисловий Банк" та ВАТ "Броварський райагропостач" (правонаступником якого є ВАТ "Одеський райагропостач"), на кредитному договорі від 27.11.2008 № 219-01/K-08, укладеному в рамках цього Генерального договору від 27.11.2008 № 219-08, та на договорах застави товарів в обороті від 27.11.2008 № 219/Zr-08-l, від 27.11.2008 №219/Zr-08-2, від 27.11.2008 №219/Zr-08-3, від 27.11.2008 № 219/Zr-08-4, від 27.11.2008 № 219/Zr-08-5, від 27.11.2008 № 219/Zr-08-6, від 27.11.2008 № 219/Zr-08-7, які укладені між ТОВ "Український Промисловий Банк" та відповідними філіями ТОВ "НК Альфа-Нафта" в забезпечення зобов'язань за Генеральним договором № 219-08 від 27.11.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Український промисловий банк" з урахуванням уточнень просив суд апеляційної інстанції внести кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" у розмірі 71 937 883,00 грн. до реєстру вимог кредиторів у наступні черги: до першої черги - вимоги, забезпечені заставою у розмірі 10 343 000,00 грн.; до четвертої черги - 61 620 619,00 грн., при цьому, погодившись із необгрунтованістю включення у першу чергу задоволення своїх вимог, що ґрунтуються на договорах застави № 219/Zr-08-2, № 219/Zr-08-7, у зв'язку із визнанням їх недійсними в судовому порядку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2011р. у справі №16/179-10-12/17-382-2011 позов ТОВ "Український промисловий банк" задоволено, стягнуто з ВАТ "Одеський райагропостач" на користь ТОВ "Український промисловий банк" 71 963 619,00 грн. - заборгованість за генеральним договором № 219-08 від 27.11.2008, 25 500,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №12-0-35-1148/5-12 від 11.05.2012 державним виконавцем винесено постанову від 23.08.2011р. про відкриття виконавчого провадження №28421598 з виконання наказу господарського суду Одеської області №16/179-10-12/17-382-2011від 25.06.2011р. про стягнення з ВАТ "Одеський райагропостач" на користь ТОВ "Український промисловий банк" вищевказаної заборгованості. Станом на 10.05.2012р. заборгованість за даним виконавчим документом не погашена. Вказане сторони не спростували.

В забезпечення виконання зобов'язань ВАТ "Одеський райагропостач" перед ТОВ "Український промисловий банк" за Генеральним договором № 219-08 від 27.11.2008р. між ТОВ "Український промисловий банк" та філіями ТОВ "НК "Альфа-Нафта" було укладено:

- договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-l від 27.11.2008; сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 3 902 000,00 грн.;

- договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-2 від 27.11.2008; сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 387 000,00 грн.;

- договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-3 від 27.11.2008; сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 519 000,00 грн.;

- договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-4 від 27.11.2008; сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 3 766 000,00 грн.;

- договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-5 від 27.11.2008; сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 1 983 000,00 грн.;

- договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-6 від 27.11.2008; сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 173 000,00 грн.;

- договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-7 від 27.11.2008; сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 7 693 000,00 грн.

Як встановив суд апеляційної інстанції, вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до боржника ґрунтуються на вищезазначених договорах застави, відповідно до яких ТОВ "НК Альфа-Нафта" виступило майновим поручителем за зобов'язаннями основного боржника - ТОВ "Одеський райагропостач" за генеральним договором від 27.11.2008 № 219-08 (за основним зобов'язанням).

Майновий поручитель, виходячи з вимог ст. 583 ЦК України, є суб'єктом такого виду забезпечення виконання основного зобов'язання, як застава.

При цьому, відповідно до ст. 11 Закону України "Про заставу" майновим поручителем може бути заставодавець.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те що, у ТОВ "Український промисловий банк" в тій частині основного боргу, що перевищує розмір вартості заставного майна, відсутні правові підстави заявляти кредиторські вимоги до боржника, оскільки в цій частині це є зобов'язаннями основного боржника - ВАТ "Одеський райагропостач".

Як вбачається з матеріалів справи, кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 3 902 000,00 грн., 519 000,00 грн., 173 000,00 грн. ґрунтуються на договорах застави товарів в обороті №№ 219/Zr-08-l, 219/Zr-08-3, 219/Zr-08-6, укладених між боржником та ТОВ "Український промисловий банк".

Записом 44 з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджено обтяження товарів в обороті за Договором застави № 219/Zr-08-l від 27.11.2008 на користь ТОВ "Український промисловий банк". 16.06.2009 р. зареєстровано зміни відомостей про обтяження, а саме, зареєстровано звернення стягнення на підставі службової записки ТОВ "Український промисловий банк" від 15.06.2009р.

Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджено обтяження товарів в обороті за Договором застави № 219/Zr-08-3 від 27.11.2008 на користь ТОВ "Український промисловий банк" (Запис 40). 16.06.2009 зареєстровано зміни відомостей про обтяження, а саме, зареєстровано звернення стягнення на підставі службової записки ТОВ "Український промисловий банк" від 15.06.2009р.

Товари в обороті за Договором застави № 219/Zr-08-6 від 27.11.2008 були обтяжені на користь ТОВ "Український промисловий банк", що підтверджено Записом 45 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. 16.06.2009р. зареєстровано зміни відомостей про обтяження, а саме, зареєстровано звернення стягнення на підставі службової записки ТОВ "Український промисловий банк" від 15.06.2009р.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, обтяжувач, який ініціював звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження до початку процедури звернення стягнення, зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Вказане сторонами не спростовано.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що сторонами не доведено наявність жодної підстави припинення застави, які зазначені у ст. 28 Закону України "Про заставу", у тому числі щодо примусового продажу заставного майна.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зазначені зміни відомостей про обтяження не свідчать про припинення застави, оскільки зареєстровані в Державному реєстрі у відповідності до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з включенням до реєстру вимог кредиторів в першу чергу задоволення кредиторські вимоги банку на суму 3 902 000,00 грн., 519 000,00 грн., 173 000,00 грн., як забезпечені договорами застави №№ 219/Zr-08-l, 219/Zr-08-3, 219/Zr-08-6.

Відносно кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк", які ґрунтуються на договорі застави товарів в обороті № 219/Zr-08-2 від 27.11.2008 суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2012р. у справі №5011-33/2803-2012 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 у справі № 5011-33/2803-2012. Залишено в силі рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2012 у справі №5011-33/2803-2012, яким визнано недійсним договір застави № 219/Zr-08-2 від 27.11.2008, укладений між Філією № 4 - "Полтавська" ТОВ "НК "Альфа-Нафта" та ТОВ "Український промисловий банк".

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Недійсні договори не породжують правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відхилення кредиторських вимог банку на суму 387 000,00 грн., що ґрунтуються на договорі застави № 219/Zr-08-2 від 27.11.2008р., оскільки на час прийняття ухвали суду першої інстанції ТОВ "Український промисловий банк" не мало права вимоги до ТОВ "НК "Альфа-Нафта" щодо цієї суми на підставі вказаного договору.

Крім цього, відносно кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк", що ґрунтуються на договорі застави товарів в обороті від 27.11.2008 № 219/Zr-08-4 суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 31.01.2012р. у справі №33/383 задоволено позов ТОВ "НК "Альфа-Нафта" до ТОВ "Український промисловий банк"; визнано недійсним договір застави товарів в обороті від 27.11.2008 № 219/Zr-08-4, укладений між філією № 13 - "Харківська" ТОВ "НК "Альфа-Нафта" та ТОВ "Український промисловий банк".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 у справі №33/383 рішення господарського суду м. Києва від 31.01.2012 у справі №33/383 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2012р. у справі №33/383 касаційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2012 у справі №33/383 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2012 у справі №33/383 скасовано і дану справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

При новому розгляді рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2012р. відмовлено в позові ТОВ "НК "Альфа-Нафта" до ТОВ "Український промисловий банк" про визнання договору застави товарів в обороті від 27.11.2008 № 219/Zr-08-4 недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2013 у справі № 33/383-22/451-2012 касаційну скаргу ТОВ "НК "Альфа-Нафта" задоволено, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2012 у справі №33/383-22/451-2012 та скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 у вказаній справі та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правомірно не включив до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 3 766 000,00 грн. що грунтуються на договорі № 219/Zr-08-4, оскільки на час прийняття оскаржуваної ухвали попереднього засідання від 09.10.2012р. договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-4 від 27.11.2008 був визнаний недійсним в судовому порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним включення судами попередніх інстанцій кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" на суму 1 983 000,00 грн., що ґрунтуються на договорі застави товарів в обороті № 219/Zr-08-5 від 27.11.2008, окремо до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу, як забезпечених заставою, оскільки вказані кредиторські вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи і визнані боржником.

Відносно кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" на суму 7 693 000,00 грн., що ґрунтуються на договорі застави товарів в обороті від 27.11.2008 № 219/Zr-08-7 суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відхилення зазначених кредиторських вимог, оскільки вони заявлені без належної правової підстави.

Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції про те, що заявлені кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 71 963 619,00 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів лише частково, а саме, на суму 6 577 000,00 грн., що підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу задоволення, як забезпечені договорами застави № № 219/Zr-08-l, 219/Zr-08-3, 219/Zr-08-5, 219/Zr-08-6. В решті вимоги правомірно відхилені судом, оскільки боржник у справі, як майновий поручитель, відповідає перед кредитором лише тим майном, яким поручився, тобто в межах вартості цього майна. А в тій частині основного боргу, що перевищує розмір вартості заставного майна, має відповідати не майновий поручитель-заставодавець, а боржник за основним зобов'язанням - ВАТ "Одеський райагропостач".

3. Крім того, ТОВ "Український промисловий банк" заявлена кредиторська вимога на суму - 149 402 195,71 грн., що ґрунтується на Генеральному договорі від 27.11.2008 № 220-08, укладеному між ТОВ "Український Промисловий Банк" та ТОВ "Нафтобудсервіс", на кредитних договорах від 27.11.2008 № 220-01/K-08, від 28.11.2008 № 220-02/K-08, від 28.11.2008 № 220-03/K-08, укладених між тими ж сторонами в рамках цього Генерального договору від 27.11.2008 № 220-08, та на договорах застави товарів в обороті від 27.11.2008 № 220/Zr-08-3, від 27.11.2008 №220/Zr-08-4, які укладені між ТОВ "Український Промисловий Банк" та філіями боржника у справі в забезпечення зобов'язань ТОВ "Нафтобудсервіс" за Генеральним договором від 27.11.2008 № 220-08.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не визнав вимоги ТОВ "Український промисловий банк", що ґрунтуються на договорах застави товарів в обороті від 27.11.2008 № 220/Zr-08-3, від 27.11.2008 № 220/Zr-08-4 з тих підстав, що 05.02.2009р. вказані обтяження припинено в зв'язку з повідомленням ТОВ "Український промисловий банк" № б/н від 04.02.2009 про дострокове повернення кредитних коштів.

Як встановив суд апеляційної інстанції, ТОВ "Український промисловий банк" з урахуванням уточнень просив суд внести до реєстру вимог кредиторів його кредиторські вимоги у наступні черги: до першої черги - 20 211 000,00 грн.; до четвертої черги - 128 582 420,59 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням господарського суду м. Києва від 12.05.2010 у справі №32/112 стягнуто на користь ТОВ "Український промисловий банк" 149 402 195,71 грн. заборгованості за Генеральним договором № 220-08 від 27.11.2008, з яких 108 023 000,00 грн. - тіло кредиту, 31 228 813,39 грн. - заборгованість за процентами, 10 150 382,32 грн. - пеня, 5 100,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 47,20 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень № 16/179-10-12/17-382-2011 від 11.05.2012 р. державним виконавцем відділу винесено постанову від 17.08.2010 р. про відкриття виконавчого провадження № 20897661 з виконання наказу господарського суду м. Києва від 16.07.2010 № 32/112 про стягнення на користь ТОВ "Український промисловий банк" заборгованості. Станом на 10.05.2012р. в рамках вказаного виконавчого провадження частково погашено заборгованість за даним виконавчим документом в розмірі 608 775,12 грн.

В забезпечення зобов'язань ТОВ "Нафтобудсервіс" перед ТОВ "Український промисловий банк" за Генеральним договором № 220-08 від 27.11.2008, між ТОВ "Український промисловий банк" та філіями ТОВ "НК "Альфа-Нафта" було укладено:

- договір застави товарів в обороті № 220/Zr-08-3 від 27.11.2008, сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 566 000,00 грн.,

- договір застави товарів в обороті № 220/Zr-08-4 від 27.11.2008, сторонами погоджено заставну вартість майна у розмірі - 20 211 000,00 грн.

Відповідно до цих договорів застави ТОВ "НК "Альфа-Нафта" виступило майновим поручителем по зобов'язанням ТОВ "Нафтобудсервіс" за Генеральним договором від 27.11.2008 № 220-08.

Згідно Запису 48 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджено обтяження товарів в обороті за Договором застави № 220/Zr-08-4 на користь ТОВ "Укрпромбанк".

Як встановив суд апеляційної інстанції, сторонами не доведено наявність жодної підстави припинення застави за договором застави № 220/Zr-08-4 відповідно до ст. 28 Закону України "Про заставу", у тому числі щодо примусового продажу заставного майна

Вищезазначені зміни відомостей про обтяження не свідчать про припинення застави за договором застави № 220/Zr-08-4 та зареєстровані в Державному реєстрі у відповідності до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність включення окремо до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу кредиторські вимоги на суму 20 211 000,00 грн., що ґрунтуються на договорі застави № 220/Zr-08-4, оскільки відсутні підстави вважати правовідносини за договором застави № 220/Zr-08-4 припиненими.

Крім цього, стосовно кредиторських вимог за договором застави № 220/Zr-08-3 на суму 566 000,00 грн. суд першої інстанції зазначив, що вимоги ТОВ "Український промисловий банк" за договором застави № 220/Zr-08-3 на суму 566 000,00 грн. не є забезпеченими заставою, правовідносини припинено, ТОВ "Український промисловий банк" права вимоги до ТОВ "НК "Альфа-Нафта" не має. При цьому, суд послався на те, що товари в обороті за Договором застави товарів в обороті № 220/Zr-08-3 були обтяжені на користь ТОВ "Український промисловий банк" відповідно до Запису 49 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а 05.02.2009р. обтяження припинено в зв'язку з повідомленням ТОВ "Український промисловий банк" №б/н від 04.02.2009 про дострокове повернення кредитних коштів.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким обґрунтуванням щодо відхилення кредиторських вимог за договором застави № 220/Zr-08-3 на суму 566 000,00 грн. з огляду на те, що відповідні зміни відомостей про обтяження не свідчать про припинення застави за договором застави № 220/Zr-08-3 та зареєстровані в Державному реєстрі у відповідності до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2012 у справі № 34/273 задоволено позов ТОВ "НК "Альфа-Нафта" до ТОВ "Український промисловий банк", визнано недійсним договір застави товарів в обороті № 220/Zr-08-3 від 27.11.2008, укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та філією № 5 "Запорізька" ТОВ "НК "Альфа-Нафта".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012р. у справі № 34/273 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Український промисловий банк" про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2012р. касаційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012р. повернуто скаржнику, а справу - до господарського суду міста Києва.

Таким чином, рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2012 у справі № 34/273 набрало законної сили, договір застави товарів в обороті № 220/Zr-08-3 від 27.11.2008 є недійсним, не створює правових наслідків для його сторін, що вірно встановив суд першої інстанції, пославшись на ч. 1 ст.216 ЦК України. Отже, суд апеляційної інстанції вірно саме з цих підстав не включив вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 566 000,00 грн. до ТОВ "НК "Альфа-Нафта" за договором застави № 220/Zr-08-3.

Як встановив суд апеляційної інстанції, кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 149 402 195,71 грн., що ґрунтуються на Генеральному договорі від 27.11.2008 № 220-08, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника частково, зокрема, включенню окремо до реєстру вимог кредиторів в першу чергу задоволення підлягають грошові вимоги на суму 20 211 000,00 грн., як забезпечені заставою за договором застави № 220/Zr-08-4.

В іншій частині кредиторські вимоги підлягають відхиленню, оскільки ТОВ "НК "Альфа-Нафта" як майновий поручитель, не відповідає перед ТОВ "Український промисловий банк" за решту суми основного зобов'язання.

4. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Український промисловий банк" заявлені кредиторські вимоги на суму - 4 084 263,07 грн., що ґрунтуються на кредитному договорі від 14.03.2008р., укладеному між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Майорат", та на договорі застави товарів в обороті № 54/Zк-08-1 від 14.03.2008р., укладеному між ТОВ "Український промисловий банк" та боржником в забезпечення виконання ТОВ "Майорат" зобов'язань за вказаним кредитним договором. Вартість товарів в обороті, погоджена сторонами у вказаному договорі застави, дорівнює 15158 000, 00 грн.

Сума заявлених банком кредиторських вимог з урахуванням заяви про уточнення кредиторських вимог складає 4 058 527,07 грн. (з урахуванням часткових погашень).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, заборгованість ТОВ "МАЙОРАТ" перед ТОВ "Український промисловий банк" на заявлену суму підтверджена рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2010 у справі № 22/166-10-4587. Вимоги ТОВ "Український промисловий банк" до боржника ґрунтуються на договорі застави №54/ZK-08-1, відповідно до якого ТОВ "НК "Альфа-Нафта" виступив майновим поручителем та передав в заставу майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - ТОВ "МАЙОРАТ".

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність включення окремо до реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ "НК "Альфа-Нафта" кредиторські вимоги банку на суму 4 058 527,07 грн., як вимоги першої черги, що грунтуються на договорі застави №54/ZK-08-1.

5. Крім того, ТОВ "Український промисловий банк" заявлені кредиторські вимоги на суму 147 149 602,29 грн., що ґрунтуються на Генеральному договорі № 70-08 від 27.03.2008, на кредитному договорі, укладеному між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Адендум" в рамках вказаного Генерального договору, та на договорах застави, укладених між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "НК "Альфа-Нафта" в забезпечення зобов'язань ТОВ "Адендум" перед ТОВ "Український промисловий банк" за Генеральним договором № 70-08 від 27.03.2008р.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, ТОВ "Український промисловий банк" з урахуванням уточнень просило суд апеляційної інстанції внести заявлені кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступні черги: до першої черги вимоги забезпечені заставою у розмірі 3 005 000,00 грн.; до четвертої черги безспірні вимоги у розмірі 144 144 602,29 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області 08.06.2011 по справі № 5004/635/11 на користь ТОВ "Український промисловий банк" з ТОВ "Адендум " стягнуто 147 449 602,29 грн. заборгованості за Генеральним договором № 70-088 від 27.03.2008 (95 000 000,00 грн. - тіло кредиту, 39 659 798,63 грн. - заборгованість за процентами, 3 002 022,83 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів, 9 837 780,83 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредитів), 25 500,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З листа Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України № 12-0-35-1148/5-12 від 11.05.2012р. вбачається, що постановою державного виконавця від 25.07.2011 відкрито виконавче провадження № 27802885 з виконання наказу від 20.06.2011 № 5004/635/11-1 господарського суду Волинської області про стягнення з ТОВ "Адендум" на користь ТОВ "Український промисловий банк" заборгованості 147 449 602,29 грн. на підставі рішення господарського суду Волинської області 08.06.2011р. Однак, до ВДВС надійшла постанова господарського суду Волинської області від 13.09.2011р. про визнання ТОВ "Адендум" банкрутом. На підставі вищевикладеного, постановою державного виконавця від 27.02.2012р. закінчено виконавче провадження № 27802885 з виконання наказу від 20.06.2011 № 5004/635/11-1 на підставі п.7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ направлений ліквідатору.

Як встановив суд апеляційної інстанції, звертаючись із вимогами до ТОВ "НК "Альфа-Нафта" , банк посилається на те, що в забезпечення зобов'язань ТОВ "Адендум" перед ТОВ "Український промисловий банк" за Генеральним договором № 70-08 від 27.03.2008 між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "НК "Альфа-Нафта" було укладено: договір застави товарів в обороті № 70/Zr-08-8 від 04.11.2008; вартість предмету застави за згодою сторін становить 481 000,00 грн., договір застави товарів в обороті № 70/Zr-08-7 від 03.11.2008; вартість предмету застави за згодою сторін становить 1 816 000,00 грн., договір застави товарів в обороті № 70/Zr-08-5 від 01.11.2008; вартість предмету застави за згодою сторін становить 3 005 000,00 грн.

Стосовно вимоги, що грунтується на договорі застави № 70/Zr-08-7 на суму 1 816 000,00 грн. суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2012 у справі №5011-27/1392-2012, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2012р., визнано недійсним договір застави № 70/Zr-08-7 від 03.11.2008р.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст.216 ЦК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що ТОВ "Український промисловий банк" не має право вимоги до боржника у справі на підставі договору застави, який визнаний недійсним у судовому порядку, тому вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 1 816 000,00 грн. до ТОВ "НК "Альфа-Нафта" є такими, що не мають правової підстави та підлягають відхиленню.

Стосовно розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на суму 3 486 000,00 грн., що грунтуються на договорах застави товарів в обороті від 01.11.2008 № 70-Zr-08-5 та від 04.11.2008 №70-Zr-08-8 суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 у даній справі задоволено апеляційну скаргу ТОВ "НК "Альфа-Нафта", оскаржувану ухвалу попереднього засідання господарського суду м. Києва від 09.10.2012 у даній справі в частині визнання грошових вимог ТОВ "Український промисловий банк" в сумі 3 486 000,00 грн., віднесених до першої черги задоволення, скасовано, грошові вимоги ТОВ "Український промисловий банк" в сумі 3 486 000,00 грн., що грунтуються на договорах застави товарів в обороті від 01.11.2008 № 70/Zr-08-5, від 04.11.2008 № 70/Zr-08-8 відхилено.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в такому випадку суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необхідність припинення апеляційного провадження в частині визнання вимог ТОВ "Український промисловий банк" в сумі 3 486 000,00 грн., що грунтуються на договорах застави товарів в обороті від 01.11.2008 № 70/Zr-08-5, від 04.11.2008 № 70/Zr-08-8 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

В решті вищезазначені вимоги ТОВ "Український промисловий банк", що грунтуються на Генеральному договорі від 27.03.2008 № 70-08 судом апеляційної інстанції правомірно відхилені, оскільки не стосуються зобов'язань боржника перед банком, оскільки це є зобов'язання основного боржника - ТОВ "Адендум", а у ТОВ "Український промисловий банк" відсутні правові підстави заявляти кредиторські вимоги в цій частині до "НК Альфа-Нафта".

6. Крім того, ТОВ "Український промисловий банк" заявлені кредиторські вимоги на суму - 6 019 248,37грн., які ґрунтуються на кредитному договорі № 55/к-08 від 27.03.2008, укладеному між ТОВ "А-Конто" та ТОВ "Український промисловий банк", та на договорах застави № 55/Zk-08-1 , № 55/Zk-08-3 від 17.03.2008, укладених між ТОВ "Український промисловий банк" та боржником у справі в забезпечення зобов'язань ТОВ "А-Конто" за вказаним кредитним договором.

Як встановив суд апеляційної інстанції, заборгованість ТОВ "А-Конто" перед ТОВ "Український промисловий банк" становить 6 019 248,37 грн. на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2011 по справі № 10/1-11. Відповідно до зазначеного рішення на користь ТОВ "Український промисловий банк" з ТОВ "А-Конто" стягнуто 5 993 512,37 грн. заборгованості за кредитним договором № 55/к-08 від 27.03.2008, а саме, 5 531 936,67 грн. - заборгованість за процентами, 461 575,70 грн. - пеня, 25 500,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Банк зазначив, що вказана заборгованість не погашена, при цьому, сторонами у справі це не спростовано.

В забезпечення зобов'язань ТОВ "А-Конто" перед ТОВ "Український промисловий банк" саме за кредитним договором № 55/к-08 від 27.03.2008 між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "НК "Альфа-Нафта" було укладено договір застави товарів в обороті № 55/Zk-08-1 від 17.03.2008 (вартість предмету застави за згодою сторін становить 8 830 000,00 грн. з урахуванням змін до договору від 17.03.2008) та договір застави товарів в обороті № 55/Zk-08-3 від 17.03.2008 (вартість предмету застави за згодою сторін становить 19 578 000,00 грн. з урахуванням змін до договору від 08. 08.2008), відповідно до яких ТОВ "НК "Альфа-Нафта" виступило майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ "А-Конто" за вказаним кредитним договором (за основним зобов'язанням).

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з рішенням суду першої інстанції про те, що грошові вимоги на суму 5 993 512,37 грн. підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу як забезпечені заставою, враховуючи вимоги ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Решта суми кредиторських вимог - 25 736,00 грн. судами попередніх інстанцій правомірно не включена до реєстру вимог кредиторів боржника, оскільки ці кредиторські вимоги є сумою судових витрат, пов'язаних з провадженням у справі № 10/1-11, та не є забезпеченими заставою за договорами застави № 55/Zk-08-1 , № 55/Zk-08-3 від 17.03.2008 , отже, заявлені до боржника у справі без достатньої правової підстави.

Крім того, при розгляді кредиторських вимог банку, що ґрунтуються на договорі застави товарів в обороті № 55/Zk-08-1 від 17.03.2008, суд апеляційної інстанції встановив, що записом 36 Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджено обтяження товарів в обороті за Договором застави № 55/Zr-08-l від 17.03.2008 на користь ТОВ "Український промисловий банк".

Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який ініціював звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження до початку процедури звернення стягнення зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як встановив суд апеляційної інстанції, наявність жодної підстави припинення застави за договором застави № 55/Zr-08-l від 17.03.2008, які зазначені у ст. 28 Закону України "Про заставу", у тому числі щодо примусового продажу заставного майна, сторонами не доведено. За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені зміни відомостей про обтяження не свідчать про припинення застави та зареєстровані в Державному реєстрі у відповідності до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно визнав та включив вимоги ТОВ "Український промисловий банк" за договором застави № 55/Zr-08-l від 17.03.2008 на суму 12 241 372,00 грн. окремо до першої черги, як забезпечені заставою, оскільки відсутні підстави вважати, що припинено заставу за цим договором, а доводи боржника стосовно оскарження в судовому порядку договору застави № 55/Zk-08-3 від 17.03.2008 слід відхилити за необґрунтованістю, виходячи з положень ст.204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину.

7. Крім того, ТОВ "Український промисловий банк" заявлені кредиторські вимоги на суму - 8 918 711,69 грн., які ґрунтуються на кредитному договорі № 203/к-07 від 15.06.2007, укладеному між ТОВ "Альфа-Черкаси" та ТОВ "Український промисловий банк", та на договорі застави товарів в обороті № 203/zk-08-2 від 04.07.2008, укладеному між боржником у справі та ТОВ "Український промисловий банк" в забезпечення зобов'язань ТОВ "Альфа-Черкаси" за вказаним кредитним договором.

Як встановив суд апеляційної інстанції, банк просив внести до реєстру вимог кредиторів його кредиторські вимоги у наступні черги: до першої черги вимоги забезпечені заставою у розмірі 2 117 000,00 грн.; до четвертої черги безспірні вимоги у розмірі 6 801 711,69 грн.

Обґрунтовуючи заявлені кредиторські вимоги, банк посилається на те, що рішенням господарського суду Черкаської області 11.01.2011 у справі № 02/2241 звернуто стягнення на майно, належне ТОВ "НК "Альфа-Нафта" , є предметом застави за Договором застави товарів в обороті № 203/zk-08-2 від 04.07.2008, а також стягнуто з ТОВ "НК "Альфа-Нафта" на користь ТОВ "Український промисловий банк" 25 500,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором застави товарів в обороті № 203/zk-08-2 від 04.07.2008 погоджена сторонами заставна вартість майна становить 2 117 000,00 грн.

Відповідно до договору застави ТОВ "НК "Альфа-Нафта" виступило майновим поручителем.

Майновий поручитель відповідає перед заставодержателем за виконання основним боржником основного зобов'язання винятково тим майном, яким поручився, тобто в даному випадку - в межах вартості цього майна.

Як встановив суд апеляційної інстанції, в тій частині основного боргу, що перевищує розмір вартості заставного майна, майновий поручитель-заставодавець - ТОВ НК „Альфа-Нафта" не відповідає перед кредитором, оскільки це є зобов'язанням основного боржника -ТОВ "Альфа-Черкаси" Тому у ТОВ "Український промисловий банк" відсутні правові підстави заявляти кредиторські вимоги до боржника в цій частині зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з рішенням суду першої інстанції про те, що грошові вимоги на суму 2 117 000,00 грн. підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів в першу чергу задоволення, як забезпечені заставою за договором застави № 203/zk-08-2 на підставі ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім цього, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з тим, що решту кредиторських вимог банку, що ґрунтуються на кредитному договорі № 203/к-07 від 15.06.2007, укладеному між ТОВ "Альфа-Черкаси" та ТОВ "Український промисловий банк" слід відхилити, оскільки відсутні правові підстави для включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів боржника у четверту чергу задоволення.

8. Також ТОВ "Український промисловий банк" заявлені кредиторські вимоги на суму 98 687 671,58 грн., які ґрунтуються на кредитному договорі № 168/к-07 від 22.05.2007, укладеному між ТОВ "Універсал-Сервіс" та ТОВ "Український промисловий банк", та на договорі застави товарів в обороті № 168/ZK-08-1 від 19.02.2008, укладеному між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "НК "Альфа-Нафта" в забезпечення зобов'язань ТОВ "Універсал-Сервіс" за вказаним кредитним договором.

Як встановив суд апеляційної інстанції, банк з урахуванням уточнень просив суд внести до реєстру вимог кредиторів його кредиторські вимоги у наступні черги: до першої черги - вимоги, забезпечені заставою, у розмірі 50 888 000,00 грн.; до четвертої черги-безспірні вимоги у розмірі 47 773 654,09 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 19.05.2010 у справі № 34/150 з ТОВ "Універсал-Сервіс" на користь ТОВ "Український промисловий банк" стягнуто 98 661 935,58 грн. заборгованості за Кредитним договором № 168/к-07 від 22.05.2007, (70 000 000,00 грн. - тіло кредиту, 19 467 526,03 грн. - заборгованість за процентами, 7 550 410,96 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1 643 998,59 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів), 25 500,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 236,00 - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Листом Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №12-0-35-1148/5-12 від 11.05.2012 підтверджено, що в ході примусового виконання судового рішення в рамках ВП №20417061 державним виконавцем за виконавчим документом частково погашена заборгованість на суму 281,49 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Універсал-Сервіс" перед ТОВ "Український промисловий банк" за кредитним договором № 168/к-07 від 22.05.2007 між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "НК "Альфа-Нафта" було укладено договір застави товарів в обороті № 168/ZK-08-1 від 19.02.2008р.

Погоджена сторонами заставна вартість майна за цим договором застави становить 50 888 000,00 грн.

Відповідно до договору застави № 168/ZK-08-1 ТОВ "НК "Альфа-Нафта" виступило майновим поручителем, який відповідає перед кредитором лише тим майном, яким поручився, тобто в даному випадку - в межах вартості цього майна.

Як встановив суд апеляційної інстанції, в тій частині основного зобов'язання, щодо якої не вистачає вартості заставного майна, має відповідати не заставодавець-майновий поручитель, а боржник за основним зобов'язанням -ТОВ "Універсал-Сервіс".

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з рішенням суду першої інстанції про те, що грошові вимоги на суму 50 888 000,00 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника окремо у першу чергу задоволення, як забезпечені заставою за договором застави № 168/Zk-08-1 від 19.02.2008 на підставі ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім цього, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з тим, що решту кредиторських вимог банку в сумі 47 773 654, 09 грн. слід відхилити, оскільки відсутні правові підстави для включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів боржника у четверту чергу задоволення.

9. Також, ТОВ "Український промисловий банк" заявлені кредиторські вимоги на суму - 60 209 063,76 грн., які ґрунтуються на Генеральному договорі № 18-08 від 04.02.2008, укладеному між ТОВ "Нубіс" та ТОВ "Український промисловий банк", та на відповідних договорах застави, укладених між філіями боржника у справі та ТОВ "Український промисловий банк" у забезпечення зобов'язань ТОВ "Нубіс" за вказаним Генеральним договором.

Як встановив суд апеляційної інстанції, банк з урахуванням уточнень просив суд внести до реєстру вимог кредиторів його кредиторські вимоги у наступні черги: до першої черги вимоги забезпечені заставою у розмірі 60 209 063,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ "Нубіс" перед ТОВ "Український промисловий банк" становить 60 234 799,76 грн. та підтверджена рішенням господарського суду м. Києва від 27.05.2011 у справі № 57/91, яким стягнуто з ТОВ "Нубіс" на користь ТОВ "Український промисловий банк" 60 209 063,76 грн. заборгованості за Генеральним договором № 18-08 від 04.02.2008 та 25 500,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 236,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З листа Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 11.05.2012р. № 12-0-35-1148/5-12 вбачається, що постановою державного виконавця від 20.07.2011 відкрито виконавче провадження № 27799966 з виконання наказу від 13.06.2011 № 57/91 господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ "Нубіс" на користь ТОВ "Український промисловий банк" 60 209 063,76 грн. заборгованості за Генеральним договором № 18-08 від 04.02.2008 та 25 500,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 236,00 - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Станом на 10.05.2012р. заборгованість за даним виконавчим документом не погашена.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення зобов'язань ТОВ "Нубіс" перед ТОВ "Укрпромбанк" за Генеральним договором № 18-08 від 04.02.2008, між ТОВ "Укрпромбанк" та філіями ТОВ "НК "Альфа-Нафта" було укладено: договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-l від 07.02.2008; погоджена сторонами заставна вартість майна становить 7 309 000, 00 грн; договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-2 від 14.02.2008; погоджена сторонами заставна вартість майна становить 8 822 000,00 грн.; договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-3 від 15.02.2008, погоджена сторонами заставна вартість майна становить 2 323 000,00 грн.; договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-5 від 20.02.2008, погоджена сторонами заставна вартість майна становить 22 483 000,00 грн.; договір застави товарів в обороті № 18/Zr-08-6 від 03.07.2008, погоджена сторонами заставна вартість майна становить 19 690 000,00 грн.

Відповідно до цих договорів застави ТОВ "НК "Альфа-Нафта" виступило майновим поручителем.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава -це спосіб забезпечення зобов'язань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про заставу" майновий поручитель є заставодавцем, який відповідає перед кредитором лише тим майном, яким поручився, тобто в межах вартості цього майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з тим, що грошові вимоги на суму 38 144 000, 00 грн. підлягають внесенню окремо до реєстру вимог та включенню в першу чергу задоволення, як забезпечені заставою за договорами застави № № 18/Zr-08-l, 18/Zr-08-2, 18/Zr-08-3, 18/Zr-08-6, керуючись ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стосовно кредиторських вимог, що ґрунтуються на договорі застави товарів в обороті № 18/Zr-08-5 від 20.02.2008р., суд апеляційної інстанції встановив, що записом 35 з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджено обтяження товарів в обороті за Договором застави № 18/Zr-08-5 від 20.02.2008 на користь ТОВ "Український промисловий банк".

Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Так, ТОВ "Український промисловий банк" - обтяжувач, який ініціював звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (у зв'язку з невиконанням основним боржником зобов'язань щодо повернення кредитних коштів за Генеральним договором) до початку процедури звернення стягнення зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Статтею 28 Закону України "Про заставу" визначені підстави припинення застави.

Як встановив суд апеляційної інстанції, сторонами не доведено наявності жодної з підстав припинення застави за Договором застави № 18/Zr-08-5 від 20.02.2008, які встановлені у ст. 28 Закону України "Про заставу".

Отже, зазначені зміни відомостей щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не свідчать про припинення застави за договором застави № 18/Zr-08-5, оскільки зареєстровані в Державному реєстрі у відповідності до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність включення до реєстру вимог кредиторів в першу чергу задоволення кредиторські вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 22 483 000,00 грн., як забезпечені заставою за Договором застави № 18/Zr-08-5 від 20.02.2008,

Крім цього, колегія суддів вважає правомірним рішення суду апеляційної інстанції про те, що вимоги ТОВ "Український промисловий банк" на суму 60 209 063,76 грн. підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК "Альфа-Нафта" в першу чергу задоволення, як забезпечені заставою за договорами застави товарів в обороті №№ 18/Zr-08-1, 18/Zr-08-2, 18/Zr-08-3, 18/Zr-08-5, 18/Zr-08-6.

Щодо решти вимог на суму 25 500,00 грн. - витрат на сплату державного мита, 236,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суди попередніх інстанцій обґрунтовано їх відхилили, оскільки ці вимоги стосуються зобов'язань ТОВ "Нубіс", що виникли за рішенням господарського суду м. Києва від 27.05.2011 у справі № 57/91, та не є такими, що забезпечені вищевказаними договорами застави. При цьому, боржник у справі не є майновим поручитель перед кредитором за цими зобов'язаннями ТОВ "Нубіс".

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що кредиторські вимоги на суму 99 669,39 грн. виникли після порушення провадження у даній справі, тому є поточними. Отже, відповідно ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" можуть бути заявлені лише з моменту відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно частково включив кредиторські вимоги банку до реєстру вимог кредиторів боржника, а саме: вимоги на суму 168 196 103,20 грн., як забезпечені заставою, до реєстру вимог кредиторів окремо в першу чергу задоволення, вимоги на суму 196 818 919,12 грн. до реєстру вимог в четверту чергу задоволення, вимоги на суму 11 988 133,01 грн. до реєстру вимог кредиторів в шосту чергу задоволення.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Промисловий Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Український промисловий банк" по справі №50/219-б залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Хандурін М.І.