Рішення № 33520578, 09.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.2013 Справа № 905/6014/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» в особі Східного МУ РБ ПАТ «ФКБ Банк», м. Донецьк, ідентифікаційний код 34001693

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний код НОМЕР_1

про: зобов'язання Відповідача звільнити та повернути Позивачу об'єкт оренди; стягнення за договором найму нежилого приміщення №1 від 28.12.2011р. заборгованості з орендної плати у розмірі 20000грн., пені у розмірі 1121,28 грн., неустойки у розмірі 32000 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Алєкпєрова Я.А. (за довіреністю від 09.07.2013р.);

від Відповідача - не з'явився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 09.09.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк» в особі Східного МУ РБ ПАТ «ФКБ Банк», м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (далі - Відповідач) про зобов'язання Відповідача звільнити та повернути Позивачу об'єкт оренди; стягнення за договором найму нежилого прмиіщення №1 від 28.12.2011р. заборгованості з орендної плати у розмірі 20 000грн., пені у розмірі 1306,61грн. та неустойки у розмірі 32000грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором найму нежилого приміщення №1 від 28.12.2011р. з орендної плати за період з жовтня 2012р. по липень 2013р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, а також невиконанням обв'язку зі звільнення орендованого майна по закінченню строку договору, що зумовило нарахування неустойки за періоду з грудня 2012р. по липень 2013р. та висування вимог про звільнення та повернення об'єкту оренди.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір найму нежилого приміщення №1 від 28.12.2011р., розрахунок орендної плати, акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 28.12.2011р., претензію №6.2.0.4.0/2094 від 05.12.2012р., правоустановчі документи, розрахунок заборгованості станом на 31.07.2013р., платіжні доручення №1 від 29.12.2011р., №2 від 30.01.2012р., №3 від 31.01.2012р., №3 12.03.2012р., №4 від 27.07.2012р., №5 від 31.07.2012р., №5 від 04.02.2013р., нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 317, 319, 321, 525, 526, 549, 629, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України.

Позивачем були також надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.42, 44-61), у тому числі - заява від 09.09.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в частині стягуваної пені до 1121,28грн., у зв'язку із усуненням недоліків в розрахунку, та пояснення №6.2.0.4.0/1652 від 09.09.2013р. відносно нарахування орендної плати за межами строку дії договору та одночасного нарахування неустойки і орендної плати.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судове засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.а.с.51, 52), достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с.41).

У судовому засіданні 09.09.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру вимог щодо пені (а.с.42), наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на підтвердження своєї позиції.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка без пояснення причин попри належне повідомлення у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з надання підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання здійснювати процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк» (попереднє найменування Позивача за змістом п.1.1. його статуту (а.с.30) - Наймодавець) та Відповідачем (Наймач) укладено договір найму нежилого приміщення №1 (а.с.а.с. 7-10), згідно п.п.1.1, 3.1. якого Наймодавець передає, а Наймач приймає в строкове платне користування приміщення №129 загальною площею 52,8 кв.м, яке належить Позивачеві на праві приватної власності (а.с.а.с.12, 14) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення перукарні, зі строком дії 30.11.2012р. включно.

Відповідно до п. 6.2.2 Відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату за користування приміщенням. В свою чергу, згідно умов розділу 4 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання зі сплати орендної плати, нарахування якої визначається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта найму і припиняється з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта найму наймодавцем (п. 4.3), та становить:

- 28 грудня 2011р. - 31 грудня 2011р. - 100,00 грн. в т.ч. ПДВ;

- січень та лютий 2012р. - по 200, 00 грн. кожного місяця в т.ч. ПДВ;

- березень, квітень та травень 2012р. - по 500,00 грн. кожного місяця;

- червень, липень, серпень, вересень, жовтень, та листопад 2012р. - по 2000,00 грн. кожного місяця, в т.ч. ПДВ.

У разі пролонгації строку найму в грудні 2012р. розмір плати за користуванням приміщенням встановлюється у розмірі не менше ніж 24000грн. щомісячно разом із ПДВ, але без урахування плати за користування земельною ділянкою, якщо інше не буде узгоджено сторонами.

Плата за користування приміщенням сплачується Наймачем у безготівковому порядку шляхом банківського переказу не пізніше 5-го числа поточного місяця (п. 4.4).

Умовами п. 7.1. договору у разі закінчення строку дії договору визначено, що Наймач зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів після зазначеної події за актом приймання-передачі повернути об'єкт найму Наймодавцю. У випадку несвоєчасного повернення об'єкту найму Наймодавцеві за актом прийому-передачі, Наймач сплачує на користь Наймодавця неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення.

Умовами п. 8.3 у випадку прострочення плати Наймач сплачує на користь Наймодавця пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. договору об'єкт найму був переданий Відповідачу, про що сторонами складений та підписаний відповідний акт приймання-передачі (а.с.11). В перебігу правовідносин за договором найму Відповідач згідно представлених платежі них доручень (а.с.а.с.18-24) здійснив із порушенням строків платежі за користування приміщенням у загальному розмірі 10000грн., які належним чином відображені у складеному Позивачем акті звірення розрахунків (а.с.57).

Позивач звернувся до Відповідача з претензією №6.2.0.4.0/2094 від 05.12.2012р. (а.с.15) з вимогами про сплату простроченої заборгованості з орендної плати та звільнення приміщення. Означена претензія отримана Відповідачем 08.12.2012р. (а.с.16).

У зв'язку із незадоволенням означених претензійних вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2012р. по липень 2013р. в розмірі 20 000 грн., нарахованої пені в розмірі 1121,28грн. (з урахуванням заяви про зменшення її розміру від 09.09.2013р. - а.с.42) та неустойки у розмірі 32000 грн., а також - звільнення та повернення об'єкту оренди.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ухилившись від підписання (з зауваженнями або без) акту звіряння розрахунків (а.с.57), складеного та надісланого (а.с.а.с.60, 61) Позивачем на виконання вимог суду.

Як вбачається із наданої Позивачем довідки від 09.09.2013р. за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача, заявлені ним вимоги Відповідачем не погашені.

Суд розглядає справу в контексті всіх вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 09.09.2013р. (а.с.42), адже згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення у справі зменшити розмір вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено усуненням недоліків у розрахунках.

Свою чергу, об'єднання в одному позові всіх заявлених вимог цілком відповідає приписам ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення зобов'язань за договором найму).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань і зобов'язань з повернення об'єкту найму після припинення договору та застосування наслідків їх порушення у вигляді стягнення заборгованості, нарахованої пені і неустойки.

Враховуючі зі статусу сторін та об'єкту найму, характер правовідносин між учасниками договору, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договорів найму нежилого приміщення №1 від 28.12.2011р.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Відповідачем договори найму нежилого приміщення №1 від 28.12.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами, та обов'язку із повернення об'єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору, який визначається як проміжок часу, протягом якого сторони управнені здійснювати свої права та обов'язки, зумовлює і припинення можливості здійснювати відповідні права учасником договору, в розглядуваному випадку - утримувати об'єкт оренди Відповідачем.

Враховуючи визначену в п.3.1. договору найму №1 дату закінчення строку його дії - 30.11.2012р. а також - волевиявлення Орендодавця, викладене в претензії №6.2.0.4.0/2094 від 05.12.2012р. щодо необхідності звільнення приміщення через закінчення строку дії договору, яке унеможливлює автоматичне продовження орендних правовідносин у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про припинення таких правовідносин датою закінчення строку дії розглядуваного договору (останньою датою правомірного користування об'єктом найму), що цілком узгоджується із ч.2 ст.291 Господарського кодексу України - 30.11.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України наслідком припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі.

Згідно п.7.1. договору найму повернення майна має здійснюватися Наймачем у належному стан за актом приймання-передачі, з урахуванням його нормального фізичного зносу протягом 3 робочих днів після закінчення строку дії договору. Обов'язковість дотримання зазначених умов договору встановлена приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, тоді як належних доказів виконання означених обов'язків Відповідач суду - акту приймання-передачі згідно вимог ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України - не представив.

У світлі наведених висновків суду неповернення об'єкту найма Позивачеві за актом приймання-передачі є порушенням відповідних зобов'язань з боку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що зумовлює висновок суду про наявність у Позивача як відповідного суб'єктивного права, яке підлягає судовому захисту, так і факту його порушення Відповідачем - обов'язкових умов за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України для застосування обраного способу судового захисту.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - звільнити та повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи встановлення такого строку безпосередньо умовами п. 7.1. договору, суд, визначає строк для звільнення і повернення спірного майна за актом приймання-передачі тривалістю 3 робочих дні з моменту набранням рішенням суду законної сили.

В свою чергу, встановлене судом прострочення виконання обов'язку із повернення об'єктів оренди за змістом ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України є підставою для застосування спеціального заходу відповідальності до Наймача у вигляді неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.

Дійсно, згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов'язання, що мають бути встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 означеного Кодексу.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов'язань, у тому числі - з повернення орендованого майна є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Перевіривши розрахунок відповідних позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам договору та можливість задоволення відповідних вимог у повному обсягу і стягнення неустойки за 8 місяців (з грудня 2012р. по липень 2013р. включно) в розмірі 32000грн.

Водночас, положеннями п.4.3. договору найму встановлений у відповідності до ст.627 Цивільного кодексу України обов'язок Наймача сплачувати орендні платежі до моменту повернення майна за актом приймання-передачі, що у світлі обов'язкової до застосування за змістом ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 20.11.2012р. у справі №12/75-2167-33/75-4/180, зумовлює правомірність висування вимог щодо оплати користування майном і після закінчення строку дії договорів.

За змістом ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення передбачених договором найму платежів у встановлені строки відносно всього розглядуваного періоду з жовтня 2012р. по липень 2013р. у загальній сумі 20000грн., що, за відсутністю належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів припинення відповідних грошових зобов'язань будь-яким передбаченим діючим законодавством способом, зумовлює висновок суду про наявність порушення з боку Наймача відповідних грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, та вважати самого Відповідача таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу. Перевіривши правильність розрахунку (а.с.17) позовних вимог в цій частині, суд задовольняє їх у повному обсягу та стягує 20000грн.

Суд вважає за необхідне наголосити, що одночасне нарахування за один і той же період після припинення орендних правовідносин орендної плати та неустойки у розмірі подвійної орендної плати є цілком правомірним, оскільки такі нарахування мають різні самостійні (хоча і пов'язані підстави): орендна плата - це плата за користування майном, тоді як неустойка - це відповідальність за прострочення повернення об'єкту оренди.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення плати за користування майном сформульована безпосередньо у п. 8.3 договору найму нежилого приміщення №1 від 28.12.2011р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Суд, враховуючи висновок про наявність заборгованості з плати за користування майном (база для нарахування пені) перевіривши остаточний арифметичний розрахунок позовних вимог (а.с.а.с. 58, 59) та їх відповідність умовам договору і приписам ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, задовольняє вимоги щодо стягнення пені в сумі 1121,28 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати за подання позовної заяви підлягають компенсації Відповідачем, оскільки спір виник внаслідок допущеного ним порушення зобов'язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» в особі Східного МУ РБ ПАТ «ФКБ Банк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34001693) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про зобов'язання Відповідача звільнити та повернути Позивачу об'єкт оренди; стягнення за договором найму нежилого приміщення №1 від 28.12.2011р. заборгованості з орендної плати у розмірі 20 000 грн., пені у розмірі 1121,28 грн., неустойки у розмірі 32000 грн., задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» в особі Східного МУ РБ ПАТ «ФКБ Банк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34001693) заборгованість з орендної плати в сумі 20 000грн., пеню - 1121,28 грн. та неустойку - 32000 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов'язати Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний код НОМЕР_1) протягом 3 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити та повернути Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» в особі Східного МУ РБ ПАТ «ФКБ Банк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34001693) за актом приймання-передачі - приміщення №129 загальною площею 52,8 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» в особі Східного МУ РБ ПАТ «ФКБ Банк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 34001693) компенсацію судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2867,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 09.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2013р.

Суддя Д.О. Попков