Рішення № 33520449, 10.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/2213/13 Головуючий 1 інстанції Клименко О.І.

Справа № 2024/7220/12 Доповідач - Коровін С.Г.

Категорія: інші

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Довгаль А.П.

При секретарі: - Рудь А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», приватного нотаріуса ОСОБА_7, Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису №2799 від 29.07.2009 року, виданого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 про звернення стягнення на належну позивачеві квартиру АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Позивачка посилалася на те, що 17.05.2007 року між нею та Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк» було укладено договір іпотеки №6121-ІД-02. Іпотекою було забезпечено повне виконання ОСОБА_8 зобов'язань перед іпотекодержателем, що виникають із рамкової угоди № 6121, додаткової угоди №1 від 17 травня 2007 року, договору №2 від 02 жовтня 2008 року, договору про надання траншу №2.21352/6121 від 17 травня 2007 року, договору №1 від 19 червня 2009 року із додатками від 17 травня 2007 року, 19 червня 2009 року, 19 листопада 2009 року, 30 листопада 2009 року, 21 червня 2006 року, 20 вересня 2010 року, 09 грудня 2010 року, за умовами яких позичальник зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит з максимальним лімітом заборгованості, сплатити відсотки за його користування, можливі неустойки і платежі в розмірі, порядку та строки, передбачені кредитним договором. Предметом іпотеки за зазначеним договором є квартира АДРЕСА_1, яка належала на праві власності позивачці.

25.11.2011 року ОСОБА_5 дізналася, що Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису реєстровий №2799 від 17.05.2011 року, який вчинено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, по звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом отримання відповідної постанови від 10.08.2011року. Позивачка вважала, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус порушив п.283 Інструкції по вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року, а саме відсутність відомостей про направлення на адресу позивачки вимог про усунення порушень, відсутності відомостей про існування порушення зобов'язання та спору між банком та позичальником з цього приводу.

Крім того, позивачка стверджує, що нотаріус не впевнилася у безспірності вимог стягувача. У порушення ст.88 Закону України «Про нотаріат» п.284 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безпідставно вчинила виконавчий напис.

Представник ПАТ «ПроКредит Банк» проти позову заперечував, нотаріус ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано ухвалу суду від 19.12.2011 року про зобов'язання Ленінський відділ ДВС ХМУЮ зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_7 від 17.05.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №2799, на вимогу і на користь стягувача - ПАТ «Про Кредит Банк» на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 червня 2013 року виправлено описку в рішенні суду від 18 лютого 2013 року і зазначено, що правильною датою виконавчого напису №2799 є 29 липня 2009 року, а не 17 травня 2011 року, як вказано в рішенні.

В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не дав належну оцінку наданим доказам і ухвалив рішення всупереч вимогам чинного законодавства. На адресу позивачки не надходило відомостей про наявність спору між банком та боржником. Нотаріус не перевірив безспірність вимог банку, а суд на це уваги не звернув. Не враховано, що в проваджені Ленінського районного суду знаходиться позов ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_8 про стягнення 215 114 грн.54 коп., що, на думку апелянта свідчить про наявність спору щодо розміру заборгованості.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 квітня 2006 року між ЗАТ «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк», та ОСОБА_8 було укладено рамкову угоду №6121, Додаткову угоду №1 від 17 травня 2007 року, Договір №2 від 02 жовтня 2008 року. Відповідно до цих договорів ПАТ «ПроКредит Банк» зобов'язався здійснювати кредитування позичальника ОСОБА_8 у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитним договором.

17 травня 2007 року між АТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_5 для забезпечення виконання зобов'язань позичальника та вимог кредитора, що виникають з рамкової угоди з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені майбутніми змінами та доповненнями до неї, наступних кредитних договорів з усіма діючими та майбутніми змінами або доповненнями до них було укладено договір іпотеки №6121-ІД-02 разом з договором №1 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 02 жовтня 2008 року, відповідно до якого позивач ОСОБА_5 передала в іпотеку АТ «ПроКредит Банк» квартиру АДРЕСА_1. Договір іпотеки посвідчено державним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_8 допустив суттєве порушення умов договору, що призвело до виникнення заборгованості і прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунок заборгованості на 08.07.2011 року по траншу №2.21325/6121 від 17 травня 2007 року загальний борг ОСОБА_8 склав 190919 грн.07 коп. Заборгованість по траншу №207.29059/FW 202.97 від 02 жовтня 2008 року заборгованість склала 215114 грн.54 коп.

Про необхідність дострокового погашення заборгованості вимогу ОСОБА_8 вручено 20 червня 2011 року.

Повідомлення про необхідність погашення заборгованості направлено ОСОБА_5, як іпотекодателю 07 червня 2011 року, яке вона отримала 14 червня 2011року.

28 липня 2011 року АТ «ПроКредит Банк» звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки, додавши до заяви документи, на підставі якої нотаріусом вчинено виконавчий напис по звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і дії державного нотаріуса ОСОБА_7 відповідають інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

З таким висновком суду погодитися неможливо.

Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.283 та 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мінюсту №20/05 від 03.03.2004 року нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувавем.

Крім того, боржник повинен бути повідомленим не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредиторові. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ПроКредит Банк» направляв на адресу ОСОБА_5, як іпотекодавця, лист «Повідомлення про виникнення заборгованості №777-1/7/11 від 07.06.2011 року. Згідно цього листа ОСОБА_5 банк повідомляв про те, що ОСОБА_8 порушено умови кредитного договору та прострочено виконання грошового зобов'язання перед ПАТ «ПроКредит Банк», через що банк пред'явив ОСОБА_8 вимогу про дострокове погашення кредиту. Фактично зазначеним листом банк повідомляє позивача про порушення ОСОБА_8 умов договору, але не направляє ОСОБА_5 вимогу про повне дострокове погашення кредиту.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що банк не направляв на адресу ОСОБА_5 лист з вимогою про усунення порушення кредитного договору. Не перевірив цю обставину і нотаріус при вчиненні виконавчого напису.

Крім того, з тексту основного договору вбачається, що грошові зобов'язання ОСОБА_8 були виражені у валюті - долари США, а виконавчим написом стягнуто заборгованість у гривнях та в сумі, що є відмінною від кредитного зобов'язання на червень-липень 2011 року. Крім того, виконавчим написом стягується загально сума заборгованості по капіталу кредиту за договором і безпосередню суму заборгованості за договором кредиту. Фактично стягується не сума боргу на час вчинення виконавчого напису, а вся сума за договором кредиту. У виконавчому напису вказується, що строк за який проводиться стягнення складає з 19 травня по 08 липня 2011 року, що не відповідає дійсності, оскільки стягується уся сума заборгованості ОСОБА_8 перед банком, яка складає 215114,54 грн. (сума повного дострокового погашення кредиту). Зазначені обставини не можуть свідчити про безспірність розміру грошових вимог банку перед ОСОБА_5

Наявність спору про суму заборгованості перед банком підтверджується і тим, що ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_8 про звернення стягнення на це ж саме нерухоме майно на підставі цього ж самого іпотечного договору.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 02 липня 2013 року позовні вимоги банку задоволені і рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 215114,54 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки кв. АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5

Крім того, судом визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2799 від 29.07.2011 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на договір іпотеки №6121-ІД-02 від 17.05.2007 року, але з інших підстав. Звернення ПАТ «ПроКредит Банк» до суду з зазначеним позовом підтверджує посилання позивача на те, що між іпотекодавцем та стягувачем виник спір про право, підстави з яких стягував просив вчинити виконавчий напис не є безспірними і виконавчий напис вчинено безпідставно.

Суд першої інстанції зазначені обставини не врахував і ухвалив помилкове рішення.

Судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2799 від 29 липня 2009 року вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді