Ухвала суду № 33520143, 10.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. справа № 1170/2а-808/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Лукманової О.М. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рос Агро»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рос Агро» (далі ТОВ«Рос Агро» ) звернувся до суду з позовом до відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі Кіровоградської ОДПІ ), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000082360 від 06.10.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 291 604 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Відповідач заперечував проти позову та просив в задоволенні позову відмовити.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року позов задоволено , визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №000082360 від 6.10.2011 року, на користь позивача присуджені судові витрати у розмірі 2146 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач Кіровоградська ОДПІ звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ«Рос Агро» зареєстровано Кіровоградською ОДПІ як платник податку на додану вартість.

Відповідачем Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Респект-Інвест" за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. , про що складено акт №90/23-6/31308597 від 21.09.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, перевіркою встановлено порушення ст.203,п.п.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання позивачем вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків,що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів (послуг), а також порушення положень п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.209.2,209.18 ст.209 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість по загальній декларації за травень 2011 року в сумі 291 604 грн. та завищено суму податку на додану вартість по скороченій декларації за травень 2011 року в сумі 1540 грн.

Висновки відповідача щодо необхідності збільшення суми податку на додану вартість ґрунтуються на тому, що формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, виписаної контрагентом ТОВ "Респект-Інвест", є неправомірним, оскільки господарська операція проведена на підставі нікчемного правочину.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №000082360 від 06.10.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 291 604 грн,, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 грн. за (зазначити період)

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Рос Агро" та контрагентом ТОВ "Респект-Інвест" укладено договір поставки б/н від 30.05.2011року про поставку паливно-мастильних матеріалів у кількості ,визначених у специфікаціях на товар.

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.(п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Із матеріалів справи видно, що зазначений договір був спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, а саме: ТОВ "Респект-Інвест" здійснив поставку дизельного палива Евро марки С, позивач прийняв та оплатив товар .

Поставка контрагентом позивача за вищезазначеним договором дизельного палива та здійснення позивачем оплати отриманого товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, а саме: податковою накладною №20 від 30.05.2011р. , видатковою накладною №РИ-0000070 від 30.05.2011р, акту приймання-передачі товару від 30.05.2011р. про поставку дизельного палива в кількості 225700 літрів на суму 1 749 626,40 грн. в т.ч. ПДВ на суму 291604,40грн., товарно-транспортними накладними за травень 2011 року тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту травня 2011 року віднесено суми ПДВ по виписаній ТОВ "Респект-Інвест" податковій накладній №20 від 30.05.2011р. на загальну суму 1 458 022 грн., на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит.

Суми ПДВ за зазначеною податковою накладною позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту травня 2011 року, та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень згідно чинного законодавства не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентом ТОВ "Респект-Інвест" оспорюваного правочину, або рішення суду про визнання його таким, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочину зроблений на припущеннях, факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом господарської угоди, яка визнана нікчемною, доведений матеріалами справи.

Оскільки матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом господарської угоди, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента ТОВ "Респект-Інвест" протиправною, так як на час дії угоди контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операціям з контрагентом ТОВ "Респект-Інвест", а тому висновки податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за травень 2011 року в сумі 291 604 грн. згідно податкового повідомлення - рішення №000082360 від 06.10.2011 р. є неправомірними.

Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій у розмірі грн.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно го позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: В.Ю. Поплавський