Ухвала суду № 33519683, 03.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 р.Справа № 820/3187/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 820/3187/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон"

до Південної митниці , Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Маркон", звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Південної митниці, в якому просив: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.2013 року, № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.13 року, які прийняті Південною митницею; скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07.03.13 року, № 500060001/2013/00136 від 19.03.13 року, що оформлені Південною митницею; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачені товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" суми мита у розмірі 165616,11 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447163,51 грн. на підставі платіжних доручень № 69 від 07.03.2013 року, № 76 від 14.03.2013 року, № 78 від 21.03.2013 року, всього 612779,62 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 820/3187/13-а адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" задоволено у повному обсязі.

Перший відповідач, Південна митниця, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою мотивує тим, що суд першої інстанції при прийняті постанови порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. по справі № 2а-999/12/2070 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Другий відповідач, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою мотивує тим, що суд першої інстанції при прийнятті постанови порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також зазначає, що, оскільки Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок від Південної митниці про повернення з Державного бюджету України на користь позивача коштів надмірно сплаченого мита і податку на додану вартість у загальній сумі 612779, 62 грн. не отримувало, тому не мало жодних правових підстав на здійснення операцій щодо повернення спірної грошової суми. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 820/3187/13-а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимогах відмовити у повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність рішення про коригування митної вартості товарів №500000003/2013/000006/2 від 06.03.2013р. та №500000003/2013/000009/2 від 19.03.2013р., картки відмови в прийнятті митної декларації, а також сплати позивачем до бюджету митних платежів в сумі 612779,62 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ТОВ "Маркон" є імпортером тканин для виготовлення сумок, портфелів, рюкзаків. Цей товар позивач придбає на території Китаю та Тайваню у виробників тканин, а саме: у HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD за умовами укладеного контракту № 1 від 10.01.2013р. (а.с. 28,т. 1), та у TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD за умовами укладеного контракту № 1 від 18.07.2005р. (а.с. 115-123, т. 1). Відповідно до розділу 2 зазначених контрактів, ціни на товар зазначаються в специфікаціях та встановлюються в доларах США.

Відповідно до специфікації No.ZY-250113 від 23.01.2013р. до контракту № 1 від 10.01.2013р. (а.с.33-34, т.1) ціна на товар встановлена 16480,71 дол. США; згідно зі специфікацією TDF-1301 від 24.01.2013р. до контракту № 1 від 18.07.2005р. (а.с.129-130,т.1) ціна на товар встановлена 24916,60 дол. США.

Згідно з додатковими угодами б/н від 22.01.2013р. до угоди №1 від 18.07.2005р. (а.с.35-37,т.1) та б/н від 18.01.2013р. до угоди №1 від 10.01.2013р. (а.с.115-123,т.1), поставка товару здійснювалась на умовах FOB.

При визначенні митної вартості товарів до ціни, що підлягала сплаті за названими контрактами, позивач додав додаткові витрати на транспортування до України (п/п "Одеський морський торговельний порт") та витрати на страхування, що підтверджується гр. 20 та гр. 22 декларації митної вартості № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013р. (а.с.38-45,т.1) та №500060001/2013/009298 від 15.03.2013р. (а.с.131-134,т.1).

Таким чином, митна вартість товарів позивачем визначена в декларації митної вартості, а саме:

- в декларації митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013р. визначена митна вартість 0,35 дол. США/м2 - для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям вторинним ПВХ полівінілхлорид завширшки 1,5 м (+/- 2 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/- 0,005 мм) - залишки або незатребувані рулони тканини (STOCK) з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів - (600*300D PVC - 28587 м2, 420D PVC - 17 229 м2; 210D PVC - 2644,5 м2), загальна кількість - 48460,5 м2. Країна виробництва CN Китай, торгівельна марка - немає даних, виробник HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD) (надалі за текстом - товар №1 ПВХ тканини) та визначена митна вартість 0,22 дол. США/м2 - для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям поліуретаном завширшки 1,5 м (+\- 2 см) з товщиною покриття поліуретаном 0,05 мм (+/- 0,005 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "STOCK" тканини із покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів (210D PU - 2967 м2; 1000D PU - 1668 м2), загальна кількість - 4635,0 м2. Країна виробництва CN Китай. Виробник HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD) (надалі за текстом - товар №2 ПУ тканини);

- в декларації митної вартості за №500060001/2013/009298 від 15.03.13 визначена митна вартість 0,4208 дол. США/м2 для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям вторинним ПВХ полівінілхлорид завширшки 1,5 м (+/- 5 см) завтовшки 0,27 мм, 0,32 мм, 0,45 мм (+/- 0,02 мм) з товщиною покриття 0,03 мм (+/- 0,002 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "Stock" тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів - (420D(280D*140D) nylon/flat PVC 0.32 mm * 58 - 33531 кв.м; 420D (200D*400D) nylon stone-washed 2 - tone PVC 0.45 мм *54 - 19667,2 кв.м, 300D*300D nylon/shining white pvc 0.27 мм * 58 - 1590 кв.м; nylon 70D*200D Dobby Flat pvc 0,32 мм * 58 - 5029,5 кв.м), загальна кількість - 59817,7 кв.м. Країна виробництва TW Тайвань, провінція Китаю, торговельна марка нема даних, виробник Taiwan Dyeing & Fabric Co,Ltd (надалі за текстом - товар №1 ПВХ тканини) та визначена митна вартість 0,2939 дол. США/м2 для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям поліуретаном завширшки 1,5 м (+/- 5 см) завтовшки 0,2 мм, 0,6 мм (+/- 0,02мм) з товщиною покриття поліуретаном 0,03 мм (+/- 0,002 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: "Stock" тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів (210 D PU - 1930,5 м2, NYLON 1000D CORDURA PU*58 - 1603,5 м2), загальна кількість - 3534 м2. Країна виробництва TW Тайвань, Провінція Китаю. Торговельна марка відсутня. Виробник TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD" (надалі за текстом - товар №2 - ПУ тканини).

На виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України позивачем було надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товарів, про що зазначено в гр. 44 вказаних декларації митної вартості, а саме:

1) декларації митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013р. і за №500060001/2013/009298 від 15.03.2013р.;

2) зовнішньоекономічні договори (контракти) та додаткові угоди до них (а.с. 28-32, а.с. 115-123, т.1);

3) рахунки-фактури (інвойси) ZY-3441 від 23.01.2013р. (а.с.33-34, т.1) та KS 1206 від 24.01.2013р. (а.с.137-138, т.1);

4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та свідчать про сплату позивачем авансу виробнику HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD вартості товару в розмірі 16480,71 дол. США (а.с.106, т.1);

5) транспортні (перевізні) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості - довідки про транспортні витрати до кордону України, що видані ТОВ "Прайм-Контейнер" № 6-3 від 22.02.2013р. (а.с.42, т.1) та № 63 від 12.03.2013р. (а.с.135, т.1);

6) страхові сертифікати Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта", які видані 06.02.2013р. за №465/159008/12/00863731/196 (а.с.136, т.1) та за № 465/159008/12/00863731/195 (а.с.43, т.1);

7) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (Bill of lading № ZIMUSNH4118355 від 28.01.2013р. (а.с107-108, т.1) та №MSCUTX969474 від 29.01.2013р. (а.с.139, т.1), сертифікати походження CCPIT122961662 від 28.01.2013р. (а.с.46-47, т.1), №DG13IA01087 від 28/01/13 (а.с.141, т.1), пакувальні листи від 23.01.13 (а.с.48-50, т.1) та № TDF 130124A від 24.01.2013р. (а.с.143, т.1), сертифікати якості від 23.01.2013р. (а.с.51-52, т.1) та від 24.01.2013р. (а.с.146-147,т.1), експортні декларації № 000000000865912878 від 23.01.2013р. (а.с.53-54, т.1) та № AA 0202415328 від 24.01.2013р. (а.с.149-151,т.1), прайс-листи компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd (а.с.55, т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (а.с.152-153,т.1), калькуляції вартості товарів Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co.,Ltd (а.с.56-57,т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (а.с.125-128, т.1), спільні листи ТОВ "Маркон" з Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co.,Ltd від 28.01.2013р. (а.с.61, т.1) та з TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 25.02.2013р. (а.с.152-153,т.1) про те, що компанії не є взаємозалежними; комерційні пропозиції компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd. від 27.12.2012р. (а.с.63-65, т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 17.12.2012р. (а.с.154, т.1), листи-відповіді ТОВ "Маркон" на комерційну пропозицію компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd. від 28.12.2012р. (а.с.62-65, т.1) та на комерційну пропозицію компанії TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 19.12.2012р. (а.с.156-157, т.1), експертні оцінки ТОВ "ЕКСТЕНТ Ассошиейтс" б/н від 11.02.2013р. (а.с.158-168, т.1) та б/н від 07.02.2013р. (а.с.66-76, т.1); експертні висновки від ТПП м. Харкова про підтвердження кодів товару №145/13 від 25.02.2013р. (а.с.191, т.1) та №100/13 від 12.02.2013р. (а.с.94, т.1); висновки санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/7830 від 15.02.2013р. (а.с.95, т.1) та №05.03.02-03/7828 від 15.02.2013р. (а.с.192, т.1).

Південна митниця в деклараціях митної вартості (а.с.38-45,131-134,т.1), в графі "Для відміток митного органу" зазначила, що у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, а саме:

- за митною декларацією від 28.02.2013р. №500060001/2013/006845 - в наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу №1 від 10.01.2013р. та у доповненні до нього б/н від 18.01.2013р. зазначені умови поставки FOB Одеса/Іллічівськ, а у рахунку-фактурі (інвойсі) від 23.01.2013р. зазначені умови поставки FOB Шанхай. Адрес іноземного контрактоутримувача у зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу відрізняється від адреси у товаросупровідних документах та адреси, зазначеної у сертифікаті про походження товару;

- за митною декларацією від 15.03.2013р. №500060001/2013/009298 - у зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього відрізняються підписи; в прайс - листах виробника товару та розрахунку ціни (калькуляція) виробника відсутні номер та дата, також в розрахунку ціни (калькуляція) виробника відсутні відомості щодо умов поставки згідно Інкотермс. У висновку про вартісні характеристики товару та прайс - листах виробника товарів не співпадає артикул за товаром №1.

У відповідно до п. 3 ст. 53 Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості Південна митниця зобов'язала позивача надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: каталог виробника товару та виписку з бухгалтерської документації.

На зазначені вимоги посадових осіб митного органу позивач надав листи від 01.03.2013р. № 16 (а.с.61,т.1) та від 15.03.2013р. № 17 (а.с.193,т.1). Південна митниця вказані листи отримала та зареєструвала за вх. №6157/И-33 від 18.03.2013р. та за вх. № 5024/И-33. Також позивач на вимогу митного органу разом з листами від 01.03.2013р. № 16 та від 15.03.2013р. № 17 надав додаткові витребувані від нього документи, а саме каталог виробника товару (а.с.97-103, т.1) та наявну у нього бухгалтерську документацію.

Дослідивши обставини взаємовідносин митного органу з декларантом, а саме запити від 28 лютого 2013 року та від 15 березня 2013, та відповіді на них, суд встановив, що декларант своєчасно (протягом 10 календарних днів) виконав всі вимоги митного органу, надавши каталог виробника товару, виписку з бухгалтерської документації та пояснення щодо розбіжностей, які наявні в документах (а.с.193, т.1, а.с.207-208, т.2).

Південна митниця, не зважаючи на виконані позивачем вимоги митного органу, прийняла письмове рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.2013р. (а.с. 25-26, т.1) та в ньому зафіксувала, що представлені позивачем додаткові документи також містять розбіжності, а саме відповідно до рахунку фактури (інвойсу) № ZY- 3441 від 23.01.2013р. (вартість товару арт. 600*300D PVC, арт. 420 D PVC, арт. 210 D PVC) становить 15507,36 дол. США (а.с. 44-45, т.1), але згідно наданого декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного товару прейскуранту (прайс-листа) виробника товару, вартість зазначеного товару становить 15123,91 дол. США (а.с.55,т.1). В рішенні про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.2013р. (а.с.112,т.1) митний орган зазначив, що декларант відмовився від надання виписки з бухгалтерської документації. Отже, згідно прайс-листа виробника товару, вартість зазначеного товару становить меншу суму, ніж заявлена декларантом.

У зв'язку з цим, Південна митниця провела аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та самостійно визначив митну вартість товарів за резервним методом на підставі МД № 20405001/2/16206 від 14.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), МД № 50004001/1/25296 від 26.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), МД № 209120000/2013/455 від 17.01.2013р., МД № 500060001/3/7933 від 07.03.2013р., скоригував митну вартість товарів в бік збільшення на підставі 6-го (резервного) методу, а саме: в рішенні від 06.03.2013р. (а.с.25-26,т.1) митна вартість товару №1 визначена митним органом в розмірі 2,01 дол. США/м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,35 дол. США за м2); по товару №2 - митна вартість визначена в сумі 2,09 дол. США/м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,22 дол. США/м2); в рішенні від 19.03.2013р. (а.с.112,т.1) митна вартість товару №1 визначена митним органом в розмірі 3,1541 дол. США за м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,4208 дол. США за м2); по товару №2 митна вартість товару визначена в розмірі 2,09 дол. США за м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,2939 дол. США за м2).

Таким чином, Південна митниця збільшила митну вартість товару приблизно у 8-10 разів.

Після ухвалення Південною митницею рішень про коригування митної вартості товарів та оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення (а.с.25-26,112,т.1), керуючись частиною 3 статті 52 та частиною 7 статті 55 Митного кодексу України, позивач задекларував митну вартість за резервним методом, внаслідок чого були складені та подані до Південної митниці наступні МД: № 500060001/2013/007933 від 07.03.2013р. - задекларовано ціну товару 855992,39 грн. (а.с.104-105,т.1); № 500060001/2013/010689 від 21.03.2013р. - задекларовано ціну товару 1567084,14 грн. (а.с.194-195,т.1), та декларації митної вартості, які були прийняті Південною митницею.

За новими деклараціями позивачем в якості фінансової гарантії було сплачено податок на додану вартість в сумі 523384,53 грн. та мито в сумі 193846,12 грн.

В результаті коригування митної вартості товарів загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товарів, збільшилися на 612779,62 грн.

Сплачені ТОВ "Маркон" митні платежі за платіжними дорученнями №57 від 25.02.13, № 69 від 07.03.2013р., № 76 від 14.03.2013р., №78 від 21.03.2013р. (а.с.196-199,т.1) були зараховані до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 54 Митного Кодексу передбачається, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 Митного Кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В частині 2 статті 54 Кодексу встановлено порядок проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналізуючи наведені вище норми, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 в графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Південна митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та оформила картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 р. № 598 та наказу Мінфін України "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа" від 30.05.2012 р. № 63, а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Тому митний орган під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з рішень про коригування митної вартості товарів (а.с.25-26,112,т.1), причинами коригування митної вартості товарів є наявність у митного органу цінової інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) на ідентичний товар по передніх поставках, а саме в митної декларації № 20405001/2/16206 від 14.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), в митної декларації №50004001/1/25296 від 26.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), митної декларації №209120000/2013/455 від 17.01.2013р., митної декларації № 500060001/3/7933 від 07.03.2013р.

З матеріалів справи встановлено, що Південна митниця до матеріалів судової справи не надала цінову інформацію, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) на ідентичний товар по попереднім поставкам, а саме в митної декларації № 20405001/2/16206 від 14.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), в митної декларації №50004001/1/25296 від 26.12.2012р. (ІМ 40 ДЕ), митної декларації №209120000/2013/455 від 17.01.2013р., митної декларації № 500060001/3/7933 від 07.03.2013р. Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (ч. 4 ст. 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому колегія судів приходить до висновку, що вказана база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Колегія суддів зазначає, що Митним кодексом України надано право митному органу з метою встановити характеристики, визначальні для перевірки задекларованої митної вартості товарів у рамках процедури митного контролю та митного оформлення, проводити відповідні дослідження (аналіз, експертизи) товарів і саме на підставі таких досліджень визначити митну вартість поставленого товару. Південна митниця не надавала доказів, які свідчать про використання своїх повноважень, передбачених у главі 50 «Митні експертизи» Митного кодексу України. Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості названого товару Південна митниця за резервним методом проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Також з матеріалів справи встановлено, що позивач при визначенні митної вартості товару та методів її визначення надав Південній митниці експертні оцінки ТОВ "Екстент Ассошиейтс" б/н від 11.02.2013р. (а.с.66-93,158-159,т.1) та б/н від 07.02.2013р. (а.с158-159,т.1). Згідно із звітом № б/н від 11.02.2013р. про оцінку синтетичних тканин в асортименті, виробництва TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (Тайвань), загальною кількістю 63351,70 кв.м, величина вартості, що отримана в результаті оцінки (без урахування ПДВ) на умовах поставки FOB (порт відправлення) (згідно класифікації правил Інкотермс) складає 196834,34 грн. або за офіційним курсом НБУ на дату оцінки 24625,84 дол. США. Згідно із звітом № б/н від 07.02.13 про оцінку синтетичних тканин в асортименті, виробництва HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD, загальною кількістю 53095,50 кв.м, величина вартості, що отримана в результаті оцінки (без урахування ПДВ) на умовах поставки FOB (порт відправлення) (згідно класифікації правил Інкотермс) складає 130867,24 грн. або за офіційним курсом НБУ на дату оцінки 16372,73 дол. США. Суд першої інстанції прийняв правомірно до уваги висновки експертних оцінок ТОВ "ЕКСТЕНТ Ассошиейтс" б/н від 11.02.2013р. та б/н від 07.02.2013р., які доводять правомірність визначення позивачем митної вартості товару в деклараціях митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.2013р. (а.с.38-45,т.1) та за №500060001/2013/009298 від 15.03.2013р. (а.с.131-134,т.1).

Щодо доводів апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області стосовно того, що Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок від Південної митниці про повернення з Державного бюджету України на користь позивача коштів надмірно сплаченого мита і податку на додану вартість у загальній сумі 612779, 62 грн. не отримувало, тому не мало жодних правових підстав на здійснення операцій щодо повернення спірної грошової суми, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що після ухвалення Південною митницею рішень про коригування митної вартості товарів та оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення (а.с.25-26,112, т.1), керуючись ч. 3 ст. 52 та ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, позивач задекларував митну вартість за резервним методом, внаслідок чого були складені та подані до митного органу наступні МД: № 500060001/2013/007933 від 07.03.2013р. - задекларовано ціну товару 855992,39 грн. (а.с.104-105,т.1); № 500060001/2013/010689 від 21.03.2013р. - задекларовано ціну товару 1567084,14 грн. (а.с.194-195,т.1), та декларації митної вартості, які були прийняті Південною митницею. За новими деклараціями позивачем в якості фінансової гарантії було сплачено податок на додану вартість в сумі 523384,53 грн. та мито в сумі 193846,12 грн. В результаті коригування митної вартості товарів загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товарів, збільшилися на 612779,62 грн.

Сплачені ТОВ "Маркон" митні платежі за платіжними дорученнями №57 від 25.02.13, № 69 від 07.03.2013р., № 76 від 14.03.2013р., №78 від 21.03.2013р. (а.с.196-199,т.1) були зараховані до Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, а тому порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого податку на додану вартість в сумі 447163,51 грн. та мита в сумі 165616,11 грн. у запропонований позивачем спосіб - шляхом зарахування на рахунок позивача.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині. Доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, а тому задоволенню не підлягають.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 820/3187/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2013р. по справі № 820/3187/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.