Постанова № 33519246, 06.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2013 року Справа № 810/2570/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Харченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс»

до

про

Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби

визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у: складанні акта від 23.05.2013 № 41/22-00/37896740 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року; висвітленні у вказаному акті висновків про відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу позивачем товарів (послуг) за жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року; коригуванні показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року.

Позивач також просить суд зобов`язати відповідача поновити показники податкової звітності підприємства за наведені вище звітні періоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки платника податків щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, на його думку, здійснено з порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232.

Позивач також звертає увагу на те, що відповідачем за результатами складання акта від 23.05.2013 № 41/22-00/37896740 про неможливість проведення зустрічної звірки безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, що у свою чергу вплинуло на відомості про діяльність позивача та його податкові зобов`язання в системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У судовому засіданні, призначеному на 21 червня 2013 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного вирішення справи, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено у справі перерву до 5 липня 2013 року, яку в подальшому було продовжено.

У судове засідання, призначене на 6 серпня 2013 року, представники сторін не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» (ідентифікаційний код 37896740) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби.

У травні 2013 року органом державної податкової служби здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки «Епро-Дівайс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року.

За поясненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні, у зв`язку з виявленням посадовими особами податкового органу відсутності підприємства за податковою адресою, Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби складено акт від 23.05.2013 № 41/22-00/37896740 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року (далі – акт про неможливість проведення зустрічної звірки).

Зі змісту вказаного акту вбачається, що у ході ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки позивача, Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби здійснено аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних, звітних і інших документів позивача, а також відомостей, що наведені в інформаційних базах Державної податкової служби, та встановлено відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу позивачем товарів (послуг) за жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року.

Позивач наголошує на недотриманні відповідачем у ході ініціювання зустрічної звірки та під час фіксації її наслідків шляхом складання акту від 23.05.2013 № 41/22-00/37896740 основних засад податкового контролю та вчиненні ним дій, що виходять за межі його компетенції.

Так, позивач вважає, що відповідачем безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, що призвело до внесення до програмного забезпечення податкового органу вказаних висновків та подальшого відображення неправдивої інформації про господарську діяльність позивача та його податкові зобов`язання, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 65.1.2 та 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Так, пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної вище норми постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

При цьому, зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно з приписами пункту 4 цього Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби у акті про неможливість проведення зустрічної звірки відображено інформацію про направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

За поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, вказаний вище запит Товариством з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» не отримано.

Представник відповідача зазначені обставини не спростовував, жодних доказів направлення запиту на адресу позивача або його вручення уповноваженому представнику підприємства під розписку не надав. Крім того, самого запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження на вимогу суду представником відповідача подано не було.

У свою чергу, представник відповідача зазначив, що повідомлення позивача про необхідність надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів з метою проведення зустрічної звірки здійснено шляхом виходу посадових осіб органу державної податкової служби за юридичною адресою позивача.

У зв`язку з тим, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» за вказаною адресою не встановлено, Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Оцінюючи дії податкового органу стосовно вжиття ним заходів для повідомлення позивача про необхідність надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів з метою проведення зустрічної звірки, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось судом вище, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, передбачено надіслання податковим органом запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) у разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації.

Так, запит про подання інформації та її документального підтвердження надсилається податковим органом на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

При цьому, в силу приписів пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Під час судового розгляду справи представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів надіслання або вручення позивачу запиту про подання інформації та її документального підтвердження у спосіб, передбачений Податковим кодексом України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232.

Суд звертає увагу на те, що складання податковим органом довідки про проведення зустрічної звірки (у разі отримання від платника податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) або акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням або вручення під розписку відповідного запиту.

За таких обставин, здійснення відповідачем заходів з метою встановлення місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» (вихід за юридичною адресою платника податків) не може свідчити про дотримання податковим органом процедури надіслання (вручення) позивачу запиту, що у свою чергу порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків щодо документального підтвердження господарських відносин з його контрагентами.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути ініційована виключно у разі наявності необхідності співставлення даних його первинних бухгалтерських та інших документів із даними іншого платника податків, щодо діяльності якого проводиться перевірка, або якщо існують розбіжності задекларованих ним у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

При цьому, якщо такий платник податків та суб`єкт господарювання, щодо якого повинна бути проведена звірка, перебувають на обіку у різних органах державної податкової служби, орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Податковий орган може виконувати одночасно функції ініціатора проведення звірки та виконавця у разі, якщо суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може проводитись виключно у разі необхідності співставлення даних його податкової та бухгалтерської звітності із даними конкретного платника податків.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем ініційованого такий контролюючий захід самостійно, інший податковий орган - ініціатор заходу відсутній, обставин, що свідчать про можливість проведення відповідачем звірки у спосіб поєднання функцій ініціатора та виконавця, не вбачається. Крім того, конкретних платників податків, з метою підтвердження правильності декларування податкових зобов`язань яких ініційовано зутрічну звірку позивача, не наведено.

Згідно з приписами підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Враховуючи приписи наведених вище правових норм, суд дійшов висновку, що дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби стосовно вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року, результати яких оформлені актом від 23.05.2013 № 41/22-00/37896740 про неможливість проведення зустрічної звірки, є протиправними.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» про визнання протиправними дій податкового органу, що виявились у висвітленні в акті від 23.05.2013 № 41/22-00/37896740 про неможливість проведення зустрічної звірки висновків про відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу позивачем товарів (послуг) за жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року, суд виходить з наступного.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час вчинення ним дій або допущення бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади - підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави у відповідних правовідносинах.

Воля суб`єкта владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях) та діях, які є обовязковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

У свою чергу, висновок, що викладений в акті перевірки, є умовиводом посадової особи контролюючого органу стосовно дотримання платником податків вимог податкового та іншого законодавства, який в подальшому може стати підставою для нарахування податковим органом податкового зобов`язання шляхом винесення податкового повідомлення – рішення та/або звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Висновок про вчинення суб`єктом господарювання правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, може бути відображено податковим органом у разі, якщо посадова особа податкового органу за своїм внутрішнім переконанням вважає, що має місце умисел суб`єкта господарювання вчиняти правочини без мети настання реальних правових наслідків, намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків тощо.

Жодних обставин, які не дозволяють податковому органу оцінювати діяльність суб`єкта господарювання на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно – правовим актам, чинним законодавством України не передбачено.

Разом з тим, наведений вище висновок посадової особи податкового органу не робить правочин автоматично недійсним (нікчемним) та не покладає на суб`єкта господарювання жодних безумовних обов`язків, у тому числі, зі сплати податкових зобов`язань до бюджету.

Обґрунтованість такого висновку та оцінка його на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом під час розгляду справ про оскарження податкових повідомлень – рішень або стягнення нарахованого податкового зобов`язання (коштів, отриманих за нікчемним правочином), якщо в основу спору покладено такий висновок.

Частиною третьою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можуть бути задоволені судом у разі, якщо активна поведінка такого суб’єкта впливає на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що дії відповідача щодо виконання функціонального обов`язку, пов`язаного з висвітленням висновків про відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу позивачем товарів (послуг) за жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року, самі по собі не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов’язки підприємства у сфері публічно-правових відносин, у зв`язку з чим вимоги про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно – перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

З метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, та суб`єктів господарювання показники діяльності яких з такими платниками податків підлягають звірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником податків вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкової звітності, оскільки питання правильності відображення платником податків у податковому обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні планових та позапланових перевірок.

У свою чергу, здійснення податковим органом на стадії проведення звірки податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо відсутності об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу платником податків товарів (послуг) покладається в основу відповідного податкового повідомлення – рішення, яким донараховується податкове зобов`язання з податку на додану вартість, зменшується сума бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, і саме ці показники податкових зобов`язань (податкового кредиту, від`ємного значення, бюджетного відшкодування) у разі їх узгодження у встановленому законом порядку є підставою для внесення змін до вказаної бази даних.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податків податкового зобов'язання та його узгодження.

Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 в адміністративній справі № 2а-2567/12/1070 (К/9991/74156/12).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби, що виявились у коригуванні в інформаційних базах даних показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року, та зобов`язання відповідача поновити в інформаційних базах даних показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за наведені вище періоди підлягають задоволенню.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року, результати яких оформлені актом від 23.05.2013 № 41/22-00/37896740 про неможливість проведення зустрічної звірки.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо коригування в інформаційних базах даних показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» з податку на додану вартість жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року.

4. Зобов`язати Державну податкову інспекцію у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби поновити в інформаційних базах даних показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Епро-Дівайс» з податку на додану вартість жовтень – грудень 2012 року та січень – квітень 2013 року.

5. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.