Постанова № 33517779, 16.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 р. Справа №805/11652/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Музиканта В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-

Контакт»

до державної податкової інспекції у

Ворошиловському районі м. Донецька Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними дій з проведення

зустрічної перевірки, щодо коригування

показників податкової звітності з виключення з

електронної бази даних, які визначені у

податкових деклараціях, зобов'язання відновити

показники податкової звітності, які визначені у

податкових деклараціях

за участю:

представника позивача: Васильєвої К.О., за дов. від 10 квітня 2013 року,

представника відповідача: Лапшенкова Я.В., за дов. від 22 липня 2013 року,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій з проведення зустрічної звірки, яка оформлена довідкою від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року, визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності за березень-квітень 2013 року, яке відбулося на підставі довідки від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384, в тому числі з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року та виключення даних з електронної бази, зобов'язання відновити показники податкової звітності за березень-квітень 2013 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю проведення зустрічної звірки стосовно його правовідносин з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року, численними порушеннями вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» та норм Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236.

Також позивач зазначає, що у довідці зустрічної звірки від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384 щодо його господарських взаємовідносин з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року містяться недостовірні дані, на підставі яких відповідачем, неправомірно, на думку позивача, здійснено коригування показників податкової звітності за березень-квітень 2013 року, яке відбулося на підставі довідки від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384, в тому числі з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року та виключення даних з електронної бази по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент».

Сутність порушень, визначених у довідці зустрічної звірки від 16.07.2013 року полягає у тому, що договір купівлі-продажу, укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» з контрагентом ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» не містить таких істотних умов як ціна, асортимент та кількість товару, а товаро-транспортні накладні оформлені неналежним чином.

З зазначених підстав позивач вважає висновки довідки зустрічної звірки неправомірними, а дії відповідача з коригування показників податкової звітності за березень-квітень 2013 року, яке відбулося на підставі довідки від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384, в тому числі, з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року та виключення даних з електронної бази протиправними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для коригування показників податкової звітності позивача за березень-квітень 2013 року стали висновки, що викладені в довідці зустрічної звірки від 16.07.2013 року № 33/22-01/32019384.

Зазначав, що до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області надійшов акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби перевірки контрагента позивача - ТОВ «Бест Тайм Інвестмент», відповідно до якого вказане підприємство не знаходиться за юридичною та податковою адресою, є висновок про відсутність виробничих, складських, торгівельних, офісних приміщень, трудових ресурсів вказаного контрагенту.

З зазначених підстав податковим органом зроблено висновок, що операції по взаємовідносинах між позивачем та контрагентами не мали реального характеру.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених у довідці висновків, що стали підставою для коригування показників податкової звітності позивача за березень-квітень 2013 року, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 32019384 з 10 липня 2002 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-12).

Позивач перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про що зазначено у довідці про результати зустрічної звірки від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384 та не заперечується сторонами.

14 червня 2013 року відповідач скерував на адресу позивача лист № 19341/10/22-2 щодо надання в десятиденний термін інформації та копій документів про фінансово-господарську діяльність підприємства з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року з посиланням на п.20.1.6 ст.20 та п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України (а.с.47).

Супровідним листом від 25 червня 2013 року № 14 позивач надав завірені копії первинних документів з питань взаємовідносин з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» (а.с.48).

16 липня 2013 року на підставі наказу ДПС України від 23 квітня 2012 року № 329/ДСК та п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України представниками державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено довідку № 33/22-01/32019384 про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року (а. с. 40-46).

Як зазначено в спірній довідці, одним із видів діяльності позивача є, зокрема виробництво робочого одягу (а.с.40).

Висновками довідки про результати зустрічної звірки № 33/22-01/32019384 від 16 липня 2013 року встановлено відсутність реального здійснення господарської діяльності в березні-квітні 2013 року з постачальником ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» з підстав відсутності товарно-транспортних накладних, оформлених належним чином, а саме: у відповідності до спільного наказу Міністерства транспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року № 488/346 та інших документів, що мають свідчити про фактичне транспортування товарно-матеріальних цінностей, відсутність сертифікатів якості, технічних паспортів, сертифікатів відповідності, які були обумовлені договором та з підстав недоведеності фактичного відвантаження продукції покупцю.

Довідка також містить посилання на факт зняття податкових зобов'язань контрагента позивача ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» по взаємовідносинам з позивачем згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 166/2240 від 21 червня 2013 року (а.с.44-46).

Фактично, податковий орган вважає нікчемним договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та його постачальником ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» від 04 березня 2013 року № 04/03, оскільки він не містить таких істотних умов як ціна, асортимент та кількість товару, а до перевірки не надані специфікацій або доповнень до зазначеного договору, що є порушенням вимог ст. 180 Господарського кодексу України, яка містить істотні умови договору та ст. 266 Господарського кодексу України, яка визначає предмет, кількість і асортимент поставки (а.с.43).

Також перевіркою встановлено порушення відповідності товаро-транспортних накладних вимогам спільного наказу Міністерства транспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29 грудня 1995 року № 488/346, оскільки пунктом навантаження вказано м. Одесу, в той час, коли ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» має податкову адресу: м. Київ, вул. Саксаганського, буд 119а, офіс 22 (а.с.45). Не вказано повну адресу пункту розвантаження, вказано лише м. Донецьк. Тобто, на думку податківців, у постачальника є право завезення товару на адресу постачальників виключно з міста Києва.

При цьому, слід зазначити, що у довідці відповідача вказано, що позивач орендує приміщення площею 50 кв. м за адресою: м. Донецьк, вул. Первомайська, 24 та площею 687,8 кв.м за адресою: м. Донецьк, вул. Бесарабська, 21 згідно договорів оренди (а.с. 41). Отже, у нього є приміщення для розвантаження товару.

Крім того, у довідці від 16 липня 2013 року зазначено, що згідно даних «Системи автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Спец-Контакт» з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» встановлено розбіжності (а.с.44).

ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» задекларував до сплати у березні 2013 року 119109 гривень, у квітні 2013 року - 254060 гривень. Аналогічні суми податкового кредиту було задекларовано позивачем у податкових деклараціях за березень та квітень 2013 року (а.с 49-66). Слід зауважити, що відповідачем в таблиці показників помилково було вказано іншого контрагента - ТОВ «Донтрансторг» (а.с.44).

При цьому, як зазначено у довідці, податкові зобов'язання ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» було знято згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 166/2240 від 21 червня 2013 року (а.с. 46).

Відповідач фактично виключив зі складу податкового кредиту позивача суми за наслідками встановлення нікчемності угоди, укладеної з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» через відсутність реального постачання товару, на думку відповідача.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (покупець) та ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 04 березня 2013 року № 04/03 (а.с.13-17).

Згідно пункту 1.2 договору номенклатура, якісні та кількісні характеристики, ціна за одиницю продукції та загальна сума договору, базиси поставки та інші умови оговорюються та прописуються в специфікаціях, додатках, що є складовою та невід'ємною частиною договору.

Відповідно до специфікації №1 від 04 березня 2013 року товар автомобільним транспортом за рахунок покупця поставляється на адресу позивача товар (тканини) на загальну суму 714648,00 гривень, з яких ПДВ складає 119108,00 гривень (а.с 18).

Відповідно до специфікації №2 від 01 квітня 2013 року товар автомобільним транспортом за рахунок покупця поставляється на адресу покупця товар (тканини та фурнітуру) на загальну суму 1524360,00 гривень, з яких ПДВ складає 254060,00 гривень (а.с 19).

На виконання договору продавцем було виписано видаткові накладні № 10 від 20 березня 2013 року на суму 123234,00 гривень, з яких ПДВ складає 20539,00 гривень (а.с. 20), № 13 від 29 березня 2013 року на суму 591414,00 гривень, з яких ПДВ складає 98565,00 гривень (а.с. 21), № 28 від 03 квітня 2013 року на суму 56760,00 гривень, з яких ПДВ складає 9460,00 гривень (а.с. 22), № 29 від 22 квітня 2013 року на суму 119100,00 гривень, з яких ПДВ складає 19850,00 гривень (а.с. 23), № 32 від 30 квітня 2013 року на суму 1348500,00 гривень, з яких ПДВ складає 224750,00 гривень (а.с. 24).

Також продавцем було виписано податкові накладні від № 58 від 20 березня 2013 року на суму 123234,00 гривень, з яких ПДВ складає 20539,00 гривень (а.с. 28), № 99 від 29 березня 2013 року на суму 591414,00 гривень, з яких ПДВ складає 98565,00 гривень (а.с. 29), № 30 від 03 квітня 2013 року на суму 56760,00 гривень, з яких ПДВ складає 9460,00 гривень (а.с. 26), № 5 від 22 квітня 2013 року на суму 119100,00 гривень, з яких ПДВ складає 19850,00 гривень (а.с. 25), № 31 від 30 квітня 2013 року на суму 1348500,00 гривень, з яких ПДВ складає 224750,00 гривень (а.с. 27).

Згідно товарно-транспортних накладних з аналогічними датами та сумами вказані товари було доставлено автомобілем, що орендується позивачем згідно договору № 4 від 03.01.2013 року МВ Vito НОМЕР_1 з міста Одеси у місто Донецьк (а.с. 30-34). Представник позивача пояснив, що водій автомобіля ОСОБА_4 знаходиться в штаті підприємства позивача. Тобто, позивач самостійно вивозив товар з м. Одеси до м. Донецька.

Як зазначив позивач, оплату в сумі 2239008,00 гривень замовник здійснив відповідно платіжних доручень № 28 від 01.06.2013 року, № 30 від 05.06.2013 року, № 31 від 06.06.2013 року, № 33 від 13.06.2013 року, № 34 від 17.06.2013 року, № 35 від 18.06.2013 року, № 41 від 26.06.2013 року, № 42 від 01.07.2013 року, № 43 від 02.07.2013 року, № 44 від 03.07.2013 року, № 45 від 04.07.2013 року, № 47 від 09.07.2013 року, № 55 від 24.07.2013 року, № 59 від 30.07.2013 року, № 61 від 01.08.2013 року, № 64 від 06.08.2013 року, які наявні в матеріалах справи. Позивач сплатив 2239008,00 гривень на адресу ТОВ «ТОРГ-ПРОМ Л.Т.Д.» на підставі відступлення права вимоги з боку постачальника згідно його листів від 05.04.2013 року та 08.05.2013 року, які також наявні в матеріалах справи.

Питання виконання договору з боку позивача податківцями в довідці зустрічної звірки взагалі не досліджувалося.

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним була включена позивачем до складу податкового кредиту, відповідно, в розмірі 119108,00 гривень у березні 2013 року та в розмірі 254060,00 гривень у квітні 2013 року, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних та у додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» за перевіряємий період та відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за березень-квітень 2013 року.

Спірним питанням даної справи є правомірність коригування податковим органом показників податкової звітності за березень-квітень 2013 року, яке відбулося на підставі довідки про результати зустрічної звірки від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384, в тому числі, дій з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року та виключення даних з електронної бази за угодою, яку відповідач фактично вважає нікчемною.

Так, відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Без наміру створення правових наслідків є фіктивний правочин (частина 1 ст. 234 ЦК України).

Відповідно до вимог частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами перевірки чи довідками зустрічної звірки.

Вказані в довідці від 16 липня 2013 року висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, який здійснив звірку, оскільки висновки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

При цьому, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів на підставі невірно заповнених товаро-транспортних накладних та відсутності документів стосовно сертифікації товару, які не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, що зазвичай перевіряються податківцями під час податкових перевірок. Отже, висновки податківців є тільки припущенням з боку відповідача.

Суд зауважує, що висновки довідки про результати зустрічної звірки не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог діючого податкового законодавства.

Податківці прийшли до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій між ним та ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року.

Однак, позивачем до суду було надано: договір від 04 березня 2013 року № 04/03, специфікації до нього, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт постачання товару на адресу позивача та платіжні доручення на оплату придбаного товару.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до чинного законодавства наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. У випадку якщо юридична особа здійснює вантажні перевезення для власних потреб, обов'язкова наявність товарно-транспортної накладної не вимагається, а достатньо наявності видаткової накладної або іншого документу, що підтверджує право власності на вантаж.

Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року договору від 04 березня 2013 року № 04/03.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Таким чином, відповідачем у довідці про результати зустрічної звірки від 16.07.2013 року № 33/22-01/32019384 не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Щодо правомірності коригування сум податкового кредиту позивача та стосовно вимог зобов'язати відповідача відобразити в електронній базі суми податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року даних слід зазначити наступне.

Пунктом 7 Наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» передбачено процедуру реалізації матеріалів проведеної зустрічної звірки.

Так, результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор:

у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки;

у разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Отже, вказаним наказом ДПА України не передбачено такого наслідку проведення зустрічних звірок, як коригування сум податкового кредиту покупця чи сум податкових зобов'язань продавця в базі даних ДПС.

Єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути відтворений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов`язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, відповідачем безпідставно були внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень-квітень 2013 року, тому показники податкової звітності позивача за березень-квітень 2013 року підлягають відновленню.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність часткового задоволення заявлених позивачем вимог, виходячи з наступного.

Вимога позивача про визнання протиправними дій з проведення зустрічної звірки, яка оформлена довідкою від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року не підлягає задоволенню, оскільки право на проведення зустрічних звірок між платниками податків надано податковим органам постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236.

Порушення вказаних норм права з боку податкового органу, вказані в позові, зокрема, в частині порядку вчинення дій щодо проведення зустрічної звірки, відсутність підстав, що спричинили необхідність проведення звірки чи порушення строків здійснення певних дій не впливає на висновки довідки, складеної як наслідок зустрічної звірки.

З зазначених підстав, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій з проведення зустрічної звірки, яка оформлена довідкою від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року слід відмовити.

З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій з проведення зустрічної звірки, яка оформлена довідкою від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Бест Тайм Інвестмент» за березень-квітень 2013 року, визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності за березень-квітень 2013 року, яке відбулося на підставі довідки від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384, в тому числі з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року та виключення даних з електронної бази, зобов'язання відновити показники податкової звітності за березень-квітень 2013 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо коригування показників податкової звітності за березень-квітень 2013 року, яке відбулося на підставі довідки від 16.07.2013 року за № 33/22-01/32019384, в тому числі з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року та виключення даних з електронної бази.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити показники податкової звітності за березень-квітень 2013 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податкових деклараціях за березень-квітень 2013 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (83086, м. Донецьк, вул. Первомайська, буд 24/1, код ЄДР 32019384) судові витрати з судового збору у розмірі 22 (двадцять дві) гривні 94 копійки.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 16 вересня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.