Ухвала суду № 33516353, 03.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 26156/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Прокуратури Івано-Франківської області та Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства у Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Даноша» звернулось до суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства у Івано-Франківській області, яким просило стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на його користь заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень і травень 2009 року в розмірі 4102450,00 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що оскільки позивачем були виконані всі законодавчі умови для отримання бюджетного відшкодування, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», а надходження до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету позивачу за квітень та травень 2009 року у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку відшкодування податку на додану вартість не є ні підставою, а ні умовою здійснення бюджетного відшкодування такого податку, не направлення до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області вказаного реєстру не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість. Суд відхилив посилання відповідача Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на недоведеність сплати податку на додану вартість контрагентами позивача та їх постачальниками до бюджету, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає надання даних податкових декларації контрагентів платника податків і не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюються тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт в залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Постанову в апеляційному порядку оскаржили відповідач Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області та Прокуратура Івано-Франківської області. Вважають, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в частині вимог про стягнення з Державного бюджету на користь ТзОВ «Даноша» заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3935502,00 грн. закрити провадження у справі щодо відповідача Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, а в частині стягнення бюджетного відшкодування в розмірі 166948,00 грн. - в позові відмовити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. Однак суд першої інстанції не встановив факту включення контрагентами позивача сплачених ним сум податку на додану вартість до податкових зобов'язань та їх сплати до бюджету. При цьому, на момент прийняття оскаржуваної постанови зустрічні перевірки контрагентів позивача не були завершені. А по сумах податку, які були підтверджені належним чином, Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області подала органу державного казначейства висновки про бюджетне відшкодування позивачу податку на додану вартість.

Прокуратура Івано-Франківської області просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. За змістом цього Закону право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «Даноша» 20.05.2009 року подала до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року з розрахунком сум бюджетного відшкодування, відповідно до яких залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, з врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складав 580482 грн., сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року складала 580482 грн., а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі 580482 грн.

Також 20.06.2009 року ТзОВ «Даноша» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року, розрахунок сум бюджетного відшкодування, відповідно до яких залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, з врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складав 3627192 грн., сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 3627192 грн., а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі 3627192 грн.

Всього за квітень і травень 2009 року позивач заявив до бюджетного відшкодування суду податку на додану вартість 4102450 грн.

06.07.2009 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області на підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» провела виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, за квітень, травень 2009 року, за результатами якої був складений акт № 1268/23-04/32464900.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про неможливість підтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 554024 грн. та за травень 2009 року в сумі 3548426 грн., що пов'язане з проведенням додаткового комплексу заходів, спрямованих на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому перевіркою не встановлено розбіжностей між фактичними сумами податкового кредиту та сумами, заявленими позивачем.

За наслідками проведення додаткового комплексу заходів, спрямованих на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування позивачем податкового кредиту Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області 27.07.2009 року складено висновок № 0000000195 про відшкодування податку на додану вартість позивачу за квітень 2009 року в розмірі 479461 грн., який направлено до управління Державного казначейства України в Калуському районі Івано-Франківської області.

31.07.2009 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області склала висновок № 0000000214 про відшкодування податку на додану вартість позивачу за травень 2009 року в розмірі 3326010 грн., який направлено до управління Державного казначейства України в Калуському районі Івано-Франківської області.

02.10.2009 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області склала висновок № 0000000280 про відшкодування податку на додану вартість позивачу за травень 2009 року в розмірі 130031 грн., який направлено до управління Державного казначейства України в Калуському районі Івано-Франківської області.

Всього Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області зазначеними висновками повідомила орган державного казначейства про здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу на суму 479461 грн. за квітень 2009 року та 3456041 грн. за травень 2009 року.

При цьому Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області не склала висновків про здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року в розмірі 74563 грн. та за травень 2009 року в розмірі 92385 грн. (всього 166948 грн.) у зв'язку з неможливістю податкової інспекції підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету за квітень 2009 року контрагентом позивача ТзОВ «Енергосхід» в розмірі 46230 грн., постачальником контрагента позивача СПД ОСОБА_3 ПП «Альма-Віта» в розмірі 28333 грн. та за травень 2009 року контрагентом позивач ТзОВ «Соя Агроком» в сумі 92385 грн.

На час розгляду справи в суді позивачу не проведено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень і травень 2009 року в розмірі 4102450 грн.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується особами, які беруть участь у справі, під час перевірок податковий орган не виявив будь-яких порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п. 1.3 цієї статті платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередньому періоді постачальникам таких товарів.

Вказана норма закону не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Згідно з пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 даного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка «відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 даного Закону на підставі отриманого висновку відповідного органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Виходячи з положень п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки. При цьому на позивача обов'язок доведення факту сплати податку на додану вартість до бюджету нормами чинного законодавства не покладається.

Податковий орган здійснюючи контроль за достовірністю сум податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з державного бюджету, за наслідками перевірки зобов'язаний у строк, що не перевищує 65 днів з дня отримання податкової декларації з податку на додану вартість або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому вказати суму перевищення бюджетного відшкодування із зазначенням підстав для її вирахування або підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області не приймала податкових повідомлень-рішень про зменшення заявлених сум податку на додану вартість до відшкодування, а також не встановлено порушень позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні сум бюджетного відшкодування, що є предметом спору, тому суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТзОВ «Даноша».

Доводи апелянтів про те, що неможливо провести перевірку по ланцюгу постачальників позивача ТзОВ «Енергосхід», СПД ОСОБА_3, ПП «Альма-Віта» та ТзОВ «Соя Агроком», а, отже, встановити сплату ними податку на додану вартість до бюджету, є безпідставними, оскільки за обставини коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якій Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Прокуратури Івано-Франківської області та Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року у справі № 2а-3408/09/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства у Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 06.09.2013 року