Постанова № 33516092, 14.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року Справа № 808/2786/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі судового засідання Горбової І.С.

за участю:

представника позивача Єрмак Ю.О.

представника відповідача Демченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська кабельна компанія»

до Запорізької митниці

про скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовська кабельна компанія» (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Запорізької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати рішення запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №112040000/2013/000002/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000001/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000003/2 від 21.01.2013, 112040000/2013/000004/2 від 21.01.2013. Крім того, просить суд також Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації №112040000/2013/00002 від 07.01.2013, 112040000/2013/00001 від 07.01.2013, №112040000/2013/00003 від 21.01.2013, №112040000/2013/00004 від 21.01.2013.

В обґрунтування позову посилається на те, що винесені відповідачем рішення є незаконними, коригування митної вартості товарів здійснено відповідачем з порушенням митного законодавства, відмова у прийнятті митних декларацій є безпідставною. Так 18 травня 2012 року між позивачем (покупець) і компанією «Union Energy Holding» AG, Ліхтенштейн, укладений контракт № 05/LI/2012 (далі - Контракт), за яким продавець зобов'язався поставити, а покупець оплатити і прийняти товар. Найменування товару, його кількість і ціна зазначаються в рахунках-фактурах на кожну партію поставки.

10 грудня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до Контракту, відповідно до якої ціна мідної катанки діаметром 8.0 мм, яка поставляється згідно з Контрактом, на грудень 2012 р. складає 8154,20 доларів США за 1 метричну тону. Ціна складається з: офіційна середньомісячна ціна однієї метричної тони міді на LМЕ (Лондонській біржі металів) Cahs seller & settlement, яка склалась за місяць, що передує місяцю відвантаження, плюс 460,00 доларів США (включає вартість упаковки і тари, вартість доставки до Покупця, маржа).

На виконання зобов'язань Продавцем за контрактом було поставлено товар - мідну катанку. З метою його митного оформлення позивачем подані до Запорізької митниці митні декларації, в яких митна вартість товару визначена за основним методом, за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надані до митниці документи за переліком, встановленим ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Подані документи не містили розбіжностей, не мали ознак підробки і містили всю інформацію, необхідну для визначення митної вартості товару. Крім того, митним органом не виявлені обставини, які б давали підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Вважають, що визначених законом підстав для вимог про надання додаткових документів у відповідача не було. Просять позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, із підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість доводів, суд дійшов наступних висновків.

Загальні положення щодо митної вартості товарів та методи її визначення врегульовані Митним кодексом України.

Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) і компанією «Union Energy Holding» AG, Ліхтенштейн, укладений контракт № 05/LI/2012 (далі - Контракт), за яким продавець зобов'язався поставити, а покупець оплатити і прийняти товар. Найменування товару, його кількість і ціна зазначаються в рахунках-фактурах на кожну партію поставки.

10 грудня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до Контракту, відповідно до якої ціна мідної катанки діаметром 8.0 мм, яка поставляється згідно з Контрактом, на грудень 2012 р. складає 8154,20 доларів США за 1 метричну тону. Ціна складається з: офіційна середньомісячна ціна однієї метричної тони міді на LМЕ (Лондонській біржі металів) Cahs seller & settlement, яка склалась за місяць, що передує місяцю відвантаження, плюс 460,00 доларів США (включає вартість упаковки і тари, вартість доставки до Покупця, маржа).

На виконання зобов'язань Продавцем за контрактом було поставлено товар - мідну катанку. З метою його митного оформлення позивачем подані до Запорізької митниці митні декларації, в яких митна вартість товару визначена за основним методом, за ціною договору.

На виконання умов контракту позивачем 17.01.2013 за інвойсом № 139061433 від 20.12.2012 (вага нетто 23673 кг) здана митна декларація № 112040000.2012.000104, якою митна вартість товару визначена в сумі 1542923,8 грн., що є еквівалентом суми 193034,38 доларів США (загальна вартість товару згідно з контрактом) за ціною за 1 кг 8.15420 дол. США.

17.01.2013 за інвойсом № 139061432 від 20.12.2012. (вага нетто 23651 кг) подана митна декларація № 112040000.2012.000110, якою митна вартість товару визначена в сумі 1541489,86 грн., що є еквівалентом суми 192854,98 доларів США (загальна вартість товару згідно з контрактом) за ціною за 1 кг 8.15420 дол. США.

Разом із вказаними деклараціями товариством були пред'явлені наступні документи: Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надані до митниці документи за переліком, встановленим ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме: до митної декларації № 112040000.2012.003557 від 27.12.2012 картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 112/2012/0000521 від 23.11.2012, міжнародна автомобільна накладна (СМК) № 209165 від 19.12.2012 р., книжка МДП (Carnet TIR) ХВ 70593751 від 19.12.2012, платіжні документи, що підтверджує вартість товару № 215 від 17.12.2012 та № 218 від 20.12.2012 р., рахунок-фактура (інвойс) № 139061363 від 18.12.2012, пакувальний лист від 18.12.2012 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) № 05/LI/2012 від 18.05.2012, додатки до зовнішньоекономічного договору(контракту) № 2 від 19.07.2012, № 6 від 10.12.2012 № 7 від 10.12.2012 р„ довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами № 10 від 11.10.2012 р., звіт ТПП № И -255 від 27.12.2012, лист № 2112 від 21.12.2012 щодо страхування вантажу, лист № 2512-1 від 26.12.2012 щодо визначення ціни товару, лист від продавця від 18.05.2012, лист від продавця від 17.12.2012 про вартість товару, сертифікат № 1105/1716 від 12.12.2012, копія митної декларації країни відправлення 12РL452020Е0046113 від 18.12.2012.

До митної декларації № 112040000.2012.003558 від 27.12.2012 картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 112/2012/0000521 від 23.11.2012, міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 211913 від 19.12.2012, книжка МДП (Carnet TIR) ХЕ 70593752 від 19.12.2012, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 215 від 17.12.2012 та № 218 від 20.12.2012 р., рахунок-фактура (інвойс) № 139061364 від 18.12.2012, пакувальний лист від 18.12.2012 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) № 05/LI/2012 від 18.05.2012, додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 19.07.2012, № 6 від 10.12.2012, № 7 від 10.12.2012, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами № 10 від 11.10.2012, звіт ТПП № И -255 від 27.12.2012, лист № 2112 від 21.12.2012 р. щодо страхування вантажу, лист № 2512-1 від 26.12.2012 щодо визначення ціни товару, лист від продавця від 18.05.2012, лист від продавця від 17.12.2012 про вартість товару, сертифікат № 1105/1716 від 12.12.2012, копія митної декларації країни відправлення 12РL452020Е0046121 від 18.12.2012.

До митної декларації № 112040000.2012.000104 від 17.01.2013 картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 112/2012/0000521 від 23.11.2012, міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 161314 від 21.12.2012, книжка МДП (Carnet TIR) ХТ 70999592 від 21.12.2012, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 215 від 17.12.2012, № 219 від 24.12.2012, рахунок-фактура (інвойс) № 139061433 від 20.12.2012, пакувальний лист від 20.12.2012, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 05/LI/2012 від 18.05.2012, додатки до зовнішньоекономічного договору додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 19.07.2012, № 6 від 10.12.2012, № 7 від 10.12.2012, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами № 10 від 11.10.2012, звіт ТПП № И -255 від 27.12.2012, лист № 1912 від 19.12.2012 (графік ЛБМ цін на мідь), лист № 2112 від 21.12.2012 щодо страхування вантажу, лист № 2512-1 від 26.12.2012 щодо визначення ціни товару, лист від продавця від 18.05.2012, лист від продавця від 17.12.2012 про вартість товару, сертифікат № 1105/1716 від 12.12.2012, копія митної декларації країни відправлення 12РL40105013D67С79 від 21.12.2012.

До митної декларації № 112040000.2012.000110 від 17.01.2013 картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 112/2012/0000521 від 23.11.2012, міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 173000 від 21.12.2012, книжка МДП (Carnet TIR) ХQ 70999591 від 21.12.2012, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 215 від 17/12/2012, № 219 від 24.12.2012, рахунок-фактура (інвойс) № 139061432 від 20/12/2012, пакувальний лист від 20.12.2012, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 05/LI/2012 від 18.05.2012 р., додатки до зовнішньоекономічного договору додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 19.07.2012, № 6 від 10.12.2012, № 7 від 10.12.2012, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами № 10 від 11.10.2012, звіт ТПП № И -255 від 27.12.2012, лист № 1912 від 19.12.2012 (графік ЛБМ цін на мідь), лист № 2112 від 21.12.2012 щодо страхування вантажу, лист № 2512-1 від 26.12.2012 щодо визначення ціни товару, лист від продавця від 18.05.2012, лист від продавця від 17.12.2012 про вартість товару, сертифікат № 1097/2711 від 10.12.2012, сертифікат № 1112/1722 від 14.12.2012, копія митної декларації країни відправлення 12РL40105013D67С87 від 21.12.2012.

Тобто, вимоги ч. 2 ст. 53 МК України виконані позивачем в повному обсязі, подані всі необхідні для митного оформлення товару документи, що дозволяють визначити митну вартість за ціною договору (контракту).

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

В письмових запереченнях та в усних поясненнях представник відповідача послався на те, що у митного органу на момент прийняття рішення була наявна інформація щодо середнього значення біржових котирувань Лондонської біржі металів за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу), а саме за період з 08.12.2012 по 17.12.2012 та за період 10.12.2012 по 19.12.2012 відповідно, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи подані документи не містили розбіжностей, не мали ознак підробки і містили всю інформацію, необхідну для визначення митної вартості товару. Крім того, митним органом не виявлені обставини, які б давали підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Зміст ч. 3 ст. 53 МК України надає право митниці пред'явити письмову вимогу декларанту про надання додаткових документів, лише якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, перелік документів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України є вичерпним, а виявлення митницею розбіжностей в інших документах не надає їй права виставляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

В даному випадку у митниці була наявна інформація щодо середнього значення біржових котирувань Лондонської біржі металів за період 10 днів, що передує даті складання рахунку-фактури (інвойсу). Даний документ не входить до переліку документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України.

З огляду на це, суд вважає, що у Запорізької митниці були відсутні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів.

Також, при вирішенні спору суд враховує, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Суд, аналізуючи матеріали справи вважає, що відповідачем не доведено, що заявлена позивачем митна вартість не відповідає ціні, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Крім того, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічні вимоги висуваються й для можливості коригування митної вартості згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України - рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З матеріалів справи встановлено, що Запорізькою митницею прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №112040000/2013/000002/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000001/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000003/2 від 21.01.2013, 112040000/2013/000004/2 від 21.01.2013.

Зі змісту оскаржуваних рішень Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №112040000/2013/000002/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000001/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000003/2 від 21.01.2013, 112040000/2013/000004/2 від 21.01.2013 судом встановлено, що воно не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, суд зазначає, що наявна в ЄАІС Держмитслужби є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Суд зазначає, що ЄАІС з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким, чином, на думку суду, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Отже, коригування митної вартості товарів у межах спірних правовідносин відбулось за відсутності підстав, передбачених Митним кодексом України, необґрунтовано та без відповідних розрахунків числового значення митної вартості товарів, а тому протиправне.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку суду, Запорізькою митницею не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та видачі картки відмови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" підлягає задоволенню, а рішення Запорізької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №112040000/2013/000002/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000001/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000003/2 від 21.01.2013, 112040000/2013/000004/2 від 21.01.2013, - скасуванню.

Крім того, враховуючи факт протиправності прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів позов в частині скасування карток відмови в прийнятті митної декларації також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 186 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №112040000/2013/000002/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000001/2 від 07.01.2013, №112040000/2013/000003/2 від 21.01.2013, 112040000/2013/000004/2 від 21.01.2013.

Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації №112040000/2013/00002 від 07.01.2013, 112040000/2013/00001 від 07.01.2013, №112040000/2013/00003 від 21.01.2013, №112040000/2013/00004 від 21.01.2013.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська кабельна компанія" (ЄДРПОУ 30846562) суму судового збору у розмірі 137 грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В.Сіпака