Рішення № 33514521, 03.09.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" вересня 2013 р. Справа № 906/875/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапчук С.Л. - предст. за дов. №08/16444-009098 від 26.12.12 р.

від відповідача: Хоптюк В.С. - предст. за дов. №135 від 10.01.13 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі з оголошеною в ньому перервою 02.09.13 року до 15:30 год. справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Новоград-Волинської КЕЧ району

про стягнення 256007,64 грн.

Позивач ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" просить стягнути з відповідача Новоград-Волинської КЕЧ району 256007,64 грн. боргу , що виник на підставі Договору № 43 про постачання електричної енергії споживачам від 05.06.2007р.

Станом на 01.06.13року, як доводить позивач, борг за спожиту активну електричну енергію становив 206 113, 68 грн., за реактивну - 35 710,48грн. За прострочення в оплаті спожитої електричної енергії за період з 01.11.12р. по 01.06.13 року відповідачу нарахована пеня в сумі 11671,17грн., 3% річних в сумі 2334,25грн. та інфляційні в сумі 178,06грн.

У відзиві на позов відповідач просить припинити провадження у справі за основним боргом в порядку п.1-1 п. 80 ГПК України, посилаючись на повне його погашення 07 та 12 червня 2013 року платіжними дорученнями №№ 312,313 та 327 (а.с. 57).

В ході вирішення спору сторони подавали додаткові докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також здійснили звірку взаємних розрахунків станом на 13.06.13р.

Ухвалою від 15.08.13року продовжено строк вирішення спору до 03 вересня 2013 р. включно.

В засіданні суду уповноважений представник позивача позовні вимоги про стягнення пені , 3% річних та інфляційних втрат підтримав з підстав, наведених у позові. Про припинення предмету спору за вимогами про стягнення основного боргу заявив письмово в засіданні 02.09.13р. ( а.с. 76).

Уповноважений представник відповідача проти позовних вимог в частині стягнення пені в усній формі заперечив, оскільки не вважає Договір № 43 про постачання електричної енергії споживачам від 05.06.2007р. підставою для її нарахування.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у судовому засіданні представнику позивача та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України .

Заслухавши уповноважених представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2007р. між Новоград-Волинським районом електричних мереж та Новоград-Волинською КЕЧ району укладено Договір про постачання електричної енергії споживачам № 43, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами ( далі - Договір № 43).

Договір № 43 за змістом п. 10.1 вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від нього або його перегляд. Усі зміни та доповнення до Договору оформляються письмово , підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Судом звернуто увагу, що в умові Договору № 43 про строк його дії допущено описку, оскільки зазначено " 31 грудня 2006року" замість " 31 грудня 2007 року".

Договірні величини споживання електричної енергії та потужності на кожний наступний рік сторони домовились визначати не пізніше 1 листопада поточного року шляхом подання відповідачем відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії у вигляді додатку № 1 до Договору № 43, який позивач, згідно п. 5.2 цього Договору, погодився визначати, за загальним правилом, як договірну величину споживання електричної енергії. В свою чергу, договірні величини потужності позивач зобов'язався доводити відповідачу письмовим повідомленням не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.

У п. 7.1. Договору № 43 сторони домовились, що облік електроенергії , спожитої відповідачем здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ, а в п.9.4 про те, що списки цехів, підрозділів відповідача , що розташовані поза територіями, адреса яких зазначена у цьому пункті, їх найменування та адреса розташування визначаються у Додатку № 10 до Договору № 43.

Розрахунковим періодом для оплати електричної енергії сторони погодили період з 20 числа по 19 число включно і який прирівнюється до тарифу календарного місяця, який позивач зобов'язався опубліковувати в засобах масової інформації відповідно з повідомленням НКРЕ за 5 днів до введення їх в дію ( п п. 2.1.3 та 2.2.3 Договору № 43).

Згідно п. 7.2 Договору № 43 розрахунки за спожиту електричну та реактивну енергію за розрахунковий період ( місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку ( додатки 3.1, 3.2, 3.3 Договору № 43).

У п. 7.3 Договору № 43 сторони погодили, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий період з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку ) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом ( п. 2.2.3 Договору № 43).

За внесення платежів , передбачених п. 7.3 Договору № 43 з порушенням термінів, визначених додатком №4, відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі, що не перевищує подвійної ставки НБУ , яка діяла на момент прострочення платежу . Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. ( п. 4.2.1 Договору № 43).

Згідно п. 7.4 Договору № 43 на суму , вказану в платіжному документі нараховуються також інфляційні та річні згідно з діючим законодавством . Сума нарахованої пені, інфляційні та річні пред'являються відповідачу у встановленому законодавством порядку.

У п. 7.5 Договору №43 передбачено, що у разі виникнення у відповідача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію сторони можуть укласти договір щодо реструктуризації заборгованості з оформленням графіка її погашення. У разі відсутності такого графіка та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду , ці кошти , перераховані відповідачем за електричну енергію позивач має право зарахувати як погашення заборгованості відповідача за найдавнішим терміном її виникнення.

В ході вирішення спору встановлено, що 24 січня 2012року сторони спору уклали Договір № 43/8 про закупівлю товарів, згідно якого позивач зобов'язався у 2012 році поставити відповідачу товари. зазначені в Договорі про постачання електричної енергії № 43 від 05.06.07р. , а відповідач - прийняти і оплатити такі товари на умовах Договору в кількості 6657кВт/год.

Кошторисна ціна Договору № 43/8 становить 7 665 600, 00 грн. з ПДВ та може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна за кожну одиницю товару встановлюється відповідними постановами НКРЕ України ( розділ 3 цього Договору).

У п.4.2 Договору № 43/8 визначено, що позивач видає відповідачу рахунок або акт прийому-передачі, належним чином оформивши його, який має бути сплаченим у строк встановлений Договором. При здійсненні платежу відповідач обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні найменування товару, номер та дату рахунку або акту приймання-передачі, номер та дату Договору про постачання електричної енергії.

Поставка товару за Договором № 43/8 здійснюється у строк з 01 січня по 31 грудня 2012 року. Додатковою угодою № 140 від 29.12.12р. до Договору № 43/8 сторони погодили, що дія останнього продовжується на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, а саме до 31.03.13року ( а.с. 136).

В подальшому, а саме 07 лютого 2013 року між сторонами укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, згідно якого позивач зобов'язався у 2013 році поставити відповідачеві послуги, зазначені в протоколі спільних намірів (надати послуги, зазначені в Договорі), а відповідач - прийняти і оплатити такі послуги - активна електроенергія, реактивна електроенергія в кількості 6 657000 кВт/год. за ціною 7 665 600, 00 грн. Вартість кіловат/години щомісячно визначається відповідними постановами НКРЕ України.

Згідно п. 4.2 цього Договору до рахунку на оплату обов'язково додається акт приймання - передачі.

Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 07.02.13р. як передбачено у п.10.1 діє з 07.02.13р. до 31.12.13р. ( 74-75). До цього договору сторони уклали додаток № 1 від 09.02.13року, в якому погодили порядок оплати активної та реактивної електроенергії, яку постачає Новоград-Волинський РЕМ та Ємільчинський РЕМ для відповідача ( а. с. 140).

Судом встановлено, що сторони спору 09.10.12року погодили договірні величини споживання електричної енергії на поточний 2013 рік у вигляді додатку № 1 до Договору № 43 помісячно та згідно якого річний обсяг споживання електричної енергії визначили в кількості 5 900 тис. кВт.год. ( а с. 85).

Позивач в якості підстав для оплати спожитої активної та реактивної електричної енергії виставляв рахунки , згідно яких доводив відповідачу відомості про її споживачів у розрахунковому періоді ( населення, промислові споживачі), вартість тарифу, кількість спожитої електричної енергії, її вартість, термін оплати, а також загальне дебетове сальдо ( а.с. 11-31).

Окрім того, у платіжних документах про оплату активної електроенергію вказувався р/р 26039301769 в філії ЖОУ АТ "Ощадбанк" , МФО 311647, а про оплату реактивної електроенергії - р/р 26008002011613 в ПАТ "Перший Інвестиційний банк" м. Житомир, МФО 300506.

Судом встановлено, що сторони спору на виконання Договору № 43/8 від 24 січня 2012року та Договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 07.02.13р. додатково стали оформляти акти прийому-передачі активної та реактивної електроенергії, однак з посиланням на Договір № 43. Номери актів та дата їх оформлення співпадають з номерами та датами оформлення рахунків на оплату, що виставлялись для оплати на підставі Договору № 43 ( а. с. 94-132).

Як свідчать матеріали справи, станом на 01.11.12року відповідач мав переплату за активну електричну енергію в сумі 21842,92 грн. Нарахування, оплата та залишок боргу за цей вид електричної енергії за період листопад 2012 року - травень 2013 року відображені позивачем у розрахунку, згідно якого станом на 01.06.2013року борг відповідача становив 206113,68 грн. За реактивну електричну енергію відповідач станом на цю дату заборгував 35710,48 грн. (а.с. 32,33, 37 ).

Розрахунки позивача доводять , що оплата спожитої електричної енергії обох видів здійснювалась відповідачем на суму , іншу , ніж була визначена у розрахунковому документі , як правило, в меншому розмірі, про що свідчить дебетове сальдо. Судом також встановлено, що здійснені відповідачем платежі зараховувались позивачем в погашення боргу за минулий розрахунковий період.

За наявними у справі доказами, судом встановлено, що за активну електроенергію у квітні 2013 року (розрахунковий період з 20 березня по 19 квітня 2013 року включно) позивачем виставлено для оплати рахунок № 12483 від 19.04.13року на суму 383 549,84 грн. , який підлягав оплаті не пізніше 25 квітня 2013 року включно ( а.с. 22). Відповідач, як визнає позивач, сплатив у квітні 301870, 42грн. Однак з врахуванням дебетового сальдо за минулий розрахунковий період борг за квітень 2013 року становив суму 205880,39 грн. В подальшому, а саме 07.06.13р. відповідач , посилаючись на акт приймання-передачі № 12483 від 19.04.2013р., сплатив на користь позивача кошти в сумі 83 510,84 грн. (а.с. 59).

За активну електроенергію у травні 2013 року (розрахунковий період з 20 квітня по 19 травня 2013 року включно) позивачем виставлено для оплати рахунок № 15347 від 18.05.13 року на суму 250 445,68 грн. , який підлягав оплаті не пізніше 24 травня 2013 року включно ( а.с. 25). Відповідач, як визнає позивач, сплатив у травні 261124,00рн. Однак з врахуванням дебетового сальдо за минулий розрахунковий період борг за травень 2013 року становив суму 206113,68 грн. В подальшому, а саме 07.06.13р. відповідач , посилаючись на акт приймання - передачі № 15347 від 18.05.2013р., сплатив на користь позивача кошти в сумі 229 190,68 грн.

12 червня 20013 року відповідач , посилаючись на акт приймання - передачі № 15347/1 від 10.06.2013р., сплатив на користь позивача кошти в сумі 36 965,50 грн.

Загалом відповідач 07 та 12 червня 2013 року сплатив позивачу на розрахунковий рахунок, призначений для оплати спожитої активної електричної енергії кошти в загальній сумі 349 667,02 грн.

На вимогу ухвали суду від 15.08.13 р. сторони звірили взаємні розрахунки станом на 13.06.13року, які доводять, що борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 206 113, 68 грн. був відсутній у зв'язку з його погашенням. Натомість за цей вид електричної енергії мала місце переплата в сумі 143 553,34 грн. ( 349 667,02 грн. - 206 113, 68 грн.) За реактивну електричну енергію в сумі 35 710,48грн. борг відповідача станом на цю дату підтверджено ( а. с. 73).

Після порушення провадження у справі 21.06.2013 року сторонами спору вжиті дії щодо погашення боргу за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 35 710,48грн. Як письмово підтвердив позивач станом на 30.08.13року борг за цим видом електричної енергії - відсутній ( а. с. 77, 84 ).

За прострочку в оплаті активної електричної енергії за період з 10.12.12р. По 07.06.13р. позивачем нарахована пеня в сумі 11671,17 грн. , 3% річних в сумі 2334,25 грн. та інфляційні за грудень 2012 року на суму 178,06 грн. розраховані за борг в сумі 89031,75 грн., що виник у листопаді 2012р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, на підставі ст.ст. 4-7 , 33 , 43 ГПК України господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки Договір № 43 за змістом його умов є договором енергопостачання , тому спірні відносини, окрім умов самого договору, регулюються ст.ст. 275 -277 ГК України.

Так у частині 2 ст. 275 ГК України зазначено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. У частині 2 статті 277 ГК України зазначено, що Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.

Типовий договір про постачання електричної енергії є додатком № 3 до Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910 з наступними змінами та доповненнями).

У п. 5.1. Правил користування електричною енергією передбачено, що Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

У п. 5.2 цих Правил передбачено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).

Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Умова п.10.1 Договору № 43 про щорічне його продовження є типовою, тому сторони для припинення дії договору на наступні роки, зокрема 2012 та 2013 роки, мали вчинити дії , про які йдеться у цьому пункті. Однак такі дії вчинені не були , тому Договір № 43 продовжив свою дію у цих роках відповідно. Сторони спору не вчинили також дій, спрямованих на дострокове його розірвання на умовах визначених у п.10.2 Договору № 43, тому зазначений Договір діяв у 2012 році та діє, відповідно, у 2013 році.

У ч. 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

У розділі 10 Договору № 43 "Термін дії договору, порядок внесення змін, доповнень та розірвання договору" відсутні умови про те, що останній припиняє своє дію у зв'язку з укладенням договору про закупівлю товарів, робіт або послуг) за державні кошти. Така умова не могла бути внесена до Договору № 43 за взаємною згодою сторін спору, оскільки договір на постачання електричної енергії є типовим.

В свою чергу у ч.3 ст. 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Так, згідно ст. 2 Закону України від 01.06.2010 № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" в редакції , чинній станом на 24 січня 2012 року, цей закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Відповідач у спорі є замовником товарів, робіт і послуг , що закуповуються ним за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим, у частині 4 статті 2 цього Закону визначено, що окремими законами визначаються особливості здійснення закупівлі таких товарів, робіт і послуг, як електрична енергія, послуги з її постачання, передачі та розподілу. Таким законом є Закон України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику".

З врахуванням вище викладеного, господарський суд не погоджується з доводами представника відповідача в частині припинення дії Договору № 43 лише внаслідок укладення Договору № 43/8 від 24 січня 2012року та Договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 07.02.13р. , оскільки останні не містять всіх тих істотних умов , які є обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Господарський суд, на підставі встановлених в ході вирішення спору обставин дійшов висновку відмовити позивачу в частині позовної вимоги про стягнення основного боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 206 113, 68 грн. , оскільки до порушення провадження у справі 21.06.2013року предмет спору ( борг) був відсутній.

За позовною вимогою про стягнення основного боргу за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 35 710,48грн. господарський суд, на підставі встановлених обставин, дійшов висновку припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, з підстав припинення його існування після порушення провадження у справі 21.06.2013року.

За приписами ч.2 ст. 617 ЦК України, правових позицій щодо її застосування, викладених у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., а також ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У частині 2 ст. 625 ЦК України передбачене право кредитора вимагати сплати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд задовольняє позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат в сумі 178,06 грн., що розраховані на залишок боргу за листопад 2012 року в сумі 89031,75 грн. із застосуванням індексу інфляції за грудень 2012 року в розмірі 100,20. Господарський суд, перевіривши розрахунок 3% річних , дійшов висновку задовольнити позовну вимогу в заявленому позивачем розмірі в сумі 2334,25 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу дії статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають такі правові наслідки як сплата неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 11671,17 грн. , право на яку передбачене п. 7.3 Договору № 43.

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що позивачем вірно визначено початок прострочки у виконанні грошового зобов'язання з оплати спожитої активної електроенергії за період листопад 2012 року - травень 2013 року та період її нарахування.

Водночас , господарський суд дійшов висновку скористатись правом, наданим п.3 ч.1 статті 83 ГПК України, та зменшити розмір пені на 55 % виходячи з наступного.

Застосування припису п.3 статті 83 ГПК України здійснюється судом у взаємозв'язку (сукупності) з ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України і ст. 233 Господарського кодексу України, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства про справедливість, добросовісність та розумність.

Оскільки відповідач щомісячно здійснював часткову оплату за спожиту електричну енергію та, в окремих випадках, проводив платежі на умовах попередньої оплати, чим не допустив завдання позивачу збитків, що доводить добросовісність його поведінки, а також повністю погасив борг на дату винесення рішення у справі, зменшення розміру пені на його користь є справедливим.

Відповідно до вище викладеного, суд стягує пеню в сумі 5252, 03 грн. та відмовляє у її стягненні в сумі 6419,14 грн.

У відповідності до ст. 49 ГПК України господарський суд покладає сплату судового збору на сторін спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 55 відсотків, а саме із суми 11671,17 грн. до суми 5252, 03 грн.

2. Стягнути з Новоград - Волинської КЕЧ району ( 11700, вул. Волі, 39 у м. Новоград-Волинському Житомирської області , код ЄДРПОУ 07760151) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, вул. Пушкінська, 32/8 у м. Житомирі, код ЄДРПОУ 22048622) - 5252, 03 грн. пені, 2334,25 грн. 3% річних , 178,06 грн. інфляційний втрат, 869, 64 грн. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 206 113,68 грн. , в частині стягнення пені в сумі 6419,14 грн.

4. Припинити провадження за позовною вимогою про стягнення боргу за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 35 710,48 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.09.13року.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - сторонам (рек.).